Латвія заблокувала запропонований Євросоюзом компроміс: виключити пов’язаних із Росією мільярдерів Алішера Усманова та Міхаіла Фрідмана із санкційного списку, а обмеження щодо тисяч інших осіб і компаній продовжити ще на три роки.
Прем’єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс повідомив про це пізно ввечері в понеділок, 21 вересня, у дописі в соцмережі X. За даними Reuters, у вівторок посли країн ЄС відновлять переговори, щоб спробувати врегулювати суперечку.
«Поки Росія продовжує війну, Європа має посилювати тиск, а не створювати зручніші умови для Кремля», — заявив Кулбергс.
Він підтримав продовження основного санкційного режиму на 36 місяців, однак наголосив, що Латвія не погодиться заради цього зняти обмеження з Усманова та Фрідмана.
Кулбергс повідомив, що у вівторок скличе екстрене засідання уряду та проведе консультації з представниками Брюсселя й Парижа, щоб знайти прийнятне для Латвії рішення.
Під загрозою опинився весь санкційний список
Запропонований компроміс передбачає скасування санкцій проти Усманова та Фрідмана й одночасне продовження на 36 місяців обмежень щодо близько 3 000 інших пов’язаних із Росією осіб і компаній.
Ці заходи, запроваджені у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії в Україну, передбачають замороження активів у ЄС і заборону на в’їзд.
Однак для продовження санкцій потрібна одностайна підтримка всіх 27 держав-членів. Якщо домовитися не вдасться, термін дії нинішніх обмежень спливе опівночі у вівторок.
Тому відмова Латвії залишає невизначеною долю всього санкційного режиму, а не лише обмежень проти двох мільярдерів.
Раніше ЄС уже продовжив дію санкцій на сім днів, оскільки країни-члени не змогли погодити звичне шестимісячне поновлення. Як повідомляв Kyiv Post, головною причиною розбіжностей стали спроби виключити Усманова та Фрідмана із санкційного списку.
У понеділок з’явилося повідомлення, що посли країн ЄС досягли компромісу: продовжити санкції на три роки, але зняти їх із двох мільярдерів. Подальша відмова Латвії засвідчила, що пропозиція не отримала одностайної підтримки, необхідної для її ухвалення.
Франція та Люксембург вимагають зняти санкції
Франція разом зі Словаччиною закликала скасувати санкції проти Усманова. Це рішення здивувало й обурило низку інших країн ЄС та Україну.
Європейські дипломати повідомили Reuters, що Париж зайняв таку позицію під тиском Азербайджану, який утримує щонайменше двох громадян Франції. Французька влада назвала це питанням національної безпеки й заявила, що діє у відповідь на звернення міжнародних партнерів.
Високопоставлений азербайджанський дипломат заперечив, що Баку чинив тиск на Париж.
Люксембург, зі свого боку, закликав також скасувати санкції проти Фрідмана. Російський мільярдер через арбітраж вимагає від країни $16 млрд. За словами дипломатів ЄС, Люксембург побоюється, що скасування обмежень лише проти Усманова може послабити його позиції в цьому спорі.
Обидва мільярдери заперечують висунуті проти них звинувачення ЄС і оскаржують санкції в судах.
Євросоюз запровадив обмеження проти обох бізнесменів у 2022 році. У ЄС заявили, що Усманов має особливо тісні зв’язки з президентом Росії Владіміром Путіним, а Фрідман підтримував дії або політику, які загрожують територіальній цілісності та суверенітету України.
Країни Балтії застерегли ЄС від поступок
Інші країни Балтії також виступили проти скасування санкцій. Вони наголосили, що таке рішення, ухвалене під політичним або юридичним тиском, створить небезпечний прецедент.
Міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс заявив Reuters, що виключення мільярдерів із санкційного списку подасть одразу кілька сигналів, «і всі вони будуть поганими».
Водночас більшість противників такого рішення, схоже, були готові погодитися на компроміс, щоб продовжити санкції проти решти осіб і компаній у списку на три роки. Коли ввечері в понеділок пропозицію передали урядам країн ЄС на затвердження, саме Латвія відмовилася її підтримати.
Прем’єр-міністр України Сергій Корецький також закликав ЄС не послаблювати обмеження, доки Росія продовжує атакувати Україну.
«Європа не може ставитися до поплічників Росії як до друзів. Санкції мають залишитися. Крапка», — заявив Корецький.
Трирічне продовження було б значно довшим за звичні шість або 12 місяців. Такий термін запропонували як поступку країнам, які не хочуть щоразу повертатися до складних переговорів.
