Чому слухати музику перед сном – погана звичка

Чому слухати музику перед сном – погана звичка

Музика може впливати на засинання та якість сну.

Зазвичай вчені повідомляють про її позитивний вплив., однак нове дослідження спростовує поширену думку – вчені виявили, що мелодії можуть порушувати сон, як мінімум, у частини людей, пише “24 канал”.

Вчені наголошують, що наш головний мозок продовжує обробляти музику, навіть коли вона не грає, зокрема під час сну.

“Кожен знає, що слухати музику приємно. Молоді люди часто слухають її перед сном. Але часом гарного стає надто багато. Чим більше ви слухаєте, тим швидше ви підхопите нав’язливий мотив, який не залишить вас під час сну. Коли так трапляється, якість сну може страждати”, – розповів Майкл Скаллін, професор Бейлорського університету, співавтор дослідження.

У першій частині дослідження взяли участь 209 осіб. Вони відповіли на низку питань про свою якість сну та звички, пов’язані з прослуховуванням музики. У тому числі вони описали, як часто до них чіпляються мелодії, “спливаючи” під час засинання, нічних та ранкових пробуджень.

В експериментальній частині дослідження залишили 50 людей. Перед сном їм програвали музичні уривки, які запам’ятовуються: популярні пісні, або їхні інструментальні версії. Добровольці спали в умовах лабораторії, характеристики їхнього сну фіксували за допомогою методу полісомнографії.

Музика може порушувати сон

Крім цього проводився запис електроенцефалограми та кардіограми, фіксація руху очей та скорочення м’язів. Ці показники дають змогу з високою впевненістю говорити про якість сну. Учасники повідомляли вченим, чи “чіплялися” до них якісь із мелодій. Далі дослідники зіставляли цю інформацію з даними якості сну.

У людей, які продовжували відтворювати в пам’яті нав’язливі мелодії, частіше, ніж в інших, виникали складнощі із засинанням, вони частіше прокидалися від нічних кошмарів та проводили більше часу у стані поверхневого сну.

Електроенцефалограма показала, що у цих людей є феномен консолідації пам’яті уві сні. Тобто, тимчасова пам’ять спонтанно активувалася під час сну, щоб перейти до більш тривалих її видів.

Скаллін додав, що практично всі вважають, що музика покращує сон. Однак тепер очевидно, що навіть інструментальна музика здатна погіршувати його у багатьох людей. Щобільше, саме вона легше прив’язувалася до учасників дослідження.

Джерело: Gazeta.ua

Щороку 5 червня ми разом із світовою спільнотою згадуємо: довкілля — не ресурс, а спільна відповідальність.

У часи війни ці слова набувають для України особливої ваги.

Руйнування інфраструктури, підриви дамб, пожежі в лісах і нафтобазах, забруднення вод, повітря та ґрунтів — усе це створює довготривалі загрози для здоров’я людей і природних систем.

Втім, навіть у надскладних умовах, Україна не зупиняється:

•  відновлюємо систему екологічного контролю
• фіксуємо екозлочини війни
• цифровізуємо моніторинг довкілля
• працюємо над екологічною відбудовою держави

У цей день висловлюємо щиру подяку всім працівникам природоохоронної сфери — екологам, інспекторам, науковцям, активістам. Ваша щоденна праця — це щит для довкілля і крок до стійкого майбутнього.

Разом ми зробимо все, щоб відновлена Україна була не лише сильною, а й екологічно безпечною.

Несанкціоновані сміттєзвалища, реформи й екозагрози: що обговорювали у Львові з очільником Держекоінспекції

На Львівщині побував очільник Держекоінспекції Ігор Зубович.

Разом із місцевою командою він обговорив звіти, проблеми, реформи і навіть роздав подяки. Головна тема — як зробити екологічний контроль в Україні дієвим і сучасним.

Звіт, який показав не тільки досягнення, а й проблеми

На початку червня тимчасовий виконувач обов’язків голови Державної екологічної інспекції України Ігор Зубович відвідав Львів. У рамках візиту відбулася нарада з працівниками місцевої екоінспекції, де прозвітував керівник обласного підрозділу Олександр Штепа.

За словами Штепи, за перші п’ять місяців 2025 року Інспекція провела чимало перевірок, але не обійшлося без труднощів. Найгостріше питання — ліквідація несанкціонованих сміттєзвалищ, які досі залишаються болючою темою для регіону.

