Ботсад Гришка запрошує на “Весняний вернісаж у ботанічному саду”

standard

Ботсад Гришка запрошує на “Весняний вернісаж у ботанічному саду”

Цими вихідними, 8-9 квітня, у Національному ботанічному саду імені М.М. Гришка відбудеться масштабна виставка-ярмарок “Весняний вернісаж у ботанічному саду”.

Як повідомляється на Facebook-сторінці ботсаду, на виставці планується реалізація екзотичних рослин, насінного та посадкового матеріалу.

Кожен відвідувач зможе знайти собі рослини за вподобанням, будь то тропічні бегонії, банани, ананаси, фікуси різних видів, орхідеї, чи квітниково-декоративні, хвойні, плодові, овочеві, лікарські, пряно-ароматичні, ефіроносні, технічні, медоносні, енергетичні, сидеральні рослини.

Також на ярмарку відбудеться презентація продукції з різних видів нетрадиційних плодових культур (кизил, айва, хеномелес та ін.), пряних, ефіроносних і лікарських трав (фіточаї, приправи, напої) та ласощі хендмейд.

Кожен гість зможе продегустувати оригінальну продукцію.

На відвідувачів виставки-ярмарку чекають екскурсії до Великої купольної оранжереї та по експозиційних ділянках, участь у круглих столах та консультації фахівців із вирощування, використання екзотичних рослин і виготовлення ароматичних оберегів.

У програмі вернісажу є і презентація дитячих робіт учасників гуртка Петриківського розпису, хендмейд від учнів школи №133 Печерського району та витворів мистецтва від талановитої художниці з Київщини Тетяни Циби.

Значну частину коштів з продажу продукції та екскурсій буде перераховано на допомогу ЗСУ.

Джерело: “Великий Київ”

standard

Держекоінспекцію прийняли до Мережі Європейського Союзу з імплементації та правозастосування екологічного права

Державну екологічну інспекцію України прийняли до Мережі Європейського Союзу з імплементації та правозастосування екологічного права (IMPEL).

Це величезний крок в розвитку екологічної політики України, оскільки IMPEL є найбільшою мережею органів державного контролю за дотриманням екологічного законодавства в Європі.

Приєднання Держекоінспекції до IMPEL дозволить Україні забезпечити ефективний контроль за дотриманням екологічного законодавства на національному рівні та взаємодіяти з іншими країнами-членами мережі для обміну досвідом та розробки спільних стратегій в галузі екології.

Також Держекоінспекція буде мати можливість брати участь у міжнародних проєктах та програмах з питань охорони довкілля, забезпечення екологічної безпеки та зменшення впливу людської діяльності на навколишнє середовище. Це відкриє нові можливості для покращення якості довкілля та підвищення ступеня його захисту в Україні.

Державну екологічну інспекцію України вже запросили бути представленою на Генеральній асамблеї IMPEL, яка відбудеться 8 та 9 червня в Стокгольмі, Швеція. Також правління IMPEL зауважило що дуже зацікавлене в зустрічі.

Нагадаємо що місія IMPEL полягає у забезпеченні ефективної імплементації та правозастосування європейського екологічного права шляхом сприяння професійному співробітництву, обміну інформацією та кращими практиками між природоохоронними органами.

standard

Екологічний тероризм рф в Україні — збитки за даними Держекоінспекції

Під час війни росія не лише вбиває українців і знищує інфраструктуру країни, водночас вона вчиняє екологічні злочини та щодня руйнує довкілля України. Екологічна ситуація погіршується через війну катастрофічно. Заміновані поля, спалені ліси, забруднені водойми, гинуть тварини і птахи, адже знищується їхнє природне середовище. Щоб з’ясувати, яку шкоду заподіяла країна-агресорка природі нашої країни, АрміяInform звернулася до Державної екологічної інспекції, яка визначає рівень шкоди та збитків, завданих довкіллю, зокрема через бойові дії.

За даними Держекоінспекції, з початку військової агресії російської федерації станом на 10 березня 2023 року збитки, завдані довкіллю України, становлять близько 2 трлн грн.

