Загоряння та забруднення: Держекоінспекція оновила інфографіку збитків від російського вторгнення

standard

Загоряння та забруднення: Держекоінспекція оновила інфографіку збитків від російського вторгнення

На тлі гострої ситуації, що склалася внаслідок збройної агресії російської федерації, необхідно аналізувати вплив війни на екологічну ситуацію в Україні.

Державна екологічна інспекція України регулярно надає інфографіку, яка відображає розраховані збитки для довкілля, спричинені воєнними подіями з 24 лютого 2022 року.

Оновлені цифри вказують на величезні втрати та негативні наслідки для навколишнього середовища. Наприклад, забруднення повітря, водних ресурсів та ґрунтів внаслідок обстрілів та викидів промислових забруднювачів призводять до серйозного порушення екосистем та загрози здоров’ю людей.

Ця інфографіка слугує не лише джерелом інформації про екологічні збитки, але й важливим інструментом для міжнародної спільноти та громадськості в цілому, надаючи об’єктивний погляд на екологічну кризу, яка виникла внаслідок агресії.

standard

Кліматична політика України не може “почекати” до завершення війни

Чому кліматична політика України не може “почекати” до завершення війни, як формуємо її вже зараз і плануємо на період відбудови.

Про це розповів Міністр Руслан Стрілець на полях СОР28 в українському павільйоні, презентуючи бачення національного кліматичного треку.

“За 555 днів війни в нашій країні викиди СО2 сягнули 150 млн тонн. З них 60 млн тонн – спровоковані пожежами та військовою діяльністю. Кліматичні проблеми не чекають. Вони вже призводять до “вимирання” територій. Економічні втрати світу можуть сягнути 120-600 трлн доларів до 2100 року. Лише на Півдні України ми можемо втратити 1 млн га суходолу. Це майже як площа Чорногорії”, – зазначив Міністр.

За його словами, для України ефективна кліматична політика, це ще й питання руху до ЄС та зеленої відбудови. Тому вже визначено першочергові кроки, які наближають країну до цих цілей.

Серед запущених практичних процесів Руслан Стрілець відзначив:

  • •оновлення та удосконалення національної системи моніторингу звітності та верифікації викидів парникових газів;
  • •запланований запуск пілотної системи торгівлі викидами у 2025 році із повним запуском у 2026 році. Це дозволить країні приєднатися до європейської СТВ. Адже ми не хочемо, щоб наші відстрочки по СВАМ або будь-які спеціальні умови, стали єдиною причиною, чому Україну не візьмуть у ЄС;
  • •відкриття спільно з німецькими партнерами Кліматичного офісу в Україні. Це майданчик для співпраці в рамках Паризької угоди та інструмент залучення інвестицій для зеленої відбудови;
  • •готовність України бути учасником карбонмаркету вже сьогодні. Маємо відповідні домовленості із Швейцарією та на шляху до співпраці з Японією щодо викупу надлишкових квот викидів.

“Чи бачимо ми Україну кліматично нейтральною в майбутньому? Так. Чи потрібно для цього реалізовувати національну політику в умовах війни? Так! Як сказав Президент Володимир Зеленський, відбудова України – це не тільки про те, що маємо зробити після нашої перемоги, а й те, що потрібно робити вже просто зараз. Тож продовжуємо працювати у цьому напрямку”, – наголосив Руслан Стрілець.

standard

У Ризі відбувся великий захід у рамках «Кримської платформи»

У ризькому Будинку ЄС відбулася дискусія «Деокупація Криму та побудова архітектури безпеки в регіоні», на якій обговорили наслідки окупації Криму Росією для міжнародної безпеки, порушення прав людини на півострові, проблеми збереження та захисту культурної спадщини.

Про це передає кореспондент Укрінформ.

На відкритті заходу виступили Посол України в Латвії Анатолій Куцевол і постійна представниця Президента України в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева (онлайн). Вони підкреслили важливість того, щоб світ продовжив гуртуватися у своєму несприйнятті окупації Криму, відсічі російській агресії, протидії поширенню російських наративів.