Реформа екоконтролю — вже в роботі

Під час зустрічі Ігор Зубович розповів, що система екологічного нагляду в Україні переживає масштабне оновлення. Зараз активно впроваджується нова модель роботи: сучасніші підходи, технічна підтримка, нове навчання для інспекторів.

Окремий акцент він зробив на сервісі «ЕкоЗагроза», через який українці можуть повідомляти про екологічні порушення. За словами Зубовича, цей інструмент стане ще важливішим, адже дозволяє реагувати швидко й адресно.

Міжнародна допомога: підтримка є, і вона відчутна

Ще один напрям, на який зробили ставку — це міжнародне партнерство. Завдяки ПРООН і уряду Швеції Інспекція отримує технічне оновлення, а також можливість залучати фахівців до розробки законів, нових методик і тренінгів.

Окрім цього, для підтримки України створено окрему групу в рамках європейської екологічної мережі IMPEL. Її завдання — допомогти Україні з реальними змінами: не на папері, а на практиці.

План повернення до перевірок у мирних регіонах

Не обійшлося й без новин щодо законодавчих змін. Держекоінспекція вже передала Міністерству захисту довкілля проєкт змін до постанови Кабміну №303, який дозволить відновити повноцінні перевірки на територіях, де не ведуться активні бойові дії.

«Це необхідний крок, бо контроль має працювати. Інакше порушення накопичуються, а наслідки — шкодять довкіллю та людям», — пояснив Зубович.

Подяки — не формальність, а визнання

Окремий момент зустрічі був присвячений Всесвітньому дню охорони навколишнього середовища. Ігор Зубович подякував працівникам Інспекції за роботу, відзначив тих, хто особливо відзначився у природоохоронній сфері.

Це була не просто формальна церемонія — це визнання того, що навіть у складних умовах люди продовжують боротися за чисте повітря, воду і землю.

Візит до Львова показав: екологічна служба в Україні не стоїть на місці. Попереду — реформи, навчання, технології і, звісно, боротьба з тими, хто нищить природу. Але без контролю, підтримки та реакції суспільства змін не буде. Екологія — це наша спільна справа.

Екоінспекція виходить на новий рівень: т.в.о голови Держекоінспекції Ігор Зубович розповів про важливі зміни

Т.в.о голови Держекоінспекції Ігор Зубович побував на Івано-Франківщині.

Говорили не про протоколи й звіти, а про цілком реальні проблеми: смітники, незаконні вирубки та те, чому в Україні не працює повноцінний екоконтроль. Спойлер — через війну, але не тільки.

Екологічний контроль: не працює — маємо проблеми

На перший погляд — звичайний візит посадовця, але суть розмови була дуже конкретною. Під час зустрічі з місцевими представниками екоінспекції Зубович чітко дав зрозуміти: без державного контролю за дотриманням екологічних норм ситуація виходить з-під контролю. Несанкціоновані сміттєзвалища, вирубка лісів, забруднення землі — усе це продовжує накопичуватись.

Перевірки екології — повертаються?

Через воєнний стан більшість перевірок зупинили, бо вважалося, що є «важливіші справи». Але реальність така, що без них кількість порушень лише зростає. Держекоінспекція вже підготувала документи, які дозволять повернути перевірки у регіонах, де немає активних бойових дій. Тепер слово за урядом.

Міжнародна підтримка: не лише грошима

Екологічна інспекція сьогодні не вижила б без допомоги партнерів. Завдяки програмам ПРООН і фінансуванню уряду Швеції вдалося оновити техніку та покращити матеріальну базу. Але справа не тільки в техніці — українські фахівці тепер мають змогу навчатися в Європі, зокрема в Австрії та Словаччині, і залучені до європейських робочих груп з екології. Тобто Україну не просто підтримують — її вважають гравцем, якого варто підсилювати.

Смітники, ліс і реальність Прикарпаття

На нараді не обійшлося без конкретики. У центрі уваги — старі проблеми: стихійні звалища й масові вирубки. Все це не просто псує краєвиди — це шкодить екосистемам і людям. Ґрунти забруднюються, річки міліють, а ліси — зникають. Зубович закликав до посилення контролю й активнішої роботи на місцях, щоб ці проблеми не стали незворотними.

