Відомий вчений розповів, чому завжди вимикає свій смартфон о 22 годині і чому нам усім варто так робити

standard

Відомий вчений розповів, чому завжди вимикає свій смартфон о 22 годині і чому нам усім варто так робити

Професор Деніел Сміт із університету Глазго разом із колегами вивчає циркадні ритми – внутрішній біологічний годинник людини – і те, як вони впливають на наше здоров’я і поведінку, пише Експрес-онлайн.

Про останнє дослідження, в якому взяли участь понад 90 тисяч волонтерів, вчений розповів у Lancet Psychiatry.

На думку Деніела Сміта, багато людей мають порушення внутрішнього годинника саме через використання мобільних пристроїв уночі. Люди, що брали участь в університетському дослідженні, носили датчики активності, які зчитували, наскільки порушені біологічні годинники. Чоловіки і жінки, що вели активне життя вночі, відзначали постійне відчуття самотності, мали нестабільний настрій.

Дослідження виявило у людей із порушеннями внутрішнього годинника і вищий рівень загального депресивного розладу.

“Я особисто вимикаю свій смартфон перед 22 годиною, адже, вочевидь, що ми не еволюціонували для заглядання у екрани у той час, коли маємо спати”, – прокоментував дослідження професор Сміт.

“У організмі циркадні ритми регулюють майже все: сон, активність, харчування, – сказав Експрес-онлайн Микола Поліщук, кандидат медичних наук, фахівець із хронотерапії. – Їхня основа – біологічний ритм, що триває майже 24 години. Цей так званий біологічний годинник має спадкову природу.

Відповідно до часу доби, циркадна система змінює людський метаболізм, поведінку, тиск крові тощо. Вивчення молекулярного механізму добових ритмів розширило погляд на людську фізіологію і на причину виникнення різних патологій. На знаннях про це базується хронотерапія – нова галузь медичної науки, яка прийом ліків нерозривно пов”язує з внутрішніми механізмами в організмі, що збільшує ефективність лікування”.

“Про те, що циркадні (добові) ритми існують, науковці здогадувалися і раніше, – сказав Експрес-онлайн Микола Макарчук, доктор біологічних наук, академік Академії наук вищої школи України. – Ще у ХVІІІ столітті французький вчений Жан-Жак д”Ортуа де Майран переконався у цьому, експериментуючи з квітами, які прокидаються і засинають відповідно до фаз доби.

Згодом, спостерігаючи за тваринами, починаючи від одноклітинних організмів і хробаків та до приматів, науковці заявили: внутрішньоклітинні циркадні ритми працюють 24 години на добу, навіть в умовах штучного дня чи ночі. Ці ритми настільки синхронізовані з рухом планети, що навіть одна клітина, вилучена з організму, живе поза ним відповідно до сталих правил.

Природою біологічний годинник запрограмований так, що сон у більшості людей віком від 20 до 50 років настає через чотири години після заходу Сонця, а самостійне пробудження – через годину-дві після сходу. Якщо ж у роботі генів, що відповідають за біологічний годинник, є певне порушення, то добовий ритм змінюється. Ми або засинаємо пізніше, або просинаємося раніше. Добре, якщо людина може жити згідно до свого внутрішнього ритму. Найгірше, якщо ритм сну і бадьрості порушується штучно”.

http://expres.ua/news/2018/05/17/295035-vidomyy-vchenyy-rozpoviv-chomu-zavzhdy-vymykaye-sviy-smartfon-o-22-godyni

 

standard

Фото дня від NASA: чим важлива для науки світлина Сонця у фіолетових тонах

NASA опублікувала фотографію нашого світила, знятого у трьох довжинах світла. Виглядає Сонце і справді незвично – “фіолетове у цяточку”. Між цим, це не завадило зображенню отримати звання “фотографії дня”.

Як повідомляється в NASA, кожного дня супутники збирають дані про нашу найяскравішу зірку. Це фото Сонця, взяте сьогодні, поєднує в собі зображення на трьох довжинах хвиль екстремального ультрафіолетового світла.

“Такі зйомки важливі для спостереження та вивчення сонячної динаміки, – пояснює Експрес-онлайн Михайло Орлюк, завiдувач вiддiлу геомагнетизму Iнституту геофiзики iм.С.I.Субботiна НАН Украiни. – Адже Сонце складається з розпечених газiв, якi весь час рухаються i змiшуються, тому нiчого постiйного на сонячнiй поверхнi немає. Час від часу на Сонці виникають темні плями, в яких згодом стаються прориви магнітного поля, в результаті чого стаються вибухи. Крім того, сонячна активність є циклічною – найбільш відомим є 11-річний цикл сонячної активності, проте існує і 200-річний цикл активності, і 22-річний…

Словом, Сонце постійно змінюється, і завдяки таким спостереженням вчені можуть встановлювати взаємозв’язки, обчислювати моделі подальшої поведінки світила. Адже від сонячної активності залежить не лише температура на Землі, а й магнітне поле, тиск, вологість тощо”.

Завдяки програмі вивчення Сонячної динаміки NASA (SDO) можна зрозуміти вплив Сонця на Землю та навколоземний простір, вивчити сонячну атмосферу у малих масштабах простору та часу і на багатьох хвилях одночасно.

