Конфіскацію російських активів планують обговорити на саміті ЄС

standard

Конфіскацію російських активів планують обговорити на саміті ЄС

Лідери Євросоюзу планують обговорити конфіскацію і використання заморожених активів РФ на дводенному саміті. Він розпочався сьогодні, 26 жовтня, у Брюсселі.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Bloomberg.

“Підсанкційні російські активи, заморожені в Бельгії, принесли майже 3 мільярди євро прибутку. Держави Європейського союзу продовжують сперечатися про те, що робити з цими грошима”, – йдеться у матеріалі.

Результати Euroclear (бельгійська фінансова компанія, яка спеціалізується на розрахунках за операціями з цінними паперами – ред.), опубліковані в четвер, показують, що іммобілізовані активи принесли 2,9 мільярда євро з моменту їхнього заморожування і до третього кварталу цього року. Очікується, що ця сума продовжуватиме зростати.

Bloomberg пише, що дані бельгійської клірингової палати, ймовірно, активізують дебати в ЄС про те, як швидко реалізувати плани щодо введення податку на непередбачені доходи стосовно прибутку, отриманого від заморожених активів російського Центрального банку.

Потім цей прибуток планують використати для відновлення України.

Тему конфіскації активів обговорять на саміті ЄС

Виконавча влада ЄС прагне швидко просуватися вперед із непередбачуваними пропозиціями, незважаючи на застереження деяких держав-членів, які хочуть діяти повільніше, і побоювання Європейського центрального банку.

Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн спочатку заявила, що представить план цього літа. Лідери ЄС планують обговорити цю тему на дводенному саміті, який розпочнеться в четвер у Брюсселі.

Концепцію податку на непередбачені доходи схвалили США. Більшість країн “Великої сімки” заявили, що заморожені активи не слід розблоковувати доти, доки Росія не заплатить за збитки, завдані нею Україні.

Конфіскація російських активів

Нагадаємо, що Україна разом з партнерами розробляє механізм, у рамках якого заморожені активи РФ зможуть передати Україні як компенсацію за завдані війною збитки. Для цього був створений реєстр збитків, він повинен запрацювати наступного року.

Bloomberg раніше повідомляв, що в ЄС вивчають процедуру конфіскації 200 млрд євро заморожених активів російського Центрального банку. Свої пропозиції також розробляє Єврокомісія.

standard

Мільярди збитків щотижня: Держекоінспекція уточнила масштаби катастрофи від російського вторгнення

Щотижнева інфографіка Державної екологічної інспекції України демонструє реальні збитки, пов’язані зі збройною агресією російської федерації.

Збройна агресія завдає найважливішій цінності – нашій планеті – непоправної шкоди. Внаслідок конфлікту, екосистеми та природні ресурси стають жертвами війни.

Інфографіка цього тижня демонструє оновлені збитки, завдані довкіллю в результаті військових дій.

Дізнайтесь більше про реальні втрати екосистем в цьому важливому інфографічному розрахунку.

standard

Комісія ООН розслідувала депортацію 31 української дитини до росії

Незалежна міжнародна комісія ООН з розслідування порушень в Україні задокументувала переміщення 31 дитини з України до росії у травні 2022 року та дійшла висновку, що це переміщення було незаконною депортацією, що є воєнним злочином.

Про це йдеться у доповіді Комісії, представленій Генеральній асамблеї ООН.

«Комісія розслідувала подальші повідомлення про переміщення російською владою дітей без супроводу дорослих до російської федерації або на окуповані нею території України. Зокрема, вона задокументувала переміщення 31 дитини з України до російської федерації у травні 2022 року і дійшла висновку, що це було незаконною депортацією та воєнним злочином», — зазначається у доповіді.

Йдеться про переміщення 27 травня 2022 року російською владою 16 хлопчиків та 15 дівчаток віком від 7 до 17 років з Дитячого соціального центру Донецька до російської федерації. Згідно з доповіддю, до розміщення в центрі вони перебували в різних ситуаціях. Деякі з них були сиротами або позбавлені батьківського піклування і перебували в державних установах, в той час як інші втратили зв’язок зі своїми батьками або прийомними батьками через триваючі бойові дії. Згоду на переміщення до рф, яке мало бути тимчасовим, до 27 червня 2022 року, дав в.о. директора центру, призначений російською окупаційною владою.

«З інформації, зібраної Комісією, окрім трьох дітей, яких повернув батько, видно, що більшість цих дітей залишилися в рф після закінчення місячного терміну. За свідченнями свідків та повідомленнями ЗМІ, після кількох місяців перебування в рф, в тому числі в прийомній сім’ї, ще одному хлопчику вдалося самостійно повернутися в Україну через білорусь. Одного хлопчика з цієї групи дітей було влаштовано в сім’ю марії львової-бєлової», — йдеться у звіті.

Також вказується на те, що 21 вересня 2022 року уповноважена при президентові рф з прав дитини львова-бєлова публічно заявила, що хлопчикові видали російський паспорт і що тепер він «наш», демонструючи очевидний намір утримувати його в рф на довгостроковій основі. Крім того, у бюлетені, виданому її офісом у 2023 році, львова-бєлова також заявила, що шестеро дітей з цієї групи були влаштовані до сімейних центрів, майже всі – до прийомних сімей, а 22 були передані під тимчасову опіку жителям московської області.

