Вузьке коло підрядників: як у Києві відновлюють житло після обстрілів

Унаслідок російських атак у Києві пошкоджено понад 2100 житлових багатоповерхівок. Частину з них уже відновили за кошти міського бюджету, частина – у процесі відновлення. Але як саме обирають підрядників для цих робіт? Хто контролює кошти громади? І чому на ринку фігурують одні й ті ж компанії?

Дослідження «Вікна Відновлення» виявило системну проблему: більшість контрактів на відбудову укладають із вузьким колом виконавців, часто – без реальної конкуренції.

Що перевірили

Громадська організація «Вікно Відновлення» дослідила дев’ять об’єктів житлової відбудови в Києві, серед яких:

  • вул. Липківського, 37-В
  • вул. Остафія Дашкевича, 4а
  • вул. Мокра, 7
  • просп. Науки, 30
  • просп. Лобановського, 4в
  • вул. Регенераторна, 4
  • вул. Івана Дзюби, 6
  • бульв. Миколи Руденка, 14-з
  • вул. Остапа Вишні, 7

Усі будинки мали суттєві пошкодження. Відновлення фінансувалося з міського бюджету, а замовником більшості робіт виступало КП «Житлоінвестбуд-УКБ», підпорядковане КМДА.

Що виявили

Ті самі проєктанти: проєктні роботи та авторський нагляд у восьми з дев’яти випадків виконували дві компанії – «Мергель Трейд» та «Проджект Білдінг Менеджмент». Обидві системно співпрацюють саме з КП «Житлоінвестбуд-УКБ».

Один головний підрядник: найбільше будівельних контрактів отримала ТОВ «Будівельна компанія “Аскон”» – на п’ять із дев’яти об’єктів. Компанія фігурує в кримінальному провадженні через імовірну фальсифікацію актів виконаних робіт.

Без конкуренції: у більшості тендерів або не було інших учасників, або участь брали пов’язані між собою компанії. Часто закупівлі проводили без використання системи Prozorro.

Зменшення вартості після підписання контракту: майже в усіх випадках вартість угод зменшували – іноді вдвічі. Наприклад, реконструкцію будинку на вул. Липківського здешевили з 135 млн грн до 89 млн. Проте мешканцям ніхто не пояснив, на чому саме зекономили.

Пов’язані фірми: у власників підрядних компаній є частки у кількох інших фірмах зі схожим профілем і контактами, що теж регулярно виграють державні закупівлі.

Чому це проблема

  • Відсутність конкуренції означає ризик зниження якості робіт, бо перевірки й контроль мінімізуються.
  • Концентрація підрядів в одних руках знижує прозорість та породжує сумніви в доброчесності процедур.
  • Громадськість та мешканці не мають доступу до інформації про те, хто і за які кошти виконує роботи у їхніх будинках.
  • Є репутаційні ризики – зокрема, співпраця із компанією, яка фігурує у кримінальному провадженні.

Яке може бути рішення

  • Відкритість і звітування: комунальні підприємства повинні публічно звітувати про тендери, вартість робіт і зміни до угод.
  • Прозора конкуренція: закупівлі мають відбуватись у системі Prozorro із реальним допуском інших компаній.
  • Залучення мешканців до контролю: важливо інформувати людей про те, хто виконує відновлення їхніх домівок, і давати їм можливість реагувати на недоліки.
  • Моніторинг і розслідування: громадський контроль за бюджетними витратами підвищує довіру до процесу відновлення.

Матеріал підготовлено на основі розслідування медіамережі «Вікно Відновлення» в межах проєкту «Контроль витрат на відновлення»

Джерело: “Рубрика”