Україною ширяться протести проти нових тарифів

standard

Україною ширяться протести проти нових тарифів

Одразу в кількох областях України відбулися мітинги проти підвищення комунальних тарифів. На акції протесту вийшли в Харкові, Миколаєві, Полтаві та Кривому Розі.

Як повідомляє видання Depo.Харків, на Харківщині близько 50 людей перекрили дорогу в смт Високий Харківського району.

Учасники мітингу постійно ходили пішохідним переходом та раз на 15 хвилин пропускали машини. Водночас спецтранспорт пропускали безперешкодно.

Акція протесту відбулася біля посту правоохоронців, на місці за громадським порядком слідкували 15 працівників поліції.

Пізніше учасники акції також вийшли з плакатами під будівлю міської ради Харкова.

У Миколаєві біля входу в будівлю міської ради зібралося понад 100 місцевих жителів, повідомляє видання «Новости N». Протестувальники вимагали від влади не підвищувати ціни на комунальні послуги. Від міськради мітингувальники рушили до Інгульського мосту, щоб перекрити рух. Там правоохоронці розігнали демонстрантів.

У Кривому Розі місцеві жителі під будівлею міськради вимагали від влади зберегти тарифи, які діяли до 1 січня 2021 року.

У Полтаві акція протесту відбувалась на вул. Київське Шосе, у зв’язку з чим правоохоронці частково обмежили рух трасою Київ-Харків в межах міста.

Як повідомляє видання «Полтавщина», місцеві жителі перекрили дорогу, крокуючи пішохідним переходом. У суботу, 9 січня, акція протесту також відбувалась на площі перед Полтавською ОДА та поблизу міськради Полтави.

Чому протестують українці?

На засіданні уряду 28 грудня 2020 року Кабінет міністрів підвищив тариф на електроенергію для населення, хоча й залишив фіксовану ціну. Але Кабмін скасував пільгову ціну у 90 копійок за КВт/год за перші 100 кВт/год.

Так, якщо ви за місяць використовуєте в середньому 80 КВт/год, то для вас ціна зросте майже вдвічі. Якщо ж ви перевищуєте квоту у 100 КВт/год, ваша платіжка збільшиться на 78 гривень. Після 100 КВт/год різниці у ціні вже не буде.

Варто зазначити, що це підвищення тарифу на електроенергію є першим за три роки з часу дії положення про «Покладення спеціальних обов’язків» (ПСО).

Виконувач обов’язків міністра енергетики Юрій Вітренко заявив, що таке продовження ПСО є тимчасовим, а Міненерго разом із НКРЕКП напрацьовують новий варіант цього механізму. Це підвищення діятиме до 31 березня, а після вже буде новий тариф, але який — поки невідомо.

Джерело: “Громадське”

standard

Державний тероризм: Іран захопив корейський танкер

Іранські військові захопили танкер для перевезення хімічних речовин під південнокорейським прапором у водах Перської затоки та затримали членів його екіпажу.

Як передає Укрінформ із посиланням на Reuters, це сталося на тлі напруженості між Тегераном та Сеулом через іранські кошти, заморожені у південнокорейських банках через санкції США.

У Сеулі підтвердили затримання південнокорейського танкера з хімічними речовинами іранською владою у водах біля Оману та вимагають негайного звільнення судна та екіпажу.

Згідно з повідомленнями іранських ЗМІ, судно звинуватили у «забрудненні навколишнього середовища та хімічному забрудненні Перської затоки». На його борту перебували 20 членів екіпажу, 5 з яких є громадянами Південної Кореї.

У П’ятому флоті ВМС США, який базується у Бахрейні, про інцидент знають та відстежують ситуацію.

Джерело: Укрінформ

 

standard

Україна хоче провести Олімпіаду у 2030 або 2032 році

Україна хоче провести Олімпіаду у 2030 або 2032 році, повідомив міністр молоді та спорту Вадим Гутцайт в інтерв’ю “Суспільне Спорт”.

