Конституційний суд скасував е-декларування для громадських активістів

Конституційний суд скасував е-декларування для громадських активістів

Конституційний суд визнав незаконним обов’язкове електронне декларування майна громадських активістів.

Про це повідомила уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова.

«Вітаю сьогоднішнє рішення Конституційного Суду України щодо неконституційності е-декларування для активістів», — написала вона у Facebook.

Омбудсмен наголосила, що антикорупційні обмеження мають бути передбачені лише для чиновників, а їхнє поширення на інших осіб — неконституційне.

Источник: https://informator.news/konstytutsiynyy-sud-skasuvav-e-deklaruvannia-dlia-hromads-kykh-aktyvistiv/

В Україні проходять мітинги за відставку Авакова

В низці міст України відбулися мітинги за відставку очільника МВС Арсена Авакова, спровоковані резонансним вбивством п’ятирічного хлопчика на Київщині, у скоєнні якого підозрюють працівників поліції.

Так, значна кількість активістів зібралася біля будівлі Міністерства внутрішніх справ у Києві.

На відео, котре оприлюднив на своїй сторінці в соціальній мережі Фейсбук народний депутат Єгор Соболєв, можна помітити, що учасники акції щось підпалили та скандували «Аваков — собака» і «Авакова у відставку».

Згодом учасники акції запалили біля будівлі МВС свічки. Про це у своєму Твіттері повідомляє «Центр протидії корупції».

Ще одна подібна акція відбулася у Дніпрі. Її учасники також залишили іграшки, лампадки і квіти біля входу в поліцію.

В Одесі кілька десятків громадських активістів принесли лампадки та іграшки під будівлю головного управління Нацполіції на вулиці Єврейській, котрі склали біля входу в будівлю, повідомляє видання «Думская».

В Харкові учасники акції зібралися під стінами обласного відділення МВС.

Хтось приніс мішок дитячих іграшок і попросив роздати співробітникам поліції, які охороняли мітинг, — повідомив у своєму Фейсбуці активіст Харківського антикорупційного центру Димитро Дробот.

Рада відхилила постанову, покликану зробити Україну “фермерською”

Народні депутати відхилили постанову “Про подальшу роботу над законопроектом про внесення змін до статті 41 Конституції про реалізацію прав українських громадян на землю, збереженні власності на сільськогосподарські землі в руках громадян України та сталий розвиток села на основі фермерських господарств” (№6236-П).

Про це пише Економічна правда.

Повідомляється, що проект постанови на засіданні 30 травня підтримали всього 160 народних депутатів (для ухвалення рішення необхідно мінімум 226 голосів “за”).

Нагадаємо, восени 2018 року народні депутати 267 голосами проголосували “За” включення до порядку денного Верховної Ради законопроекту № 6236/П і направлення його для отримання висновку Конституційного Суду.

Цим законопроектом пропонувалося внести зміни до 41 статті Конституції, доповнивши її новою частиною: “Основою аграрного ладу України є фермерське господарство”.

При цьому в назві законопроекту зазначається, що зміни стосуються реалізації прав українських громадян на землю, збереження власності на сільськогосподарські землі в руках українців і сталого розвитку села на основі фермерських господарств.

У січні 2019 року в парламенті був зареєстрований проект постанови про подальшу роботу над цим законопроектом.

https://agroreview.com/news/rada-vidhylyla-postanovu-poklykanu-zrobyty-ukrayinu-fermerskoyu

Шотландія проведе другий референдум про незалежність

Уряд Шотландії опублікував законодавство про проведення другого референдуму про незалежність до 2021 року.

Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на The Guardian.

Рамковий законопроект опублікований після того, як Національна партія Шотландії (SNP) здобула рекордних три депутатських місця в Європарламенті та найбільшу підтримку на виборах в Європарламент на рівні 38%.

У законопроекті про референдум не вказано дату, питання або період референдуму, які будуть встановлені вторинним законодавством.

