Угорщина знов бреше. ОБСЄ: ні місії, ні офісу в Ужгороді не відкривали

Угорщина знов бреше. ОБСЄ: ні місії, ні офісу в Ужгороді не відкривали

Як повідомили у місії ОБСЄ в Україні на запит Української Правди, місія ОБСЄ посилила моніторинг в Ужгороді у відповідь на нещодавні події у місті та продовжить здійснювати моніторинг ситуації шляхом безперервного патрулювання з Івано-Франківська.

Миротворці на Донбасі: Расмуссен назвав план Путіна пасткою

Введення повноцінної миротворчої місії на Донбас сприятиме імплементації Мінських угод.

Про це заявив екс-генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен в інтерв’ю Жанні Нємцовій на Deutsche Welle.

“Думаю, миротворча місія стала б механізмом імплементації Мінських угод”, – сказав він.

Поки ж, за словами Расмуссена, “немає ніякого прогресу взагалі”. Він вважає, що причина цього саме у відсутності механізму змусити виконувати Мінські угоди. Расмуссен наголосив, що для України нереально організувати вибори на Донбасі доти, доки в регіоні обстрілюють, вбивають людей. За його словами, треба зупинити кровопролиття, створити мир у регіоні перш, ніж рухатися далі в імплементації Мінських домовленостей.

Расмуссен відстоює ідею потужної миротворчої сили, яка володіє, у тому числі, мандатом контролювати державний кордон між Україною і Росією, щоб зупинити ввезення військової техніки і солдатів з Росії.

Расмуссен також вважає план президента РФ Володимира Путіна щодо місії ООН імовірною “пасткою”, тому що пропозиція Путіна передбачає маленький миротворчий загін, якому дозволено буде перебувати лише на лінії зіткнення “між вільною Україною та окупованою її частиною”, і тільки з метою захисту спостерігачів ОБСЄ.

Відповідаючи на запитання про те, чи адекватно міжнародна спільнота відреагувала свого часу на анексію Криму, Расмуссен сказав, що “відреагували як могли і як повинні були”. Серед іншого ініціювали санкції, які поступово посилювали. “Я думаю, ці санкції зашкодили Росії. Вони підвищили ціну цієї нелегальної акції – взяття Криму”, – наголосив він.

Більше того, наголосив екс-керівник НАТО, Альянс вирішив підвищити свою загальну обороноздатність. “Можна сказати, президент Путін зробив свій внесок у збільшення інвестицій в оборону в рамках всього НАТО”, – наголосив він.

https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/2418043-mirotvorci-na-donbasi-rasmussen-nazvav-plan-putina-pastkou.html

 

Сирія: ще мінус 40 російських “асвабадітєлєй”!

На борту Ан-26, який 6 березня розбився в Сирії, перебували 39 осіб, всі вони російські військовослужбовці, повідомили в Міноборони Росії.

Про це пише Інтерфакс.

Раніше повідомлялося про 32 загиблих: 26 пасажирів і шістьох членів екіпажу.

Крім того, оборонне відомство підтвердило, що всі загиблі, які перебували на борту літака, були військовослужбовцями (шість з них – члени екіпажу).

Причина аварії поки не встановлена. Міністерство оборони стверджує, що літак не був збитий. Попередньо, він розбився через технічну несправність.

У Міноборони підтвердили дані, що російський військово-транспортний літак Ан-26 зазнав аварії 6 березня під час заходу на посадку на аеродромі Хмеймім.

Літак зіткнувся з землею, не долетівши близько 500 метрів до злітно-посадкової смуги.

Крім того, ЗМІ виключили вплив погоди на авіакатастрофу Ан-26 в Сирії.

https://nv.ua/ukr/world/countries/pid-chas-avariji-rosijskoho-an-26-v-siriji-zahinulo-vzhe-39-osib-vsi-voni-vijskovi-2456326.html

 

Активісти назвали депутатів-прогульників лютого

Протягом лютого сім народних депутатів пропустили всі засідання парламенту.

За даними Комітету виборців України, серед прогульників у минулому місяці опинилися:

• Євген Бакулін (Опозиційний блок);
• Олесь Довгий (Воля Народу);
• Вадим Рабінович (Опозиційний блок);
• Дмитро Ярош (позафракційний);
• В’ячеслав Константіновський (заявив про складання повноважень);
• також нардепи, яких розшукують правоохоронці: Сергій Клюєв та Олександр Онищенко.

Вказується, що їх не було на роботі з невідомих причин, тобто, не через хворобу чи відрядження.

“Загалом лише половина депутатів (198 із 423) були зареєстровані на всіх засіданнях в лютому. Найбільше депутатів відвідали ранкове засідання 6 лютого, найменше – ранкове засідання 9 лютого”, – йдеться в повідомленні.

