Гральний бізнес не наповнює бюджет, а лише створює нові корупційні схеми, — лідерка «Батьківщини» Тимошенко

standard

Гральний бізнес не наповнює бюджет, а лише створює нові корупційні схеми, — лідерка «Батьківщини» Тимошенко

Гральний бізнес у започаткованому владою вигляді має бути заборонений, а зміна лише назви, а не суті контролюючої структури, не вирішує питання з мегакорупцією в цій сфері та не сприяє суттєвому збільшенню надходжень до бюджету, як на цьому наголошували ініціатори його легалізації.

Про це лідерка «Батьківщини» заявила в парламенті під час обговорення законопроєкту №9256-д.

«Ігроманія – психологічна залежність й, на жаль, стати ігроманом дуже легко. Статистика Національної ради США з проблем азартних ігор стверджує, що 48 гравців зі 100 стають ігроманами! Тобто 50% з гравців отримують залежність. Ми маємо терміново зупинити епідемію азартних ігор в Україні», — наголосив голова «Батьківщини» Києва, заступник Комітету Верховної Ради з питань здоровʼя нації Валерій Дубіль.

За підрахунками влади, минулого року, переважно військовими, в онлайн-казино було програно 140 мільярдів гривень, які б могли спрямувати на добробут їхніх родин.

«Ми закликаємо вас не підтримувати цей закон, тому що він тільки посилює корупцію на базі грального бізнесу в інститутах української влади. Я також прошу вас негайно розглянути наш законопроєкт про заборону грального бізнесу в такому вигляді, як зараз, і врегулювати це правильно на рівні нормальних європейських країн», – сказала Юлія Тимошенко.

За її словами, за масштабним гральним бізнесом в Україні «продовжує стояти російська мафія, яка ховається за фасадами фейкових структур».

standard

«Київ має ухвалити складні рішення щодо мобілізації 18-25-річних»

Державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що Україна має залучати «до бою» молодих людей віком від 18 до 25 років.

Про це він сказав у коментарі агентству Reuters.

«Це критично, тому що навіть маючи гроші, навіть маючи боєприпаси, на передовій повинні бути люди, щоб впоратися з російською агресією, Україні доведеться ухвалювати важкі рішення щодо подальшої мобілізації, але це необхідні рішення», – сказав він на полях зустрічі НАТО в Брюсселі.

«Це дуже складні рішення», – заявив Блінкен.

Раніше в середу Блінкен заявив журналістам, відповідаючи на запитання ВВС, що Києву потрібно буде ухвалити «складні рішення щодо подальшої мобілізації».

«Наприклад, залучення молодих людей до бою, як ми думаємо, як думає багато хто з нас, необхідне. Прямо зараз 18-25-річні не беруть участь у битві», – додав він.

Блінкен наголосив, що у партнерів України є зобов’язання щодо кожної людини, кожного солдата, якого мобілізує Україна.

«Ми зобов’язуємося переконатися, що вони мають підготовку та обладнання, необхідні для ефективного захисту країни», – сказав Блінкен.

Раніше ЗМІ повідомляли, що західні союзники закликають Україну знизити призовний вік з 25 до 18 років, щоб заповнити нестачу військовослужбовців у лавах ЗСУ.

Президент України Володимир Зеленський нещодавно заявив, що ЗСУ відчуває нестачу західної зброї, а не військових.

«Захід говорить про мобілізацію, але із обіцяних 10 бригад вони укомплектували тільки дві з половиною», – зазначав президент. За його словами, проблема України полягає саме в оснащенні військовослужбовців зброєю та технікою, а не в кількості наявних військ.

Джерело: Mind

standard

У Європі вважають імовірною відправку миротворців в Україну

Як повідомляє DW, посилаючись на власні джерела, низка країн Європи розглядають імовірність відправки миротворців в Україну для забезпечення дотримання режиму припинення вогню, якщо про нього вдасться домовитися.

У разі, якщо Київ і Москва укладуть будь-яку угоду про припинення вогню, країни Європи можуть спрямувати в Україну свої війська. Про таку імовірність у контексті зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів НАТО, яка проходить 3-4 грудня в Брюсселі, сказали DW на умовах анонімності два джерела. В обох випадках йшлося про імовірну спостережну місію. Це, на їхню думку, міг би бути один із варіантів внеску європейських країн у процес врегулювання у війні Росії проти України, але запит про миротворчі війська має надходити від Києва.

Офіційно таких заяв у НАТО зроблено не було – ні на національному рівні, ні на рівні Альянсу. Імовірно, якщо подібна місія і буде реалізована, то лише у довгостроковій перспективі та від імені окремих держав, а не всього Альянсу.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте на пресконференції у вівторок, 3 грудня, прямо не відповів на запитання щодо можливих військ союзників на українській території як одного з кроків із мирного врегулювання. “Я не збираюся коментувати кожну новину, що надходить від кожного члена Альянсу, оскільки вважаю, що ми маємо зосередитися – і саме це ми робитимемо сьогодні й завтра – на тому, щоб Україна могла почати ці переговори (“мирні переговори” з Росією. – Ред.) з найкращої можливої позиції“, – сказав він. Чиновники НАТО також наразі не коментують цю тему.

Очільник МЗС Чехії Ян Ліпавський сказав журналістам, що не хоче говорити про війська НАТО на території України, а його колега з Люксембургу Ксав’є Беттель заявив, що “солдати на землі – це значить війна”, і скептично висловився щодо того, як європейські уряди зможуть пояснити подібні рішення своїм виборцям.- Очільник МЗС України Андрій Сибіга після прибуття на засідання виступив перед журналістами, але на їхні запитання не відповідав.

 

standard

У Гаазі почалась сесія Асамблеї держав-учасниць Міжнародного кримінального суду

У нідерландській Гаазі 2 – 7 грудня проходитиме 23-тя сесія Асамблеї держав-учасниць Міжнародного кримінального суду (МКС).

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

На щорічних сесіях Асамблея розглядає низку питань, включно з бюджетом Суду, внески, а також звіти про діяльність МКС.

Крім того, Асамблея може обирати і звільняти суддів, прокурора та заступників прокурора.

Кожна держава-учасниця МКС має в Асамблеї одного представника. Держави, які не є учасницями Римського статуту, можуть брати участь у її роботі як спостерігачі без права голосу.

Цьогоріч уперше після приєднання Вірменії до Міжнародного кримінального суду у сесії Асамблеї візьме участь міністр закордонних справ цієї країни Арарат Мірзоян.

Україна офіційно стане 125-ю державою-учасницею Міжнародного кримінального суду 1 січня 2025 року.

standard

До Києва із неоголошеним візитом прибули високопосадовці ЄС

У неділю, 1 грудня, до Києва із неоголошеним візитом прибули президент Європейської ради Антоніу Кошта, висока представниця ЄС з безпекової та зовнішньої політики Кая Каллас та комісарка із питань розширення ЄС Марта Кос.

Як передає Укрінформ, про це Кошта повідомив у соцмережі Х.

«Від першого дня війни, ЄС стояв на стороні України. З першого дня нашого мандату, ми підтверджуємо нашу непохитну підтримку народу України. Гордий бути в Києві разом з Каєю Каллас та Мартою Кос», – написав Антоніу Кошта.