На Донбасі втрати…

standard

На Донбасі втрати…

фото: radiosvoboda

Двоє українських військовослужбовців загинули 1 грудня внаслідок підриву на вибухових пристроях, повідомляє штаб Операції об’єднаних сил.

За повідомленням, військові виконували завдання з протидії диверсійно-розвідувальній групі незаконних збройних формувань, яка намагалася проникнути в тил українських військових.

«З метою перекриття шляхів висування та можливого відходу ворожих диверсантів командиром підрозділу, що виконує завдання на Донеччині, було застосовано черговий резерв. Під час виконання цього бойового завдання на невідомих вибухових пристроях підірвалися два українських військовослужбовця. На жаль, внаслідок вибухів наші воїни отримали поранення несумісні з життям і померли на місці підриву», – йдеться в заяві штабу.

Джерело: https://www.radiosvoboda.org/a/news-oos-dvoie-zahyblyh/30301831.html

standard

Який «український світ» будували в Адміністрації Порошенка

У нашому суспільстві, особливо в процесі «батлів» диванних військ у соцмережах, йде з’ясування питання «хто більший патріот» і скільки зробила/незробила гарного попередня влада.

Особисто мені здається, що левову долю того позитивного, що отримала Україна за останні роки, було зроблено не через якісь там «добрі наміри» влади.  Було усвідомлення запитів суспільства після Майдану і чітке розуміння: виконання цих запитів є запорукою виживання діючої влади. Але, разом з інстинктом самозбереження,  влада залишалася, як і раніше, всеїдною, жадібною і абсолютно нерозбірливою у підборі людей.

Показовим в цьому плані є фігури з найближчого оточення Петра Олексійовича Порошенка, точніше голови його адміністрації. Особливо «порадувала» остання новина щодо Ігоря Райніна. Нагадаємо, цей діяч з 2016 по травень 2019 року керував Адміністрацією президента України. Ну, зрозуміло, патріот (а як же інакше?), «армія, мова, віра».  Зовсім небагато часу минуло і раптом 27 листопада він очолює Харківський осередок прокремлівської партії Опозиційна платформа — За життяНі, я не зрозумів – або це таке «прозріння» в інший бік, або це такий «штірліц»  Віктора Медведчука, або підбором кадрів у Петра Олексійовича займалися сліпі і глухі. До речі, другий варіант – найсумніший, якщо згадати  хто у Медведчука кум. Тоді виходить, що «штірліц» взагалі з напряму від Путіна…

До речі, а хто ж займався підбором «цінних кадрів»? Попередній глава Адміністрації? Ага, згадуємо… Ложкін! Борис Євгенович! Колишній хазяїн Українського медіа-холдінгу (кілька десятків видань), в якому українською була тільки назва – всі видання були російськомовні. Недаремно Ложкін в 2013-му був нагороджений грамотою Ради Федерації Росії за просування російських медіа, тобто за русифікацію України.

Ложкін був одним з ініціаторів масового призначення іноземців на керівні посади. Ну, ясно, бо ми всі продажі, та й «хахли нє справятся». Мабуть також слід зазначити, що заступниками Ложкін набрав собі соратників Януковича.

Як кажуть, «шо нє ясно»? Бо «армія, мова, віра» – то лише для населення, яке дивиться на плакати та вивіски вздовж широкого шляху. А призначенням на посади (особливо – на «хлібні», де можна замість реформ цупити гроші) – займаються райніни та ложкіни.

Дані факти – не жарт долі і не випадковість. А регулярна присутність пана Кличка на медведчуківських телеканалах – це просто тому, що його там так поважають і люблять? А колишня соратниця Кличка і Порошенка в Київраді пані Приходько тим часом обирається о списку кремлівсько-медведчуківської партії до Верховної Ради . До речі, чудовий приклад «непотопляємого» політика. Наталія Ігорівна родом зі славного міста Львова,  при владі Януковича працювала в апараті Верховної Ради, в «нові часи» –  заступниця начальника управління – начальниця відділу у Київраді, під крилом Віталія Кличка, у 2015 стала депутатом Київради від Блоку Петра Порошенка, а в 2019 – отримала 26 місце в списках Опоблока на виборах до Верховної Ради. Чим все це не підтвердження того, що для даної категорії людей патріотизм – то «для народу», а «потрібні питання» вирішуються в затишних теплих кабінетах поки народ мітингує на вулиці.

