Микола Томенко: Чи відбудуться обіцяні київською владою вибори до райрад?

Микола Томенко: Чи відбудуться обіцяні київською владою вибори до райрад?

Народний депутат України Микола Томенко звернувся із депутатським запитом до Київського міського голови, Голови КМДА Віталія Кличка щодо проведення у березні наступного року запланованих виборів до районних рад у м. Києві.

«Відповідно до рішення Київської міської ради № 787/1651 від 23 липня 2015 року «Про управління районами міста Києва» вибори до районних у м. Києві рад призначені на 27 березня 2016 року, а п.5 даного рішення Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) зобов’язаний здійснити відповідні організаційно-правові заходи», – нагадує М. Томенко.

У зв’язку з цим він просить повідомити про те, чи передбачені в проекті Київського міського бюджету на 2016 р. видатки на проведення виборів до районних у м. Києві рад, а також – про заплановані чи вже реалізовані заходи, які Київська міська державна адміністрація вже вчинила на виконання вищевказаного рішення або планує здійснити найближчим часом.

Як відомо, київські райради були ліквідовані у вересні 2010 року, коли столицею керував Олександр Попов, призначений на посаду тодішнім президентом Віктором Януковичем.

Виступ Байдена за формою проукраїнський, за змістом – дискусійний

Якщо загально оцінювати сьогоднішній виступ Віце-президента США Джо Байдена в українському парламенті, то він є проукраїнським, який можна було би популярно означити: «Україна і США – навіки разом». Адже, фактично, була виголошена доктрина, що Сполучені Штати Америки будуть активно підтримувати і формувати проукраїнську світову коаліцію. Відповідно, структура виступу, приклади чи цитування посилюють проукраїнський контекст у виступі одного з очільників США. Натомість за формою виступу виникає кілька питань, як мінімум, дискусійного характеру.

Про це заявив народний депутат України Микола Томенко в інтерв’ю парламентським журналістам.

«По-перше, зрозуміло, що корупція у нас – це ключова проблема, але з виступу не зрозуміло, хто і в який спосіб має з нею боротися. Склалося враження, що заокеанський гість зголосився на те, щоб Президент і Прем’єр відсторонили зі свого оточення по одному «любому другу», а далі уряд Яценюка може продовжувати робити свою справу. Важко сказати, що більшість українського народу погоджується з такою формулою, де нинішній прем’єр і далі очолюватиме боротьбу з корупцією», – зауважив М. Томенко.

Стосовно ситуації на Донбасі, то, в цілому, висловлена зрозуміла позиція, вважає народний депутат. Натомість, на його думку, найбільше дискусій викликає толерування американської федеративної моделі, зміст, структура та історія створення якої не мають жодного відношення до історії і характеру створення української держави.

«Тому використання слів «автономія» в контексті української історії, м’яко кажучи, не є дуже добрим, зокрема, з огляду на конституційні засади української держави як унітарної, на території якої не може бути жодних автономних утворень, тим більше на окупованих територіях Сходу України. Теза достатньо радикальної амністії також не викликає великого захоплення, як і загальна «підказка» про те, що долю окупованого Донбасу треба вирішувати в Конституції України», – вважає Микола Томенко.

«Тому, високо цінуючи проукраїнський характер виступу, треба звернути увагу на те, що, відповіді, як мінімум, на дві ключові тези (як боротися з корупцією і як об’єднувати Україну) українцям треба шукати самостійно», – підсумував народний депутат.

Микола Томенко: Чому 11 грудня не буде звіту уряду Яценюка

Активно прорекламований звіт уряду Яценюка у порядку денному парламенту стоїть на п’ятницю, 11 грудня, як…ГОДИНА ЗАПИТАНЬ УРЯДУ! Про це написав у своєму блозі на «Обозревателе» народний депутат Микола Томенко.

“Здається, не потрібно пояснювати різницю між ЗВІТОМ УРЯДУ і ГОДИНОЮ ЗАПИТАНЬ ДО УРЯДУ. Це приблизно, як різниця між результатом “Народного фронту” Яценюка на парламентських виборах і нинішнім рейтингом прем’єра та його партії!!!” -зауважив депутат.

Він  нагадав, що, згідно з Регламентом ВР “година запитань до уряду” – це 30 хвилин виступів міністрів і потім – запитання до уряду у форматі хвилина на запитання і дві хвилини – на відповіді. І тому, на його думку,  процедура “години запитань до уряду” не передбачає ухвалення парламентом рішення щодо подальшої долі нинішнього Кабінету Міністрів.

Микола Томенко також зазначив, що чітка процедура щорічного звіту уряду передбачена у ст. 228 Регламенту Верховної Ради України (який є чинним Законом України): “Нагадаю, згідно з п. 4 ст. 228, “щорічний звіт Кабінету Міністрів України про хід і результати виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України не пізніш як за 15 днів до розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради передається комітетам, а також надається народним депутатам. Відповідно до п.6 цієї ж ст. 228, усі депутати, члени парламентських фракцій і комітетів повинні ознайомитись із цим Звітом, і в день звіту (тобто, 11 грудня) після заслуховування доповіді прем’єр-міністра мають бути заслухані співдоповіді комітетів та проведена повна процедура обговорення Звіту”.

