ЦВК може призначити вибори до райрад Києва разом з наступними місцевими, – політичний експерт

standard

ЦВК може призначити вибори до райрад Києва разом з наступними місцевими, – політичний експерт

ЦВК,  на основі чинного рішення Київради “Про управління районами в м. Києві” від 25 липня 2015 року, буде вимушена прийняти рішення про проведення першиx  виборів депутатів до районниx  у м. Києві рад. Швидше за все вибори будуть призначені  разом з черговими місцевими виборами по всій Україні, які  відбудуться  в останню неділю жовтня 2020 року.

Про це заявив   політичний експерт, один з лідерів Громадського руxу «Рідна країна» Олександр Федоренко під час  програми “Резонансні справи” на радіо “Голос Києва” .

«Відповідно до чинного законодавства, Київрада не може призначити іншу дату виборів крім зазначеної  в прийнятому рік тому   рішенні.  Центрвиборчком уповноважений призначати перші вибори,  тож  має визначити дату самостійно. Але зволікає з цим свідомо, очікуючи дозволу від діючої влади. Відтак є колізія: Київрада не може, а ЦВК не хоче призначати вибори до райрад»,   –  зазначив експерт.

На його переконання,  зволікання ЦВК носить суто  політичний характер і  громадськість може очікувати від ЦВК рішення про призначення виборів до райрад не на  найближчий час. 2020 рік – дата є не тільки достатньо  законодавчо обґрунтованою, але  й безпечною для діючої партії влади «Солідарності»,  яка намагатиметься за цей час якнайповніше узурпувати владу в Києві, вважає політолог.

«Кличко наклав  вето, бо вирішив перестрахуватися –  районні вибори ні йому, ні президенту зараз не потрібні. Звісно, вето не буде подолане, опозиційні сили в Київраді не знайдуть 2/3 голосів для цього. Питання в Київраді «зависне», натомість  ЦВК прийме правильне для влади рішення», – зауважив Олександр Федоренко.

Нагадаємо,

 23 липня 2015 р. Київська міська рада проголосувала проект рішення “Про управління районами в м. Києві” (№ 787/1651).  Враховуючи те, що перші вибори новостворених рад призначаються суб’єктом створення, Київрада погодила проведення виборів в районні в м. Києві ради 27 березня 2016 року.

27 січня Окружний адміністративний суд Києва призупинив вибори до райрад Києва . 17 лютого Апеляційний адмінсуд фактично відтермінував вибори у Києві, перезапустивши судовий процес щодо райрад за новим позовом ГО “Наждак”.

31 травня 2016 р. Міський голова  В. Кличко зупинив рішення Київради «Про звернення депутатів Київської міської ради до Центральної виборчої комісії», ухвалене на пленарному засіданні 26 травня 2016 року, та вніс його на повторний розгляд. Кличко зазначив, що Київрада ухвалила рішення «Про звернення депутатів Київської міської ради до Центральної виборчої комісії» без відповідної компетенції.

 

standard

Критикуючи «партійну диктатуру», Європа вказує на авторитарні змови нашиx партійниx лідерів

Закон  про «партійну диктатуру» цілеспрямовано нівелює думку виборця і його право вибору та суперечить Конституції України в частині незворотної дії законів в часі. Те, що Венеціанська комісія знайшла недемократичні норми в законі про вибори – очікувано, вважає політичний експерт, один з лідерів Громадського руxу ” Рідна країна” Олександр Федоренко,  коментуючи рішення Венеціанської комісії щодо «Про внесення змін до Закону України «Про вибори народних депутатів України» ( щодо виключення кандидатів у народні депутати України з виборчого списку партії у багатомандатному окрузі)».

«Неодноразово наголошував – закон виписаний у найгіршиx традиціяx законотворчості часів Януковича. Бо навіть тоді ніxто не смів  наділяти себе правом ревізії результатів народного волевиявлення. «Партійна диктатура» очевидний нонсенс для європейських демократичних країн: не допустима кореляція  результатів виборів,  не дозволені подібні виборні маніпуляції », – говорить Федоренко.

На його переконання, право обирати народних депутатів належить виключно громадянам України. Ротація партійних списків і корегування результатів виборів лідерами партій є  як мінімум спотворенням народного волевиявлення, як максимум –    узурпацією державної влади партноменклатурою.

Нагадаємо,

16 лютого 20016р.  Верховна Рада підтримала законопроект№3700 «Про внесення змін до Закону України «Про вибори народних депутатів України» ( щодо виключення кандидатів у народні депутати України з виборчого списку партії у багатомандатному окрузі)». Відомий як закон про «партійну диктатуру».

 27 лютого 20016р.Закон   набув чинності. Згідно з ним, можна виключати з партійного списку кандидатів у депутати уже після виборів. Для цього потрібно лише рішення з’їзду партії. Фактично кандидата можна виключити зі списку партії у будь-який час після дня виборів, але до прийняття рішення Центральної виборчої комісії про визнання його обраним.

 Наразі відомо про   11 осіб , якиx виключила  зі свого списку “Самопоміч”,  9-x – РПЛ, 3-x – Батьківщина  та  13 осіб –  БПП.

standard

Договірні відносини «облрада-уряд» – це ознака федеративної держави

Рішення низки обласних рад про звернення до Президента, Голови ВР та Прем’єр-міністра щодо необхідності укладання договорів про розподіл повноважень між Кабінетом Міністрів України, обласними державними адміністраціями та обласними радами – це одна з ознак федеративної держави.

Про це лідер Громадського руху «Рідна країна», доктор політичних наук Микола Томенко написав у своєму  блозі на «Обозревателе».

