Цей твір, викрадений під час Другої світової війни, повернувся до музейної колекції після десятиліть втрати — завдяки спільним зусиллям команди Національного художнього музею України та Служби зовнішньої розвідки України, повідомили у МКСК.
«Жіночий портрет» Владислава Галімського (1898) став першим твором з колекції НХМУ, який вдалося повернути після його незаконного вивезення під час Другої світової війни. Пошук і верифікація картини тривали кілька років.
Роботу Галімського виявили у 2018 році на аукціоні у Штутгарті (Німеччина), з якого згодом її продали.
Музей звернувся до МКСК та Інтерполу України, ініціювавши офіційне розслідування. Завдяки наполегливості команди музею та ґрунтовно проведеній роботі зі збору доказів, твір вдалося повернути у власність закладу.
Як розповіли у Службі зовнішньої розвідки, аукціон був напівлегальним, а покупець — анонімним. Ним виявився громадянин білорусі, пов’язаний з режимом Лукашенка, який знав, що ця картина незаконно вивезена з України. Щоб повернути роботу, з чоловіком вели довгі перемовини.
Музей уже багато років послідовно займається пошуком творів, втрачених у роки Другої світової війни. Тоді з його фондів було вивезено понад 65 тисяч одиниць зберігання — живопис, графіку, скульптуру, бібліотечні фонди, декоративно-ужиткове мистецтво та архівні матеріали. Станом на сьогодні вдалося повернути лише 262 твори.
Наразі відвідувачі можуть побачити «Жіночий портрет» у залах НХМУ. Він експонуватиметься протягом місяця як нагадування про важливість збереження культурної спадщини та ефективної співпраці між фахівцями й державними інституціями.
Окрім самого полотна, глядачам доступна також цифрова реконструкція історичної виставки «Український портрет XVII–XX століть», що відбулася у стінах музею 1925 року. Саме тоді твір Галімського вперше був представлений публіці.
Сьогодні завдяки сучасним технологіям можна знову «прогулятися» залами тієї виставки, побачити, як виглядала історична експозиція, та глибше зрозуміти значення повернутого шедевра в контексті української мистецької традиції.
Владислав Галімський народився 27 червня 1860 року в Києві у сім’ї колезького секретаря. Початкову освіту здобув в Київській гімназії та Київському реальному училищі. У 1878—1888 роках навчався в Петербурзькій академії мистецтв.
У 1888 році повертається до Києва, де засновує школу живопису та скульптури на Львівській вулиці, 14.
Художник побував у Африці, на Близькому Сході, на Кавказі, в Сибіру та Західній Європі, у США, де у 1893 році, брав участь у художній виставці в Чикаго. У грудні 1908 року був членом журі ІІ Міжнародної фотовиставки у Києві, яку організувало Київське товариство фотографів-аматорів «Дагер».
У 1921 році він переїжджає до Кременця, де у 1924—1932 рр. працював у Кременецькому ліцеї. Помер 1940 року у польському місті Бидгощ.
Джерело:«Вечірній Київ»
