У суботу відбудеться парад планет: які з них можна побачити і як

standard

У суботу відбудеться парад планет: які з них можна побачити і як

Фото adventtr/iStock

Останній такий парад планет відбувся 1982 року, наступний буде не раніше, ніж за століття.

4 липня всі планети Сонячної системи вишикуються на одному боці Сонця одночасно. Відбудеться майже ідеальне вирівнювання, а кут відхилення буде несуттєвим, пише space.com.ua.

Так, з 4 липня вночі можна буде побачити в небі Марс, Юпітер і Сатурн, а вранці й Венеру.

Однак Уран і Нептун неозброєним оком побачити буде неможливо, а спостерігати за Меркурієм не вдасться через Сонце. Останній такий парад планет відбувся 1982 року, наступний же «пророкують» на 2161 і 2492 роки.

Джерело:https://shpalta.media/2020/07/02/u-subotu-vidbudetsya-parad-planet-yaki-planeti-mozhna-pobachiti-i-yak/

standard

“Коронація слова” оголосила переможців у номінації “Романи”

Фото ASPI

Міжнародний літературний конкурс «Коронація слова» оголосив на 20-ій, ювілейній церемонії, що пройшла онлайн, переможців у номінації «Романи».

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

Як оголосили засновники конкурсу, меценати Тетяна та Юрій Логуші, першу премію присуджено творові, який надзвичайно бурхливо обговорювався журі, – «Оля» Ольги Саліпи з Хмельницького. Другу премію отримує твір «Живі. Всупереч» Ірини Мельниченко та Вадима Геращенка з Києва, третю – «Руїна» Василя Краса з Лимана Донецької області.

Голова журі в номінації «Романи» професор Софія Філоненко наголосила, що ці три твори були обрані з 18-ти рукописів, які потрапили до фіналу, і всі три по-своєму презентують різні версії української історії.

«Роман «Оля» – це оригінальна біографія української письменниці Ольги Кобилянської. Цей роман, з одного боку, руйнує стереотипи, засвоєні зі шкільних підручників, а з іншого – творить новий міф про Кобилянську як героїню любовної історії. Роман «Живі. Всупереч» – це заглиблення в українську історію ХХ століття, сімейна драма родини, яку розкуркулили і виселили на Північ. В цьому романі повно експресивних образів, яскравих психологічних деталей. Це та гірка правда про українське минуле, яку треба зрозуміти, відчути і передати своїм нащадкам. Роман «Руїна» – це твір, який розкриває далеке українське минуле в усьому його розмаїтті. Це історія, де сплелися різні культури, етноси, мови та релігії. Роман є чудовим продовженням традицій української белетристики від Андрія Чайковського до Володимира Малика», – розповіла Філоненко.

Своєю чергою Тетяна Логуш розповіла, що нагородження переможців у номінаціях «Кіносценарії», «П’єси», «Пісенна лірика» буде відбуватися у Львові на Форумі видавців, а нагородження у номінаціях «Молода коронація» і «Дитяча коронація» – в Києві наприкінці вересня або на початку жовтня. Нагородження ж Гранд-коронації «Битва титанів», де змагаються переможці перших премій, відбудеться на 21-ій церемонії «Коронації слова» наступного року.

Водночас, за словами Юрія Логуша, всього визначено 47 переможців із тисячі рукописів, які надійшли на цьогорічний конкурс. Він пояснив, що всі нагородження збиралися проводити восени, але цієї пори відбудеться Форум видавців у Львові, де «Коронація слова» презентує свої кращі друковані твори. Тож видавці просили скоріше відзначити і видати романи, аби встигнути на форум у вересні.

Директор Інституту літератури НАН України Микола Жулинський привітав засновників «Коронації слова» – подружжя Логушів – з 20-річчям конкурсу.

«Завдяки вашій енергії і благодійній діяльності Україна має унікальний літературно-мистецький конкурс. За ці 20 років відбулося надзвичайно багато, тому що лауреатами, дипломантами стали тисячі українців, які брали участь у цьому конкурсі, і майже тисячу книг було опубліковано, близько 50-ти кіносценаріїв реалізовано, близько 20-ти п’єс з’явилося на театральних підмостках», – підкреслив академік.