“Ми дивимося на 2030 та 2032 роки. Оцінюємо, де проводити в Україні, скільки це буде коштувати. Більше дивимося на Зимову Олімпіаду (2030 – ред.). Обговорюємо також Юнацькі Олімпійські ігри, чи одразу амбітна ціль – доросла Олімпіада”, – сказав Гутцайт.

За його словами, українська влада вважає, що “через 10 років у нас в країні буде розвиток, і ми будемо спроможні провести Олімпійські ігри”.

“Нам потрібно ставити амбітні цілі. Провести Олімпіаду – це класна ціль для нас. Що таке Олімпіада? Ми будемо будувати інфраструктуру, будемо залучати усіх, будуть вільні [робочі] місця, щоб люди не їхали за кордон, а працювали в Україні для побудови спортивних об’єктів. До нас будуть приїжджати туристи – це туризм”, – заявив Гутцайт.

Джерело: Голос Америки

standard

Нова очільниця ОБСЄ здійснить перший закордонний візит в Україну

Нова очільниця Організації з безпеки та співробітництва в Європі Анн Лінде здійснить свій перший закордонний візит в Україну у січні.

Про це повідомила заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова у facebook.

“Символічно, що свій перший закордонний візит в новій якості Анн Лінде планує здійснити саме в Україну. Очікуємо її в Києві вже в цьому місяці. Розраховуємо, що цей візит буде важливим приводом чинної голови ОБСЄ побачити на власні очі наслідки тривалої збройної агресії та тимчасової окупації Російською Федерацією частині території України”, – написала Джапарова.

Вона додала, що Україна покладає надії на залучення ОБСЄ до роботи Кримської платформи. В ході візиту планується детально обговорити аспекти її реалізації.

Джерело: Прямий

standard

Павуки у банці: Офіс президента і Конституційний суд продовжують чубитись

малюнок: Георгій Ключник

В Офісі генпрокурора заявляють, що відсторонення Олекасандра Тупицького з посади голови КС відбулося згідно з чинним законодавством, а в Офісі президента вважають, що особи, які на сайті КС розмістили заяви про неконституційність указу Зеленського, мають бути притягнуті до відповідальності.

Джерело: Офіс генпрокурораОфіс президента у Facebook

В ОГП пояснюють: позиція правового департаменту  секретаріату КСУ, що положення ч. 3 ст. 154 Кримінального процесуального кодексу не поширюються на суддів Конституційного суду і не можуть бути застосовані до них – необґрунтована.

Припинення повноважень судді КС чи звільнення такого судді з посади не охоплюють питання його тимчасового відсторонення у зв’язку із набуттям ним статусу підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення.

Відсторонення від посади є одним із інститутів кримінального судочинства.

Порядок застосування такого заходу містить як загальні норми, так і спеціальні, які стосуються суддів, а також осіб, що призначаються президентом.

Дослівно ОГП: “У зв’язку з цим президент України, розглянувши клопотання в.о. генерального прокурора про відсторонення від посади судді Конституційного суду України, прийняв законний указ у відповідності до вимог чинного законодавства України”.

В свою чергу в Офісі президента вважають  присвоєнням повноважень суду розміщення на офіційному сайті КС висновків і роз’яснень з питань, щодо яких КС не ухвалював жодних рішень, і закликають притягнути до відповідальності осіб, які це допустили.

Дослівно ОП: “Розміщення таких “висновків” та “роз’яснень” на офіційному сайті суду має на меті свідоме введення в оману суспільства та ЗМІ щодо правової позиції КСУ. Відповідно, будь-які “заяви”, “роз’яснення” та “висновки”, розміщені на сайті суду, щодо яких КСУ не ухвалював рішень, є юридично нікчемними, а посадові особи, які дали розпорядження на їхнє розміщення, мають бути притягнуті до юридичної, серед іншого – кримінальної відповідальності за привласнення повноважень Конституційного суду.

Джерело: Українська правда