Прапор на честь захисників України замайорів на найвищій точці Північної Америки

standard

Прапор на честь захисників України замайорів на найвищій точці Північної Америки

На початку червня відомий український альпініст Євген Старосельський підкорив двоголову гору Деналі, висотою 6190 метрів.

За словами спортсмена, підкорення цієї вершини має надзвичайне значення не лише як втілення давньої мрії, а і як можливість подякувати захисниками України за їхню мужність, силу та відвагу.

Деналі — найпівнічніша та найсуворіша вершина, розташована на Алясці, біля Північного полярного кола. Звичайне сходження займає приблизно три тижні, два з них — напружена робота в зоні льодовиків, в умовах близьких до екстремальних. Усі вантажі, зокрема й утилізовані відходи, необхідно переносити самостійно.

«Від останнього табору на висоті 5300 м підйом на вершину зайняв 8,5 години. З моменту прильоту на льодовик до вершини — 8 днів. А спуск взагалі виявився швидкісним: з висоти 5300 м до табору на 2200 м „утекли“ за 21 годину, подолавши відстань у 13 миль з рюкзаком 35 кг за плечима. Дорогою організовували страховку», — розповів Євген.

Підійнятися і спуститися протягом такого короткого часу спортсмен зміг впродовж полярного дня (тут не темніє). А також — завдяки професіоналізму, харківській спортивній школі та впертому українському характеру.

«Мріям судилося збуватися! Сильні духом завжди перемагають! І Україна обов’язково переможе!» — передав привіт гвардійцям з вершини український альпініст.

Харків’янин Євген Старосельський разом з дружиною Юлією та сином вже багато років проживають на Кіпрі та в Голландії. З перших днів війни родина активно долучилася до допомоги Національній гвардії України.

Саме завдяки їхнім старанням підрозділи Східного теруправління Національної гвардії України, які захищають Харків, отримали майже 300 біноклів виробництва всесвітньо відомих компаній Nikon та Omegon. 10 і 8 кратні біноклі, кожен вартістю понад 300 євро, мають одну особливість, яку моментально оцінили гвардійці — біноклі «бачать» навіть у густих сутінках.

Джерело: “Вечірній Київ”

standard

У червні не буде двох святкових вихідних днів

Цього року на червень припадає два святкові дні: Трійця і День Конституції. Якщо святковий або неробочий день збігається з вихідним, то вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого.

Так мало б статися з 13 червня (перенесення вихідного з 12.06, коли святкують Трійцю). Крім того, 28 червня (вівторок) – це святковий день, відзначається День Конституції України.

У мирний час це був би вихідний день. Однак, Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» встановлені інші правила на період воєнного стану, а саме призупинена дія статті 73 КЗпП щодо визначення святкових і неробочих днів.

Тому 13 червня, 28 червня – робочі дні, працю в які оплачують в звичайному порядку.

Джерело: “Акцент”

standard

Українці готові опанувати нову професію, щоб знайти роботу

Через війну майже 5 мільйонів українців¹ втратили роботу. Чимало людей вимушено покинули країну або переїхали в інші міста в межах України. Тож  OLX Робота провела онлайн-опитування серед 3 тисяч респондентів², щоб з’ясувати настрої спеціалістів робітничих професій. Виявилось, що 81% працевлаштованих респондентів готові змінити роботу в пошуках вищої заробітної плати. До того ж, українці розглядають можливість змінити  спеціальність. 

Поточна ситуація

Поряд із численною міграцією за кордон, спостерігається переміщення працівників і в межах країни. Якщо через особливості воєнного стану зовнішніми мігрантами є переважно жінки та діти, то в більш спокійні регіони України перебираються як жінки, так і чоловіки. Серед опитаних “блакитних комірців” на OLX Робота 25% респондентів евакуювалися в інше місто України, а 3% перебувають за кордоном.

Серед тих, хто залишився в Україні, працюють 29%. З них більшість (75%) зберегли роботу, яку мали ще до війни, і територіально продовжують працювати в Київській, Дніпропетровській, Одеській, Львівській та Запорізькій областях.

Ті, хто, на жаль, втратив роботу, — або вже шукають нове місце (77%), або планують найближчим часом (15%).

Відкритість до нового досвіду

У певному сенсі війна змусила багатьох українців стати універсальними працівниками. Бізнеси трансформуються під нові запити суспільства, а працівники поєднують у роботі різні функції, щоб замінити колег, які були вимушені емігрувати або стали на захист країни. Так, за даними опитування олх, 57% пошукачів все ще сподіваються знайти роботу за своєю спеціальністю.

