Фахівці Держекоінспекції обговорили питання екологічної ситуації, через пошкодження греблі Карачунівського водосховища

standard

Фахівці Держекоінспекції обговорили питання екологічної ситуації, через пошкодження греблі Карачунівського водосховища

Фахівці інспекції взяли участь у розширеній нараді з питань екологічної ситуації в басейні р. Інгулець, що виникла внаслідок пошкодження греблі Карачунівського водосховища.

Про це повідомляє пресслужба Державної екологічної інспекції України.
Відбулась розширена нарада за участі заступника Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Олени Крамаренко, т.в.о. голови Держекоінспекції Ігоря Зубовича, голови Держводагентства Олексія Кузьменкова, голови Всеукраїнської екологічної ліги Тетяни Тимочко, керівника Придніпровського округу ДЕІ Сергія Сологуба та керівника Південно-західного округу ДЕІ Олексія Радика з питань екологічної ситуації в басейні р. Інгулець внаслідок пошкодження греблі Карачунівського водосховища російськими військами.

За результатами наради інформуємо що:

– у рамках кримінального провадження Держекоінспекцією проведено ряд заходів з метою визначення розмірів завданої шкоди для подальших розрахунків збитків;

– відібрано 2 проби поверхневих вод у місцях:

до греблі Карачунівського водосховища (річка Інгулець) в районі садового товариства Веселка, де, відповідно до лабораторних досліджень, зафіксовано перевищення нормативу гранично допустимих концентрацій по залізу загальному у 1,2 раза;

після греблі вниз по течії річки Інгулець біля насосної станції в районі садового товариства, де встановлено перевищення нормативу гранично допустимих концентрацій по азоту амонійному у 2,5 раза та залізу загальному в 3 рази, по хлоридах, нітритах та фосфатах перевищень не зафіксовано, розчинений кисень відповідає нормам якості поверхневих водойм.

Наразі в роботах по ліквідації наслідків надзвичайної події використовують безрудні кварцити та кристалічні сланці, які не мають таких властивостей, як гематити, забарвлювати воду у червоний колір, тому забарвленість води у річці Інгулець поступово спадає.

standard

У Берліні відкрили виставку українських художників-ілюстраторів

Українські художники-ілюстратори колективу Pictoric представили свої роботи в Берліні.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

Засновники Pictoric Illustrators Олег Грищенко, Олена Старанчук і Анна Сарвіра беруть участь у впливовій виставці сучасного дизайну та мистецтва Pictoplasma, який проходить у столиці ФРН 14-18 вересня. Це 18-а подібна виставка, українські художники запрошені на неї вперше. Відвідувачі виставки на конференції, організованій у її рамках, мають можливість подивитися на те, що відбувається у нашій державі очима художників, які працюють безпосередньо в Україні.

Окрім того, Pictoric представили свої роботи та поспілкувалися з німецькими та українськими друзями на вечорі, організованому Ініціативою щодо обміну знаннями, розширенням можливостей та культури України в Німеччині (IWEK E.V.), активісткою Наталією Пригорницькою за підтримки нового молодіжного політичного руху Volt Deutschland, який декларує своєю метою «змінювати європейську політику» та «приносити нову енергію в Європу».

«Українські ілюстратори, як і всі українці, почали працювати буквально з першого дня війни на інформаційне висвітлення, розповідати про напад росії на Україну, більше розповідати про війну. Треба, щоби інформація доходила правдива. Кожен працює на своєму «фронті», – зазначила у бесіді з агентством Олена Старанчук.

«У кожну зі своїх робіт ілюстратор вкладає свою емоцію, те, що він хоче донести. Для мене одне з головного – підтримати українців у подальшій боротьбі, а також у житті, яке триває. Якщо наші плакати можуть щось змінити, когось надихнути – це головне», – сказав Грищенко. За його словами, реакція людей засвідчує, що художники роблять добру та правильну річ, що вони виконують свою соціальну місію.

Сарвіра зі свого боку додала, що для художників-ілюстраторів дуже важливим є роботи такі виставки про сучасну ситуацію по всьому світу, адже через них вони доносять свої меседжі про війну росії в Україні, про те, що часто бачили на власні очі. «Ми дуже захоплені тим, як нас підтримують за кордоном. Для нас важливо бути голоснішими, ніж росіяни – це один зі способів боротьби з росією», – зауважила вона.

Клуб Pictoric Illustrators було засновано 2014 року. Наразі він організовує виставки в Україні та за кордоном. У 2021 році художники опублікували книжкову ілюстрацію в Україні (CP Publishing) – збірник сучасної ілюстрації в Україні. З початком повномасштабної війни в Україні Pictoric ініціював проєкт #Supportukrainepic, який збирає ілюстрації про війну українських ілюстраторів. З березня 2022 року Pictoric організував уже понад 40 виставок цього архіву.

standard

Лауреатам премії імені Рильського за 2021 рік вручили нагороди

Перший заступник голови Держкомтелерадіо Богдан Червак вручив дипломи лауреатам Премії Кабінету Міністрів України імені Максима Рильського за 2021 рік.

