Депутатський імунітет має забезпечувати незалежну політичну діяльність, і не уникнення від відповідальності , – активіст

Депутатський імунітет має забезпечувати незалежну політичну діяльність, і не уникнення від відповідальності , – активіст

Говорячи про політичні переслідування політиків треба чітко розмежовувати поняття переслідування за політичні погляди та переслідування й настання відповідальності за порушення українських законів. Саме тому депутатський імунітет чи депутатська недоторканність мають бути посунуті в частині кримінальної відповідальності: механізм притягнення до відповідальності нардепа за статтями ККУ має бути спрощено.

Так вважає керівник Київського партійного осередку «Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна» Олександр Федоренко , коментуючи подання Генпрокурора на арешт нардепа Михайла Добкіна.

« Є сенс реформування інституту депутатської недоторканності, який сьогодні з ідеї вільного й неупередженого служіння виборцям перетворився на засіб зловживань та  уникнення від відповідальності. Це мають бути зміни до статті 80 Конституції України в частині обмеження недоторканності народних депутатів», –  переконаний Федоренко.

За його словами принцип «порушив-довели вину-сів» має діяти  для всіх громадян України: і тих, хто має депутатський мандат і тих, хто  не має. Рівні можливості , гарантовані державою всім, це і обов’язкова відповідальність порушників перед законом, незалежно від статусу та розміру нанесених державі збитків, наприклад.

«Закон має захищати обранців від політичних переслідувань, особливо в частині «влада-опозиція», проте це не має бути захист від зловживань та один зі способів втечі від кримінального минулого», – вважає активіст.

Президент не знає, що суддівська недоторканність існує?!

черговий раз обґрунтовуючи необхідність скасування депутатської недоторканності, на урочистостях з нагоди Дня Конституції Президент України наголосив, що для того, аби позбавитись від цього, за його словами, «анахронізму», треба політичної волі від народних депутатів – раз і назавжди урівняти себе в правах з громадянами України. «Так само як ми зняли недоторканість з суддів», — сказав Порошенко…

Але суддівська недоторканність досі закріплена у Конституції України! Змінена лише ПРОЦЕДУРА позбавлення судді цієї недоторканності… 

Так, відповідно до зміненого тексту Конституції від 02.06.2016:

Стаття 126.

Незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України.

Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється.

Без згоди Вищої ради правосуддя суддю не може бути затримано або утримувано під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом, за винятком затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку. 

А, відповідно до п. 5. ст. 131, «В Україні діє Вища рада правосуддя, яка… надає згоду на затримання судді чи утримання його під вартою».

Отож, якщо раніше право позбавляти суддів недоторканності мала Верховна Рада України, то зараз – Вища рада правосуддя!

Цікаво, хто писав текст виступу Президенту України і чому він досі не знає про ініційовані ним же зміни до Конституції у частині правосуддя, згідно з якими в Основному законі чорним по білому написано:  «Незалежність і НЕДОТОРКАННІСТЬ судді гарантуються Конституцією і законами України»?!

Микола Томенко, лідер Громадського руху «Рідна країна»

 

Проїзд в столичному метро знову подорожчав

З 15 липня в Києві дорожчає проїзд в метро. Відповідний проект розпорядження оприлюднено на сайті Київської міської державної адміністрації.

Як повідомляється, в КМДА зв’язали зростання тарифів у сфері транспорту з п’ятикратним зростанням цін на електрику.

Вартість разової поїздки в метрополітені складе 5 грн. При цьому проїзд пільговиків (більше 25 категорій) буде здійснюватися згідно з чинним законодавством.

Пасажирам також надали можливість заощадити на вартості поїздок після подорожчання.

У Київському метрополітені радять при оплаті проїзду користуватися пластиковими картками, бо жетони поступово виводять з обігу. Пасажирів закликали переходити на картки вже зараз, позаяк до кінця 2017 року планується повністю відмовитися від жетонів.

Всі поїздки, записані на картку зі знижками до дня подорожчання (50 поїздок по 3,5 грн.), залишаться дійсними. Столична підземка надала можливість запису проїзних квитків з усіма знижками на банківську картку з технологією PayPass.

Придбані проїзні квитки також будуть дійсні до закінчення терміну дії. Зазначається, що максимальна кількість поїздок, яку можна записати на картку – 100.

Безвіз – це знак подяки Європи українську народові, а не владі — Томенко

Чесно, третій день мовчу про владну й порохоботську шоуманію під гаслом «Я святкую безвіз». Концерти, флешмоби, фейсбукперекличка, гейпарад… одним словом, — місячні святкові заходи, визначені провладною партією чи партіями та місцевими чиновниками…

Нагадаю, що безвіз був ГОЛОВНОЮ ОБІЦЯНКОЮ ПЕТРА ПОРОШЕНКА, яку він обіцяв виконати ще у перший рік свого президентства, тобто у 2015-му: «Можливість вільно подорожувати до Європи дасть якнайшвидше запровадження безвізового режиму з ЄС протягом уже першого року мого президентства».

І переконаний: безвіз точно був би і у 2015, якби не фанатична ЖАДІБНІСТЬ, НЕПРОФЕСІОНАЛІЗМ І БЕЗВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ВЛАДИ!

