Український паспорт зайняв 30-ту позицію в рейтингу паспортів світу

standard

Український паспорт зайняв 30-ту позицію в рейтингу паспортів світу

Український паспорт дозволяє подорожувати без візи до 148 країн світу, згідно з рейтингом Henley Passport Index 2025. Цей індекс щорічно оцінює, наскільки вільно власники паспортів різних держав можуть подорожувати без попереднього отримання візи, визначаючи їхню глобальну мобільність.

Henley Passport Index 2025 – це всесвітній рейтинг, який складається на основі даних Міжнародної асоціації повітряного транспорту (IATA). Він відображає кількість країн, куди громадяни можуть подорожувати без візи або з отриманням візи після прибуття.

У рейтинг Henley Passport Index 2025 лідером став паспорт Сингапуру, що забезпечує безвізовий доступ до 195 країн. Японія, яка довгий час очолювала список, цього року опустилася на друге місце, маючи доступ до 193 країн.

Український паспорт дає безвізовий доступ до 148 країн: оновлений рейтинг 2025

Третю позицію розділили Фінляндія, Франція, Німеччина, Італія, Південна Корея та Іспанія. Водночас паспорти Афганістану, Сирії та Іраку мають найменшу свободу пересування — наприклад, власники афганських паспортів можуть подорожувати без візи лише до 26 країн.

Український паспорт продовжує зміцнювати свої позиції у міжнародному рейтингу, забезпечуючи власникам широкі можливості для подорожей без візи та спрощений в’їзд до багатьох країн світу.

standard

Держекоінспекція України: чому краще не ставити штучні квіти на кладовищах?

Весна – час оновлення не лише в природі, але й на місцях вічного спокою. Проте, серед яскравих перших квітів, на кладовищах часто можна побачити штучні пластикові композиції. За їхньою зовнішньою привабливістю ховається серйозна загроза для довкілля.

Штучні квіти, які ми звикли приносити на могили рідних, виготовляються з синтетичних матеріалів, що практично не піддаються біологічному розкладанню. Залишаючись на кладовищах роками, а то й десятиліттями, вони забруднюють ґрунт токсичними речовинами, які виділяються в процесі їхнього повільного руйнування під впливом сонячного світла та опадів.

З часом фрагменти пластику потрапляють у ґрунтові води, а звідти – у річки та озера, завдаючи шкоди водним екосистемам. Вітер розносить легкі пластикові елементи на значні відстані, забруднюючи ліси, поля та навіть міське середовище.

Окрім забруднення ґрунту та води, спалювання пластикових квітів, яке іноді відбувається на кладовищах, призводить до викиду в атмосферу небезпечних хімічних сполук, що негативно впливають на наше здоров’я та посилюють парниковий ефект.

Держекоінспекція закликає громадян бути свідомими у своєму виборі та відмовитися від використання штучних пластикових квітів на кладовищах. Існують екологічно безпечні альтернативи, які допоможуть вшанувати пам’ять померлих та водночас зберегти природу для майбутніх поколінь:

Живі квіти є природними та біологічно розкладаються, збагачуючи ґрунт.

Квіти в горщиках можна висадити на могилі, створивши живу композицію.

Хвойні вінки та гілки – традиційний та екологічний спосіб вшанування пам’яті.

Пам’ятаймо, що наша шана до померлих не вимірюється кількістю пластику, залишеного на могилах. Справжня пам’ять живе в наших серцях та у дбайливому ставленні до навколишнього світу.

 

standard

Держекоінспекція повідомляє

Оновлена щотижнева інфографіка про збитки, завдані довкіллю внаслідок збройної агресії рф.

Щотижня ми фіксуємо нові випадки екоциду: забруднення повітря, води та ґрунтів, знищення природних екосистем, загибель тварин і рослин, руйнування об’єктів природно-заповідного фонду.

Ця інфографіка — не просто статистика. Це свідчення злочинів проти природи, які не мають терміну давності. Ми продовжуємо документувати всі факти, аби винні понесли відповідальність, а Україна отримала компенсацію за завдану шкоду довкіллю.

standard

Валерій Дубіль, Віта Присяжнюк, Микола Томенко та БФ молодіжної ініціативи «Надія» з Олексієм Омельяненком: РЕБ-захист «Апостол» — щит для ЗСУ на передовій

Гуманітарні місії БФ Молодіжної ініціативи «Надія» продовжують охоплювати передові напрямки — від Харківщини до Донеччини, від Запорізького фронту до Курахівського району. Упродовж останніх виїздів команда фонду спільно з партнерами, зокрема, з Фондом Миколи Томенка «Рідна країна» відвідала десятки підрозділів і передала сучасне обладнання для зв’язку, захисту та автономної роботи в полі.

