Японські вчені винайшли спосіб заряджати акумулятори у 3-4 рази швидше

standard

Японські вчені винайшли спосіб заряджати акумулятори у 3-4 рази швидше

Японська компанія запропонувала використовувати для виготовлення катодів новий матеріал, який скоротить зарядку акумулятора у 3-4 рази. Проєкт реалізував виробник цементу Taiheiyo Cement.

“Частинки нового матеріалу мають діаметр не більше 100 нанометрів, – зауважують представники компанії. – Завдяки цьому іони літію будуть вільніше переміщатися в катоді”.

Новий матеріал дозволяє не тільки скоротити час зарядки акумуляторів, але і продовжити їх термін служби у три рази.

Представники Taiheiyo Cement планують вкласти $9,4 млн в організацію виробництва нового матеріалу: щорічно планується випускати до 100 тонн продукції. А до 2025 року обсяги виробництва будуть збільшені вдесятеро.

“Катоди нового типу не вимагатимуть при виробництві кобальту або нікелю, – пояснили у компанії. – Останній компонент останнім часом дорожчає, а також підвищує пожежонебезпеку акумулятора”.

Існують і етичні проблеми: приблизно 70% світових запасів кобальту зосереджені у районі Конго, де не вщухають військові конфлікти, а для видобутку мінералу використовується дитяча праця.

Джерело: ITsider 

standard

Марсохід NASA надіслав перші фото з Марсу

Марсохід Perseverance Національного управління США з аеронавтики та дослідження космічного простору (NASA) виконав успішне приземлення на поверхню четвертої планети Сонячної системи.

Про це повідомляється на сайті NASA.

Відзначається, що пристрій приземлився в кратері Джезеро, розташованому на північ від марсіанського екватора, о 22:56 за київським часом. Ровер вже порадував вчених першими фотографіями поверхні планети.

Марсоходи на Марс відправлялися і раніше, проте у Perseverance особлива місія. Цей марсохід повинен зібрати дані про поверхню та атмосферу Червоної планети, щоб встановити, чи можливе там життя, в т.ч. – чи можна створити на його поверхні людську колонію.

Нагадаємо, марсохід був запущений 30 липня 2020 року з космодрому у Флориді. Це – перший всюдихід, який доставить на Марс обладнання з забору елементів поверхні та збереже цікаві зразки для повернення на Землю наступною місією.

Джерело: “Слово і діло”

standard

Сучасні міста просідають під власною вагою?

Сучасні мегаполіси такі забудовані, що під ними прогинається літосфера — зовнішня оболонка Землі. Цей процес особливо важливий для міст, які розташовані на узбережжі, адже через підвищення рівня моря їм усе більше загрожують підтоплення.

Про це йдеться в дослідженні геофізика Тома Парсонса, опублікованому в науковому журналі AGU Advances.

Науковець зазначає, що міграція людей у міста невпинно збільшує кількість населення мегаполісів. Так, якщо зараз у містах живе приблизно 50% населення планети, то у 2050 році ця частка може сягнути 70%. А це, зі свого боку, збільшує й масу мегаполісів.

Як приклад дослідник наводить місто Сан-Франциско, що в Каліфорнії (США). Його вага становить приблизно 1,6 трильйона кілограмів. Така величезна маса може спричинити зміну рівнів літосферних плит — великих жорстких блоків літосфери Землі, що відокремлені один від одного тектонічними розривами.

За підрахунками науковця, за весь час місто Сан-Франциско просіло на 8 сантиметрів. Крім того, до 2050 року рівень моря може підвищитися на 30 сантиметрів.

«Оскільки населення земної кулі непропорційно переміщується до узбережжя, додаткове просідання в поєднанні з очікуваним підвищенням рівня моря може збільшити ризик, пов’язаний із затопленням», — резюмує Парсонс.

Учений вважає, що для більш детального аналізу можливих зон підтоплень необхідно використовувати знімки зі супутника та літаків.

Джерело: “Громадське”

standard

У Туреччині знайшли копію Колізею

На заході Туреччини археологи розкопали древню арену, яка за своїми характеристиками і функціональним призначенням схожа на всесвітньо відомий римський Колізей, пише ukurier.gov.ua.

Як повідомляє Daily Sabah, відкриття було зроблено в західній провінції Айдин. Археологи розкопали там лише частину монументальної споруди, яка, на їхню думку, є стародавнім амфітеатром.

Це величезна споруда приблизно на 80% знаходиться під землею. Але навіть попереднє дослідження показало, що ця будівля – унікальний приклад східно-римської архітектури на території сучасної Туреччини.

Важливість знахідки полягає в тому, що знайдений амфітеатр разюче нагадує римський Колізей. Він був частиною стародавнього міста Мастаура, розкопки в якому розпочалися відносно недавно.

Згідно із заявою місцевої влади, знайдений амфітеатр за своїми розмірами дуже схожий з Колізеєм. Останній є найбільшим з усіх стародавніх амфітеатрів. Його довжина становить 188 метрів, а ширина – 156 метрів. Знайдена арена, на думку турецьких археологів, має приблизно такі ж розміри.

Подібні амфітеатри і раніше знаходили в Туреччині, зокрема в сусідньому з Айдином місті Ізмірі і в Чанаккалі, на півночі країни. Однак більшість таких споруд практично повністю зруйновані. З невідомих причин цей об’єкт був довгий час прихований землею, тому, ймовірно, ступінь його збереження може виявитися дуже високою.

«Це, можливо, єдина арена, яка повністю збереглася тут, в Туреччині, – каже Умут Тунджер, керівник Управління культури і туризму в Айдині. – Споруда збереглася, оскільки воно була захована під землею протягом дуже багатьох років. Основні елементи ми бачимо вже зараз, але вже цієї весни плануємо розкопати набагато більше».

За своєю конструкцією знайдений об’єкт також помітно відрізняється від інших арен, відомих у Туреччині: він має повністю овальну форму. Тому археологи припускають, що ця споруда використовувалася для проведення в Мастаурі спортивних ігор, які тут відбувалося понад 1800 років тому. Крім того, амфітеатр, ймовірно, використовувався і для гладіаторських боїв.

Об’єкт розташований на ділянці, покритому оливковими і інжирними садами. Є думка, що сади були розбиті тут і в давнину.

Джерело: “По той бік діалогу”

standard

Українці показали рожевий і зелений сніг в Антарктиді

Поруч з української станцією «Академік Вернадський» в Антарктиді зацвів сніг: він отримав зелений і рожевий відтінок. Відповідні кадри показали в Facebook Національного антарктичного наукового центру.

За словами вчених, таке забарвлення з’являється в результаті розвитку в снігу мікроскопічних водоростей. Вони розмножуються спорами, які не бояться екстремальних температур і зберігаються в снігу протягом усієї зими. Коли погодні умови стають сприятливими, спори починають проростати. Зелений колір дає пігмент хлорофіл, а червоний – каротину шар, який містять клітини деяких видів мікроводоростей, уточнили в антарктичному науковому центрі.

Цвітіння снігу сприяє зміні клімату, так як через забарвлення відбивається менше сонячного світла, що призводить до ще більш швидкого танення. В результаті там активніше розмножуються водорості, і утворюється порочне коло.

Джерело: Рortaltele