Поки на фронті тривають запеклі бої, питання волонтерської допомоги залишається головним паливом для нашої майбутньої перемоги.
Політик, громадський діяч та засновник фонду «Рідна країна» Микола Томенко разом із однодумцями привіз чергову корисну закупівлю для українських захисників, які тримають оборону на Південному напрямку. Ця подія стала для нього приводом звернутися до кожного українця в тилу із простим, але дуже глибоким запитанням, яке свого часу було закладене в основу відомого патріотичного проєкту. Чому звичайні повербанки сьогодні рятують життя на передовій та як гасло одинадцятирічної давнини перетворилося на головний девіз воєнного сьогодення — читайте в нашому матеріалі.
25 джерел енергії для морської піхоти: допомога на гарячий Південь
Сучасна війна — це війна технологій, де від рівня заряду рації, тепловізора чи планшета артилериста безпосередньо залежить успіх бойової операції та життя солдатів. Розуміючи це, команда Миколи Томенка оперативно закрила одну з технічних потреб наших військових.
Політик особисто зустрівся з представником легендарного підрозділу, щоб передати обладнання:
«Передав інструктору 40 окремої бригади морської піхоти головному сержанту Олегу Петриченку 25 батарей універсальних (повербанків) для подальшого використання підрозділами бригади під час виконання бойових завдань. Нашу команду Фонду “Рідна країна” повʼязує багаторічна співпраця та дружба з військовими 40 окремої бригади морської піхоти, яка захищає територіальну цілісність та незалежність Півдня нашої Держави».
Громадський діяч також висловив щиру вдячність партнерам, які допомогли фінансово та логістично реалізувати цей задум — колективу благодійного фонду молодіжної ініціативи «Надія» та його засновнику Валерію Дубілю.
Від «Що я зробив для України» до «Що ти зробив для ЗСУ»: трансформація головного гасла
Цей волонтерський візит підштовхнув Томенка згадати історію створення одного з найвідоміших друкованих проєктів його фонду. Ще у 2011 році, задовго до початку повномасштабного вторгнення, «Рідна країна» випустила серію видань «Український щорічник». Це були не просто планери, а справжні культурні путівники, де публікувалися цитати наших духовних лідерів, перлини української афористики та світлини з проєкту «7 чудес України». Головною фішкою видання було те, що на кожній його сторінці красувався нагадувальний напис: «Що я зробив для України».
Сьогодні, коли країна виборює право на існування у кривавій бійні проти окупантів, це гасло має звучати абсолютно інакше — жорсткіше та конкретніше.
Микола Томенко переконаний, що кожен цивільний має щодня ставити собі це питання перед дзеркалом:
«Тож нині, в умовах війни українського народу проти російської орди вбивць, варварів та мародерів, доречно було б актуалізувати наше гасло-заклик на “Що я/ти зробив для підтримки Збройних Сил України”. Працюємо далі задля ПЕРЕМОГИ нашої РІДНОЇ КРАЇНИ – УКРАЇНИ».
Політик закликав тил не розслаблятися, адже тільки щоденна праця кожного на своєму місці та регулярні донати допоможуть вибити ворога з нашої землі. Спільна робота фондів та військових триває, і нові партії допомоги вже готуються до відправки на передову.
