У київському дитячому садку стався спалах небезпечної інфекції

standard

У київському дитячому садку стався спалах небезпечної інфекції

У Києві було зафіксовано три випадки захворювання на сальмонельоз серед працівників одного з приватних дошкільних дитячих закладів. Харчові продукти доставлялися сюди кейтеринговою компанією.

За цим фактом проводиться розслідування. Про це повідомили у прес-службі Головного управління “Держспоживспоживслужби” у Києві.

Так, “Київський міський центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України” повідомив головне управління “Держспоживспоживслужби” про реєстрацію трьох випадків захворювання на сальмонельоз серед співробітників одного зі столичних дитячих садків. Наголошується, що до дошкільного закладу продукти харчування доставляла кейтерингова компанія.

У зв’язку з цією інформацією фахівці “Держспоживспоживслужби” провели позапланові заходи державного нагляду (контролю) потужностей операторів ринку, відібрали проби води, зробили санітарно-гігієнічні змив з об’єктів навколишнього середовища та провели бактеріологічні дослідження персоналу на носійство кишкових інфекцій.

За результатами проведеного контролю та з метою локалізації спалаху, було вирішено тимчасово заборонити виробництво та обіг харчових продуктів кейтеринговій компанії, яка постачала продукти до дитячого садка.

Епідеміологічне розслідування за цим фактом триває. На щастя, ніхто з вихованців дошкільного закладу сальмонельозом не заразився.

Джерело: “Експерт”

standard

В онкологічне відділення “Охматдиту” повернулись 50 маленьких пацієнтів; які відділення відновили роботу

Триває комплексне оцінювання збитків від російського удару. Як відомо, постраждали всі корпуси дитячої лікарні, однак ступінь пошкоджень кожного різний.

Про ситуацію в медзакладі повідомив гендиректор Володимир Жовнір нс торінці “Охматдиту” в соцмережі.
За його словами,  разом з Міністром охорони здоровʼя України Віктором Ляшко відвідали міський нефроцентр, оглянули палати, обговорили умови перебування дітей.
Наразі:
  • відновлено палати у онкогематологічному відділенні, забезпечено роботу вентиляції, водопостачання та електрики;
  • відновлено роботу Центру служби крові;
  • в онкологічне відділення вже повернулось 50 маленьких пацієнтів;
  • запрацювало відділення трансплантації кісткового мозку Охматдиту на базі Київського міського центру нефрології та діалізу.

Трохи раніше, було відновлено роботу відділення радіології та генетичної лабораторії. Центр радіології відновив опромінювання дітей та дослідження на апаратах КТ та МРТ.

“Ми щиро дякуємо медичним установам, які прийняли наших пацієнтів після трагедії. Сподіваємось, що найближчим часом зможемо повернути своїх пацієнтів до Охматдиту.Продовжуємо працювати та робити все можливе, аби якомога швидше відновити Охматдит!”, – зазначив Жовнір.

Як можуть допомогти пересічні громадяни:

Нині далі триває збір коштів безпосередньо на рахунок «Охматдиту» за єдиними реквізитами.

ВНЕСОК ДО ФОНДУ «ОХМАТДИТ»:

Як відомо, токсикологічний корпус “Охматдиту” не підлягає відновленню, його знесуть. Варто зауважити, що компанії та фонди активно включилися до збору коштів, а також надають підтримку з власних ресурсів на відбудову Національної дитячої спеціалізованої лікарні «Охматдит».
Відомо, 8 липня Росія здійснила масовану ракетну атаку на Київ – у місті виникли пожежі та руйнування. Також росіяни поцілили ракетою Х-101 у головний корпус дитячої лікарні «Охматдит». Загалом у лікарні пошкоджено 5 будівель. У бізнес-центрі на Солом’янці також були загиблі. У Шевченківському районі повністю зруйновано під’їзд житлового будинку, є жертви. Ще один медцентр був пошкоджений внаслідок повторного удару у Дніпровському районі –  там також повідомлялось про загиблих і поранених.
standard

У Києві землі колишнього нацистського концтабору віддали під забудову

Депутати Київської міської ради проголосували за подовження оренди трьох ділянок біля Китаєва з правом забудови. На цій території під час фашистської окупації існувало відділення нацистського Сирецького концтабору, повідомила спільнота “Захистимо Китаїв”.

Територію історико-культурного призначення в урочищі Китаїв, де знаходився Китаївський археологічний комплекс, вилучили з державної власності та передали в оренду приватному акціонерному товариству “Київська овочева фабрика”. Одночасно під забудову віддали сусідні землі Інституту садівництва Національної академії аграрних наук України в урочищах Самбурки та Болгарське. Строк оренди спливав 30 липня, тому Київрада продовжила договір на п’ять років, до кінця липня 2029 року.

