На Контрактовій площі столиці презентували інформаційну експозицію, яка повертає з забуття маловідомі сторінки історії Києва. Стенди розповідають про багатовікову еллінську громаду міста та долю церкви Святої Катерини, що стала першою жертвою більшовицького релігійного терору.
Проєкт реалізував заповідник «Стародавній Київ» разом із КМДА, ініціативою «Україна Інкогніта» та Фондом Бумбураса у межах просвітницьких програм «Мультикультурний Київ» і «Втрачений Київ». Відкриття свідомо приурочили до 26 жовтня — дня, коли у Греції відзначають національне свято святого Димитрія Солунського.
Розміщені стенди просто неба біля знайомої подільської дзвіниці розкривають унікальний архітектурний факт. Зведена 1732 року церква Святої Катерини мала пряме підпорядкування монастирю на горі Синай в Єгипті (таких осередків у всій Європі існувало лише три).
Хоча грецька громада прагнула звести храм у візантійському стилі, київські зодчі школи Івана Мазепи виконали роботу по-своєму — у стилі українського бароко. Проте у 1929 році саме ця святиня стала першим храмом Києва, повністю знищеним радянською владою на початку «великого терору».
«Культурна спадщина — це все про нас, це те, ким ми є. Нам потрібно допомагати одне одному пізнавати нашу історію та спільно будувати майбутнє», — підкреслив на презентації Посол Греції в Україні Пантеліс Александрос Дімітракопулос.
Окрім історії храму, експозиція розповідає про еллінські родини, без яких важко уявити розвиток столиці. Серед них, Іван Фундуклей — віцегубернатор і меценат, який власним коштом будував перші київські навчальні заклади. В цьому ж списку купецькі роди Гудимів та Лакерд — династії, що століттями впливали на економіку та місцеве самоврядування Подолу.
За словами очільника Грецької спільноти в Україні Степана Махсми та представників КМДА, ця виставка — лише початок. Попереду — створення у столиці Грецького скверу та опрацювання проєктів відбудови втрачених святинь після закінчення війни.
Відзначимо, що минулого року Київщину відвідала делегація Греції, представники якої обговорили з українською стороною можливості інвестування у відновлення пошкодженої війною інфраструктури та будівництво укриттів. Серед інших напрямів співпраці — енергоефективність, очищення води, переробка відходів і розвиток індустріальних парків.
#Церква #Махсма #КМДА #культура #історія #Київ #Греція # стародавнійкиїв #новини