На дискусійних панелях круглого столу обговорили такі теми: «Наслідки спроби анексії Криму Росією для міжнародної безпеки. Діяльність Міжнародної Кримської платформи», «Порушення прав людини в окупованому Росією Криму», «Проблеми збереження та захисту культурної спадщини в тимчасово окупованому Росією Криму».

Спікерами з латвійського боку, зокрема, були: міністр юстиції Інесе-Либиня Егнере; омбудмсен країни Юріс Янсонс; помічниця генсека НАТО (2020-2023) Байба Браже; ексміністр оборони (2019-2022) Артіс Пабрікс. З відеозверненням до присутніх звернулися міністр культури Латвії Агнесе Логіна, депутатка Європарламенту Сандра Калнієте.

З українського боку на одній із панелей спікером був заступник міністра культури та інформаційної політики України з питань європейської інтеграції Тарас Шевченко (онлайн).

Проведення дискусії, організованої Посольством України в Латвії, дало можливість усім присутнім отримати краще розуміння важливості Кримського півострова в контексті українського опору російській навалі. Це, своєю чергою сприятиме ширшому й аргументованому обговоренню агресії Росії проти України та інших держав, російської колоніальної політики в цілому.

standard

НАТО розшириться на Схід – заступник генсека Альянсу

У НАТО сподіваються, що найближчими роками Альянс розшириться на схід. Про це заявив заступник генерального секретаря НАТО Мірча Джоане, передає Ziua de Vest.

Заступник генсека НАТО переконаний, що найближчими роками Україна, Молдова, Грузія і Західні Балкани стануть частиною європейської спільноти, а згодом і членами Північноатлантичного альянсу.

Джоане вважає, що Румунія скоро не буде східним кордоном НАТО, адже межа Альянсу посунуться східніше. “Тому настав час для Румунії остаточно втекти з периферії Європи та поставити себе в центр Європи з точки зору важливості”, – сказав він. Заступник генсека НАТО також нагадав про складну ситуацію, в якій опинилася вся Європа. “НАТО працює бездоганно. У ньому є суперорганізовані та навчені люди. НАТО працювало дуже добре з самого початку, але зараз це дуже складна ситуація, з якою ми всі стикаємося в Європі. Зрозуміло, що зараз перерозподіляються карти політичного та геополітичного впливу, економічного та комерційного впливу, репутації та центральності в Європі та світі”, – зазначив Джоане.

Джерело: Інформаційне агентство ASPI

standard

Рада безпеки ООН “паралізована”

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш заявив, що Рада Безпеки виявилася “паралізованою геостратегічними розбіжностями”. Про це він сказав на форумі у Досі, передає ВВС.

Гутерреш вважає, що авторитет і довіра до Радбезу ООН “виявилися серйозно підірвані затримкою з відповіддю на війну”. “Але я можу пообіцяти, що не здамся”, – сказав генсек ООН. Він також повторив заклик до гуманітарного припинення вогню у Газі.

Раніше США заблокували резолюцію Ради безпеки ООН із закликом до Ізраїлю негайно припинити бойові дії в Газі, оскільки в ній не було засудження ХАМАС за терористичний напад на Ізраїль 7 жовтня.

Резолюція була винесена на голосування Ради безпеки після того, як Гутерреш застосував 99 статтю Статуту ООН, яка рідко використовується і дає йому право привернути увагу до “будь-якого питання, яке може загрожувати підтримці міжнародного миру та безпеки”.

У МЗС Ізраїлю у зв’язку з цим наголосили, що Гутерреш не застосовував цю статтю після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну навіть після того, як резолюцію Радбезу ООН було заблоковано країною-агресором.

Представник Ізраїлю в ООН Гілад Ердан подякував США за блокування резолюції і заявив, що “припинення вогню можливе лише за умови повернення всіх заручників та знищення ХАМАС”.

Джерело: “Ліга.NET”