На горі Піп Іван відновлять обсерваторію

standard

На горі Піп Іван відновлять обсерваторію

На горі Піп Іван на межі Івано-Франківської та Закарпатської областей відновлять обсерваторію. Європейський Союз виділив на неї 1 млн 53 тис. євро — 31,6 млн грн.

Угоду уклали Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника та Міністерство інвестицій і розвитку Польщі.

— Відремонтуємо приміщення, — розповідає ректор Прикарпатського університету 54-річний Ігор Цепенда. — Встановимо сучасне метеорологічне обладнання і закупимо обладнання для рятувальників. Прикарпатський і Варшавський університети займуться відновленням та облаштуванням обсерваторії. Майбутній науково-дослідницький центр слугуватиме базою для підготовки фахівців, які в зимовий час братимуть участь у пошуково-рятувальних операціях у гірській місцевості. В обсерваторії проводитимуть екологічний моніторинг середовища.

Реалізують проект за два роки. В Україні працюють 15 обсерваторій.

https://gazeta.ua/articles/ukraine-newspaper/_na-gori-pip-ivan-vidnovlyat-observatoriyu/889221

standard

Київський музей увійшов у світовий топ-20 музеїв авіації

Державний музей авіації імені Олега Антонова в Києві увійшов до двадцятки найкращих авіаційних музеїв світу.

Він опинився на десятій сходинці рейтингу, складеного корпорацією CNN.

«Цей музей під керівництвом Національного авіаційного університету України, має одну з найбільших у світі виставок авіаційної техніки», – зазначається у повідомленні.

Більшість експонатів музею — літаки, побудовані за часів Радянського Союзу, зокрема надзвукові бомбардувальники, транспортні літаки і ядерні ракетоносці.

Одним з найбільш вражаючих експонатів є авіалайнер Туполев-104: «15 вересня 1956 року сталася дуже важлива подія для цивільної авіації. Перший у світі реактивний авіалайнер Туполев-104 здійснив свій перший пасажирський рейс між Москвою та Іркутськом. Цей літак зараз знаходиться у Державному музеї авіації України, і він є найстарішим літаком такого типу», – пояснив професор Фелікс Яновський, завідувач кафедри електроніки Національного авіаційного університету.

Найкращим музеєм авіації в світі укладачі рейтингу вважають Музей авіації та космонавтики «Крила над Скелястими горами» у Денвері, США. До трійки лідерів також входять Музей авіації у Мадриді та Музей авіації штату Кароліна у місті Шарлотт, США.

https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/2652405-kiivskij-muzej-uvijsov-u-svitovij-top20-muzeiv-aviacii.html

standard

Вчені розкрили таємницю зникнення стародавньої цивілізації

Загибель стародавнього міста Ангкор в Камбоджі є предметом численних історичних досліджень.

До сих пір невідомо, чому колись процвітаюче поселення з унікальними пам’ятками опинилося у занедбаному стані.

Нове дослідження, проведене вченими з університету Сіднея, розкрило раніше невідомі подробиці цієї події.

Відомо, що Ангкор спорожнів в XV столітті. На думку деяких експертів, цьому передувала якась катастрофа – так, історики називали можливою датою загибелі міста 1431 рік.

Але нові дані показують – центр кхмерської імперії приходив в запустіння поступово, протягом майже ста років, повідомляє PNAS.

Австралійські вчені проаналізували зразки осадових відкладень з кріпосного рову, який зберігся до сьогодні.

Склад грунтів показав, що в перші десятиліття XIV століття сліди горіння, ерозії і порушень лісового покриву безперервно зменшувалися. Це означає, що люди все менше і менше впливали на природу.

До кінця століття заповнений водою рів затягнувся болотною рослинністю, тобто ніхто за ним більше не стежив.

Автори дослідження підсумували, що Ангкор прийшов в запустіння не через вороже вторгнення або природну катастрофу. Швидше за все, місцева еліта з часом перебралася в інше поселення, а слідом за нею потягнулися і прості жителі.

http://dialogs.org.ua/science/15092/

standard

Вчені стурбовані «бактеріями-зомбі»

Вчені виявили нову стратегію виживання, яку мікроби можуть застосовувати нарівні зі споруляцією та синтезом антибіотиків.

Як передає НАРОДНА ПРАВДА, про це з посиланням на журнал Nature Communications пише Naked science.

Мікробіологи з Амстердамського університету досліджували споруляцію Bacillus subtilis і встановили, що бактерії, які опинилися в несприятливих умовах або під загрозою загибелі через брак поживних речовин або вплив антибіотиків, можуть переходити в особливий стан. Заради виживання клітини різко уповільнюють обмін речовин, подібно зомбі.

Для підтримки життя в клітці, що перейшла в «режим зомбі», достатньо поживного розчину, розведеного в тисячі разів. Вчені називають це «оліготрофним станом зростання». Уповільнений метаболізм не тільки на порядки знижує потреби клітини в харчуванні, але і служить додатковим захистом від впливу антибіотиків та інших загрозливих факторів.

Наскільки здатні перетворюватися на подібних «зомбі» інші бактерії або ж це унікальна особливість Bacillus subtilis — ще належить дізнатися.

 

standard

В Україні створять перший плавучий космодром для запуску ракет

В Україні ініціювали створення першої плавучої платформи, призначеної для запуску ракет. Виробництвом займатиметься ДП “Виробниче об’єднання Південний машинобудівний завод ім. Макарова”, пише “Укрінформ”.

Керівник дніпровського заводу Сергій Войт наголосив, що в України досі немає власного космодрому. Ракетний майданчик планують створити на Херсонщині.

Херсонський державний завод “Палада”, який виготовляє плавучі споруди, погодився на співпрацю з машинобудівним заводом ім. Макарова.

Наразі інженери прораховують усі можливі варіанти для створення плавучої платформи. Потрібно детально узгодити питання, адже не всі країни одобрюють запуск ракети над своїми кордонами.

https://vgolos.com.ua/zhyttya/v-ukrayini-stvoryat-pershyj-plavuchyj-kosmodrom-dlya-zapusku-raket_936452.html