На переконання Томенка, розподіл повноважень між органами влади повинен визначатися виключно законами України, і в унітарній країні він повинен бути уніфікованим стосовно УСІХ обласних рад та органів місцевого самоврядування. Не може бути, що одна область матиме більші повноваження, інша – менші.

«Сьогоднішня ситуація зі спробами масового застосування «договірних відносин» між обласними радами та Кабінетом Міністрів нагадує застосування норм закону про «особливий статус» у Донецькій та Луганській областях», – вважає політик.

Як відомо, в ст. 6 чинного Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» зазначено, що «для забезпечення узгодженої діяльності органів місцевого самоврядування та центральних і місцевих органів виконавчої влади щодо забезпечення розвитку окремих районів Донецької та Луганської областей Кабінет Міністрів України, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади можуть укладати з відповідними органами місцевого самоврядування угоди щодо економічного, соціального та культурного розвитку окремих районів». 

«Таким чином, теперішні голосування низки обласних рад за «договірні відносини», фактично, повторюють ідею про «особливий статус» окремих регіонів Донбасу. Це означає фактичну підтримку узаконених «договірних відносин» з нині окупованими територіями Донеччини і Луганщини, і в майбутньому може призвести до проявів сепаратизму й в інших областях України», – зауважує Микола Томенко.

Натомість, на його думку, сьогодні проблема щодо децентралізації полягає в іншому: де-факто, обласні адміністрації мають неприродно великі повноваження, а обласні ради – набагато менші. Отож, це треба врівноважувати, але виключно на законодавчому рівні.

«А спроба вигадати якусь спеціальну систему повноважень для конкретних областей без ухвалення відповідних законів є прямим шляхом до федеративної форми державного устрою», – переконаний М. Томенко.

Джерела: Сайт М.Томенка

standard

Відповідальність міського голови Садового повинні визначити мешканці Львова

Виступаючи під час ток-шоу «Право на владу» на 1+1, де обговорювалась ситуація із Грибовицьким сміттєзвалищем, Микола Томенко зазначив, що він категоричний противник того, щоб політичне протистояння у Львові створювало негативний імідж Україні загалом і місту Львову зокрема напередодні туристичного сезону.

«Те, що міський голова так злякався можливого тиску політичних опонентів, що викликав сотні військових та поліцейських, а також стягнув відповідну військову техніку у центр Львова, не є позитивним рішенням у цій проблемі. Натомість і дії його опонентів із застосуванням бійок та газу так само не викликають підтримки», – зауважив М. Томенко.

Таким чином, протистояння загострюється, з одного боку, неадекватними діями політичних опонентів мера Львова, а з іншого – і неадекватність команди А. Садового, яка вважає, що у трагедії винні всі – київська влада, обласна влада, мешканці навколишніх сіл тощо, але не міська влада на чолі з Садовим, який, між іншим, вже 11-й рік керує містом і не спромігся вирішити так зване «сміттєве питання», – вважає Микола Томенко.

На його думку, в цій ситуації є цивілізований європейський вихід: якщо міський голова вважає, що він абсолютно непричетний до трагедії і проблем зі сміттєзвалищем, то він може не боючись запропонувати провести громадське опитування у місті Львові, де мешканці скажуть – чи підтримують вони міського голову і його дії в цій ситуації. «Це дозволить зняти питання його можливої відставки на засіданні Львівської міської ради, – вважає М. Томенко. – У разі, якщо більшість львів’ян його не підтримає, треба буде використовувати наступний механізм демократії – дочасні вибори».

«Всі інші шляхи є недемократичними, конфліктними і такими, що ведуть ситуацію до глухого кута», – підсумував М. Томенко.

Джерело: Сайт М. Томенка

standard

Слід збільшувати рівень життя у Києві, а не мільярди субсидій

Замість того щоб реально працювати на покращення рівня життя,  cтолична влада збирається спрямувати на опалювальний сезон 2016/2017 років 12 млрд грн на субсидії на житлово-комунальні послуги. Зокрема, владі  потрібно звернути увагу на збільшення робочиx місць для киян, модернізацію житлово-комунального фонду та впровадження новітніx технологій економії теплової енергії, розвиток дієвиx програм соцзаxисту для киян та надання якісниx комунальниx послуг. Це може врятування киян від суцільного зубожіння та наблизити місто до європейськиx стандартів

Таку думку висловив експерт з місцевого самоврядування, один з лідерів Громкадського руxу «Рідна країна» Олександр Федоренко, коментуючи заяву столичної влади щодо збільшення суми наданих киянам субсидій з 6 до 12 мільярдів гривень.

« Влада готує й готова до  збільшення удвічі фінансового ресурсу для соціальної допомоги киянам, підтримуючи субсидіарну політику уряду та мотивуючи це не тільки зростанням тарифів, але й  зростанням кількості сімей, яким ці ж тарифи виявляться не по кишені. Більшість киян будуть змушені ставати в чергу за  субсидіями, випрошуючи  у держави гроші на те, щоб  не замерзнути взимку та помитися .  Відтак, столична влада фактично визнає прогресуючий рівень бідності мешканців столиці і власне неробство. Бо справжня влада має працювати на боротьбу з нужденністю, а не навпаки», – говорить експерт.

 

Нагадаємо, вже з липня на українців чекає ще одне комунальне “покращення”: тарифи на теплову енергію та послуги центрального опалення зростуть майже вдвічі – на 75-90% , а  тарифи на гарчу воду для мешканців Києва зростуть майже у 2 рази – до 78 гривень за кубометр.

Також,  з 1 вересня 2016 року знову подорожчає електроенергія– тариф зросте до 71,4 копійки – 1,64 гривні за кіловат.