Хотілося б закінчити допис чимось повчальним на зразок: «от, новій владі треба врахувати…».  Але, враховуючи, що в парламенті серед «слуг народу» вже розкриваються відверто «малоросійські» персонажі, оптимізму немає.

І як не погодитися з недавнім дописом Миколи Томенка, де він каже: «З огляду на реалії, революція має всі шанси стати перманентним процесом… …майбутнє України – лише зі світоглядно, ціннісно  українською владою, чесною і спроможною на самопожертву ради рідної країни».

Павло Аніськович, голова Шевченківської районної організації партії “Рідна країна”

standard

Уряд призначив мовного омбудсмена

Кабінет міністрів України на засіданні в середу, 27 листопада, призначив Тетяну Монахову на посаду уповноваженого із захисту державної мови, повідомив депутат Верховної Ради від фракції «Європейська солідарність» Олексій Гончаренко.

«Уповноваженим із захисту державної мови Кабмін призначив Монахову Тетяну Василівну», – написав Гончаренко у Facebook.

Кандидатуру Монахової запропонувало Міністерство культури, молоді і спорту. Крім неї, на цю посаду також претендував Тарас Кремінь. Його кандидатуру пропонував Секретаріат уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Хто така Тетяна Монахова?

Професор, доктор філологічних наук Тетяна Монахова працювала завідувачкою кафедри журналістики Чорноморського національного університету імені Петра Могили у Миколаєві. Вона народилася 2 липня 1980 року в Миколаєві. У 2002 році закінчила Миколаївський державний педагогічний університет ім. В. Сухомлинського за спеціальністю «Вчитель української мови і літератури та англійської мови і зарубіжної літератури».

У 2015 році Тетяна Монахова захистила докторську дисертацію на тему «Сучасні стратегії текстотворення в українській мові» в Одеському національному університеті ім. І.І. Мечникова. Стажувалася на сайті Delo.ua, також вела програму на університетському телеканалі. Більше про наукові здобутки Монахової можна прочитати на сайті Чорноморського національного університету.

Хто такий мовний омбудсмен?

Посада мовного омбудсмена передбачена законом «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Завданнями мовного омбудсмена є захист української мови як державної, а також захист права громадян України на отримання інформації та послуг у сферах суспільного життя державною мовою, а також усунення перешкод і обмежень у користуванні державною мовою.

Уповноважений з захисту державної мови також забезпечує моніторинг виконання законодавства про державну мову та державних цільових програм; розглядає скарги фізичних і юридичних осіб на дії та бездіяльність органів влади щодо дотримання вимог законодавства про державну мову; скеровує до низки органів подання про проведення службових розслідувань та притягнення до дисциплінарної відповідальності посадових осіб, винних у порушенні законодавства про державну мову; складає протоколи і застосовує стягнення. Крім того, уповноважений щорічно має представляти публічний звіт про свою діяльність та про стан дотримання мовного закону.

Особа може перебувати на цій посаді два терміни по п’ять років. При цьому уповноважений із захисту державної мови не є державним службовцем.

Джерело:https://zaxid.net/uryad_priznachiv_movnim_ombudsmenom_mikolayivsku_naukovitsyu_tetyanu_monahovu_n1493710

standard

НАЗК чекають зміни?

Мене, як члена Громадської ради при НАЗК, не може не радувати той факт, що нарешті в роботі агенції відбуваються зрушення. Єдине питання: чи призведуть зміни до належного ефекту?

І от, стало відомо, Комісія з відбору голови Національної аґенції з питань запобігання корупції допустила до конкурсу 30 кандидатів.

Ще дві кандидатури (Геннадія Зеленова та Дмитра Давтяна) були відхилені. Якщо першу прокоментувати не можу, то щодо другої – рішення цілком слушне. Хоча б з тієї точки зору, що діяльність в якості заступника діючого мера – не аргумент для очолення НАЗК. (А. скоріше, навпаки – потребує вивчення самими антикорупційними органами).

Не полінився переглянути біографії усіх кандидатів, допущених до конкурсу. Яке склалося враження?

