Найспекотнішим днем за всю історію спостережень стало 3 липня

Найспекотнішим днем за всю історію спостережень стало 3 липня

Канада заборонила тестування косметики на тваринах

У Канаді ухвалили рішення про заборону тестування косметики на тваринах – вона стала 44 країною у світі, що прийняла відповідний закон

Буде рекордна спека: народний синоптик дав прогноз погоди на липень в Україні

Перший місяць літа 2023 року здивував українців температурними стрибками та опадами, однак у липні очікується менше дощів та рекордна спека.

Про це у прогнозі для “Телеграфу” розповів народний синоптик Володимир Деркач.

За його словами, у першу декаду липня в Україні очікуються помірні температури та випадання опадів, а ось середина місяця видасться вже спекотною.

“Чи не з самого початку другої декади липня в Україну прийде спека. В окремі дні вона буде навіть рекордною“, — наголосив Деркач.

За його словами, у другій декаді місяця буде достатньо тепло навіть уночі, при цьому опадів практично не очікується.

Сотня заходів та десятки тисяч гривень штрафів: Держекоінспекція розповіла про найрезонансніших порушників

З 16 по 22 червня 2023 року територіальними та міжрегіональними територіальними органами Державної екологічної інспекції України проведено 101 захід контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, складено 208 протоколів про адміністративні правопорушення.

Загальна сума накладених штрафних санкцій складає 42 тис. гривень.

До Державного бюджету стягнуто 39 тис. гривень. За порушення вимог природоохоронного законодавства розраховано збитків на суму 26 млн 296 тис. гривень. Загальна сума пред’явлених претензій та позовів складає 23 млн 991 тис. гривень. Стягнуто збитків у добровільному та примусовому порядку на суму 797 тис. гривень.

Найбільш резонансними за порушенням вимог природоохоронного законодавства стали Вінницька Закарпатська та Кіровоградська області.

Інспекцією у Вінницькій області проведено розрахунок збитків на суму 2 млн 289 тис. 231 грн. за незаконну порубку 215 дерев різних порід та діаметрів за межами с. Марківка на території Теплицької територіальної громади Гайсинського району. Матеріали направлено до ГУНП у Вінницькій області.

Інспекцією у Закарпатській області проведено розрахунок збитків та пред’явлено дві претензії Карпатському біосферному заповіднику на загальну суму 22 млн 552 тис. 447 грн. за незаконну рубку дерев та дерев-вітровальних (безлімітна рубка) в межах природно-заповідного фонду на території Карпатського біосферного заповідника. Матеріали направлено до Закарпатської обласної прокуратури.

Інспекцією Придніпровського округу проведено розрахунок збитків та пред’явлено претензію ПП «Севполімерпласт» на суму 757 тис. 442 грн. за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами без відповідного дозволу на викиди.

Гімалайські льодовики почали танути на 65% швидше

Гімалайські льодовики, які забезпечують критично важливою водою майже два мільярди людей, тануть швидше, ніж будь-коли раніше, через зміну клімату , наражаючи громади на непередбачувані та дорогі катастрофи, попередили вчені .

Відповідно до звіту Міжнародного центру інтегрованого розвитку гір (ICIMOD), льодовики зникли на 65 відсотків швидше з 2011 по 2020 рік порівняно з попереднім десятиліттям .

«У міру потепління лід буде танути, це було очікувано, але що є неочікуваним і дуже тривожним, так це швидкість», — сказав AFP провідний автор Філіппус Вестер. «Це відбувається набагато швидше, ніж ми думали».

Льодовики в регіоні Гіндукуш Гімалаї (HKH) є важливим джерелом води для приблизно 240 мільйонів людей у ​​гірських регіонах, а також для ще 1,65 мільярда людей у ​​річкових долинах нижче, йдеться у звіті .

Виходячи з поточних траєкторій викидів, льодовики можуть втратити до 80 відсотків свого нинішнього об’єму до кінця століття, повідомила непальська міжурядова організація ICIMOD, до якої також входять країни-члени Афганістан, Бангладеш, Бутан, Китай, Індія, М’янма та Пакистан.

Льодовики живлять 10 найважливіших річкових систем світу, включаючи Ганг, Інд, Йеллоу, Меконг та Іраваді, і прямо чи опосередковано забезпечують мільярди людей їжею, енергією, чистим повітрям і доходом.

«З огляду на те, що два мільярди людей в Азії залежать від води, яку тут містять льодовики та сніг, наслідки втрати цієї кріосфери (зони замерзання) надто великі, щоб думати про них», — сказала заступник голови ICIMOD Ізабелла Козієлл.

Навіть якщо глобальне потепління обмежиться 1,5-2,0 градусами Цельсія порівняно з доіндустріальним рівнем, узгодженим у Паризькій кліматичній угоді, очікується, що до 2100 року льодовики втратять від третини до половини свого об’єму, йдеться в рецензованому звіті .

«Це підкреслює необхідність термінових заходів щодо клімату», — сказав Вестер. «Кожне маленьке збільшення матиме величезний вплив, і нам дійсно, дійсно потрібно працювати над пом’якшенням клімату… це наше прохання».

​Вестер сказав, що вдосконалення технологій і раніше засекречених супутникових зображень високої роздільної здатності означають, що прогнози можна робити з хорошим ступенем точності.

​З середини 1800-х років світ нагрівся в середньому майже на 1,2 °C, викликавши каскад екстремальних погодних умов, включаючи більш інтенсивні хвилі спеки, більш сильні посухи та шторми, які стали ще лютішими через підвищення рівня моря.

Найбільше постраждали найуразливіші верстви населення та найбідніші країни світу, які мало зробили для зменшення викидів викопного палива, що підвищує температуру.

Аміна Махарджан, спеціаліст із питань доходів і міграції в ICIMOD, каже, що громади не мають необхідної підтримки.

«Більшою частиною адаптації є реакція громад і домогосподарств (на кліматичні явища). Цього недостатньо для вирішення викликів, пов’язаних зі зміною клімату», — сказала Махарджан.

Джерело: Nnews.com.ua