У США розсекретили півтори тисячі документів у справі про вбивство Джона Кеннеді

У США розсекретили півтори тисячі документів у справі про вбивство Джона Кеннеді

Сайт Національного управління архівів та документації США поповнив 1491 документ, що відноситься до справи про вбивство у 1963 році 35-го президента країни Джона Кеннеді. Зокрема, низка документів, де йдеться про розробку ЦРУ версії причетності до вбивства Радянського Союзу, повідомляє CBS.

Публікацію матеріалів затверджено президентом США Джо Байденом, проте інформація не є вичерпною – другу частину архіву, що містить близько 14 тисяч сторінок, планується оприлюднити у грудні наступного року. Загалом з часу вбивства Кеннеді було розсекречено понад 250 тисяч документів, проте ясності все це так і не додало.

35-й президент США, демократ Джон Фіцджеральд Кеннеді зайняв головну посаду в Штатах 20 січня 1961 року, а 22 листопада 1963 року був убитий у Далласі (штат Техас) під час руху президентського кортежу вулицею міста.

За офіційною версією, смерть 46-річного Кеннеді настала внаслідок двох пострілів із снайперської гвинтівки. Поліції гарячим слідом вдалося затримати підозрюваного в замаху Лі Харві Освальда, якого через два дні було застрелено в поліцейському управлінні Далласа власником нічного клубу.

Головний підозрюваний у справі про вбивство Кеннеді – Лі Харві Освальд. До вироку він не дожив.

Вбивство президента та швидка смерть головного підозрюваного в замаху породили безліч чуток і цілу низку теорій змови, в яких хто тільки не фігурував: від членів сицилійської мафії та співробітників КДБ до інопланетян. Гідних підтверджень жодна з гіпотез так і не отримала.

Водночас ЦРУ довго та серйозно опрацьовувало версію участі радянських спецслужб у загибелі президента. Приводом для розслідування стало швидке отримання Освальдом візи для поїздки до Москви, а також слова якогось «співробітника радянського посольства» про можливу участь СРСР у підготовці замаху. Втім, і ці версії зайшли в глухий кут, і на сьогоднішній день офіційно вважається, що вбивство Джона Кеннеді вчинив Лі Харві Освальд, який жадав слави.

Джерело: “Діалоги”

На Марсі виявили гігантське скупчення льоду

Вчені виявили великі поклади льоду під Гранд-Каньоном. Відкриття було зроблено за допомогою зонда ЕкзоМарс-TGO планетологами з Нідерландів та Росії під керівництвом завідувача відділу ядерної планетології Інституту космічних досліджень РАН Ігоря Митрофанова. Автори дослідження повідомили:

Зонд TGO може шукати та вивчати “оази” марсіанської води, приховані під багатометровим шаром пилу та ґрунту, які в минулому ми просто не могли виявити. Зокрема, прилад FREND відкрив ділянку в системі каньйонів у долинах Марінер, 40% поверхні якої покрито покладами льоду.

Долина Марінер – це гігантська система каньйонів, що знаходяться у південній півкулі Червоної планети. Їхня приблизна довжина близько 4,5 тис. км, а глибина – 11 км.

Фахівці припустили, що у приповерхневих породах Хаосу Кандора кількість води становить щонайменше 40%. Причому у вигляді чистого льоду, який, порівняно з іншими подібними знахідками, перебуває у стабільному стані. Вчені підсумували:

Це говорить або про унікальні кліматичні та геологічні умови в долинах Марінер, або свідчить про те, що місцеві запаси води постійно поповнюються.

Джерело: “МЕТА”

Вчені пророкують загибель льодовика Туейтс за п’ять років

Науковці попереджають стосовно різких змін на одному з найбільших льодовиків Антарктиди, імовірно, протягом найближчих 5-10 років.

Про це пише міжнародне інформаційне агентство BBC.

Дослідники кажуть, що пливуча частина перед льодовиком Туейтс, яка до цього часу була відносно стабільною, може розбитися.

Щороку вона вже скидає в океан 50 мільярдів тонн льоду.

На сьогодні це має обмежений вплив на глобальний рівень моря, але вище за течією в дренажному басейні льодовика є достатня кількість льоду, щоб підняти висоту океанів на 65 см — якщо він розтане.

Такий сценарій  навряд чи відбудеться протягом багатьох століть, але дослідницька група каже, що Туейтс зараз реагує на потепління у світі  досить швидко.