Очільник Держекоінспекції пообіцяв, що до кінця року будуть реалізовані ще кілька конкретних кроків для посилення екологічного контролю. Яких саме — поки що не уточнюється. Але чіткий акцент на прозорість, міжнародну співпрацю й реальну роботу на місцях дає надію, що екологічні питання знову починають звучати голосно.

Війна не відміняє екології. Навпаки — робить її ще більш вразливою. Сміття, зрубані ліси, забруднені землі — усе це не зникне само собою. Без контролю і тиску з боку держави ситуація лише погіршуватиметься. Візит Зубовича — це не просто поїздка в область, а спроба повернути екологію до порядку денного. І це те, чого давно чекали.

Під поверхнею Землі знайшли гігантську губку: вона може врятувати від посухи

Про це пише Earth.com.

Відкриття було зроблено під вулканічними вершинами Орегона. Масштаби запасів ґрунтових вод вразили навіть дослідників.

“Вода є одним із наших найважливіших ресурсів і ставатиме дедалі важливішою в міру зміни клімату”, — каже провідний дослідник Лейф Карлстром, вулканолог з Університету Орегона.

Підземне сховище води розташовується серед вулканічних утворень, які досить молоді за геологічними мірками. Гарячі джерела, пористі шари породи, а також невеликі розломи сприяли утворенню складної мережі ґрунтових вод.

За словами дослідників, стародавні потоки лави діють як губки, що дозволяє талому снігу просочуватися глибоко під поверхню. Ці шляхи можуть проходити майже за кілометр під поверхнею, створюючи низькі температури в свердловинах, які в іншому разі нагрівалися б на таких глибинах.

Вода у високих Каскадах здебільшого залежить від снігового покриву, який накопичується на вершинах і пізніше тане. Ця тала вода просочується через тріщини і канали в молодих вулканічних породах. Приповерхнева геофізика дала підказки про те, як глибоко переміщуються ґрунтові води.

Вчені виявили, що пористі породи можуть утримувати величезну кількість води. У деяких випадках вони вважають, що глибока циркуляція може відбуватися протягом сотень років, хоча точні часові масштаби ще вивчаються.

Ґрунтові води та виверження вулканів

Вчені виміряли температуру в проєктах глибокого буріння, спочатку призначених для геотермальної розвідки. Вони помітили незвичайний розподіл температур, який передбачав, що вода циркулює набагато глибше, ніж очікувалося.

Картографуючи ці теплові сигнатури, дослідницька група зібрала воєдино картину розміру водоносного шару. Ці зусилля також пролили світло на вулканічні небезпеки. Там, де магма взаємодіє з рясними ґрунтовими водами, деякі виверження можуть стати більш вибухонебезпечними.

Результати проєкту вказують на потенційні гарячі точки, де підземні води можуть впливати на вулканічну активність, хоча для підтвердження конкретних ризиків необхідні додаткові дані.

Тепер дослідники розуміють, що ґрунтові води можуть впливати на виверження вулканів, взаємодіючи з магмою, що підіймається, і це може призвести до руйнівних вибухів. Цей зв’язок викликає нові побоювання щодо того, як накопичення води може впливати на стилі вивержень, особливо в регіонах із глибокими магматичними осередками.

Картографування водоносних горизонтів може допомогти спрогнозувати, які вулкани становлять вищий ризик, залежно від того, скільки води знаходиться під ними.

Ґрунтові води на Землі

Запаси ґрунтових вод на Землі є значними та відіграють ключову роль у підтримці екосистем і забезпеченні прісною водою для людства. Вони являють собою величезні кількості води, які знаходяться під поверхнею землі в порах і тріщинах гірських порід. Основні резервуари ґрунтових вод знаходяться в аквіферах, які можуть простягатись на багато кілометрів і містять воду, накопичену протягом багатьох тисячоліть.

Попри великі запаси, доступні ґрунтові води далеко не завжди легко витягти та використовувати. Якість і доступність ґрунтових вод варіюються по всьому світу, і багато регіонів стикаються з проблемами нестачі або забруднення водних ресурсів. Управління та охорона ґрунтових вод стають дедалі більш важливими питаннями, особливо в умовах зміни клімату і зростання світового населення, що вимагає сталого підходу до використання і захисту цього цінного природного ресурсу.

Джерело: “Фокус”