Під час онлайн-церемонії також оголосили цьогорічних володарів спеціальних відзнак «Міжнародне визнання» і «Вибір видавців».

 

standard

2 липня: це цікаво знати

Міжнародний день спортивного журналіста

Цей день в історії:

1559 — чотири османські документи згадують про атаку, здійснену «Дмитрашкою (Вишневецьким) і невірними (козаками)» на фортецю Азов.

1776 — Другий Континентальний конгрес у Філадельфії прийняв рішення про відділення американських колоній від Королівства Великої Британії. Декларація незалежності була прийнята через два дні, 4-го липня, а вперше публічно зачитана — 8-го липня.

1900 — відбувся перший політ дирижаблю моделі LZ-1, сконструйованого відставним прусським офіцером Фердинандом фон Цеппеліном.

1954 — розпочала роботу Міжнародна організація телебачення (Євробачення).

1951 — газета «Правда» засудила вірш В. Сосюри «Любіть Україну».

1996 — у місті Дніпродзержинську (Кам’янське) міський трамвай через відмову гальм на великому спуску врізався у стіну будинку. Загинуло 34 людини, близько 100 отримали травми.

2011 — Володимир Кличко переміг Девіда Хея, внаслідок чого у братів опинилися всі престижні пояси за перемогу у суперважкій вазі.

Народились:

1486 — Якопо Сансовіно, італійський художник і архітектор, центральна фігура ренесансної архітектури Венеції.

1714 — Кристоф Віллібальд Ґлюк, німецький композитор («Орфей і Еврідіка», «Паріс і Єлена»).

1825 — Володимир Александров, український письменник.

1862 — Вільям Генрі Брегг, британський фізик, основоположник рентгеноструктурного аналізу, лауреат Нобелівської премії (1915, разом з сином Вільямом Лоренсом Бреггом).

1866 — Сергій Дельвіг, український військовий діяч, генерал-полковник Армії УНР.

1877 — Герман Гессе, німецький письменник («Гра в бісер», «Степовий вовк»), лауреат Нобелівської премії (1946).

1882 — Т. Г. Кемза, український філолог-арабіст.

1892 — Михайло Спіров, український вчений-анатом.

1895 — Олесь Чишко, український та російський композитор, співак і педагог.

1906 — Петро Андрусів, український художник, педагог та громадський діяч.

1922 — П’єр Карден, французький модельєр.

standard

1 липня: це цікаво знати

 

День архітектури України

Цей день в історії:

1097 — хрестоносці під час першого хрестового походу розбили військо турків-сельджуків в Дорилейській долині.

1569 — Велике князівство Литовське й Польське королівство підписали Люблінську унію про створення федеративної польсько-литовської держави — Речі Посполитої.

1751 — надрукований перший том «Енциклопедії, або Тлумачного словника наук, мистецтв і ремесел», виданий Дені Дідро і Жаном Лероном д’Аламбером. За 30 років вийшло 35 томів енциклопедії. Участь в складанні енциклопедії взяли найвидатніші представники століття Просвіти: окрім видавців, це були Вольтер, Руссо, Монтеск’є, Гельвецій і інші.

1823 — створена федерація Сполучені Провінції Центральної Америки (включала Гватемалу, Гондурас, Сальвадор, Коста-Рику та Нікарагуа).

1863 — Почалася битва під Геттісбургом – найкровопролитніша битва у війні між Конфедерацією та Сполученими штатами.

1867 — внаслідок об’єднання кількох британських колоній проголошено створення домініону Канада.

1911 — польський біохімік Казимир Функ вперше використав слово «вітамін».

1936 — у Нью-Йорку вперше вийшов друком роман Маргарет Мітчел «Віднесені вітром».

1946 — проведено перше повоєнне випробування атомної бомби на атолі Бікіні.

1961 — у Торонто (Канада) відкрито пам’ятник Тарасові Шевченку.

1982 — запущено перший пошуково-рятувальний супутник «Космос-1383», створений СРСР, Францією та США.