Шкода, завдана збройною агресією рф природному середовищу у розрізі ресурсних напрямів, виглядає наступним чином:

11,8 млрд грн — забруднення ґрунтів;

844 млрд грн — засмічення земель відходами «війни»;

988,9 млрд грн — забруднення атмосферного повітря;

57,3 млрд — забруднення водних об’єктів.

Нині територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції продовжують проводити обстеження територій, зокрема, нещодавно деокупованих. Наразі можемо говорити, що найбільших збитків довкіллю завдано у Донецькій, Луганській та Харківській областях. Частина цих територій досі окупована, тому оцінити реальні масштаби збитків досі неможливо.

Забруднення довкілля через атаки на промислові об’єкти

Масштабні пожежі на інфраструктурних та промислових об’єктах призводять до отруєння повітря особливо небезпечними речовинами. Коли російські ракети влучають в об’єкти нафтової інфраструктури — це найбільша шкода для атмосфери та ґрунту.

Так, внаслідок авіаційного удару крилатими ракетами по нафтобазі в селі Крячки Фастівського району Київської області у лютому та березні було знищено 10 резервуарів з нафтопродуктами та більшу частину трубопроводів. Пожежа на нафтобазі тривала цілий тиждень. Внаслідок горіння в повітря потрапила 41 тисяча 830 тонн забруднюючих речовин.

Загальна сума збитків, завданих в результаті потрапляння небезпечних речовин в атмосферне повітря, перевищує 988 млн гривень. Забруднення ґрунту нафтопродуктами у 17 разів перевищує допустимі концентрації. Загальна площа забруднених земель складає майже понад 15 млрд кв. м. Розмір шкоди, завданої ґрунтам внаслідок атаки, становить понад 855 млрд гривень.

Так, 3 березня 2022 року російські військові знищили нафтобазу в Чернігові на території ДП «Комбінат Айстра». Внаслідок артилерійського удару загорілося шість цистерн об’ємом 5000 м3 кожна. Держекоінспекцією розраховано збитків, завданих атмосферному повітрю внаслідок неорганізованих викидів на суму 1,113 млрд грн та 18 млн грн за забруднення земельних ресурсів.

Також значної шкоди завдають ракети, які влучають у цистерни з хімікатами. У Рубіжному та Сєвєродонецьку, наприклад, загарбники поцілили в ємності з азотною кислотою. У Сумській області російська ракета влучила в цистерну з аміаком, внаслідок чого відбувся викид аміаку в атмосферне повітря. Обстрілами пошкоджено аміакопровід біля Бахмута. Подібних аміакопроводів та цистерн з аміаком багато в різних регіонах України.

В Україні понад двадцять тисяч промислових об’єктів і три тисячі складів, на яких зберігаються високотоксичні відходи. І часто саме вони стають мішенню для росіян, тому вплив на довкілля буде суттєвим. Вплив уже значний, проте поки що відсутні конкретні дані через неможливість доступу на окуповані території, де тривають бойові дії. Зрозуміло, що якщо підірвати цистерну з азотною кислотою — це не може минутися без наслідків.

Внаслідок нападу росії постраждали 20% природоохоронних територій України загальною площею близько мільйона гектарів.

У зоні ризику опинилися 2,9 млн гектарів Смарагдової мережі — територій, які потребують охорони на загальноєвропейському рівні. За словами екологів, ці території відіграють важливу роль у захисті біорізноманіття та збереження клімату. Смарагдова мережа захищає бурого ведмедя, чорного лелеку, рись, орлана-білохвоста та сотні інших видів тварин та рослин.

Під загрозою знищення знаходяться 16 Рамсарських об’єктів площею майже 600 тисяч гектарів. Вони мають статус водно-болотних угідь міжнародного значення завдяки їхньому унікальному біорізноманіттю. Такі об’єкти — середовища існування водоплавних птахів, які через війну перебувають під загрозою.

Під окупацією зараз залишаються 8 заповідників та 10 національних природних парків.

