Голова СБУ звітував за шпаргалкою

standard

Голова СБУ звітував за шпаргалкою

Журналіст Андрій Дзиндзя під час засідання парламенту, на якому заслуховували звіт очільника СБУ щодо акції протесту на Банковій 20 березня, сфотографував шпаргалку Івана Баканова. Він заявив, що депутати зі “Слуги народу” ставили йому запитання відповідно до цієї шпаргалки.

Відповідні фото Дзиндзя опублікував в Facebook#Букви звірили зміст шпаргалки із запитаннями та відповідями очільника СБУ, озвученими на засіданні парламенту.

“Нічого особливого, просто перед лейтенантом Бакановим лежить сценарій з запитаннями та відповідями на них. Ці запитання йому на сьогоднішньому засіданні абсолютно випадково були задані депутатами “Слуги народу”! “95 квартал” — це назавжди”, — прокоментував Дзиндзя, надавши відповідні фото.

В об’єктив Дзиндзі потрапили дві сторінки, на яких можна побачити 5 запитань та 4 розгорнутих відповіді на них, написаних від особи Баканова.

Фото: Андрій Дзиндзя / Facebook

Фото: Андрій Дзиндзя / Facebook

Фото: Андрій Дзиндзя / Facebook

Це були такі запитання:

  1. Скажіть, будь ласка, яких заходів вживала Служба безпеки напередодні цієї акції протесту?
  2. Чи займається СБУ протестними акціями, в тому числі, радикального характеру?
  3. […] щодо нещодавніх подій довкола викриття незаконного військового формування. Чи не вважаєте ви це переслідуванням героїв АТО? 
  4. Ми розуміємо, що під час будь-яких масових акцій збільшується ризик терактів. Чи проводить СБУ роботу щодо їх недопущення?
  5. Останнім часом все більш помітною стає роль СБУ в контексті санкцій. Фігурують відомі прізвища. Відбувається […].

Перше ж запитання, що пролунало після звіту правоохоронців, співпало зі шпаргалкою. Це було запитання під №3 в списку Баканова — щодо переслідування героїв АТО. Його поставив депутат-мажоританик з Вінниччини, член фракції “Слуги народу” Анатолій Драбовський, якому передав слово колега за фракцією Дмитро Микиша.

Під час виступу можна побачити, що Баканов імпровізував, але спирався на шпаргалку. Так, у його відповіді можна почути ті самі тези про те, що СБУ поділяє людей тільки на тих, хто порушує закон і ні, а також про те, спецслужба надала достатньо інформації, аби можна було оцінити об’єктивність розслідування. Однак ці тези були сказані іншими словами. Так само не дослівним було формулювання запитання Драбовського.

Загалом на запитання до спікерів було виділено 6 хвилин. Крім Баканова відповідали також т.в.о. голови ДБР Олексій Сухачов та голова Нацполу Ігор Клименко, тож частка цього часу пішла на запитання до них та їхні відповіді.

За ці шість хвилин прозвучало ще кілька запитань до Баканова, утім їх більше не ставили представники “Слуги народу” і зі шпаргалкою вони не співпадали.

Зокрема, питання не на списком-шпаргалкою поставили виключений з фракції “СН” Гео Лерос, депутат “ЄС” Володимир Ар’єв, депутат “ОПЗЖ” Дмитро Лубінець, депутатка “Голосу” Соломія Бобровська.

Пригадаємо, хто такий Баканов…

45-річний Іван Баканов — земляк і партнер президента Володимира Зеленського, тісно пов’язаний з діяльністю “Кварталу”. Про те, чим Баканов займався до “Кварталу” відомо небагато. Зокрема, що він закінчив Київську академію соціальних відносин і туризму, отримавши диплом юриста, працював в концерт-холі “FREEДОМ”.

На ім’я Івана Баканова зареєстровані компанії ТОВ “Студія Квартал 95” і ТОВ “Квартал-95”. Їх засновник і кінцевий бенефіціар — Green Family Ltd — зареєстрований на Кіпрі, в Нікосії. Там вказані два керівники — Оксана Лазаренко (дружина Івана Баканова) і Марина Разомова-Георгіу. Баканов очолював компанію з 2013 року і працював там головним юристом.

Примітно, що дружина Баканова є громадянкою Росії, але живе і працює в Україні із посвідкою на постійне проживання.

До кінця 2017 року Баканов став лідером партії “Партія рішучих змін”, яка потім була перейменвала у “Слуга народу”. Потім був керівником штабу Зеленського, відповідальним за взаємодію з Верховною Радою. 

З травня по серпень 2019 року Баканов обіймав посаду першого заступника голови СБУ — начальника Головного управління з боротьби з корупцією та організованою злочинністю. 29 серпня 2019 року Верховна Рада затвердила Івана Баканова на посаді голови СБУ, яку до цього обіймав Василь Грицак.

Джерело: “Букви”

standard

Конфлікт навколо КСУ триває

У Конституційному Суді планують провести спеціальне пленарне засідання 12 квітня.

Як передає Укрінформ, про це інформує пресслужба КСУ у Фейсбуці.

«Повідомляємо про скликання спеціального пленарного засідання Конституційного Суду України на 12 квітня 2021 року», – йдеться у повідомленні.

Також до цього повідомлення пресслужба КСУ виклала фотографію відповідного документа, на якому зазначається, що це засідання призначене на 12:00, і що на ньому планується розглянути питання про звільнення з посади суддів Конституційного Суду України Олександра Касмініна і Олександра Тупицького у зв’язку з виданням Указу Президента України «Про деякі питання забезпечення національної безпеки України» № 124/2021 від 27 березня 2021 року.