1989 — у Києві утворено Народний рух України.

1997 — Гонконг був переданий під управління Китайської Народної Республіки.

Народились:

1676 — Ґотфрід Вільгельм Ляйбніц, німецький мовознавець, математик, фізик і філософ, засновник Бранденбурзького наукового товариства (пізніше — Берлінська АН).

1742 — Георг Крістоф Ліхтенберг, німецький вчений-фізик, на честь якого названі відкриті ним фігури Ліхтенберга.

1788 — Жан-Віктор Понселе, французький математик, механік та інженер, творець проективної геометрії.

1804 — Жорж Санд (Аврора Дюпен), французька письменниця («Консуело», «Індіана», «Орас»).

1916 — Йосип Шкловський, український радянський астроном, астрофізик.

1917 — Олег Штуль-Жданович, український політичний і військовий діяч.

1934 — Клод Беррі, французький кінорежисер.

1967 — Памела Андерсон, американська акторка, фотомодель, продюсер, автор книг, секс-символ.

 

standard

30 червня: це цікаво знати

Цей день  в історії:

1894 — відкритий найзнаменитіший лондонський міст — Тавер-бридж

1908 — у Східному Сибіру в басейні річки Підкам’яна Тунгуска впав та вибухнув так званий «Тунгуський метеорит»

1908 — в Одесі пройшов перший у Російській імперії польот на аеростаті

1910 — закінчено укладання телефонного кабелю між Європою і Південною Америкою

1913 — почалася Друга балканська війна

1934 — «ніч довгих ножів» — лідер націонал-соціалістів Адольф Гітлер знищив небажаних друзів і ненависних ворогів-соратників (Рема, фон Шлейхера, Штрассера та ін.). Піднесення СС над СА

1941 — Українські Національні збори у Львові проголосили Акт відновлення Української Держави й створили Українське Державне Правління під проводом Ярослава Стецька

1945 — Президія Верховної Ради СРСР своїм указом перетворила Кримську АРСР на Кримську область у складі РРФСР

1947 — у Мюнхені відновило роботу Наукове товариство імені Тараса Шевченка, перенесене зі Львова.

1948 — Вільям Шоклі, Волтер Браттейн і Джон Бардін з «Bell Laboratories» оголосили про створення транзистора

1971 — при поверненні на Землю після космічного польоту на Союзі-11 загинув весь екіпаж, — Георгій Добровольський, Владислав Волков та Віктор Пацаєв

1991 — у Сімферополі закінчилася перша сесія Курултаю кримських татар, на котрій був сформовано Національний меджліс на чолі з Мустафою Джемілєвим

1992 — прийнятий закон про поділ повноважень між державними органами України й Автономною Республікою Крим

2013 — почався антиміліцейський протест у селищі Врадіївка

Народились:

1789 — Орас Верне, французький живописець-баталіст, автор картини «Мазепа серед вовків» (1826). син художника Карлa Верне.

1825 — Ерве Флоримон, французький композитор і органіст, засновник музичного театру, автор оперет (найвідоміша «Мадемуазель Нітуш»). Поряд з Жаком Оффенбахом є основоположником французької оперети.

1907 — Роман Шухевич (Тарас Чупринка), український політичний і державний діяч, військовик. Член галицького крайового проводу ОУН. Командир з боку українців українського військового підрозділу «Нахтігаль», генерал-хорунжий, головнокомандувач Української повстанської армії, голова Секретаріату УГВР.

1911 — Чеслав Мілош, польський поет, прозаїк, перекладач, есеїст, літературознавець, лауреат Нобелівської премії з літератури 1980 року.

1963 — Інгві Мальмстін, шведський композитор, гітарист-віртуоз.

1966 — Майк Тайсон, чемпіон світу з боксу у 1986—90, наймолодший серед професіоналів-важковаговиків

1975 — Ральф Шумахер, німецький автогонщик, пілот Формули-1.

1985 — Майкл Фелпс, американський плавець, єдиний в історії спорту 14-разовий олімпійський чемпіон, 8-разовий чемпіон на одній олімпіаді