У Штатах заговорили про президентські вибори…

standard

У Штатах заговорили про президентські вибори…

Сенатор-республіканець Тед Круз заявив про намір боротися за пост президента США.

2016 року він програв суперечку за номінацію від Республіканської партії Дональду Трампу. Своє бажання Круз озвучив в інтерв’ю порталу Truth Gazette.

Сенатора запитали, чи він розглядає можливість участі у боротьбі за республіканську номінацію.

Абсолютно точно, без сумніву, — заявив Круз.

Водночас, коли він боровся за позицію кандидата від республіканців на виборах президента у 2016 році, сенатор назвав «найвеселішим». Круз вважає, що його участь у виборах президента в 2024 році як кандидат є історично сформованою обставиною.

Сенатор зазначив, що у 2016 році він мав неймовірну підтримку громадян та його комітету вдалося зібрати стільки грошей, скільки ніколи не вдавалося республіканцям.

Теду Крузу 51 рік, він відомий своєю антиросійською позицією. Зокрема, він є прихильником санкцій, пов’язаних із газопроводом «Північний потік — 2». Також він виступає за перегляд відносин США – КНР, вимагає, щоб Компартія Китаю понесла відповідальність «за приховування пандемії коронавірусу, порушення прав людини, пропаганду та шпигунство в США».

Чинний 79-річний президент Джо Байден раніше оголошував, що має намір балотуватися на другий термін.

Джерело: NewFormat 

standard

Прокуратура Нідерландів вимагає довічного ув’язнення для винних в аварії рейсу МН17

Обвинуваченим у кримінальній справі про авіатрощу у 2014 році над Донбасом малайзійського Боїнга рейсу MH17 вимагають максимально передбачуваного законом терміну – довічного ув’язнення. На цьому наполягає прокуратура Нідерландів.

Як зазначають ЗМІ, підсудних Ігоря Гіркіна (Стрілков), Сергія Дубинського (Хмурий), Олега Пулатова (Гюрза) та Леоніда Харченка (Крот) обвинувачують у вбивстві 298 громадян та аварії літака. Самих підсудних немає на слуханнях.

За версією слідства, лайнер, що летів з Амстердама у Куала-Лумпур, збив російський зенітно-ракетний комплекс Бук. Його попередньо було доставлено на українську територію, що контролюється сепаратистами, із Російської Федерації. Кремль відкидає причетність до трагедії.

Саме засідання суду відбувалося на тлі різкого загострення ситуації на кордоні України та Росії. У міжнародній спільноті побоюються, що РФ вчинить військове вторгнення в Україну.

Раніше вже повідомлялось, що 20 грудня у прокуратурі Нідерландів повідомили, що звинувачення у судовому процесі про збитий у небі над Донбасом малайзійський «‎Боїнг»‎ почало представляти свої заключні аргументи.

Також стало відомо, що у Нідерландах готують позов проти Російської Федерації за збитий у 2014 році в небі над Донбасом Боїнг.

Джерело: “Перший діловий”

standard

Обрання керівника САП: комісія оголосила результати конкурсу

У конкурсі на посаду керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури за підсумками співбесід детектив НАБУ Олександр Клименко набрав 151 бал, прокурор Офісу генпрокурора Андрій Синюк – 200 балів

Результати оголосила конкурсна комісія з обрання керівника САП, передає Інтерфакс-Україна.

Водночас члени комісії не дійшли єдиної думки про те, чи оголошувати переможця конкурсу.

Учасники комісії, які представляють міжнародне співтовариство наполягали на оголошенні переможця без зволікань, проте голова комісії Катерина Коваль висловила побоювання щодо легітимності результату в зв’язку з рішенням Окружного адмінсуду Києва про скасування порядку роботи комісії..

“Необхідно скасувати рішення ОАСК, а потім ухвалювати рішення”, – сказала Коваль.

Оновлений меморандум економічної та фінансової політики України, підписаний із Міжнародним валютним фондом, передбачав призначення очільника САП до грудня 2021 року.

Джерело: “Рубрика”

standard

Без “мажоритарки” до корита не пропхатись

Група парламентаріїв з депутатської групи «Партія «За майбутнє» зареєстрували законопроєкт, яким пропонується відновити проведення виборів за змішаною (пропорційно-мажоритарною) системою до 2027 року.

Відповідний законопроєкт №6444 «Про внесення змін до Виборчого кодексу України щодо відновлення змішаної (пропорційно-мажоритарної) системи виборів народних депутатів України» оприлюднено на сайті Верховної Ради, передає Укрінформ.

«Проєктом закону пропонується встановити перехідний період до 1 січня 2027 року, в рамках якого передбачено збереження змішаної (пропорційно-мажоритарної) системи виборів народних депутатів України. Метою запровадження перехідного періоду є якісна підготовка до запровадження нової пропорційної виборчої системи через активне партійне будівництво в регіонах України», – йдеться у пояснювальній записці.

В рамках перехідного періоду планується відновити дію Закону «Про вибори народних депутатів України» терміном до 1 січня 2027 року та встановити, що положення Виборчого кодексу щодо організації та проведення виборів народних депутатів України, а також заміщення народних депутатів тимчасово не застосовуються у строк до 1 січня 2027 року.

Автори вважають, що відновлення змішаної (пропорційно-мажоритарної) системи виборів народних депутатів сприятиме реалізації громадянами України права бути обраним до вищого законодавчого органу як через самовисування, так й через висування політичними партіями.

Як повідомлялося, раніше голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія заявляв, що тема повернення до змішаної (пропорційно-мажоритарної) виборчої системи активізується з кожним днем. На його думку, таку ініціативу підтримало б понад 300 народних депутатів.

В Україні 1 січня 2020 року набув чинності Виборчий кодекс, який, зокрема, передбачає, що вибори народних депутатів відбуваються за пропорційною виборчою системою із відкритими списками.

standard

Генсек НАТО відкинув ультиматум РФ щодо поділу «зон впливу»

Генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберг виступив проти проведення конференції для обговорення з Росією поділу так званих зон впливу.

Про це він заявив в інтерв’ю Journal de Dimanche.

«Ідея про проведення нової конференції, де ми знову обговорювали б зони впливу, в рамках яких великі держави могли б контролювати те, що їхні сусіди можуть або не можуть робити, було б для нас кроком назад, це зовсім хибний напрямок», — пояснив Столтенберг.

За його словами, головними темами для обговорення з РФ мають бути заходи щодо зміцнення довіри, контроля над озброєнням, прозорості військових навчань та зниження напруженості.

У свою чергу, кремлівський режим наполягає на «юридичних гарантіях» того, що НАТО не розширюватиметься на Схід і не прийме до своїх лав Україну.

Зокрема, 17 грудня МЗС РФ оприлюднило проєкт договору про «взаємні гарантії безпеки», згідно з яким:

  • НАТО зобов’язується виключити подальше розширення та приєднання України;
  • відмовляється від ведення будь-якої воєнної діяльності на українській території, у Східній Європі, Закавказзі та Центральній Азії;
  • сторони не розглядають одна одну як противники і не повинні створювати умови, які можна розцінити як загрозу;
  • зобов’язуються не розгортати ракети середньої та малої дальності в районах, звідки вони можуть вражати територію один одного, а також мирно вирішувати всі суперечки та утримуватись від застосування сили.

Джерело: НВ