На противагу ті, хто планує шукати роботу за іншою спеціальністю:

  • відкриті до навчання, якщо його організує роботодавець (63%);
  • готові навчатись самостійно/за власний кошт (16%);
  • готові перекваліфікуватися за програмою центру зайнятості (13%).

Нові сфери, які готові опановувати українці: логістика/склад, будівництво та торгівля.

Українці шукають постійну роботу з матеріальним заохоченням

¹Доповідь Міжнародної організації праці при ООН

²Опитування проведене протягом травня 2022 року серед 3 000 відвідувачів платформи OLX.ua

Цікаво, що половина респондентів працює на одному місці понад 5 років. Це свідчить про готовність пошукачів обирати постійне місце роботи і залишатися з роботодавцем після перемоги. Аналогічні настрої і серед українців, які планують працевлаштуватися та шукають вакансії.

Серед причин вибору компанії, які називають обидві групи респондентів, на першому місці грошове заохочення та кар’єрний ріст.

Джерело: “Голос українською”

standard

Названо парламентарів, які прогулюють роботу у Верховній Раді під час війни

Названі парламентарі, які прогулюють роботу у Верховній Раді під час війни. У громадському русі «ЧЕСНО» проаналізували, як голосували нардепи у квітні-травні 2022 року, та хто саме весь цей час був відсутній.

Майже всі відсутні у квітні-травні нардепи — це колишні представники ОПЗЖ. Водночас ці ж депутати формально та дистанційно були задіяні у процесі перегрупування після розпуску фракції ОПЗЖ. Частина з них спершу дистанційно написала заяви про вихід із фракції, а згодом так само дистанційно перейшла у групу «Платформа за життя та мир» (ПЗЖМ) Бойка — Льовочкіна. Це, зокрема, Юрій Солод, Наталія Королевська, Сергій Льовочкін, Олег Волошин, Олександр Пономарьов та Олександр Пузанов.

Інші залишки ОПЗЖ перейшли до групи «Відновлення України» Абрамовича — Столара. За інформацією ЗМІ, ці нардепи також іще в середині лютого залишили Україну.

Варто наголосити, що частина відсутніх депутатів від ОПЗЖ перебуває на керівних посадах у комітетах ВРУ:

  • Ігор Абрамович — заступник голови комітету з питань фінансів та податків;
  • Олег Волошин — заступник голови комітету з питань євроінтеграції;
  • Наталія Королевська — заступниця голови комітету з питань соцполітики;
  • Вадим Рабінович — голова підкомітету з питань міграційної політики та громадянства.

 

Загалом протягом пленарних засідань від 21 квітня до 22 травня у Верховній Раді відбулося 66 голосувань за законопроєкти в цілому, і протягом цих голосувань були відсутні 17 нардепів.

У рамках аналізу не бралися до уваги нардепи, відсутні через поважні причини, як-от ті, що беруть участь у бойових діях, перебувають у декреті чи за кордоном із робочими візитами.

Джерело: “Бабель”

 

standard

Звідки українці найчастіше отримують новини про війну?

Соціальні мережі стали для українців одним з основних джерел отримання інформації.

Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології, що проводилося на замовлення “Опори” з 3 по 26 травня.

По новини до соцмереж звертаються 76,6% українців.

На другому місці за популярністю телебачення з 66,7% голосів, на третьому – інтернет (не враховуючи соціальні мережі) – 61,2% користувачів.

Радіо слухають близько 28,4% українців, а друковані ЗМІ читають 15,7% опитаних.

Понад 92% респондентів від 18 до 39 років споживають новини у соціальних мережах. Так само як і понад 64% споживачів від 40 до 69 років.

Літні люди надають перевагу телебаченню і радіо.

Містяни більше довіряють соціальним мережам (57,7% порівняно з 46,5% мешканців сіл) та інтернет-ресурсам (51,4% порівняно з 43,8%).

Натомість жителі сільської місцевості мають більше довіри до телебачення (64,5% порівняно з 58,4% серед міських жителів), друкованих ЗМІ (29% порівняно з 19,9%) та радіо (38,7% порівняно з 31,9%).

Найбільше респондентів для отримання новин за останні два місяці використовували Telegram (65,7%), YouTube (61,2%) і Facebook (57,8%).

48% опитаних використовували Viber, 29,1% – Instagram, 19,5% – TikTok, 8,9% – Twitter. Близько 2% використовували інші соціальні мережі (WhatsApp, Signal).

Соціологи опитали телефоном 2009 респондентів.

Джерело: Gazeta.ua