На День Незалежності командири бойових підрозділів Сил оборони України, які об’єдналися у Християнський корпус, провели урочисту церемонію вручення державних відзнак бійцям, які показали справжню силу християнського духу і чеснот, а також відзначилися особистою відвагою, героїзмом та самовідданими діями.
Бійцям були вручені державні нагороди (зокрема, орден Богдана Хмельницького та ордени «За Мужність» 1 та 2 ступеня), нагороди Міністерства оборони, відомчі відзнаки за бойову роботу та відзнаки за поранення.
Християнський корпус – об’єднання бойових підрозділів Сил оборони України, які проголосили християнські цінності основою своєї діяльності та світогляду. Підрозділи, що увійшли до складу Корпусу, воюють із перших днів повномасштабного вторгнення і від початку виконують завдання на найважчих ділянках фронту. На початку березня 2022 року їхні бійці разом з іншими силами оборони зупинили в Гостомелі ворожу колону бронетехніки біля склозаводу — цим було зірвано план швидкого захоплення міста й розвитку наступу на Київ та виграно час для побудови оборони столиці. Далі були Мощун і звільнення Київщини — Лук’янівка, Рудницьке, Нова Басань, Перемога; згодом Харківщина (Ізюмський напрямок, Липці, Великі Проходи), Миколаївщина (Любомирівка, Максимівка), Херсонський напрямок (Давидів Брід, Архангельське, Високопілля) та Запоріжжя, де підрозділи діяли в районі Енергодара і Скельок та утримували позиції на островах Каховського водосховища. На Донбасі бійці Корпусу тримали дорогу постачання під Бахмутом у районі Хромового, вели бої під Горлівкою, а в лютому 2024 року забезпечували транспортні коридори й вихід суміжних сил на північних околицях Авдіївки.
Окрему сторінку бойового шляху становлять морські та десантні операції. У ніч на 24 серпня 2023 року, у День Незалежності, бійці здійснили висадку на мисі Тарханкут — уперше з 2014 року над окупованим Кримом було піднято Державний Прапор України. У вересні того ж року підрозділи Корпусу брали участь у поверненні під контроль України так званих «вишок Бойка» — бурових платформ «Петро Годованець» та «Україна», самопідіймальних установок «Таврида» і «Сиваш», окупованих із 2015 року; групи діяли на гумових човнах у штормовому морі, відбиваючи атаку російського винищувача. У жовтні 2023 року штурмовики на гідроциклах подолали близько двохсот кілометрів відкритого моря і знищили радіолокаційний вузол окупантів на кримському узбережжі, а в серпні 2024-го рейд на Кінбурнську косу завершився знищенням шести одиниць броньованої техніки й близько трьох десятків окупантів та встановленням державного прапора на будівлі морського вокзалу.
Навесні 2024 року маневреною обороною Вовчанська підрозділи сповільнили наступ противника й утримали ключові позиції, а восени повністю зачистили від окупантів територію Вовчанського агрегатного заводу — усі тридцять будівель, подекуди в рукопашних боях — і разом із 77-ю окремою аеромобільною бригадою звільнили Кругляківку на Куп’янщині. У 2025 році бійці Корпусу вели стабілізаційні дії під Покровськом, тримали Куп’янський напрямок біля Кіндрашівки, де лише за перші два тижні операції знищили понад сорок ворожих штурмовиків, і зупинили на Сумщині, під Олексіївкою, спробу ворога пробити коридор до Сум — установлена там лінія оборони тримається донині. Від жовтня 2025 року Корпус веде Запорізьку кампанію: упродовж лютого–липня 2026 року в боях за селище Приморське противника витіснили з населеного пункту й відкинули майже на вісім кілометрів на південь, звівши нанівець просування, яке він розвивав від 2023 року.
