Революція в гігієні: британці створили дієве покриття проти всіх вірусів і бактерій

standard

Революція в гігієні: британці створили дієве покриття проти всіх вірусів і бактерій

Вчені з Ноттінгемського університету, Великобританія, створили фарбу, яка може кардинально змінити уявлення про гігієну та безпеку у повсякденному житті. Нове покриття здатне знищувати віруси й бактерії одразу після контакту з поверхнею. Експерти вже заявили, що це справжня знахідка для лікарень, шкіл, транспорту і навіть звичайних домівок.

Робота опублікована в журналі Scientific Reports .

Дійсно, на сьогоднішній день проблема внутрішньолікарняних інфекцій залишається серйозною загрозою для здоров’я пацієнтів у всьому світі. Навіть після ретельної дезінфекції, медичні поверхні можуть залишатися джерелами небезпечних мікроорганізмів. Ці мікроби не лише виживають на оброблених ділянках, а й часто несуть гени, що забезпечують стійкість до антибіотиків, що значно ускладнює лікування.

Щороку такі інфекції призводять до тисяч смертей, а традиційні методи очищення виявляються недостатніми. Саме тому наукові прориви, як-от розробка спеціальної антибактеріальної фарби у Великобританії, викликають великий інтерес і можуть стати новим інструментом у боротьбі з поширенням інфекцій у медичних закладах.

В основі інновації вчених – хлоргексидин, добре відомий у медицині дезінфікуючий агент, який тут був інтегрований у полімерну смолу. Така формула дозволяє покриттю вбивати бактерії та віруси, не виділяючи шкідливих речовин у навколишнє середовище та не втрачаючи ефективності при дотику.

«Ми створили фарбу, яка не тільки знищує патогени на поверхні, а й залишається активною протягом тривалого часу. Це практичне та доступне рішення для боротьби з внутрішньолікарняними інфекціями та поширенням стійкості до антибіотиків», — розповіла керівник дослідження доктор Фелісіті де Коган.

Прототип було розроблено у співпраці з компанією Indestructible Paint, виробником високоефективних покриттів для авіаційної, залізничної та промислової галузей. Вже проведено успішні випробування на різних твердих непористих матеріалах, включаючи пластик та метал. У перспективі фарбу планується застосовувати не лише у лікарнях, а й у транспорті, наприклад, для покриття сидінь та столиків у літаках.

“Пандемія COVID-19 підкреслила важливість боротьби з інфекціями в клініках”, – зазначила доктор де Коган.

В даний час фарба проходить подальше тестування, і дослідники сподіваються, що незабаром вона буде доступною для комерційного використання в різних сферах – від охорони здоров’я до транспорту та промисловості.

Джерело: YSTNews

standard

В космосі скоро почнуть вирощувати їжу

Європейське космічне агентство запустило експеримент, який має на меті покращити харчування астронавтів. Їхнє меню може дуже змінитися. Зокрема, в ньому може стати більше їжі, вирощеної прямо в космосі. Окрім того, харчування астронавтів стане дешевшим, адже зараз доставка коштує дуже дорого.

Проєкт буде реалізовано в рамках місії SpaceX Falcon 9. Наразі в космос уже відправили мініатюрний біореактор, покликаний перевірити можливість вирощування їжі з клітин в умовах мікрогравітації та високої радіації. Якщо все вийде добре, то на орбіті буде створено автономні харчові виробництва. Пізніше такі самі виробництва зможуть спорудити на Місяці чи навіть Марсі.

Дослідження фінансує ESA спільно з британським стартапом Frontier Space та Імперським коледжем Лондона.

Джерело: МЕТА

standard

Робін Маккі зробив пророчі попередження про зміну клімату

Робін Маккі, підсумовуючи 40-річний досвід редакторської діяльності, попереджає про екологічну катастрофу. Ще у 1970-х роках британський гляціолог Джон Мерсер передбачав, що “подальше використання викопного палива може підвищити температуру на 2°C до середини 21-го століття”. Це підвищення може спричинити підняття рівня моря на п’ять метрів. Згідно з Маккі, “зміна клімату загрожує вимушеним переселенням сотень мільйонів людей”, однак суспільство продовжує відвертатися від науково підтвердженої правди.

Джон Стоун наголошує, що теплова активність Землі має критичні наслідки, підкреслюючи: “ми є небезпечним видом для планети”. На його думку, лише поєднання наукових досягнень і філософського усвідомлення допоможе людству вийти з кризи. Він закликає до досягнення нульового рівня не лише викидів, а й відходів, аби запобігти нестійкості нашого середовища.

У сфері етики й медицини Джейн Дрінквотер ділиться особистим досвідом втрати чоловіка. Вона визнає гідність паліативної допомоги, але наполягає, що “вмираючі також мають права” і мають право на скорочення власних страждань. Вона називає законопроект про допомогу при смерті “важливою гуманною реформою”, що має усунути прогалини медичної системи.

Доктор Девід Джеффрі, розмірковуючи над законодавчими ініціативами, нагадує: “самогубство людини зменшує нас усіх”. Його етичний аргумент базується на античній філософії і віддзеркалює страх суспільства перед відповідальністю за чужий біль. Це піднімає питання гуманності та солідарності у догляді за невиліковно хворими.

Крістіан Телекі з Fauna & Flora критикує інвестиції у воскресіння вимерлих видів. Він порівнює ці дії з намаганням “будувати новий будинок, коли старий ще палає”. У центрі його позиції — необхідність зосередитися на порятунку сучасних біологічних систем, а не на науковій сенсаційності.