“На передній частині льодовика відбудуться кардинальні зміни, ймовірно, менше ніж за десятиріччя. І опубліковані, і неопубліковані дослідження вказують на цей напрям”, — зазначив професор Тед Скамбос, провідний координатор американського дослідження.

Джерело: “Букви”

Сигнали «Вояджерів», що покинули Сонячну систему, бентежать учених

Апарати летять у відкритому космосі понад 40 років, але кожна порція розшифрованих даних – наукова сенсація для дослідників Землі. Але чому “Вояджери” продовжують сигналити? Цим питанням задався американський журнал Life.

Незважаючи на те, що “Вояджер-1” і “Вояджер-2” давно покинули межі Сонячної системи і знаходяться на відстані десятків мільярдів кілометрів, наукове обладнання, встановлене на них, продовжує працювати. Останні дані, надіслані апаратами, досі викликають суперечки у науковому середовищі – на відстані близько 121 а. від Сонця датчики “Вояджера-1” зафіксували різке зниження кількості частинок та космічних променів геліосфери – захисного міхура Сонячної системи – з одночасним підвищенням інтенсивності галактичних космічних променів.

Ці дані спочатку прийняли за збій спектрометрів, оскільки показання поступово повернулися до колишніх значень. Але такі зміни апарат фіксував п’ять разів, що теоретично може означати, що у Сонячної системи, як у Об’єднаної Федерації у серіалі “Зоряний шлях”, кілька рубежів захисту, про які вчені не знали раніше.

Астрономи вважають, що передавати дані на Землю “Вояджери” будуть ще багато років – вакуумне середовище та наявність трьох радіоізотопних джерел енергії дозволяють припустити, що життєвий цикл апаратів може бути продовжено до 60-70 років, а не 50, як вважалося раніше.

Найбільше даних після виходу за межі Сонячної системи “Вояджери” зібрали плазмовими хвилями. Астрономи та астрофізики визначили їх як постійний гул міжзоряного газу — частинок, що накопичилися у просторі після Великого вибуху та дрейфують у космосі з величезною швидкістю. Проте комп’ютерний аналіз у лабораторіях Корнеллського університету показав, що у проміжках між викидами присутній ледь помітний постійний сигнал, який транслюється у вузькому діапазоні частот. Якщо порівнювати його із земними музичними композиціями, він схожий на класичну музику, мелодія якої зациклена і повторюється від початку щоразу, коли “запис” добігає кінця.

Першими цей сигнал виявили студенти Гавайського університету в Мано ще у 2017 році. Однак у той час не було спеціальних програм, за допомогою яких циклічність “космічних записів” вдалося б зрозуміти та пояснити. На їхню думку, ці сигнали курсують у міжзоряному середовищі разом із скупченнями газу, але розшифрувати їх у найближчому майбутньому може бути не так просто. Розмір всієї необхідної для розшифровки інформації становить кілька петабайт — це у кілька разів більше, ніж може вмістити найсучасніший дата-центр великої корпорації.

Коли “Вояджер-1” залишав межі Сонячної системи, він відправив на Землю останній великий пакет даних. У них вчені знайшли дві тривожні новини, пояснити природу яких поки що не виходить. У 2020 році астрономи розшифрували дані стрибки напруженості магнітного поля та напруженості міжзоряного середовища. Якщо говорити простою мовою, то на виході із Сонячної системи та захисного міхура “Вояджер” зрозумів, що простір за межами нашої планетної системи набагато щільніший, ніж вважалося раніше. Ці дані підтвердили теоретичні припущення фізиків про те, що вакуум має серйозну щільність, і для руху, а особливо для міжзоряних перельотів, знадобиться відмова від вже відкритих законів фізики.

Спектрометри “Вояджера” показали, що щільність енергії електромагнітного шару вакууму може становити близько 1018-1090 Дж/см3. Така щільність може серйозно уповільнити не лише “Вояджер”, а й будь-які інші космічні кораблі, які земляни збираються будувати у майбутньому.

