Кияни примудряються працювати більше, ніж «кріпаки в Російській імперії»
Споживче кредитування переживає новий бум, наздоганяючи показники докризового, благополучного 2007 року. Співвітчизники знову розхапують праски і смартфони, отримуючи прихильні усмішки від банків.
Сучасні кияни примудряються працювати більше, ніж кріпаки у Російській імперії, жартує керуючий партнер інвестиційної компанії Capital Times Ерік Найман. Так, за підрахунками експерта, щоб виплатити позику, взяту на ноутбук, смартфон, пральну машину та інші блага цивілізації, житель столиці майже половину свого робочого часу трудиться на банки.
Проте, фінансова кабала нітрохи не бентежить українців, які винні банкам неймовірні суми – за даними НБУ 135,1 млрд. грн., що в сім разів більше бюджету Києва. З них 58 млрд. грн. – позики мешканців столиці та області, найбільших боржників у країні.
Тим часом цього року в банківській системі вперше з початку кризи 2008 року частка кредитів, виданих фізособам, почала збільшуватися. Аналітики вважають, що сума кредитів, які, найімовірніше, будуть видані в цьому році, обжене докризовий і економічно жвавий 2007-й. Видання зазначає, що позики споживачі розхапують як гарячі пиріжки навіть незважаючи на високі ставки, які можуть досягати 60% річних.
У той час як зростаючу тягу співвітчизників до покупок у борг у відношенні самих позичальників фахівці вважають хронічним захворюванням, то відносно банків бачать позитивний ефект, що істотно оживляє сферу.
У ТОП-5 найбільш популярних товарів, які покупці беруть у розстрочку, входять телевізори, ноутбуки, смартфони, холодильники і пральні машини. Чим вище цінова категорія товару, тим краще він реалізується в кредит, пояснюють експерти. І якщо людина спочатку налаштована на покупку в борг, то вона швидше з одного виду товарів віддасть перевагу моделі подорожче.
Наддоступність кредитів не єдина причина їхньої популярності. Українцями рухає бажання красивого життя, коментує Найман, їх доходи впали, але запити залишилися колишніми.
З іншого боку, експерти вважають, що давати в борг людям, які стабільно бідніють, значить закладати міну уповільненої дії під національну банківську систему. «Падіння економіки тягне за собою погіршення якості кредитних портфелів, а отже, і банківські витрати, втрату капіталів і збільшення ризиків банкрутства», – застерігає Олександр Сугоняко, голова Асоціації українських банків.