«Ці комбіновані елементи суперечать вимогам закону про те, що евакуація дітей має бути тимчасовою, а тому передача дітей є незаконною депортацією, що є воєнним злочином», — заявили в Комісії ООН.

У доповіді було вказано на те, що міжнародне гуманітарне право передбачає, що жодна сторона конфлікту не повинна організовувати евакуацію дітей, крім своїх власних громадян, до іноземної держави, за винятком тимчасової евакуації, коли цього вимагають нагальні причини, пов’язані зі станом здоров’я чи лікуванням дітей або, за винятком окупованої території, їхньою безпекою. При цьому необхідна письмова згода батьків або законних опікунів, а в разі їх відсутності — осіб, які несуть основну відповідальність за піклування про дітей.

Як зазначили в Комісії, за наявної інформації та даних виявилося складно оцінити масштаби переміщення дітей без супроводу дорослих, що може порушувати вимоги міжнародного гуманітарного права. Одним із чинників, що спричиняє плутанину, було названо той факт, що різноманітні ситуації, які стосуються дітей, розглядаються разом. При цьому Україна та рф оприлюднили різні цифри щодо масштабів переміщення дітей з України з початку широкомасштабного вторгнення рф в 2022 році.

Джерело: АрміяINFORM

standard

Рада повернула пожиттєві перевірки топполітиків і суддів

Закон про запобігання відмиванню доходів ухвалили у 2014 році. Документом, серед іншого, передбачена процедура фінансового моніторингу політично значущих осіб. Тобто всі фінансові операції, які здійснюють вони та наближені особи, мають посилено контролюватися і перевірятися.

Це була одна з вимог Міжнародної групи з протидії відмиванню брудних грошей (FATF). Україна зобов’язалася виконати їх, підписавши угоду про асоціацію з ЄС.

Спочатку документ не зовсім відповідав вимогам FATF, тому його переухвалили вже у 2019 році. В оновленому законі передбачили, що фінансові операції контролюються не тільки поки людина на посаді, а все її життя (навіть після звільнення).

Вже у 2022 році народні депутати проголосували за чергове внесення змін у документ, скоротивши термін дії статусу РЕР до трьох років після звільнення з посади. У відповідь МВФ зробив пожиттєвий моніторинг однією з ключових вимог для продовження співпраці з Україною та початку переговорів про вступ в ЄС.

У зв’язку з цим у Верховну Раду у вересні 2023 року внесли законопроєкт №9269-д щодо внесення чергових змін. Український парламент ухвалив його 17 жовтня 2023 року 276 голосами.

Ключові зміни:

  • повернення пожиттєвого статусу РЕР та пожиттєвих перевірок;
  • посилення відповідальності для банків за необґрунтовану відмову користувачам фінансових послуг;
  • створення Єдиного реєстру політично значущих осіб.

Ідеї з реєстром розкритикували у Центрі протидії корупції (ЦПК). Експерти наголосили, що такий реєстр буде завжди застарілий, адже щоб інформація в ньому постійно оновлювалася, потрібно зобов’язати всіх публічних діячів подавати додаткові декларації про членів сім’ї та пов’язаних осіб. Та ще й постійно повідомляти про будь-які зміни в наданих даних. У реальності це, найімовірніше, не спрацює.

«Реєстр національних публічних діячів порушує міжнародні стандарти фінансового моніторингу та несе величезні корупційні ризики. Замість того, щоб користуватися різними джерелами для визначення статусу публічного діяча, буде список, де держава на власний розсуд визначатиме, хто є, а хто не є публічним діячем, порушуючи при цьому стандарти ЄС та FATF. Практики створення реєстрів РЕР немає в жодній іншій країні», — пояснила голова правління Центру протидії корупції Дар’я Каленюк.

Джерело: “Заборона”

standard

Польща не відкривала виборчі дільниці в Україні

Поляки, які проживають в Україні, не можуть голосувати на парламентських виборах до польського Сейму та Сенату, а також не голосуватимуть на референдумі. Все через війну, яка триває. Вибори скасовано по всій Україні. З цієї причини деякі громадяни Польщі вирішили повернутися, щоб визначитися з майбутнім своєї країни.
Полякам, які знаходяться в Україні, для участі у парламентських виборах довелося змінити місце голосування. Це все через заборону проведення виборів в Україні, де не буде створено виборчу комісію. За словами посла Польщі в Києві Бартоша Ціхоцького, причиною цього є нинішня війна, яка пов’язана із застосуванням воєнного стану. Він також додав, що голосуватиме у Польщі. „Організувати вибори в Україні було неможливо через воєнний стан. Тому я вирішив поїхати саме до Польщі, коли зі зрозумілих причин не було можливості створити виборчі округи й проголосувати в Україні” – заявив посол Польщі в інтерв’ю PAP.
Деякі поляки, які постійно проживають або працюють в Україні, також вирішили повернутися додому, щоб мати можливість демократично проголосувати на парламентських виборах. Як пояснює виборець в інтерв’ю PAP, він вирішив поїхати до Польщі проголосувати, бо хоче реалізувати своє право голосу. „Я завжди беру участь у виборах. Я вважаю, що не можна потім критикувати ситуацію в Польщі, якщо ти раніше не скористався своїм правом голосу” – пояснює пан Міхал, який віддасть свій голос у неділю в прикордонному місті Хелм.
Джерело: Ukrayina.pl