Політик  зауважив, що далі, згідно з п.7 ст. 228 за підсумками цього обговорення Верховна Рада приймає відповідну постанову. У разі, якщо діяльність Кабінету Міністрів України визнана незадовільною, Верховна Рада може прийняти резолюцію недовіри Кабінету Міністрів України без додаткового включення цього питання до порядку денного пленарного засідання Верховної Ради.

“По-перше, уряд Яценюка вже порушив закон, не подавши до Верховної Ради свого щорічного звіту для ознайомлення і обговорення його у комітетах. По-друге, виглядає так, що керівництво уряду й парламенту “мужньо і послідовно” продовжують свою гру: як 11 грудня розвести “лохів” (і народ, і депутатів), щоб у парламенті не проводити передбачену законом процедуру щорічного звіту Уряду, яка в кінцевому результаті має завершитись відповідним рішенням Верховної Ради про схвалення чи несхвалення дій уряду Яценюка” – написав депутат.

Бюджет Києва на 2016 рік може перевищити нинішній на 1,5 мільярда

Бюджет Києва на 2016 рік може перевищити нинішній на 1,5 мільярда гривень і становитиме приблизно 25 мільярдів гривень. Про це заявив голова постійної комісії Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку Андрій Странніков, передає «Українська правда. Київ».

Він пояснив, що тільки 2 грудня Міністерство фінансів надало столичній владі остаточні контрольні показники Києва, розміри субвенцій місту на освіту, охорону здоров`я, які вказані в проекті держбюджету.

“Планується, що десь на 1,5 мільярда буде більше загальна цифра по обох фондах – і по загальному, і по спеціальному що стосується доходів. І, таким чином, ми вийдемо десь на 25,160 мільярда бюджет цього року”, – зазначив Странніков.

На розгляд депутатів бюджет Києва-2016 представлять уже 3 грудня.

9 грудня міський кошторис та програму соцекономрозвитку на 2016 рік презентують громаді на відкритому засіданні бюджетної комісії.

“Потім, протягом ще двох тижнів, документ буде доопрацьований з урахуванням побажань та зауважень, за результатами відкритого засідання бюджетної комісії, і максимум 24 грудня вже доопрацьований проект рішень про бюджет та програму соцекономрозвитку мають бути винесені на затвердження в цілому Київрадою”, – підсумував Странніков.

Він відзначив, що до формування бюджету-2016 через он-лайн тестування долучились більше 10 тисяч людей віком від 25 до 35 років, з вищою освітою.

Київрада може відмінити вибори до райрад у березні 2016 – експерт

Новообрана Київрада може скасувати рішення “Про управління районами в м. Києві”, відповідно до якого вибори до районних рад мають відбутися 27 березня 2016 року, або ж перенести вибори на невизначений час. Таку думку висловив експерт з місцевого самоврядування Олександр Федоренко.

«Це рішення було прийняте під тиском громадськості та перед місцевими виборами. Воно суперечить політичним амбіціям перших осіб міста і держави, оскільки може послабити їх владу на районному рівні. В разі відновлення райрад, головою райдержадміністрації стає особа, обрана головою райради з числа районних депутатів. Незалежно від симпатій чи антипатій Президент, відповідно до чинного законодавства, зобов’язаний призначити цю особу на посаду. Таким чином, він втрачає вагомі адміністративні одиниці (голови адміністрацій), на які завжди призначалися «свої» люди» – вважає експерт.

На його переконання, ті, хто сьогодні говорить, що райради це пережиток радянської системи, наслідують Януковича. З метою жорсткої централізації влади регіонали у 2010 році ліквідували райради. За п’ять років потому представники демократичних сил не бажають відновлювати їх з тієї ж причини.

Олександр Федоренко зазначає, що серед аргументів, що звучать в політичних колах проти відновлення райрад, особливий наголос ставиться на економічній кризі. Це попри те, що для відновлення райрад у Києві треба 37 мільйонів гривень на рік, що вдесятеро менше фінансування десяти столичних адміністрацій. Адже за орієнтовними розрахунками Департаменту фінансів КМДА, на діяльність райрад з бюджету міста необхідно 37 мільйонів 12,3 тисячі гривень на рік – на рівні чисельності працівників 2010 року (217 осіб). У той же час фінансування столичних адміністрацій, в яких працює 3371 особа, обходиться киянам у 344 мільйони 598,82 тисячі гривень.

«Кияни мають зрозуміти, що райрада – це їх право обирати собі владу на районному рівні, захист інтересів та прав мешканців району проти політично вмотивованих рішень Київради, забудов мажорних депутатів, недофінансування поліклінік та дитсадків, розбитих доріг. Голова району, якого обрали мешканці, а не призначили в АП, керуватиметься в своїй діяльності інтересами громади, а не за командами з Банкової чи Хрещатику. Звісно, це не потрібно владі, тому відновлення райрад може не відбутися» – зауважив експерт.

Нагадаємо,
23 липня .2015 р. Київська міська рада проголосувала проект рішення “Про управління районами в м. Києві” (№ 787/1651). Враховуючи те, що перші вибори новостворених рад призначаються суб’єктом створення, Київрада погодила проведення виборів в районні в м. Києві ради 27 березня 2016 року.

9 вересня 2010 року Київрада вирішила ліквідувати райради ( рішення Київської міської ради № 7/4819 «Про питання організації управління районами в місті Києві»). За неутворення райрад проголосувала тодішня більшість депутатів Київради (Партія регіонів, Блок Черновецького) та Блок Кличка у повному складі.