Інфографіка: КМУ

Нагадаємо, народний депутат з Відродження Антон Яценко під час голосування у Верховній Раді 1 березня проголосував за закон замість шести своїх колег.

https://nv.ua/ukr/ukraine/politics/aktivisti-nazvali-deputativ-prohulnikiv-ljutoho-2456097.html

 

Антикорупційний суд: досвід інших країн не для нас?

Законопроект про створення Антикорупційного суду проголосовано в першому читанні. Можна видихнути?

Уже є перше читання – і ти, депутате, втихомирся! А ні.

Про досвід інших

Вчитися треба на помилках, і бажано – на чужих. А якщо так не завжди виходить (поки сам лоба не наб’єш…), то принаймні не знати про досвід інших країн щодо Антикорупційного суду було би щонайменше глупством.

За даними експертів, на сьогодні Антикорупційні суди діють у 20 країнах. Більшість – пристойно корумповані країни Азії та Африки. Фактично, з них лише три європейські країни. Україна має шанси стати четвертою.

Прикро, звичайно, бути в такому переліку в одній шерензі з “банановими” республіками. Але любім, Боже, правду. Виплекали таку корупцію, то нема чого загортати все в папірці, слід братися до роботи.

І тут варто зауважити, що фахівці зазначають: саме в азійських й африканських країнах Антикорупційні суди демонструють високу ефективність.

Постає запитання: якщо українські реалії в плані корупції надзвичайно схожі з їхніми, то чому ж не скористатися цим досвідом? На війні всі засоби згодяться, хіба ні?

А тепер про європейський досвід – про Словаччину. Як на мене, він для нас дуже показовий. І зараз зрозумієте, чому.

Закон про створення Антикорупційного суду словаки ухвалили ще у 2003 році, а суд запрацював тільки через два роки. Причини створення такого органу більш ніж зрозумілі – прагнення зруйнувати зв’язки, що існували між суддями, адвокатами, прокурорами та організованою злочинністю.

Антикорупційний суд Словаччини формували з нових суддів. Їм запропонували високу суддівську винагороду, особисту охорону, забезпечення їхнього захисту.

Перші роки роботи суду, за словами самих же словаків, були не безрезультатними: акумулювали спеціальні знання, розірвано деякі локальні злочинні зв’язки, успішно завершено кілька справ.

Та далі сталося те, чого, гадаю, варто боятися й нам.

Сценарій більш ніж очевидний. Антикорупційний суд став дуже незручним.

Його діяльність викликала незадоволення деяких політиків (з мотивами тут зрозуміло) і суддів звичайних судів (вони заявляли про дискримінацію, бо ж “антикорупційні” судді мали значно вищу зарплату).

Врешті, у 2009 році – конституційне оскарження, і закон про спеціалізований антикорупційний суд скасовано.

Такий собі досвід від протилежного, щоб знати й діяти на випередження.

Бо ж треба усвідомлювати: в Україні закон про створення Антикорупційного суду було винесено на розгляд і ухвалено всупереч позиції президента, але під тиском міжнародної спільноти.

Про конструктив

Друге читання, за найоптимістичнішими прогнозами, може бути за півтора-два місяці. Звісно, якщо ніхто з Банкової не вставлятиме палиць у колеса.

Що ж до парламенту, не повірите, але багато нардепів з різних фракцій і позафракційних готові спільно вносити правки в проголосований у першому читанні закон, аби не затягувати процес.

Отож, ось головні речі, на яких буду наполягати з колегами:

Питання підсудності: у законі треба чітко прописати, які справи будуть у компетенції Антикорупційного суду. Аби його просто не завалили матеріалами, і він не потонув у паперах. Наполягаємо – цей суд має розглядати лише ті справи, які розслідує НАБУ.

Питання формування самого Антикорупційного суду: треба максимально забезпечити механізм, який буде сприяти повній незалежності цього органу Феміди.

У президента дуже велика спокуса зробити суд підзвітним собі. Треба йому допомогти здолати цей неприродний потяг. А тому, переконаний, міжнародні партнери мають не тільки давати рекомендації, а й мусять мати право вето щодо кандидатур у судді цього суду.

Строки формування суду: з очевидних і не раз озвучених причин – зараз, а не після президентських виборів.

Фінансування: слід забезпечити повне фінансування суду, аби він міг фізично запрацювати, а не залишився лише потугами на папері.

Ну і ще такий відомий всім нюанс – навіть найкраща ідея, не підкріплена матеріально, приречена на провал. А в нашому випадку окреме фінансування ще й збільшує шанси на фаховість та незалежність майбутнього органу.

Амбіції на бік – і гайда до роботи, панове! Корупція сама себе точно не знищить.

Автор: Любомир Зубач. Джерело: Українська правда