Ну, по-перше, звертає увагу на себе той факт, що серед претендентів аж п’ятеро – діючі працівники НАБУ. Не знаю, це особиста ініціатива шановних працівників антикорупційного бюро, чи їм хтось «підказав», але… Враховуючи непрості стосунки, які склалися у різних «структур», що займаються боротьбою з корупцією, з’являються певні сумніви.

До речі, є варіант, коли людина встигла попрацювати і на ниві прокуратури, і на ниві НАБУ – і все це – при всіх владах. Або: прокуратура – ДБР – і з 2019 – адвокатура.

Окремим рядком – шановні ветерани. Таких, як мінімум, четверо. Люди добрі! Якщо ви закінчили школу в 77-му і 78-му роках – відпочивайте вже будь ласка!

Є двоє діючих представників Генпрокуратури. І прокурор з 1999 року. І це наводить на справедливість думки, що скорочення кадрів ГПУ сприяє поповненню інших державних структур.

Два кандидати взагалі з усіх «трудових подвигів» (включно з громадською діяльністю) в автобіографії коротко зазначили нинішнє місце роботи. Складається враження, що їх не дуже цікавить підсумковий результат – за олімпійським принципом «головне не перемога, а участь».

Представник СБУ, який після закінчення Академії працював виключно на викладацьких посадах.

Начальник управління протидії корупції та забезпечення люстрації МВС. Шановні! Ми всі «в курсі» як успішно проведена люстрація в МВС. Настільки «успішно і обгрунтовано», що люстровані потім поновлювались на посадах і відсуджували собі через суди компенсацію (за рахунок, між іншим, платників податків).

Депутат Запорізької облради, він же – спеціаліст з метрології.

Є людина, в біографії якої вказано: 2009-2013 – – головний спеціаліст відділу контролю по дотриманню законодавства по боротьбі з корупцією Контрольного управління Національної агенції України з питань держслужби. Вивих мізків! Він ще при Януковичу корупцію ганяв! А яка назва! Одразу виникає питання: у нас досі ці відділи в управліннях існують? За гроші все тих же нещасних платників податків. Ну, а чудову Нацагенцію, «кузніцу» безцінних кадрів, ми добре запам’ятали – це вони викидали на вулицю бібліотеку імені Євгена Плужника.

Але повернемося до кандидатів.

Є ще категорії зразку «просто юрист». Нацбанку, вищої кваліфікаційної комісії суддів, з адвокатською ліцензією.

З усіх кандидатів людей, які б мали уявлення про запобігання корупції можна перелічити по пальцях однієї руки.

Я звернув увагу на дві кандидатури – Ганна Соломатіна та Скопич Олександр. Люди, які мають досвід роботи у структурі НАЗК. Але наразі Скопич Олександр проходить по кримінальній справі щодо відповідальності осіб, які раніше перетворили НАЗК на кишенькову структуру Порошенка! В той же час Ганна Соломатіна не побоялася кинути виклик злочинній системі НАЗК та розкрила корупційні схеми її керівництва. Але на жаль минула влада зробила все, щоб нівелювати ці сенсаційні викриття.

Від нинішньої влади залежить, чи відбудеться конкурс без зовнішнього втручання і НАЗК очолить гідна кандидатура, або знову буде просування «зручних та своїх» людей!

Павло Аніськович, член Громадської ради при Національному агентстві з питань запобігання корупції

standard

Депутата, який пропонував саджати за “кнопкодавство”, спіймали на цій справі

У Верховній раді під час ранкового пленарного засідання 12 листопада народного депутата франкції “Опозиційна платформа – За життя” Василя Німченка викрили порушення процедури особистого голосування.

Про це повідомляє Громадський рух “Чесно”.

Повідомляється, що під час голосування за законопроект №2299 про вдосконалення освітньої діяльності у сфері вищої освіти Німченко натиснув на дві копки “за”.

Німченко є співавтором законопроекту №1127 “Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо кримінальної відповідальності народних депутатів України за неособисте голосування), в якому нардеп пропонував передбачити арешт на строк до двох років за повторне “кнопкодавство”.

Джерело:https://prm.ua/u-radi-knopkodaviv-deputat-yakiy-proponuvav-za-tse-sadzhati-do-v-yaznitsi-video/