Інше важливе відкриття вченим вдалося зробити лише у 2017 році – через п’ять років після того, як “Вояджер” залишив межі Сонячної системи. Одночасно з даними про дрейфуючий космічний газ астрономи отримали відомості, що повідомлення на Землю може надсилати одна з найпотужніших зірок у Галактиці. Вона називається R136a1, і вже на етапі зародження цей гігант був у 320 разів більший за земне Сонце. Вона ж може по праву вважатися однією з наймолодших — їй трохи більше 1 млн років, що за астрономічними мірками можна порівняти з дворічною дитиною. Знаходиться унікальна зірка не так далеко від Чумацького Шляху — у Великій Магеллановій Хмарі, до якої всього 160 тис світлових років.

Звідти, якщо вірити даним, отриманим зі спеціальних телескопів та обладнання “Вояджерів”, і приходять таємничі сигнали, частотність повторення яких і енергетичні особливості наштовхують дослідників на думку, що посилати їх може щось таке, що має штучне або наполовину біологічне походження. Вивчаючи особливості цього сигналу, астрофізики і астрономи дійшли висновку, що він рухається не “прямою”, як на Землі, а по спеціальному “коридору” всередині міжзоряного простору. Як працює цей коридор, ще належить встановити, але в ньому сигнал, який є електромагнітними хвилями, не зустрічає ніякого опору.

Астрофізики припустили, що така технологія (або природна властивість, яка ще не вивчена фахівцями) дозволяє долати гігантські відстані за лічені хвилини. Зіставивши дані з “Вояджера” та результати багаторічних спостережень за сигналами з Магелланових Хмар, вчені припустили, що для відправки сигналу може задіятися спеціальний енергетичний міхур – аналогічний земному міхуру Алькуб’єрре, більше відомому за серіалом “Зоряний шлях” як “варп-тунне”.
Всесвіт намагається зателефонувати?

Дослідники відзначають, що від інших такі сигнали відрізняє високий рівень коливання електронів, а подібні “дзвінки” у бік Чумацького Шляху та Сонячної системи фіксувалися “Вояджером” як мінімум тричі – на підльоті до геліосфери, у прикордонній області між відкритим космосом та Сонячною системою та на відстані декількох астрономічних одиниць після вильоту в глибокий космос.

Зараз математичну модель сигналу вчені намагаються побудувати за допомогою суперкомп’ютера NASA “Плеяди”, але даних з “Вояджера” так багато, що є ймовірність перенесення дослідження на пізніший термін, коли вченим будуть доступні квантові суперкомп’ютери. Якщо теорія про таємничі “коридори” для відправлення повідомлень з інших галактик підтвердиться, то всі існуючі закони фізики доведеться переглядати – хоча б для того, щоб мати можливість і надалі відправляти апарати до далеких світів.

Наразі більшість приладів на “Вояджерах” перебувають у режимі очікування і не працюють. Постійно включено лише два — спектрометри для вивчення магнітного поля та плазми. За межі Чумацького Шляху ці апарати не вийдуть – щоб це сталося, “Вояджери” потрібно розігнати до швидкості приблизно 400 кілометрів на секунду, а це важко зробити навіть у вакуумі. Зрозуміти далекі світи ці апарати навряд чи допоможуть, однак є шанс, що апарати, відправлені в космос наприкінці 70-х, допоможуть вченим зрозуміти, чи є життя в межах Чумацького Шляху.

Джерело: “Український дощ”

Вчені з’ясували скільки слів розуміють собаки

Канадські вчені дослідили, що собаки набагато розумніші, ніж ми вважаємо. Дослідження показало, що тварини аналізують найменші деталі людської мови.

Про це йдеться в дослідженні канадських учених.

Дослідження

В дослідженні йдеться про те, що буквально  через секунди після того, як ми починаємо говорити слово — «погуляти», собаки можуть передбачати подальші дії та реагувати на те, що ми намагаємося сказати. Звісно словниковий запас тварин значно менший, ніж у людей, проте шляхом дослідження учені встановили, що в середньому  собаки можуть послідовно реагувати на 89 слів або фраз.

Відтак, найрозумніші собаки реагують на понад 200 конкретних слів. В порівнянні — це рівноцінно словнику дворічної дитини. Найменша кількість знайомих для собаки слів — 15.

«Завдяки додатковим дослідженням наш інструмент може стати дієвим та економічним дослідницьким інструментом для визначення деяких із їхніх компетенцій і, можливо, допоможе заздалегідь передбачити потенціал окремих собак для різних професій», — розповідають автори дослідження.

Крім того, вчені встановили, що у собак, які професійно навчені для пошуково-рятувальних робіт, словниковий запас у 1,5 раза більший.

Джерело: Вit.ua