У Полтаві презентували унікальну базу даних українських рукописних книг XI-XVI століть. Її створюють із 2021 року спільно з Національним заповідником «Софія Київська» за підтримки Українського культурного фонду. Наразі зібрано 600 описів стародруків, а організатори планують поповнити базу ще 400.
Олена Башкатова — PR-менеджер видавництва «Горобець»: Це дуже шлях такий знаєте перевірений часом, тому що це рукописна спадщина українська XI-XVI століття, це книги, які були створені на території України або написані українцями.
Факсимільні копії стародавніх рукописів дозволяють вивчати історію, мову та культурні надбання України. Завдяки цим виданням науковці мають змогу працювати з матеріалами, які в оригіналі зберігаються у закордонних бібліотеках та архівах.
Олена Башкатова — PR-менеджер видавництва «Горобець»: І наш проєкт «Повертаємо в Україну культурну спадщину» має на меті повернути ці книги в вигляді факсимільних видань. Ми домовляємося з місцями там, де зберігається книга, нам надають офіційно копію гарної якості і ми робимо такі факсимільні копії, тобто, це от повна копія, як вона розмір, колір і навіть ми підбираємо папір щоб він був схожий на пергамент.
Свою діяльність команда розпочала ще у 2009 році з факсимільного видання Луцького Євангелія. З того часу вони встигли перевидати 11 книг і нині готують 12-ту. Особливою мрією засновниці проєкту стало повернення до України Реймського Євангелія — книги, на якій присягалися французькі королі.
Ганна Горобець — директор видавництва «Горобець», засновниця проєкту «Повертаємо в Україну культурну спадщину»: Ми приїхали в місто Реймс в Реймський собор, де присягалися французькі королі на цій Біблії Анни Ярославни на вірність французькому народові, і це було так, знаєте, я думала, що це оригінал, насправді то була копія, але під склом, я біля неї стояла, я вже собі так, знаєте, от просто мріяла, що я не знаю ще, коли це буде, не знаю як, не знаю яким коштом, але я хочу цю книгу повернути в Україну.
Організатори наголошують: їхня мета — зберегти українську рукописну спадщину та зробити її доступною для сучасних і майбутніх поколінь.
Джерело: ІРТ-Полтава
