NASA змоделювало падіння астероїда на Землю, щоб з’ясувати, чи зможуть люди себе захистити

standard

NASA змоделювало падіння астероїда на Землю, щоб з’ясувати, чи зможуть люди себе захистити

Науковці Національного аерокосмічного агентства США (NASA) змоделювали падіння астероїду на Землю. Вони з’ясували, що людство наразі не має інструментів, щоб захистити себе від такої загрози.

Про це пише видання The Independent.

Після тривалого дослідження вчені дійшли висновку, що якщо на Європу насуватиметься величезний астероїд і в людей буде 6 місяців на підготовку, запобігти катастрофі ми все одно не зможемо.

The Independent також розповіло про конференцію з планетарної оборони, яку організувала Організація об’єднаних націй 27 квітня. Там учасники визнали, що якби загроза зіткнення з астероїдом виникла в реальному житті, то не змогли б запустити космічний корабель в такий короткий термін, щоб покинути Землю.

Єдиним виходом із такої ситуації була б евакуація людей з території, яка зіткнеться з астероїдом. Офіцер NASA з планетарної оборони Лідлі Джонсон сказав, що такі моделювання допомагають фахівцям з захисту Землі спілкуватися з урядами країн, щоб бути готовими до потенційної загрози.

The Independent нагадує про надважку ракету-носій Starship, яку зараз створює компанія SpaceX Ілона Маска. Її розробники стверджують, що теоретично її можна буде використовувати для організації місій, спрямованих на зміну шляху астероїда на Землю. Однак зазначимо, що NASA нещодавно призупинило угоду з компанією SpaceX, в межах якої планують створити Starship.

Джерело: “Рубрика”

standard

Супутники і сміття на орбіті заважають вивчати космос

Збільшення кількості супутників та космічного сміття, що обертається навколо Землі, починає ускладнювати спостережання за небесними тілами для астрономів і вивчення космосу для науковців.

Це випливає з дослідження, проведеного Лондонським королівським астрономічним товариством, повідомляє Укрінформ з посиланням на The Washington Post.

Як зазначається у публікації, кожен окремий об’єкт на орбіті, від найменших шматочків космічного сміття до найбільших штучних супутників, відбиває відповідну кількість сонячного світла назад до Землі. Помножений на десятки мільйонів, цей масив сміття спричиняє 10-відсоткове збільшення освітленості на нічному небі. Це посилене сяйво неба зменшує рівень огляду космосу та ускладнює для вчених процес дослідження куточків нашої галактики та Всесвіту за її межами.

Якщо розрахунки астрономів правильні, це означає, що перевищено поріг яскравості неба для безперешкодного астрономічного спостереження, який встановив десятиліття тому Міжнародний астрономічний союз — асоціація професійних астрономів, які присвоюють імена нещодавно відкритим небесним тілам.

Однією з основних проблем, що викликає занепокоєння, є зростання супутникових мегасузір’їв, таких як проєкт Starlink від SpaceX, у рамках якого на орбіту вивели понад 1300 супутників з 2018 року (у планах запустити ще десятки тисяч).

На додаток до супутників, за оцінками Європейського космічного агентства, навколо Землі переміщуються кілька десятків тисяч великих шматків космічного сміття, число яких сягає мільйонів, якщо розглядати менші об’єкти діаметром до 1 міліметра. За даними NASA, сміття має загальну масу близько 6 тис. тонн.

Крістофер Кіба, експерт зі світлового забруднення з Німецького дослідницького центру геологічних наук, який не брав участі у дослідженні, назвав результати “справді шокуючими”, але застеріг, що їх все ще необхідно підтвердити експериментальними даними.

“Проблема з відбитим світлом від об’єктів, які люди посилають у космос, полягає в тому, що майже ніде на Землі не вдасться уникнути зменшення видимості космосу”, — сказав він.

Кіба оптимістично ставиться до того, що в найближчі десятиліття вчені розроблять способи безпечного видалення штучного сміття з орбіти, що може зменшити негативні наслідки цієї ситуації.