Серед них Чорноморський біосферний заповідник на території та акваторії Херсонської та частково Миколаївської областей, біосферний заповідник «Асканія-Нова», Азово-Сиваський національний природний парк, парк «Олешківські Піски», парк «Джарилгацький» у Херсонській області.

Через бойові дії служби охорони природно-заповідних територій часто не можуть виконувати свої функції та забезпечувати збереження рідкісних видів, а деякі заповідники та національні парки опинилися на межі гуманітарної кризи.

Війною охоплено близько 3 млн гектарів лісу в Україні. Приблизно 23,3 тисячі гектарів лісів випалено, частину з них втрачено. Бойові дії відбуваються у східних та південних областях України. Для цих регіонів характерна низька лісистість. Тут ліси виконують захисні функції. Знищення та пошкодження їх позначиться на кліматі цих регіонів і може призвести до значних ерозійних процесів. Зокрема, на півдні України наслідками можуть бути вітрова ерозія та опустелювання. Це, звичайно, позначиться на сільському господарстві.

Заповідники та природні парки — місце, де вирує війна

російські війська розпочали будівництво потужного укріпрайону вздовж лівобережної частини Херсонської області в Україні.

Будівництво фортифікацій пройде надзвичайно цінними територіями Чорноморського біосферного заповідника, а також через нацпарки «Олешківські піски» і «Нижньодніпровський», ландшафтний заказник «Саги», лісовий заказник «Березові Колки», загальнозоологічний заказник «Корсунський», ботанічні заказники «Шаби» та «Хрестова Сага», заповідні урочища «Малокаховський бір», «Олешківський (Цюрупинський) сосновий бір», «Голопристанський акацієвий ліс», «Старозбур’ївський акацієвий ліс». До зони будівництва «оборонної лінії» потрапляє також низка пам’яток природи: зоологічна пам’ятка природи «Кринківське поселення бобрів», ботанічні пам’ятки природи «Вікові платани», «Деревостій акації білої», а також оголошені пам’ятками природи природні дуби, які є залишками літописної «Гілеї» в ДП «Збур’ївське ЛМГ». Чорноморський заповідник першим в Україні і навіть колишньому СРСР отримав сертифікат біосферного заповідника ЮНЕСКО (1980).

Постраждає велика кількість надзвичайно цінних природних ділянок, запроєктованих до заповідання, зокрема це: національний природний парк «Долина курганів», заказники — «Кардашинське болото», «Короводинський», «В’яземський», «Ягорлицький степ», «Забарине», «Вільхові Саги», «Пилипцеві озера». Непоправна шкода буде завдана Європейській природоохоронній мережі, зокрема від російської агресії вже постраждали об’єкти Смарагдової мережі «Кінбурнська коса», «Олешківські піски», «Каховське водосховище», «Нижній Дніпро», «Дніпровсько-Бузький лиман» та Рамсарські водно-болотні угіддя «Дельта Дніпра» та «Ягорлицька затока».

Постраждав через окупацію і національний природний парк «Святі гори» на Донеччині. росіяни знищили близько 80% парку.

Пошкоджено близько третини лісових насаджень країни, вони випалені та перекопані траншеями, на їхнє відновлення необхідні десятиліття.

Потужна військова техніка на українських полях і застосування величезних обсягів боєприпасів призвели до пошкодження ґрунтів на значних площах. російсько-українська війна характеризується застосуванням всього можливого арсеналу систем сучасного озброєння, військової техніки та боєприпасів. Всі типи воєннотехногенного навантаження спричиняють потужне забруднення та руйнування ґрунтового покриву. Застосування бойової техніки призводить до високих ступенів забруднення території нафтопродуктами, свинцем та ароматичними вуглеводнями. Під час бойових дій у ґрунтах накопичують свинець, кадмій, оксид вуглецю, нафтопродукти. У ґрунті відбувається первинне накопичення забруднювачів із подальшим перерозподілом як у самому ґрунті, так і переходом у інші середовища — поверхневі та підземні води, рослинність, рух по трофічному ланцюгу ґрунт-рослина-людина. Тривалі бойові дії на певній території руйнують здатність ландшафтів до самовідновлення, слід очікувати високого рівня забруднення ґрунтів, що потребуватимуть значних коштів для відновлення.

