Астрономи відкрили екстремальну планету з атмосферою, схожою на земну

standard

Астрономи відкрили екстремальну планету з атмосферою, схожою на земну

Вчені з Університету Лунда у Швеції вперше досліджували атмосферу однієї з найекстремальніших відомих планет. Вона має назву WASP-189b, повідомляє Nature Astronomy.

Згідно з наявними даними, планета непридатна для життя. Це газовий гігант, який обертається дуже близько до своєї зірки і тому дуже розжарений. Планети такого типу відомі як «гарячі юпітери».

Існування таких планет суперечить поточним науковим моделям. Вважається, що газовий гігант не може утворитись так близько до зірки. Гравітація, радіація та інтенсивні зоряні вітри повинні перешкоджати злипанню газу, тому газові гіганти здатні сформуватися лише на відстані від світила.

Проте близько 300 із 5000 усіх відомих екзопланет відносяться саме до такого типу. Вивчаючи їх, астрономи розраховують краще зрозуміти динаміку планетних систем.

WASP-189b знаходиться на відстані 322 світлових років від Землі. Вона приблизно в 1,6 раза більша за Юпітер і обертається навколо своєї зірки з періодичністю в 2,7 земної доби.

Температура на поверхні планети досягає 3200 градусів за Цельсієм – вище, ніж у деяких зірок. Коли вона проходить між своєю зіркою та Землею, промені переломлюються у її атмосфері – так учені можуть вивчити її склад.

В рамках нового дослідження астрономи змогли проаналізувати різні шари атмосфери, кожен з яких вирізнявся своїм хімічним складом та характеристиками. Виявилося, що газова оболонка планети наповнена хмарами газоподібного заліза, титану, хрому, магнію, ванадію та марганцю.

Вчені також виявили сліди оксиду титану, який раніше не вдалося знайти в атмосфері екзопланет. Це з’єднання рідко зустрічається на Землі, але на WASP-189b його присутність може сприяти формуванню атмосфери.

Дослідження вказало і на іншу подібність атмосфер WASP-189b та Землі. Атмосфера газового гіганта виявилася шаруватою, хоча шари виглядають зовсім не так, як очікували вчені. Ймовірно, їх порушили сильні вітри чи інші процеси.

Вчені зазначили, що можливість так детально вивчити атмосферу іншої планети є новою віхою в астрономії.

Джерело: “Всвіті”

standard

Дослідники знайшли тонни мікро- та нанопластику в Альпах та Піренеях

Два дослідження на європейських гірських хребтах дозволяють пояснити наявність пластику у віддалених регіонах світу, таких як Антарктида, Арктика або Еверест.

В Альпах вчені зі Швейцарської федеральної лабораторії матеріалознавства та технології (EMPA) провели дослідження на висоті 3106 метрів над рівнем моря на вершині гори Хоєр Зоннблік в австрійському національному парку Високий Тауерн, де з 1886 року знаходилася обсерваторія Центрального Інституту. Щодня о 8-й ранку вчені брали на аналіз верхню частину шару снігу. Для цього вони використовували новий метод мас-спектрометрії — він дозволяє виявити та ідентифікувати вченим молекули шляхом вимірювання їх маси, а також визначити характеристики їх хімічної структури.

Використовуючи дані про вітри та погоду, вони простежили походження цих наночастинок. Найбільший викид відбувається у густонаселених міських районах. 30% нанопластику, виявленого на вершині гори, принесло з довколишніх міст у радіусі 200 км. Інші 70% частинок розносяться повітрям хвильовими бризками в океанах. Ще близько 10% з них подолали понад 2000 кілометрів (включаючи частину з Атлантичного океану) завдяки вітру та погодним умовам, перш ніж приземлитися на гору.

Завдяки нанопластику, виявленому на Хоер Зоннблік, дослідники змогли оцінити кількість цих частинок у Швейцарії – щорічно в країні осідає 43 мільярди мільярдів дрібних пластикових частинок, що становить приблизно 3000 тонн.

Альпи – не єдиний європейський гірський хребет, на якому знайшли пластик – також його виявили у Піренеях. Група дослідників із Гренобля провела спостереження з обсерваторії Пік-дю-Міді на висоті 2877 метрів. Саме тут вчені вирішили встановити насос, що всмоктує 10 тисяч кубічних метрів повітря на тиждень. Проаналізувавши його, команда дійшла висновку про наявність у повітрі мікропластика — переважно полімерів, таких як полістирол або поліетилен.

За оцінками вчених, на сьогодні у всьому світі було вироблено понад 8300 мільйонів тонн пластику, з яких близько 60% зараз є відходами.

«Пластик руйнується через вивітрювання та механічне стирання, перетворюючись з макрочасток на мікрочастинки, а потім на наночастинки. Наночастинки глибоко втягуються в легені при диханні, де їх розмір може дозволити їм подолати гемато-клітинний бар’єр і потрапити в кровотік людини. Вплив цих часток на здоров’я наразі залишається невідомим», – розповіли швейцарські вчені.

Джерело: “Цікавості”

 

 

standard

Глобальна зміна клімату може стати згубною для кави, кеш’ю і авокадо

Кава, горіхи кеш’ю і авокадо є найважливішими культурами для невеликих фермерських господарств в тропічних країнах. Але з потеплінням клімату вони зіткнутися з новими викликами. Майбутній обсяг виробництва буде далекий від нинішнього рівня, це в першу чергу стосується кави, культури, особливо сприйнятливої до високих температур.

