Розтанув найбільший у світі айсберг

Розтанув найбільший у світі айсберг

Найбільший у світі айсберг розтанув 18 квітня. Коли він відколовся від Антарктиди, він мав площу майже 6 тис. квадратних кілометрів — розмір невеличкої країни.

Цей мегаайсберг наразі практично зник — від нього лишилися незліченні дрібні фрагменти. Про це повідомляє BBC.

Повідомляється, що A68 відокремився від льодовикового шельфу Ларсон С на краю Антарктичного півострова, і протягом року майже не рухався. Але потім він почав дрейфувати на північ, рухаючись завдяки сильним течіям та вітрам. Шматок криги рухався до Британської заморської території Південна Джорджія, де йому пророкували загибель.

Однак причиною для зникнення льодовика став цілком природний процес — льодовикові шельфи підтримують рівновагу, і відокремлення айсбергів — це один зі способів збалансувати накопичення маси від снігопадів та надходження льоду з льодовиків на суші. Тож айсберг A68 не можна розглядати як свідчення кліматичних змін, викликаних людиною.

Водночас A68 продемонстрував процеси, завдяки яким потепління може зруйнувати крижані структури. Один із них — це гідророзрив. Під час цього процесу потепління утворює багато поверхневих талих вод, які потім заповнюють тріщини, пробиваючи ці отвори до основи льоду. Саме через гідророзрив більшість частинок колись гігантського айсберга перетворилася на льодову кашу за одну ніч.

Зникнення льодовиків Арктики стане загрозою для всього світу

Фахівці Університету Оулу в Фінляндії провели ще одне масштабне дослідження, пов’язане зі стрімким таненням льодовиків Арктики. Також вчені намагалися з’ясувати причину сильних снігопадів на півдні Європи в 2018 році. Вони нагадали, що несприятливі погодні умови призвели до найнижчого за багато десятиліть урожаю винограду. Виявилося, що причиною таких потужних снігопадів стало рекордне скорочення обсягу льоду в Арктиці.

«Скорочення льоду на 50% призвело до збільшення площі вільної від льоду води, яка взимку почала посилено випаровуватися», – розповіли фахівці. Також вони пояснили, що особливості атмосферної пари на південь від арктичного регіону демонструють, що її джерелом може бути відкрита водна поверхня Баренцевого моря. Як підкреслили вчені, мова йде про зайву воду, що випарувалася, яка в підсумку призвела до найсильніших снігопадів в європейських країнах.

Також фахівці заявили, що глобальні кліматичні процеси в Арктиці вплинуть не тільки на погодні умови Європи, але й всіх регіонів світу.

Джерело: “Діалоги”

Незрозуміле природне явище: вчені НАСА показали веселку на Марсі

Марсохід Perseverance зняв незрозуміле природне явище на Червоній планеті. Несподіваним знімком поділилися співробітники американського космічного агентства НАСА. Вони розповіли, що марсохід продовжує перебувати на Червоній планеті і періодично відправляє на Землю унікальні знімки.

На останній фотографії можна розгледіти марсіанську веселку. Вчені пояснили, що веселка не можна побачити з поверхні планети, оскільки вона виникає через світло, яке відбивається від крапель води в атмосфері. Якщо говорити про Марс, то там води немає, також спостерігаються низькі температури, тому вчені поки не можуть пояснити, як саме може виникати веселка на Червоній планеті. Однак скептики, які коментують цей знімок, вже написали, що ніякого марсохода на Червоній планеті немає, і він знаходиться десь в пустелі Невади. Співробітники НАСА відразу відповіли конспірологам і підкреслили, що на знімку відображена НЕ веселка, а відблиск лінзи.

За їх словами, на марсоході встановлені задні і фронтальні камери, при цьому на фронтальних можна знайти сонцезахисні козирки, що запобігають появі відблисків на фотографіях, а на задніх камерах вони відсутні. Саме за допомогою задньої камери був зроблений цей знімок. «Сонцезахисні козирки не вважали необхідними на задніх камерах, тому на їх зображеннях можна побачити артефакти розсіяного світла», – пояснили співробітники НАСА.

