Туреччина анонсувала запуск власної космічної програми

Туреччина анонсувала запуск власної космічної програми

Анкара в рамках розвитку космічної галузі має намір до 2023 року відправити на Місяць космічний апарат, який приземлиться на ній, заявив президент Туреччини Реджеп Тайіп Ердоган, представляючи Національну космічну програму.

«Наша головна і найважливіша мета по Національній космічній програмі це вперше дістатися до Місяця на 100-ту річницю заснування нашої Республіки», — наводить його слова видання «Сабах».

«Потім Ердоган заявив, що Туреччина має намір в рамках міжнародного співробітництва побудувати космодром», — зазначає газета.

Також президент оголосив, що фінальної метою програми є відправка громадянина Туреччини в космос.

Джерело: “Новий формат” 

На супутнику Сатурна знайшли сліди ракетного палива

Автори роботи вивчали дані, отримані спектрографом ультрафіолетового зображення Кассіні під час обльотів супутника.

Астрофізик з США Марк Еловіц і його колеги виявили гарне відповідність спектрів Реї з моногідратом гідразину і декількома хлормісткими молекулами. Вони показали, що моногідрат гідразину є найбільш імовірним кандидатом для пояснення характеристики поглинання при довжині хвилі 184 нм.

Гідразин також використовувався в якості палива в двигунах «Кассіні», проте двигуни не використовувалися під час обльотів супутника в льоду, і тому передбачалося, що сигнал не походить від палива космічного корабля.

Потім вчені докладно описали, як моногідрат гідразину може бути хімічно утворений на крижаних поверхнях.

Дослідники припускають, що Титан може випускати молекули азоту в сторону Реї, які потім перетворюються на гідразин в результаті міжмісячної взаємодії.

Така взаємодія двох місяців — велика рідкість в нашій Сонячній системі. Але, з огляду на розмір Титана, цілком ймовірно, що він буде чинити деякий вплив на навколишні його об’єкти.

У порівнянні з хлорметаном, утворення моногідрату гідразину було легше пояснити через хімічні реакції за участю водяного льоду і аміаку або доставки з багатою азотом атмосфери Титана.

Еловіц і його колеги розглянули можливість зараження даних гідразіновим паливом з космічного корабля Кассіні, хоча це було вкрай малоймовірно, оскільки гідразинові двигуни не використовувалися під час обльотів супутника. Команда планує подальший аналіз, щоб зрозуміти потенціал перенесення матеріалів з супутника на супутник через атмосферу Титана, щоб пояснити присутність моногідрату гідразину на Реї.

Джерело: НВ

Відразу три місії в лютому досягнуть Марса

Місії трьох країн в лютому повинні досягти Марса. Першою вже 9 лютого до Червоній планети наблизиться зонд, запущений Арабськими Еміратами. Про це повідомляє УНН.

До Марсу наближаються місії трьох країн: ОАЕ, Китаю, США. Всі три апарати були запущені в липні 2020 року протягом декількох днів. Пояснюється це вузьким коридором, що настає раз в два роки, в який зменшується дальність розташування орбіт Землі та Марса.

9 лютого – Аль-Амаль (ОАЕ)

Першою до Марсу наблизиться орбітальна станція Аль-Амаль (в перекладі означає “Надія”), запущена 20 липня 2020 року в рамках програми Emirates Mars Mission за допомогою японської ракети-носія H-IIA з японського ж космічного центру Танегасіма.

Очікується, що зонд вийде на орбіту Марса вже 9 лютого і протягом двох років буде працювати над вивченням атмосфери планети, включаючи зміни погоди протягом доби та протягом року.

Для Арабських Еміратів це перша місія в дальній космос. Вартість програми становить близько 200 млн доларів.

10 лютого – Tianwen-1 (Китай)

Китайська місія Tianwen-1 (в перекладу означає “Питання до неба”) складається з орбітальної та спускової частин, з корисним навантаженням у вигляді марсоходу. Апарат був запущений 22 липня ракетою-носієм “Чанчжен-5”.

Очікується, що марсохід досягне поверхні планети в районі марсіанського рівнини Утопія, де були виявлені ознаки льоду.

