В Україні активізувалася дискусія про можливі вибори після так званого перемирʼя. Політики і суспільство розділилися у думках щодо цього та звинувачують один одного у сприянні підступним планам путіна/трампа щодо відсторонення від влади Зеленського та сформування нової «правильної влади»в Україні.
Я ж пропоную проаналізувати виборче питання з іншого ракурсу, а саме:
які нині правові, інституційні та фінансові можливості для проведення виборів у 2025 році?
Якщо коротко:
на сьогодні ТАКИХ МОЖЛИВОСТЕЙ НЕМАЄ.
По-перше, чинний Виборчий кодекс не передбачає можливості проведення ОДНОЧАСНИХ виборів Президента та Верховної Ради.
По-друге, про необхідність оновлення «Державного реєстру виборців» у ЦВК згадали лише в кінці 2024 року, бо нині він жодним чином не враховує реалії перебування за кордоном мільйонів виборців.
По-третє, в Бюджеті на 2025 рік не передбачено ЖОДНОЇ гривні на проведення виборів.
Чи можна створити передумови для проведення виборів у 2025/26 роках?
Відповідь також проста:
ОДНОЗНАЧНО МОЖНА.
Як це зробити?
1. Визнати роботу ЦВК НЕЗАДОВІЛЬНОЮ та сформувати новий склад незалежної та професійної ЦВК.
Для розуміння злочинної бездіяльності ЦВК наведу лише приклад більш як дворічної оплати роботи члена ЦВК Буглака, який в цей час жив з родиною поблизу Маямі. Окрім того члени ЦВК отримуючи одні із НАЙБІЛЬШИХ ЗАРПЛАТ в Україні, (члени ЦВК в середньому отримують 310 тисяч гривень у місяць, а загалом діяльність ЦВК за період 2022- 2025 роки обійдеться українському народові майже у МІЛЬЯРД гривень) за період з 24 лютого 2022 року ЖОДНИМ ЧИНОМ не готувалися до можливих виборів. Щоб переконатися у цьому достатньо проаналізувати їхній офіційний сайт за цей період.
2. Підготувати за участі експертів та громадськості зміни до ВИБОРЧОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ.
Серед найскладніших питань:
– проведення одночасних виборів;
– голосування військових та громадян України, які перебувають за кордоном;
– проблема створення виборчих округів за системою відкритих партійних списків у Луганській, Донецькій, Херсонській та Запорізькій областях;
– збільшення терміну для голосування;
– узаконення чи не узаконення онлайн-голосування;
– створення рівних фінансових та інформаційних можливостей для учасників виборів…
3. Окремо позначу необхідність унормування ЗАБОРОНИ на реєстрацію кандидатами у Президенти, депутати ВРУ та місцевих рад нинішніх депутатів, які були обрані від ЗАБОРОНЕНИХ ПАРТІЙ.
Принагідно нагадую, що чинний Виборчий кодекс вперше ЧІТКО визначає умови для отримання ПРАВА бути кандидатом у Президенти у частині виконання вимоги про проживання в Україні «протягом десяти останніх перед днем виборів років». Процитую 75 статтю Виборчого кодексу:
«Особа вважається такою, що проживає в Україні…якщо її разовий виїзд за кордон у приватних справах не перевищує 90 днів, а строк перебування за межами України кожного річного періоду протягом останніх десяти років перед днем голосування на відповідних виборах не перевищував 183 дні». Це означає, що всілякі Арестович, Мураєв та інші політемігранти НЕ МАТИМУТЬ права балотуватися на посаду Президента.
Ця вимога не поширюється, скажімо на Валерія Залужного, бо «не є порушенням вимоги про проживання в Україні виїзд особи за кордон у службове відрядження, на навчання, у відпустку, на лікування за рекомендацією відповідного медичного закладу».
Подібний припис читаємо у 134 статті Виборчого кодексу і щодо кандидатів у народні депутати.
В цьому випадку, нагадаю Вам, йдеться про проживання в Україні «протягом пʼяти останніх перед днем виборів років». Аналогічна вимога до них звучить так:
«Особа вважається такою, що проживає в Україні…якщо її разовий виїзд за кордон у приватних справах не перевищував 90 днів, а строк перебування за межами України кожного річного періоду протягом останніх пʼяти років перед днем голосування на відповідних виборах не перевищував 183 дні». І, звісно, міститься перелік виключень, як і випадку з вимогами до кандидата у Президенти.
Це також означає, що депутати ВРУ та політики, які нині пересиджують війну за кордоном, НЕ МАТИМУТЬ ПРАВА балотуватися до Верхавної Ради.
Загальний ВИСНОВОК.
Дискусія про можливість проведення виборів в 2025/26 роках не є ЗЛОЧИНОМ або російсько-американською ІПСО. Проте, ця дискусія повинна проходити у конструктивній та професійній роботі щодо створення реальних правових, інституційних та фінансових передумов для проведення таких виборів. Бо ще раз наголошу – на сьогодні вони ВІДСУТНІ повністю!