Таким чином, усі автори листів апелюють до переосмислення пріоритетів сучасного людства — від екологічної відповідальності до гідного ставлення до життя і смерті, закликаючи до дій, які не можуть більше чекати.

Джерело: “Цікавості”

standard

БФ молодіжної ініціативи «Надія», Валерій Дубіль, Віта Присяжнюк і партнер Євген Довбня доставили на Харківщину та Донбас РЕБ-комплекси

Команда Благодійного фонду молодіжної ініціативи «Надія», очолювана першим заступником голови Комітету Верховної Ради з питань здоров’я нації Валерієм Дубілем, зі співзасновницею фонду Вітою Присяжнюк та у партнерстві з Євгеном Довбнею, здійснила чергову гуманітарну місію на передову. Цього разу українським захисникам у Глибокій Балці, Харкові, Чугуєві, Ізюмі та Куп’янську передали системи радіоелектронної боротьби (РЕБ) українського виробника «УкрАвіаКосТех», а також дрони, термінали Starlink, генератори та зарядні станції.

 

Ця поїздка відбулася у святковий період — на Великдень, тому, окрім потужної техніки, військові отримали також понад 100 великодніх пасок — як символ вдячності, підтримки та духовної єдності в дні, коли вся країна молиться за мир і Перемогу.

За час повномасштабної війни фонд «Надія» передав на передову понад 250 систем РЕБ від «УкрАвіаКосТех», кожна з яких вартує орієнтовно 500 000 гривень. Ці системи істотно знижують ефективність ворожих дронів і ракет, забезпечуючи безпеку та зв’язок для українських бійців на передовій.

Валерій Дубіль також повідомив, що його депутатський фонд за час війни закупив РЕБи, старлінки, зарядні станції для захисників і захисниць, загалом на 2 012 768 гривень. Він наголосив: депутатський фонд — це не благодійний рахунок, а державний ресурс, яким народні депутати можуть розпоряджатися для стратегічно важливих ініціатив — від участі в міжнародних перемовинах до оперативної допомоги силовим структурам.

«Ми рятуємо життя. І кожна місія на фронт — це не просто вантаж. Це відповідальність. Це ще один шанс для захисника повернутися додому. Це крок до Перемоги», — зазначив Валерій Дубіль.

До привітань долучилися й партнери фонду, Віта Присяжнюк та Євген Довбня:

«Сьогодні кожен бізнес і кожен українець має стояти поруч із армією. Ми з Валерієм Дубілем системно допомагаємо військовим, бо розуміємо: якщо не будемо ми — не буде кому. Великий день — це про надію. І ми хочемо, щоб її мали й ті, хто щодня ризикує життям заради нашого майбутнього», — наголосив Євген Довбня.
Звертаючись до українців у день великого свята, Валерій Дубіль додав:

«Щиро вітаю всіх із Великоднем! Нехай світло Воскресіння Христового принесе кожному з нас віру, силу та переможну надію. Христос Воскрес! Разом — до Перемоги!»
Фонд «Надія» системно підтримує Збройні сили України, Головне управління розвідки, Національну поліцію та прикордонників, доставляючи туди, де найнеобхідніше, — сучасну техніку, засоби зв’язку, спостереження, енергозабезпечення і захисту.

Допомагаємо. Захищаємо. Перемагаємо — разом.

standard

У Чорнобильському заповіднику зафіксували рекорд: вчені помітили стадо з незвичайною кількістю оленів

На території Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника зафіксували рідкісне стадо благородних оленів, яке налічує рекордні 23 особини.

Про це стало відомо з результатів щорічних маршрутних обліків копитних тварин, розповіли в Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику.

Для збору даних фахівці використовують метод непрямого обліку — за залишеними екскрементами. Оскільки копитні залишають фекалії до 20 разів на добу, це дозволяє точно визначити не лише кількість тварин, а й маршрути їхнього пересування.

Окрім того, вчені застосовують методи візуального спостереження. Найчастіше тварин помічають із транспортного засобу — побачивши машину, олені зупиняються, насторожено спостерігають, а потім зникають у заростях. Іноді для спостереження за копитними доводиться маскуватися в природному середовищі.

Аналіз зібраних даних також засвідчив, що в заповіднику зросло навантаження на пасовища. Як наслідок — зменшення запасів сухої трав’яної маси, що, в свою чергу, позитивно впливає на біорізноманіття та знижує ризики виникнення масштабних пожеж. Водночас скупчення сухої рослинності найчастіше формують види, які не входять до раціону копитних, зокрема куничник та осока.

Працівники заповідника зауважують і збільшення чисельності червонокнижних коней Пржевальського та благородного оленя. Саме останній вид продемонстрував рекордне зростання — виявлене стадо з 23 особин є найбільшим за весь час спостережень у заповіднику.

Дорослі благородні олені сягають 1,2 м у висоту, а їхнє забарвлення змінюється залежно від пори року. Характерною рисою самців є довгі, симетрично розгалужені роги.

За класифікацією Міжнародного союзу охорони природи, благородний олень належить до видів, що викликають найменше занепокоєння. Утім, близько 20 його підвидів перебувають під загрозою зникнення через полювання та втрату природного середовища.

Натомість у заповіднику зафіксовано скорочення чисельності лося європейського. Ймовірною причиною цього вважається обмеження сезонної міграції через білоруський кордон.

«Загалом, результати весняних обліків та спостережень свідчать про позитивну динаміку: чисельність окремих видів зростає, ареали розширюються, а пасовища активно використовуються», — підсумували у Чорнобильському заповіднику.

Джерело: Chas.news