 

standard

NASA готується до зіткнення астероїда з Землею

Фахівці NASA вже почали підготовку до зіткнення астероїда і планети Земля. Для чого потрібна ця підготовка? Що робити іншим жителям планети? Чи будуть шанси врятуватися і коли очікувати катастрофу? Про це повідомляє НАСА.

Дослідження і підготовку до зіткнення будуть проводить вчені JPL. Це Лабораторія реактивного руху, вона входить до складу NASA. Це свого роду навчальна тривога, яку необхідно періодично відтворювати. Комплекс заходів необхідний для того, щоб мінімізувати шанси зіткнення з метеоритом чи астероїдом.

Дослідження почалися одночасно з Planetery Defense Conference (IAA). Тривати випробування будуть протягом п’яти днів. Мета досліджень – виявлення ключових фігур в момент катастрофи і допомогу їм.

Кожен раз вчені розігрують кілька сценаріїв. Все починається з навчальної тривоги, і далі розігрується конкретний сюжет. Вчені і дослідники в такий спосіб намагаються спланувати послідовність дій, яка допоможе уникнути великої кількості жертв в різних країнах і відповідно на різних континентах.

У майбутньому планують піднімати таку тривогу кожен раз, коли до землі буде наближатися небесне тіло і ймовірність зіткнення із землею буде дорівнює 1 до 100. Поки що всі жителі нашої планети можуть не переживати, що в Землю вріжеться величезна небесне тіло. Але готовими потрібно бути до всього. Оскільки поки що умови для життя на інших планетах не виявлені.

Джерело: “Всвіті”

standard

Астрономи розкрили плани з будівництва міжзоряного зонду Interstellar

Американські та європейські астрономи оголосили плани зі створення зонда Interstellar, який піде на рекордні 149 млрд км від Землі та детально вивчить властивості міжзоряного середовища. Про це повідомила у вівторок пресслужба Європейського союзу наук про Землю (EGU).

“Зонд Interstellar відправиться в глибини міжзоряного простору, куди людство ще не проникало. У нас вперше з’явиться можливість отримати фотографії всієї Сонячної системи і її геліосфери, що дозволить нам зрозуміти, як вона виглядала б для спостерігачів ззовні”, – заявили в пресслужбі EGU.

На сьогодні існує лише два космічні апарати, “Вояджер-1” і “Вояджер-2”, які покинули межі Сонячної системи та зараз подорожують по міжзоряному просторі. Проведені ними виміри вперше допомогли вченим детально вивчити деякі властивості цієї частини космосу і відкрити ряд аномалій на межі Сонячної системи.

Подібні відкриття підігріли інтерес до вивчення міжзоряного середовища, однак можливості для цього, через вік “Вояджерів” і несправності частини їхніх інструментів, поки залишаються вкрай обмежені. Більш того, обидва апарати незабаром перестануть підтримувати зв’язок із Землею через зниження потужності їх радіоізотопних генераторів тепла та енергії.

Керуючись подібними міркуваннями, вчені університету Джонса Хопкінса в Балтіморі (США) нещодавно завершили розробку детального проєкту зонда Interstellar, націленого на вирішення подібних завдань. Ідея по його будівництві була озвучена представниками NASA кілька років тому, що дало вченим формальну і фінансову можливість розробити подібні плани.

У підготовці цих пропозицій, як зазначає астроном, взяло участь понад чотири сотні провідних астрофізиків, планетологів, космологів і інших фахівців з різних країн світу. Вони запропонували розробити відносно простий, але довговічний зонд, який зможе пропрацювати в космосі понад 50 років завдяки потужному радіоізотопному джерелу енергії.

Якщо цей апарат буде виведений в космос на початку 2030-х років, то приблизно до середини століття він досягне межі геліосфери, “бульбашки” з плазми сонячного вітру, що оточуює Сонячну систему, і вийде в міжзоряне середовище. За наступні десятиліття він віддалиться приблизно 149 млрд км від Землі, що приблизно в 1 тис. разів більше типової дистанції між Сонцем і нашою планетою.

За поточними планами вчених, на борту Interstellar буде встановлено вісім наукових інструментів. П’ять з них будуть націлені на вивчення сонячного вітру, космічних променів і магнітних полів, а також плазмових хвиль, які були відкриті після виходу “Вояджера-2” в міжзоряне середовище. Ще один прилад буде спеціалізуватися на вивченні частинок міжзоряного пилу, а два останніх інструменти будуть являти собою набір з оптичних і інфрачервоних камер.