Це дає змогу визначити, як створюється та структурується магнітне поле Сонця, а також як ця накопичена магнітна енергія перетворюється і випускається в геліосферу у вигляді сонячного вітру, заряджених частинок, коливань сонячного випромінювання тощо.

http://expres.ua/news/2018/05/16/294917-foto-dnya-nasa-chym-vazhlyva-nauky-svitlyna-soncya-fioletovyh-tonah

 

standard

ФІФА вже визначила 24 команди, які гратимуть на оновленому клубному ЧС-2021

ФІФА готова провести у 2021 році оновлений клубний чемпіонат світу та вже знає, які команди поїдуть на цей турнір. Про це пише Football Italia.

Європу представлятимуть Реал Мадрид, Барселона, Мілан, Інтер, Ювентус, Баварія, Ліверпуль, Манчестер Юнайтед, Аякс та ПСЖ.

Ще два вакантних місця від УЄФА зможуть зайняти наступні команди: Манчестер Сіті, Челсі, Борусія Дортмунд, Атлетіко, Бенфіка або Порту.

Три клуби з Південної Америки отримають прямі путівки на турнір, четверта команда гратиме у плей-офф з представником Океанії.

Також по два місця на клубному чемпіонаті світу гарантовано отримають представники Африки, Азії та Північної Америки.

Цей турнір буде проводитись раз на 4 роки. У 2021 році клубний чемпіонат світу може прийняти Китай. Скоріш за все, чемпіонат відбудеться у червні (з 10 по 28 число).

https://football24.ua/svit_tag36

 

standard

Українські шпажисти завоювали бронзу на етапі Кубка світу в Парижі

Ця медаль стала першою для збірної України в цьому сезоні

Національна команда України з фехтування на шпагах у складі Богдана Нікішина, Ігоря Рейзліна, Володимира Станкевича і Романа Свичкара виграла бронзу на етапі Кубка світу в Парижі.

В 1/8 фіналу українці пройшли Німеччину (42:31), у чвертьфіналі – Китай (24:16), а ось в півфіналі поступилися угорцям (21:23). У підсумку «синьо-жовті» здобули право поборотися за бронзу проти Ізраїлю. Сутичка вийшла досить напруженою і закінчилася перемогою українців – 38:36.

Ця медаль стала першою для збірної України в цьому сезоні. У попередній раз «синьо-жовті» підіймалися на подіум ще в 2017 році. Тоді на етапі Кубка світу у Ванкувері вони стали другими.

Раніше у Франції Нікішин завоював срібло в особистих змаганнях.

https://glavcom.ua/sport/news/ukrajinski-shpazhisti-zavoyuvali-bronzu-na-etapi-kubka-svitu-v-parizhi-496996.html

 

standard

Україна стрімко втрачає одну з найбільших цінностей – родючі грунти

Майже 33% грунту в світі втратили свої властивості та родючість через такі шкідливі фактори, як ерозії, засолення, вимивання органічних речовин, підкислення, забруднення. А на створення природою одного сантиметра верхнього шару грунту потрібно близько тисячі років. Такі дані оприлюднили фахівці Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН.

А в якому стані грунт на території України?

За даними вітчизняних фахівців, кількість забруднених і малопродуктивних грунтів на території нашої країни сягає 15 мільйонів гектарів. За останні 130 років склад  гумусу у чорноземних грунтах зменшився аж на 30%.

“Проблема втрати грунтом своїх корисних властивостей, зокрема, родючості, характерна і для України, – розповідає Експрес-онлайн Михайло Амосов, експерт з питань охорони навколишнього середовища ГО “Екодія”. – Причиною непомірних втрат є наше недбальство й споживацьке ставлення.

У гонитві за високими врожаями ми у великих кількостях застосовуємо мінеральні добрива, грунт насичується важкими металами, бідніє. Щоби забезпечити необхідний обмін речовин в грунті, слід висаджувати почергово різні культури (пшениця, ячмінь, жито, соняшник, соя), тоді не доведеться застосовувати мінеральні добрива.

На характеристики грунту впливають і зміни клімату. Через збільшення сили вітрів відбувається видування поживних речовин (дефляція). Найбільше через це потерпають землі Запорізької та Кіровоградської областей.

Через нестачу опадів грунт стає сухим, а коли зазнає негативного впливу через різкі перепади температур повітря (високі показники вдень і дуже низькі – вночі), він розпорошується на дрібні частки. А тоді вітер здіймає їх і переносить на сотні кілометрів.

Негативним чинником є і той факт, що на тлі нестачі опадів розвинулась тенденція випадіння місячної норми за 2 – 3 дні. Такі потужні зливові дощі зумовлюють водну ерозію. Грунт не може вбирати воду так швидко, як пісок, потоки й захоплюють величезні його шари й змивають в яри, балки та схили, через вимоїни страждають поля”.

Щоби вберегти грунт, фахівці радять висаджувати лісосмуги, вони утримуватимуть вологу й оберігатимуть від вітрів. А на схилових грунтах потрібно відмовитись від типової оранки, аби вода їх не змивала, натомість використовувати ці території під сади чи пасовища.

http://expres.ua/news/2018/05/10/294233-naukovec-poyasnyv-chomu-ukrayina-strimko-vtrachaye-odnu-naybilshyh-cinnostey