На фото зазначено, що це розпорядження видав голова КСУ, також тут вказано, що воно видано Олександром Тупицьким.

Як повідомлялося, Президент Володимир Зеленський 27 березня скасував укази експрезидента Віктора Януковича про призначення Тупицького та Касмініна суддями КСУ.

До такого кроку Зеленський вдався за день до закінчення терміну дії Указу про відсторонення Тупицького від посади судді, який спливав 28 березня.

Зеленський пояснив, що ці укази Януковича від 2013 року про призначення Тупицького і Касмініна скасовано за результатами «аудиту указів експрезидента, проведеного на виконання рішення РНБО».

У документі зазначається, що це рішення ухвалено відповідно до Закону «Про національну безпеку України» з метою гарантування прав і свобод людини і громадянина, забезпечення державної незалежності і національної безпеки.

В указі, зокрема, наголошується, що «узурпація влади у 2010-2014 роках Віктором Януковичем призвела до підриву основ національної безпеки і оборони України, порушення прав і свобод людини», і «окремі судді Конституційного Суду України, призначені Віктором Януковичем, продовжуючи виконувати свої повноваження, створюють загрозу державній незалежності та національній безпеці України».

Раніше, 29 грудня 2020 року, Зеленський підписав указ про відсторонення голови КСУ Тупицького від посади судді Конституційного Суду строком на два місяці через оголошення йому підозри у скоєні кримінального правопорушення. 26 лютого 2021 року Президент продовжив ще на місяць відсторонення Тупицького.

 

standard

Країни ООН у спільній заяві оголосили Росію окупантом і агресором

У заяві Організації Об’єднаних Націй, яку підписали 47 країн світу, Російська Федерація названа стороною конфлікту на Донбасі, а не спостерігачем.

Повний текст заяви оприлюднено на сайті Міністерства закордонних справ України.

Заяву оприлюднили з нагоди сьомої річниці схвалення Генеральною Асамблеєю ООН резолюції 68/262 «Територіальна цілісність України».

«Ми підтверджуємо свою підтримку зусиль Нормандського формату та тверду відданість мирному вирішенню конфлікту на сході України, відповідно до Мінських домовленостей та з повною повагою до суверенітету та територіальної цілісності України. Росія є стороною конфлікту на сході України, а не посередником», ‒ йдеться у заяві.

Також зазначається, що після 2014 року Росія не припинила окупацію Криму та продовжує порушувати права людини щодо етнічних та релігійних меншин, а також нарощувати військовий потенціал на окупованому півострові.

Країни-підписанти підтвердили свою підтримку територіальної цілісності України, а також схвалили ініціативу України про створення Міжнародної кримської платформи для консолідації зусиль світової спільноти по Криму.

Джерело: “Патріот Донбасу”

standard

Папу Франциска офіційно запросили відвідати Україну

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль зустрівся у Ватикані з Папою Римським Франциском у Ватикані. При цьому візит голови українського уряду до Ватикану раніше не анонсувався.

Як повідомила прес-служба уряду, наприкінці аудієнції у Папи Франциска Шмигаль передав йому запрошення від президента Володимира Зеленського здійснити візит до України з нагоди відзначення 30-ї річниці незалежності.

Також Шмигаль подякував главі Римо-католицької церкви за молитовну і гуманітарну підтримку України.

Окремо під час аудієнції йшлося про співпрацю України з дитячою педіатричною лікарнею «Немовля Ісус» (Ospedale Pediatrico Bambino Gesu). Вона є власністю Святого Престолу і входить до найбільших і найсучасніших педіатричних науково-дослідницьких медичних закладів у Європі. Щорічно клініка забезпечує лікування понад 35 тисяч пацієнтів з усього світу та є визнаним лідером за кількістю операцій і трансплантацій будь-якого рівня складності.

Джерело: Zaxid.net

standard

Вічний “презік”?

Нижня палата російського парламенту привела російське законодавство відповідно до поправок до Конституції, які раніше ініціював сам президент Володимир Путін. Тепер його президентські терміни обнулені.

Нижня палата російського парламенту – Держдума – в середу, 24 березня, ухвалила в третьому читанні поправки, що приводять російське виборче законодавство у відповідність з новими нормами Конституції. Крім іншого, поправки дають право нинішньому російському президенту Володимиру Путіну ще двічі балотуватися на пост глави держави.

Так, згідно із законопроєктом, посаду президента Росії можна обіймати не більше двох термінів, але це обмеження “не поширюється на тих, хто обіймав посаду глави держави до набрання чинності поправок до Конституції”. Авторами ініціативи про президентські терміни стали депутати від російської партії “Єдина Росія” Павло Крашенінников і Ольга Савастьянова, а також сенатор Андрій Клішас. Володимир Путін на пресконференції в грудні 2020 року заявляв, що ще не вирішив, чи буде знову балотуватися в 2024 році.

Поправки до Конституції РФ

Напередодні Держдума РФ схвалила законопроєкт про поправки до Конституції в другому читанні. Нововведення торкнулися загалом 22 статей Основного закону Росії і, серед іншого, дозволяють владі РФ не виконувати рішення міжнародних органів, а також розширюють обмеження для держслужбовців.

З критикою поправок, ініційованих самим президентом, виступали російські правозахисники і Венеціанська комісія. Опозиція і її прихильники звинуватили 67-річного Путіна в прагненні стати довічним президентом.

Поправки до Конституції Росії влітку 2020 року виставлялися на всенародний референдум. За даними Центральної виборчої комісії Росії, внесення змін до Основного Закону схвалили 77,92 відсотка виборців, проти висловилися 21,27 відсотка. Незалежні спостерігачі відзначили безпрецедентні фальсифікації під час голосування.

Джерело: “Німецька хвиля”