Якби рошенівські «любі друзі», чернівецькі «однокласники» й вінницькі «базарники» хоча би 50% робочого часу працювали на Україну, а не 90% — на свої кишені, то Україна не стала би державою бідних людей із найбагатшою у світі владою!!!

Тому БЕЗВІЗ — ЦЕ ЗНАК ПОВАГИ ЄВРОПИ ДО УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ, що мужньо тягне на собі й оборону європейської цивілізації, й захист та виживання своїх родин.

Тому прохання й вимога до влади у справі безвізу: ЗУПИНІТЬ ВАШІ ШОУ І ПОДЯКУЙТЕ ТЕРПЛЯЧОМУ УКРАЇНСЬКОМУ НАРОДУ!

Микола Томенко, лідер Громадського руху «Рідна країна»

Олександр Федоренко: Автори пенсійної реформи мають бути чесними із суспільством

Голова Київського осередку політичної партії “Громадський рух Миколи Томенка “Рідна країна” Олександр Федоренко вважає, що Уряд має бути більш чесним з суспільством, пропонуючи реформи глобального змісту. Про це він зауважив у своєму блозі на LB.ua

– Ще кілька слів про пенсійну реформу від уряду. Якщо ще є хтось, хто не в курсі, то з 1 січня 2018 пропонується встановити єдині правила нарахування пенсій, а на реалізацію проекту осучаснення пенсій в 2018 році буде потрібно 30,66 млрд гривень.

Серед характеристик чергової пенсійної реформи є як позитивні – їx звісно менше, так і негативні. Адже якщо державні пенсійні видатки в Україні – одні з найвищих у Європі (у 2016 році пенсійні видатки склали близько ¼ від загального обсягу видатків консолідованого бюджету), і більшість пенсіонерів живе за межею бідності (нині з 12 млн пенсіонерів – 8 млн отримують мінімальну пенсію у 1 312 грн на місяць), то стає абсолютно зрозуміло, що ситуація вимагає змін. Змін, чесності та прозорості від авторів реформи по відношенню до суспільства.

Що маю на увазі?

По-перше, за принципом «людям треба хліба і видовищ», з усього змісту законопроекту щодо реформування пенсійної системи широкої рекламної кампанії набувають професійно «витягнуті» складові: це авангард запропонованиx змін, який спрямований показати суспільству бажані на даному етапі пріоритети. Наприклад, Кабмін пропонує ліквідувати спецпенсії для депутатів, державних службовців, суддів, прокурорів, службовців органів місцевого самоврядування, наукових працівників. І це «ноу-xау» досить потужно просувають в маси з екранів телевізорів, газетниx шпальт чи в інтернеті. При цьому чомусь не завжди пропаганда має логічне завершення, відповідно до якого народ не інформують «спеціальні пенсії, які вже призначені, будуть виплачуватися і в подальшому, а зміни торкнуться тільки пенсіонерів, які будуть виходити на пенсію після набрання чинності відповідного закону».

По-друге, є велика загальна кількість пенсіонерів і наявний рівень життя, чи швидше, виживання, нівелює довіру суспільства до держави та її спроможність вирішити проблему соціальної прірви між працюючими і пенсіонерами. Низький пенсійний вік та різні варіанти дострокового виходу на пенсію активно сприяють збільшенню чисельності пенсіонерів, саме тому останні 20 років держава потребує не тільки монетарної реформи пенсійної системи, але й моральної, психологічно-свідомої реформи. Змінюються уряди й прем’єри, але теза «пенсіонер, а отже – жебрак», лишається незмінною.

По-третє, вирішення проблем пенсіонерів за рахунок лише пенсійної реформи – так не буває. Пенсійна реформа, якою б шедевральною вона не була, не може функціонувати відокремлено. Як не крути, але має бути комплексний підxід, в основі якого має бути стабільне зростання економіки. Чому сьогодні не говорити прямо: в державі половина підприємств продовжують працювати «в тіні», спад виробництва спричинює масове вивільнення працівників, існує досить великий коефіцієнт не зайнятиx серед внутрішньопереміщениx осіб, є невідповідність ринку праці та ринку освітніх послуг, очевидний демографічний спад тощо.

По-четверте, консервація системи недержавних пенсійних фондів. Те, що мало би бути реальною перспективою до державної пенсійної системи у нас в Україні – не розвивається

Відтак, коли влада говорить «А», то має не забувати говорити й все інше, детально й прямо. Огидно спостерігати, що час іде, а реформи породжують не результати, а інші чергові реформи. Ніщо в ніщо, з обов’язковим для нашиx реформаторів падінням національної валюти, рівня життя та довіри виборців. І взагалі, хотілося б побачити не тільки «рекламні проспекти» цієї пенсійної реформи, які презентує Кабмін, але й сам законопроект. Адже до цього часу пенсійний законопроект – поза публічною площиною, і всі урядові заявлені перспективи поки що лишаються рекламними слоганами.

Як би це не звучало претензійно, але Уряду варто враховувати не стільки попередній досвід українських пенсійних реформ, як вчитися прогресивному соціальному перетворенню європейських країн. Ну і не забувати про чесність.