Війна вже стала найбільшою екологічною катастрофою в Україні, наслідки якої поки що складно оцінити. Щоб провести детальний аналіз наслідків, розробити план відновлення та розпочати його реалізацію, необхідно насамперед зупинити війну та повернути контроль над окупованими територіями.

Джерело:  АрміяInform

standard

Держекоінспекція нагадала про важливу заборону: заплатите від 3000 до 30000 гривень штрафу

Державна екологічна інспекція України нагадує, що самовільне випалювання сухої трави, опалого листя та інших рослинних залишків, ЗАБОРОНЕНО в Україні.

Держекоінспекція, її територіальні та міжрегіональні територіальні органи, з початком пожежонебезпечного періоду, посилюють заходи щодо запобігання та протидії масовим пожежам лісів, сільгоспугідь, торфовищ, спалювання сухої природної рослинності, в тому числі водно-болотної рослинності, сухостою та сміття, із залученням відповідних органів, посилюється контроль за дотриманням лісокористувачами, агропідприємствами, фермерами та населенням вимог пожежної безпеки у лісових масивах, на торфовищах, сільськогосподарських угіддях та інших територіях, що перебувають у користуванні, а також недопущення спалювання стерні, сміття та залишків рослинності.

Відповідно до вимог статті 77-1 КУпАП, за самовільне випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дотримання порядку, громадянам загрожує адміністративна відповідальність у вигляді штрафу від 3060 до 6120 грн, посадовим особам – від 15300 до 21420 грн; за ті самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, громадянам – від 6120 до 12240 грн, посадовим особам – від 21420 до 30600 грн.

Зазначимо, що 23 березня Держекоінспекція прийняла участь в засіданні робочої групи Комітету ВРУ з питань правоохоронної діяльності в обговоренні питань підготовки законопроєкту до другого читання про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу, зокрема в умовах воєнного стану. Даним законопроєктом, передбачається посилення кримінальної відповідальності за знищення, або пошкодження лісу, зелених насаджень, стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою , водно-болотною та іншою природною рослинністю вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом, якщо це спричинило істотну шкоду довкіллю – штрафом до дев’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням/позбавленням волі до п’яти років.

Зокрема, посилення заходів з пожежної безпеки є актуальним завданням на сьогодні, зважаючи на зростання кількості лісових пожеж та загрозу екологічної безпеки в цілому. Державна екологічна інспекція України зобов’язується робити все можливе для запобігання пожеж та збереження нашого середовища для майбутніх поколінь.

standard

Держекоінспекція передасть захисникам позашляховики: потрібні для оборони країни

Держекоінспекція передасть для воїнів спецпідрозділу Kraken та бійців 111-тої окремої бригади територіальної оборони три позашляховики привезені з Канади, з метою підтримки янголів нашої країни.

Рішення про це прийняли, виходячи з того, що потреба у транспорті сьогодні колосальна. За словами військових, авто — це одне із головних речей на фронті, своєрідний витратний матеріал. Вони потрапляють під обстріл, ламаються, тому замість них треба завозити щоразу нові.

Машини наразі проходять технічну підготовку для потреб військових. Та звісно ж автівка порожньою не вирушить – попередньо у неї завантажать харчові продукти тривалого зберігання та засоби гігієни.

Анатолій Гацько – начальник Держекоінспекції у Луганській області заявив, що передача машин є одним із кроків у напрямку підтримки Збройних Сил України та забезпечення безпеки нашої країни.

До спільної справи долучилися т.в.о. Голови Державної екологічної інспекції України Ігор Зубович, Євгеній Медведовський – Начальник Держекоінспекції Поліського округу та Петро Колодич – Заступник начальника Державної екологічної інспекції Поліського округу.