Джерело: “Всвіті”

Науковці відкрили нову силу природи?

Наразі науці відомі чотири сили природи (фундаментальні взаємодії): гравітаційна, електромагнітна, сильна та слабка. Ці сили є фундаментальними й вони визначають взаємодію всіх об’єктів і частинок у всесвіті.

Однак під час експерименту Muon g-2 науковці лабораторії Фермілаб, можливо, виявили нову, п’яту силу природи. Дослідження показало, що взаємодія мюонів, субатомних часток, не узгоджується зі Стандартною моделлю елементарних часток у всесвіті.

Стандартна модель вважає, що весь світ створений з частинок розміром менше атома. Деякі з цих частинок складаються з ще менших частин, інші ж вже не розділяються — їх ще називають елементарними. Саме такою елементарною частинкою і є мюон — він схожий на електрон, втім важчий за нього у 200 разів.

Дослідники розігнали мюони на циркулярному колайдері під впливом магнітного поля. Під час експерименту частки мали коливатись із певною частотою, однак коливання були більшим, аніж вчені навіть очікували.

Науковці вважають, що таке явище можна пояснити лише дією нової, раніше невідомою сили природи. Також це може означати, що може існувати нова частинка, з якої може бути створений весь всесвіт.

– Це просто незбагненно. Потенційно це може перевернути всю фізику з ніг на голову. У нас було багато нерозгаданих загадок, і ми, можливо, виявили ключ до їхнього вирішення, – Меггі Едерін-Покок, науковиця.

Наразі науковці проводять додаткові дослідження і якщо вони знайдуть певну закономірність, то з часом можна буде зрозуміти природу нової сили. На думку дослідників п’ята природна сила могла б пояснити багато невирішених питань, які мають фізики — наприклад, розширення всесвіту.

Джерело: Аgroter 

На Марсі знайшли сліди посух і повеней

Вчені з Науково-дослідного інституту астрофізики і планетології проаналізували коливання клімату Марса. Для цього вони використовували дані марсохода Curiosity, повідомляє Geology.

Дослідження показало, що Червона планета послідовно переживала вологі та посушливі періоди, поки остаточно не перетворилася на крижану пустелю. Це сталося приблизно три мільярди років тому.

Curiosity вивчає гору Шарп – пік заввишки більше ніж 5 км, розташований в центрі кратера Гейла. Гора утворилася з осадових порід, які протягом мільярдів років нашаровувалися одна на одну. Це найважливіший об’єкт для вивчення геологічної історії Марса.

Вчені вже отримали дані про мінеральний склад деяких зразків. В рамках нового дослідження вони детально розглянули осадові шари за допомогою встановленого на марсоході телескопа ChemCam. Прилад складається з лазера, камери та спектрографа, які здатні визначити хімічний і мінеральний склад гірських порід на відстані.

Дослідження показало, за яких умов сформувалися осадові пласти. Так, основа гори Шарпа виникла в сухих умовах. Структура порід характерна для дюн, що переміщуються вітром. Вище вчені помітили тонкі пласти, схожі на річкові відкладення. Вони вказали на підвищену вологість – ймовірно, в кратері сталася повінь.

Таким чином, клімат Марса зазнав кілька великомасштабних коливань між сухими умовами та річковим і озерним середовищем. Сухі періоди, на думку авторів наукової роботи, були більш тривалими. Приблизно три мільярди років тому, коли древня Земля являла собою «водний світ», а Венера ще відрізнялася сприятливими умовами, Червона планета остаточно висохла.

Причини, за якими Марс втратив води, залишаються невстановленими. Існує безліч різних теорій – згідно з однією з них, океани Червоної планети пішли глибоко в надра. За іншою версією, зникнення морів і річок пов’язане з пиловими бурями.

Джерело: “Всвіті”