Про це повідомляє пресслужба Державного комітету телебачення і радіомовлення, передає Укрінформ.

Зазначається, що в номінації “За переклад українською мовою творів видатних зарубіжних авторів” перемогу здобула поетеса та перекладачка Олена Бросаліна за переклад твору “Таємна троянда” нобіліата Вільяма Батлера Єйтса з англійської мови. За її словами, творчість цього письменника надихатиме українців, бо Ірландія тривалий час вела боротьбу за свою незалежність і здобула її.

Водночас “за переклад творів українських класиків та сучасних авторів мовами народів світу” премію присудили українським письменникам Дмитру Чистякову та Ніколь Лоран-Катріс, які переклали з української мови збірку поезій “Срібна кров” Павла Мовчана. Чистяков зазначив, що вони з Лоран-Катріс використовують свої літературні проєкти задля донесення правди про війну в Україні в телеефірі франкомовних країн.

Зауважується, що через безпекові питання цьогоріч церемонія нагородження відбулася в приміщенні Держкомтелерадіо, а не в Меморіальному музеї Максима Рильського.

“Попри все, ви запам’ятаєте цей день як день торжества української духовності і культури над ницістю ворога, який безрезультатно намагається знищити Україну і її духовні скарби”, – підкреслив Червак.

Премія імені М. Рильського була заснована 1972 року і відновлена 2013 року з ініціативи Держкомтелерадіо, благодійної організації «Фонд Максима Рильського “Троянди й виноград”, Українського фонду культури та НСПУ. Вона присуджується щороку у двох номінаціях. Розмір грошової частини Премії становить 20 тисяч гривень у кожній номінації.

standard

На кінофестивалі в Гельсінкі покажуть відразу 6 фільмів, присвячених Україні

У четвер в Гельсінкі стартує щорічний кінофестиваль «Кохання та Анархія» (Rakkautta&Anarkiaa).

Цього року організатори вирішили приділити особливу увагу Україні. Розділ під назвою  «Подивись на Україну» (Katso Ukrainaa) включає роботи українських кінематографістів і фільми, які так чи інакше проливають світло на ситуацію в Україні.

«Бачення метелика» (Butterfly Vision) режисера Максима Наконечного описує психологічні наслідки затяжної війни.

«Клондайк» (Klondike) Марини Ер Горбач, фільм 2022 року. У фільмі українська родина, в якій очікують на народження дитини, опиняється в епіцентрі бойових дій та поруч із місцем збиття малазійського боїнга.

«Маріуполіс 2» (Mariupolis 2) литовського документаліста Мантаса Кведаравічюса, який загинув на війні в Україні, показує реальні кадри з життя маріупольців під час блокади міста.

«Памфір» (Pamfir) Дмитра Сухолиткого-Собчука розповідає історію сім’янина із Західної України, який стикається із серйозними випробуваннями напередодні традиційного карнавалу Маланки.

«Будинок з уламків» (Sirpaleiden talo) датського режисера Симона Леренга Вільмонта – це документальний фільм про історію дітей, які живуть у притулку на Донбасі поруч із лінією бойових дій.

«Стоп-Земля» (Stop-Zemlia) Катерини Горностай описує життя підлітків у ще передвоєнному Києві.

Кінофестиваль «Кохання та Анархія» проходитиме у Гельсінкі з 15 по 25 вересня. Підбірка фільмів, присвячених Україні, готувалася організаторами фестивалю спільно з керівницею Днів українського кіно Наталією Терамає.

Джерело: mind

standard

Держекоінспекція: порушники природоохоронного законодавства сплатили до державного бюджету майже 1,8 млн гривень

У період з 2 по 8 вересня 2022 року територіальними та міжрегіональними територіальними органами Державної екологічної інспекції України проведено 57 заходів контролю та складено 131 протокол про адмінправопорушення. Зокрема, за порушення вимог природоохоронного законодавства розраховано збитків довкіллю на суму понад 6 млн гривень. У добровільному та примусовому порядку до державного бюджету протягом тижня порушники сплатили збитків на загальну суму понад 1,78 млн гривень.

Про це повідомляє пресслужба Державної екологічної інспекції України.

Найбільш резонансне порушення зафіксовано у Кіровоградській області, де інспектори Придніпровського округу ДЕІ (Дніпропетровська та Кіровоградська області) провели розрахунок збитків на суму понад 1,95 млн гривень за незаконне вирубування 1275 дерев невстановленими особами на території с. Глинськ Олександрійського району. Матеріали справи направлено правоохоронцям у Кіровоградській області. Крім того, Інспекцією Поліського округу (Житомирська та Рівненська області) проведено розрахунок збитків на суму майже 1,9 млн гривень за незаконну порубку 286 дерев різних порід та діаметрів на землях лісового фонду Дворищенської сільської ради. Готуються матеріали для передачі до правоохоронних органів.

Водночас у Вінницькій області державні інспектори пред’явили претензію ДП «Жмеринське лісове господарство» на суму 910 тисячі гривень за незаконну порубку 109 дерев на території Вендичанського лісництва. Претензію сплачено в повному обсязі.