Пристрій на сонячній енергії вагою 240 кг буде працювати на планеті близько трьох місяців і буде вивчати склад грунту. Орбітальний апарат, як очікується, прослужить два роки.

Для Китаю це друга спроба відправки місії на Марс.

18 лютого – Perseverance (США)

Слідом за китайським марсоходом на планету, як очікується, сяде американський апарат Perseverance (в перекладі означає “Наполегливість”) аерокосмічного агентства NASA.

Він висадиться на Марс в районі кратера Езеро, який, як припускають, є дельтою пересохлої річки. Для NASA ця марсіанська місія стане вже дев’ятою за рахунком. Бюджет програми – 2,4 млрд дол

Апарат оснащений спеціальним лазером для сканування органічних сполук, рентгенівським спектрометром, камерами, мікрофонами. Марсохід, як очікується, буде не просто сканувати, записувати і спостерігати, а й збирати зразки ґрунту, які планується забрати з Марса в процесі однієї з подальших місій NASA і ESA (Європейське космічне агентство).

З пшеничної соломи навчились виробляти поролон

Група дослідників використала відходи пшениці для створення пінополіуретану.  Щорічно у всьому світі виробляється близько 734 млн тонн пшеничної соломи. Це величезна кількість дешевих відходів, яким і до сьогодні не знайшли чітко визначеного застосування.

Нещодавно дослідницькі групи RNM-271 Chemical Engineering і FQM-383 NANOVAL Organic Chemistry в Університеті Кордови знайшли, куди подіти цей сільськогосподарський надлишок матеріалу, використавши його в якості основи для виробництва пінополіуретану.

Пінополіуретан — група газонаповнених пластмас на основі поліуретанів. Цей універсальний в промисловості матеріал, також відомий як поролон, часто виготовляється з побічних продуктів нафти. У нього безліч застосувань в будівництві і автомобілебудуванні в якості герметика, а також теплового і акустичного ізолятора.

Процес переробки пшеничної соломи в поліуретан починається зі зрідження. Так фахівці отримують поліоли, — одну із ключових сполук, що відіграють головну роль у хімічній реакції утворення пінополіуретану.

На сьогоднішній день касторова олія була одним з головних кандидатів у змаганнях за отримання стійкої пінополіуретанової піни, яка не потребує нафти. Але вона не забезпечує необхідної твердості та сухості, коли потрапляє на повітря, що є одним із ключів до правильного утворення поролону. З цієї причини в новому дослідженні було запропоновано замінити 50% цієї рицини олією пшеничної соломи.

«Нам вдалося отримати дуже бажані параметри у виробництві поліуретану, перетворюючи 96% пшениці», — пояснює Естер Рінкон, один із керівників проекту.

Джерело: Seeds 

У Еміратах створюють міжнародний “Космічний суд”

Комерційні суди Дубайського міжнародного фінансового центру доповняться “космічним сектором”. Нову установу відкриють для врегулювання суперечок, пов’язаних із діяльністю людей і компаній за межами Землі.

Як працюватиме суд

Арбітражне провадження створюють при Судах Дубайського міжнародного фінансового центру (DIFC Courts). Ця англомовна судова система працює в ОАЕ з 2006 року і вже отримала визнання з боку компаній, які потребують незалежного розгляду.

Сьогодні ми бачимо появу повномасштабної космічної індустрії, що включає трудові, інфраструктурні та науково-технологічні ресурси. Космічний суд — це глобальна ініціатива, яка буде розвиватися паралельно, дозволяючи створити мережу юридичної допомоги для підтримки міжнародних зусиль з освоєння космосу в XXI столітті,
— говорить головний суддя DIFC Courts Закі Азмі.

Таким чином усі випадки незапланованих збоїв у роботі космічних апаратів і наданні їх послуг, зіткнень на орбіті та інші суперечки буде можливість вирішувати у новому комерційному суді, що не залежить від роботи державних судів та їх юрисдикцій. Чим ближче польоти перших космічних туристів і робота перших космічних видобувних підприємств, тим більшою є імовірність того, що такі ситуації будуть з’являтися регулярно.

Джерело: “24 канал”