Кава є найбільш вразливою. Ймовірно, посівні площі під цією культурою значно скоротяться в Бразилії, В’єтнамі, Індонезії та Колумбії. Такий висновок дослідження, проведеного експертами Цюріхського університету прикладних наук.

Зміна клімату знизить придатність земельних ресурсів для вирощування кави Арабіка, основний сорт улюбленого всіма напою.

Дослідники об’єднали прогнози зміни клімату та ґрунтові фактори, щоб моделювати та прогнозувати, наскільки різні регіони світу будуть придатними для вирощування кави, кеш’ю та авокадо до 2050 року.

Вартість кавових зерен подвоїлася за останній рік через транспортні витрати і екстремальних погодних явищ в Бразилії.

Отримані результати свідчать про необхідність адаптації до зміни клімату в основних країнах-виробниках сільськогосподарських культур. Вчені рекомендують виробникам розробляти більше сортів, адаптованих до більш високих температур або посухи.

Провідний дослідник Роман Грютер разом з Тімом Трахселем, Патріком Лаубе та Ізабель Джейслі з Цюріхського університету прикладних наук представляють основні висновки дослідження в статті, опублікованій в журналі Plos One.

Дослідники використовували прогнози 14 глобальних кліматичних моделей за трьома різними сценаріями майбутніх викидів і врахували вимоги до землі і ґрунту для сільськогосподарських культур.

“Очікується, що як для кеш’ю, так і для авокадо площі, придатні для вирощування, будуть розширюватися в усьому світі, в той час як в нинішніх основних країнах-виробниках посівні площі, навпаки, скоротяться», – пояснюють вчені.

За прогнозами, в деяких великих країнах-виробниках, включаючи Індію, Кот-Д’івуар і Бенін, кількість країн, найбільш підходящих для вирощування горіхів кеш’ю, зменшиться. Дослідники повідомляють, що відповідні площі для вирощування авокадо також скоротяться, і в першу чергу в Домініканській Республіці, Перу та Індонезії.

Вчені виявили, що площі, придатні для всіх трьох культур, можуть розширюватися на великих висотах і широтах, особливо для горіхів кеш’ю і авокадо. Регіони, в яких з’являться перспективи для виробництва тропічних горіхів і фруктів, – США, Аргентина, Китай і Східна Африка.

Інновації у вирощуванні кави можуть пом’якшити наслідки і зміни, що відбуваються з кліматом. Центр технічних досліджень Фінляндії успішно справив клітини кави в біореакторі за допомогою клітинного землеробства – технології, яка допоможе вивести виробництво кави на інший рівень.

Джерело: “Аграрії разом”

standard

В онлайн-доступі з’явились 6 тисяч архівних справ про державність у часи Української революції

Державна архівна служба України разом з Центральним державним архівом вищих органів влади (ЦДАВО) 27 січня презентували онлайн-платформу на якій розміщуються архівні документи різних періодів минулого. До онлайн ресурсу завантажено понад 6 тисяч справ про державність у часи Української революції.

Про це повідомляє офіційний сайт ЦДАВО.

У повідомленні сказано, що онлайн-ресурс створено на платформі “Архіум”, розробником якої є ПП “Архівні інформаційні системи”.

До ресурсу завантажено понад 6 тисяч архівних справ 17 архівних фондів, які висвітлюють боротьбу українського народу за незалежність та державність у часи Української революції 1917-1921 років.

Джерело: “День”

standard

NASA анонсувало нові місії на Венеру

Національне управління з аеронавтики і дослідження космічного простору NASA готує місії, які дозволять вижити при екстремальних температурах і атмосферному тиску Венери.

Національне управління з аеронавтики і дослідження космічного простору NASA готує місії, які дозволять вижити при екстремальних температурах і атмосферному тиску Венери.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє сайт NASA.

Як зазначається, Венера приховує величезну кількість інформації, яка може допомогти більше дізнатися про Землю та планети навіть за межами Сонячної системи.

«Лабораторія реактивного руху NASA розробляє концепції місій, щоб вижити при екстремальних температурах і атмосферному тиску планети», – йдеться у повідомленні.

NASA показали зображення Венери, що являє собою композицію даних, отриманих з космічного корабля Magellan і орбітального апарату Pioneer Venus Orbiter.

«Венера – найближча планетарна сусідка Землі. Дві нові місії програми “Діскавері” з вивчення нашого сусіда спрямовані на те, щоб зрозуміти, як Венера перетворилася на пекельний світ, маючи так багато характеристик, схожих на наші. Вона, можливо, була першим придатним до життя світом в Сонячній системі з океаном та кліматом, що нагадують земні умови», – наголосили в NASA.

Як повідомляв Укрінформ, NASA має намір уперше з 1994 року запустити два космічних кораблі для вивчення Венери.

Останній космічний корабель NASA з дослідження Венери, «Магеллан», прибув на планету 1990 року й провів там чотири роки.

Європейське космічне агентство у 2005 році запустило космічний апарат Venus Express, який обертався навколо Венери упродовж восьми років, спостерігаючи за потоками лави та іншими доказами того, що вона все ще геологічна активна.