Запропонований законопроект має стати законом до кінця цього року, і, як очікується, він буде проходити без особливих труднощів у парламенті.

Нагадаємо, перший референдум про незалежність Шотландії від Великої Британії пройшов в 2014 році. Тоді 55% населення виступили проти такого кроку.

Джерело: https://www.eurointegration.com.ua/news/2019/05/30/7096746/

Новий склад Європарламенту: якою буде більшість?

 З 23 по 26 травня , як повідомляє УНН, в країнах-членах ЄС проходили вибори до Європарламенту. Громадяни ЄС, включаючи Велику Британію, вибрали 751 представника. Незважаючи, на побоювання щодо зростання популярності правих популістів, традиційні партії – Європейська народна партія (ЄНП), Прогресивний альянс соціал-демократів (СД), а також Альянс лібералів і демократів (АЛДЄ) зберегли свій визначальний вплив. У Європарламенті чекають, що в червні політичні сили сформують фракції, після чого в липні пройдуть засідання нового складу, а до осені почнеться обговорення бюджету ЄС і призначення на пост нового глави Єврокомісії. Подробиці за підсумками євровиборів – в огляді УНН.

Більшість проєвропейських сил

На виборах до Європарламенту 2019 року відзначається рекордна за 20 років явка виборців – понад 51%. Результати євровиборів показали, що голоси в новому складі парламенту ЄС розподілилися наступним чином: Європейська народна партія отримає 180 мандатів, соціал-демократи – 145, АЛДЄ – 109, Зелені “Європейський вільний альянс”, – 69, “Європейські об’єднанні ліві – ліво-зелені півночі” – 39; На правому фланзі: “Європейські реформатори і реформісти”, крайні праві “Європа за свободу і демократію” – 54 отримали 59 місць, “Європа націй і свобод” – 58.

Таким чином, побоювання з приводу ймовірного посилення вкрай правого крила і зростання впливу євроскептиків в новому Європарламенті не підтвердилися. При цьому, свої позиції посилили ліберали і “зелені”. Зокрема, успіху “зелених” передували масові акції школярів та молоді по всій Європі, метою яких було привернути увагу до кліматичних проблем. У той же час ідеї євроскептиків не отримали очікуваної підтримки, проте в деяких країнах крайні праві залишаються популярними політичними силами.

Доведеться домовлятися

Таким чином, розподіл сил у новому Європарламенті показує, що проєвропейські сили все-таки переважають, але традиційним політичним групам, які формували раніше більшість, – ЄНП і СД не вистачить тільки їх голосів для коаліції, як це було раніше. У порівнянні з 2014 роком, коли ЄНП і СД мали більшість в 401 голос, в новому складі дві політичні групи мають 325 мандатів. Потенційними партнерами для коаліції є ліберали з АЛДЄ, число яких в цьому скликанні збільшилася на 48 мандатів вище, в порівнянні з 2014 роком. Ще одним потенційним партнером по коаліції можуть стати “зелені”.

Разом з тим, за будь-якої конфігурації більшості, політичним групам доведеться шукати точки дотику для прийняття ключових рішень, одним з яких найближчим часом є дискусія про призначення глави Єврокомісії, єврокомісарів і високого представника із зовнішніх зв’язків і політики безпеки.

Варто відзначити, що праворадикальна група “Європа націй і свобод”, в яку входить, зокрема, французький “Національний фронт” Марін Ле Пен і італійська “Ліга” Маттео Сальвини на національному рівні отримав відчутну підтримку. Крім того, в правому крилі сил, які пройшли до Європарламенту польська партія “Право і справедливість”, Шведські демократи і так далі. При цьому, євроскептики і крайні праві сили отримали менше підтримки, ніж очікувалося, і поки залишаються роз’єднаними представниками в ЄП. Однак, якщо євроскептикам вдасться сформувати групу, вони стануть відчутною політичною групою ЄП, яка буде здатна впливати на порядок денний.