В сьогоднішній надскладній і турбулентній геополітичній ситуації для Украни та світу вже й якось немодно згадувати про те, як росія анексувала наш Крим.
Однак вважаю за необхідне нагадати про те, ЯК це було і ХТО (окрім путінської орди) в цьому винен?
січень-лютий 2014 – в Криму за втручання РФ йде активна підготовка до виходу зі складу України;
5 лютого 2014 – МІЙ ВИСТУП у Верховній Раді України з пропозицією розпочати процедуру РОЗПУСКУ ВР Криму;
5 лютого – 6 березня 2024 – тодішні очільники України переконують мене й українське суспільство у власній спроможності домовитися з керівництвом Криму ВИКЛЮЧНО толеранто-ПОЛІТИЧНИМИ методами
(нагадаю,що Головою ВРУ до 22 лютого був Володимир Рибак, з 22 лютого – Олександр Турчинов, а з 27 лютого – премʼєр-міністр Арсеній Яценюк).
Одночасно між лідерами політичних партій, які прийшли до влади після Революції Гідності, відбуваються торги щодо партійних квот у призначенні посадовців, в тому числі й у Криму.
Мої спроби переконати вже і «МАЙДАННЕ» керівництво країни врешті-решт розпочати процедуру розпуску ВР Криму знову марні.
6 березня 2014 – ВР Криму призначає референдум на 30, згодом на 25 й остаточно на 16 березня 2014 року.
7 березня – в.о. Президента, Голова ВРУ Турчинов звертається до Конституційного суду щодо незаконності дій ВР Криму та незаконності референдуму.
14 березня – КСУ ухвалює рішення про нелегітимність кримського референдуму та незаконность дій ВР Криму.
15 березня – Верховна Рада України ухвалює рішення про розпуск ВР Криму.
16 березня – відбувається НЕЗАКОННИЙ, нелегітимний референдум в Криму.
Як бачимо, не лише агресивні, окупаційні дії путінської росії, а й ЗЛОЧИННА БЕЗДІЯЛЬНІСТЬ влади України дозволили ВР Криму призначити та провести референдум про зміну статусу Криму.
Саме тому й нині варто не забувати як про історичні уроки окупації Криму російською ордою так і про бездіяльність високопосадовців України, які досі не понесли за це жодної відповідальності.