Будівництвом буде займатись компанія KAN Development. Її власник Ігор Ніконов раніше обіцяв власним коштом провести археологічні розкопки в Китаєві й розвивати проєкт на цих ділянках з урахуванням тих вимог, які затвердить Мінкульт. Адже на землях раніше знаходився монастирський цвинтар та лаврська економія, а згодом під час фашистської окупації відділення нацистського Сирецького концтабору.

Як повідомляли НЕРУХОМІ в новинах нерухомості, навесні 2024 року понад 8000 киян підписали електронну петицію з вимогою зберегти від забудови урочище Китаїв. Авторка петиції Марина Коваленко запропонувала розширити межі Національного природного парку “Голосіївський” на територію Китаївського археологічного комплексу включно з урочищами Самбурки та Болгарське.

Джерело: “Нерухомі”

standard

Столична мерія підрахувала скільки будинків понівечила росармія 8 липня

За результатами обстежень, внаслідок ракетної атаки на Київ у понеділок, 8 липня, було пошкоджено 129 будівель. Це і житлові будинки, і об’єкти соціальної інфраструктури: дитячі садочки, школи, медичні заклади. 

Про це, як передає КВ, йдеться у повідомленні КМДА.

«У результаті обстрілу, на жаль, загинули 33 особи, зокрема й 5 дітей. Загалом постраждала 121 людина, серед них – 10 дітей. Наразі у стаціонарах столиці отримують медичну допомогу 38 постраждалих”, – розповів перший заступник голови КМДА Микола Поворозник.

За його словами, із лікарні «Охматдит» бригади швидкої допомоги перевезли 100 дітей, серед них – 6 постраждалих. Усіх їх, для продовження лікування, розмістили в комунальних і державних закладах столиці та області.

standard

“Квартал середньовічного Києва”: у МКІП розповіли про майбутній музей на Поштовій площі

Відбулось засідання робочої групи МКІП щодо плану розвитку музейної установи на Поштовій площі в Києві.

3 липня відбулось засідання робочої групи Міністерства культури та інформаційної політики з розробки плану заходів з розвитку на території пам’ятки археології та історії національного значення «Ділянка прибережного міського кварталу середньовічного Києва» на Поштовій площі в м. Києві музейної установи, інформує МКІП.

Участь у засіданні взяла заступниця Міністра культури та інформаційної політики з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Анастасія Бондар, а також представники НДІБК, СУППР та київської міської влади. Під час засідання йшлося про стан недобудованої конструкції Поштової площі, гідрологічну ситуацію на прилеглій до пам’ятки території, включно зі схилами прилеглих гір, техногенну ситуацію на прилеглій ділянці метрополітену.

Нагадаємо, відвідавши Музей на Поштовій площі в Міжнародний день музеїв 18 травня 2024 року, Ростислав Карандєєв ознайомився з ситуацією в якій перебуває Пам’ятка і в ході її обговорення активно підтримав ідею утворення дієвого дорадчого механізму, що дозволить вивести ситуацію з кризового стану, адже подальше зволікання із запуском всіх необхідних процесів щодо розвитку Музею та завершення будівництва площі може мати невиправні наслідки як для Пам’ятки так і для незавершеного об’єкту будівництва, що вже кілька років є одним з найпопулярніших публічних просторів.

Подальше зволікання із запуском всіх необхідних процесів щодо розвитку музею та завершення будівництва площі може мати невиправні наслідки як для пам’ятки, так і для незавершеного об’єкту будівництва, що вже кілька років є одним з найпопулярніших публічних просторів.

Наразі актуальним залишається питання проведення обстеження стану конструкції недобудованої площі, адже технічний супровід підземної споруди був зупинений в 2016 році. Водночас під час засідання було з’ясовано, що в травні 2024 року було проведене обстеження станції метро Поштова площа, й за його результатами стан станції метро визначений задовільним. Крім того, обстеження зафіксували, що ситуація зі станом ґрунтових вод в метро стабільна. Гідрологічна ситуація на прилеглій до пам’ятки території залишається вразливою, дренажні споруди відсутні, вони були перенесені при будівництві, останні дослідження гідрогеологічної ситуації проводились у 2012-2013 роках.

На даний час потрапляння води в котлован відбувається, як наслідок компресії вологи, що акумулюється з поверхневих вод, протікань з комунікацій, накопичень снігу. Робоча група фокусувалася на алгоритмі подальших дій пов’язаних з пам’яткою для розвитку музею. В результаті засідання визначена необхідність:

  • отримати від київської міської влади терміни отримання результатів обстеження недобудованої конструкції Поштової площі;
  • провести консультації з Інститутом археології НАНУ щодо: забезпечення фахового супроводу виїмки фрагмента пам’ятки – коробу, для подальшої консервації Центром консервації предметів археології; поточної ситуації збереження колекції та артефактів з Поштової площі та юридичної складової питання на даний час;
  • розглянути на наступному засіданні пропозиції від всіх зацікавлених сторін щодо перспективи розвитку Музею та памʼятки.

Наступне засідання заплановане через два тижні.

Джерело: “Економічні новини”