Військові підтверджують ефективність:

«Дрони почали падати. Видно, що система працює. Вдень поставили — вночі вже спокійніше», — розповідає один із бійців у районі Оріхова.

«Зв’язок тримався навіть під сильними обстрілами. Речі, які привезли, — це не просто техніка, це можливість залишатися в строю», — додає військовий з Покровського напрямку.

«Поляки не вірили, що таке тут можливо. Коли побачили, як це працює в реальних умовах — сказали: “Це рівень НАТО”», — передає капелан, який супроводжував іноземну делегацію на схід.

Місія фонду — рятувати життя, підкреслює Валерій Дубіль, голова наглядової ради фонду та перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань здоров’я нації.

«Ми працюємо, щоб кожен воїн мав шанс. Рішення, які ми доставляємо на фронт, — не про комфорт. Це про виживання. І кожен день без втрат — це вже перемога», — наголосив він.

Очільник Фонду «Рідна країна» Микола Томенко підкреслив важливість таких ініціатив: «Об’єднання зусиль різних благодійних організацій — це наша сила. Завдяки спільній роботі ми не просто допомагаємо фронту, ми демонструємо громадську єдність задля перемоги України».

За перший квартал 2025 року фонд передав допомоги на понад 40 мільйонів гривень.

Оперативне реагування, адресна логістика, технічна підтримка — все це працює в режимі 24/7 завдяки координації між українськими меценатами та міжнародними партнерами з Європи.

БФ молодіжної ініціативи «Надія» продовжує місію на найгарячіших напрямках. Допомога не припиняється.

standard

Держекоінспекція повідомляє

З 04 по 10 квітня 2025 року територіальними та міжрегіональними територіальними органами Державної екологічної інспекції України проведено 418 заходів контролю, складено 378 протоколів про адміністративні правопорушення

Загальна сума накладених штрафних санкцій складає 102 тис. грн
До Державного бюджету стягнуто 90 тис. грн.

За порушення вимог природоохоронного законодавства розраховано збитків на суму 17 млн 525 тис. грн.

Загальна сума пред’явлених претензій та позовів складає 3 млн 296 тис. грн. Стягнуто збитків у добровільному та примусовому порядку на суму 4 млн 568 тис. грн. (з урахуванням раніше пред’явлених претензій та позовів).

Найбільш резонансні порушення вимог природоохоронного законодавства: 

Житомирська область

Інспекцією Поліського округу проведено розрахунок збитків та пред’явлено претензію ТОВ «КЕС» на суму 1 млн 638 тис. 488 грн за скид зворотних (стічних) вод у водний об’єкт р. Гнилоп’ять з показниками, що перевищують встановлені дозволом на спеціальне водокористування нормативами ГДС.

Запорізька область

Інспекцією Південного округу проведено розрахунок збитків на суму
9 млн 591 тис. 582 грн за засмічення земельної ділянки, невстановленими особами, в межах прибережної захисної смуги річки Капустянка (притока р. Суха Московка басейн Дніпра) у с. Матвіївка  Запорізького району, відходами інфраструктури населених пунктів. Матеріали направлено до СБУ в Запорізькій області.

Кіровоградська область

Інспекцією Придніпровського округу проведено розрахунок збитків та пред’явлено претензію Світловодській міській раді, на суму 615 тис. 6 грн, за засмічення земельної ділянки побутовими відходами на території Світловодської ТГ. Готуються матеріали для передачі правоохоронним органам.

Проведено розрахунок збитків на суму 1 млн 833 тис. 263 грн за вилов риби забороненими знаряддями лову, невстановленими особами, в акваторії Кременчуцького водосховища р. Дніпро на території Великоандрусівської ТГ Олександрійського району. Повідомлення про вчинення кримінального правопорушення направлено до Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області.

Одеська область

Інспекцією Південно-Західного округу проведено розрахунок збитків на суму 548 тис. 556 грн, за незаконну рубку, до ступеня припинення росту, 187 сироростучих дерев різних порід, у лісовій полезахисній смузі неподалік села Малоцебрикове на території Цебриківської СТГ Роздільнянського району. Матеріали направлено до Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області.