Сьогодні досить цікава «кругла дата». 2 листопада 1936 в одеський порт прибув вантаж. Золотий запас Іспанії. Уряд «лівих» у Мадриді був настільки переляканий наступом націоналістів, що прийняв рішення (не без допомоги радянських «радників) вивезти золоти запас держави у іншу країну.
Попереду було два з половиною роки громадянської війни. Ніхто ще не міг передбачити перемогу однієї зі сторін. Але долю золотого запасу було вирішено однозначно. 193 тонни – у Францію, 510 тонн – у СРСР.
Дослідники стверджують, що тогочасний золотий запас Іспанії був четвертим у світі.
Звичайно, золото не повернули. Радянське керівництво заявило, що це – оплата військових постачань іспанському уряду. Тобто «інтернаціональної допомоги».
В цій історії показовим є все. І «патріотизм» лівих партій. І «локшина», яку роками вішали у Совдепії про громадянську війну в Іспанії. І, врешті, справжня ціна так званого «інтернаціоналізму».
( На фото: Портрети Максима Литвинова та Климента Ворошилова, що обрамляють портрет Сталіна, прикрашають мадридські ворота Пуерта-де-Алькала у 1937 році. Джерело: ARCHIVO GENERAL DE LA ADMINISTRACIÓN).
Павло Аніськович