Ці інструменти, як сподіваються вчені, допоможуть їм розкрити властивості міжзоряного середовища в околицях геліосфери, а також отримати багато інших відомостей, недоступних всередині Сонячної системи. Зокрема, інструменти Interstellar зможуть вловити так зване позагалактичне фонове випромінювання, розсіяне світло перших зірок Всесвіту.

Як сподіваються вчені, їх ідеї будуть повністю розглянуті та схвалені керівництвом NASA в кінці цього року. Їх реалізація дасть людству унікальну можливість вивчити те, як влаштована Галактика за межами Сонячної системи і як міжзоряне середовище може впливати на її життя.

Джерело: “Всвіті”

standard

Дослідники виявили, що швидкість океанських течій сильно змінюється

Завдяки супутниковим спостереженням, австралійські вчені з’ясували, як швидкості океанічних поверхневих течій змінюються з плином часу.

Проаналізувавши супутникові дані з 1993 по 2020 роки, вчені виявили зміни в розподілі океанічних вирів, які раніше не помічалися.

Вихори (або вири) охоплюють від 10 до 100 км в поперечнику. Їх можна знайти по всьому океану. Однак деякі регіони особливо багаті вирами. До них відносяться Гольфстрім в Північній Атлантиці, течія Куросіо в північній частині Тихого океану, а також Південний океан, що оточує Антарктиду.

Океанські вири є невід’ємною частиною океанічної циркуляції. Вони переміщують теплу і холодну воду з одного місця в інше. Вони змішують тепло, вуглець, сіль і поживні речовини і впливають на стан океану як на регіональному, так і на глобальному рівні.

Один із способів відстеження руху на поверхні океану — використання спеціалізованих потужних супутників, що обертаються навколо Землі. Ці супутники можуть виявити навіть всього кілька сантиметрів зміни висоти поверхні моря.

«Ретельно проаналізувавши супутникові спостереження, наша команда виявила явні зміни в розподілі і силі океанських вирів. І ці зміни ніколи раніше не виявлялися», — написав Навід Константіну, науковий співробітник Австралійського національного університету.

Швидкість вирів збільшується приблизно на 5% за десятиліття.

«Ми виявили, що одним з регіонів з найбільшими змінами є Південний океан, де за десятиліття спостерігалося різке збільшення вихрової активності на 5 відсотків», — зазначили автори роботи.

Океанські вири грають важливу роль в кліматі, регулюючи змішування і перенесення тепла, вуглецю, біоти і поживних речовин. Таким чином, дослідження може мати далекосяжні наслідки для клімату майбутнього.

При цьому вири часто не враховуються в кліматичних прогнозах потепління в світі. Оскільки вони відносно малі, вони залишаються практично «невидимими» в існуючих моделях, використовуваних для прогнозування майбутнього клімату. Таким чином, вплив вихорів або не враховується в кліматичних прогнозах, або сильно недооцінюється.

Раніше вже зазначали, що ніколи раніше за більш ніж 1000 років атлантична меридиональная циркуляція (AMOC), також відома як течія Гольфстрім, не була такою слабкою, як в останні десятиліття.

Дослідники з Ірландії, Великобританії та Німеччини зібрали свідчення за сотні років, щоб відновити історію течії. Вони знайшли переконливі докази того, що її уповільнення в 20-м столітті безпрецедентно для останнього тисячоліття.

Уповільнення течії, ймовірно, пов’язано зі зміною клімату, викликаним діяльністю людини. Гігантська циркуляція пов’язана з погодними умовами в Європі і рівнем моря в США.

«Система Гольфстрім працює як гігантська конвеєрна стрічка, транспортуючи теплу поверхневу воду з екватора вгору на північ і відправляючи холодну низькосолону глибинну воду назад на південь. Вона переміщує майже 20 мільйонів кубічних метрів води на секунду, майже в сотню разів більше стоку Амазонки», — пояснює Стефан Рамсторф з Потсдамського інституту досліджень впливу на клімат.

Джерело: НВ