У Києві з’явилася інсталяція «Тіні присутності» — про пам’ять, біль і пошук зниклих безвісти

У Києві з’явилася інсталяція «Тіні присутності» — про пам’ять, біль і пошук зниклих безвісти

У Києві відкрили глибоко символічну інсталяцію «Тіні присутності», присвячену людям, зниклим безвісти за особливих обставин.

Ця ініціатива має не лише мистецьке, а й суспільно-гуманітарне значення — вона візуалізує біль тисяч українських родин і створює простір колективної відповідальності.

Інсталяцію презентували в парку Володимирська гірка, де вона залишатиметься протягом трьох тижнів. Надалі її планують демонструвати під час публічних і міжнародних заходів. Мета — підтримка національної інформаційної кампанії, що інформує громадян, як діяти у разі зникнення рідних.

«Це простір тиші й відповідальності, де пам’ять має форму, і кожен, хто проходить повз, стає свідком», — ідеться в повідомленні організаторів.

За офіційними даними:

• У Реєстрі осіб зниклих безвісти — понад 7000 людей.
• Лише з жовтня 2023 року на «Гарячу лінію» надійшло 58 000 звернень — повідомив Артур Добросердов, Уповноважений з питань зниклих безвісти за особливих обставин.

Під час відкриття інсталяції виступили:

• Леонід Тимченко, заступник Міністра внутрішніх справ;
• Ірина Таранова, голова ГО «Жінки Роду»;
• Владислав Піонтковський, директор проєкту «Перехідне правосуддя та механізм зниклих безвісти».

Присутність дипломатів Канади та Великої Британії підкреслила міжнародну підтримку цієї ініціативи.

Проєкт реалізовано за підтримки програми «Партнерство за сильну Україну», що фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції.

Чому це важливо знати

«Тіні присутності» — це не лише арт-інсталяція, а свідчення глибокої травми, яку переживає українське суспільство. Візуалізація зникнення — один із способів не дозволити болю зникнути з поля зору держави, ЗМІ й громадськості. В умовах війни пам’ять про кожну людину — це акт спротиву і надії. Проєкт піднімає важливі питання прозорості, пошуку, відповідальності влади та міжнародної солідарності.

Джерело: Kyiv.News

Психологи ДСНС допомагають постраждалим у Києві після удару по п’ятиповерхівці

На місці російського удару по п’ятиповерхівці в столиці працюють психологи Державної служби України з надзвичайних ситуацій. З самого ранку вони допомогли 66 людям, які втратили дім, рідних, та підтримку під ногами. “Наші фахівчині підтримують, коли не вистачає слів. Слухають, тримають за руку, коли здається, що дихати більше неможливо,” — зазначили в службі.

Ця робота часто залишається непомітною, але вона надзвичайно важлива. Рани на душі не менш глибокі, ніж тілесні, і саме психологи допомагають знову відчути: ти не самостійний. Поруч завжди є люди та підтримка з боку всієї України.

Внаслідок атаки в Шевченківському районі загинули 7 осіб, 34 постраждали. Рятувальники продовжують розбирати завали у пошуках тих, хто може залишатися під уламками.

Джерело: “Голос українською”

Із Гааги до Києва: у столиці фінішував забіг на підтримку ветеранів війни

У Києві у суботу, 21 червня, фінішував забіг із Гааги (Нідерланди) у підтримку ветеранів російсько-української війни. За три тижні нідерландські та українські бігуни подолали 2600 кілометрів і зібрали майже 130 тисяч євро на реабілітацію українських військових.

Про це повідомляє кореспондента Суспільного.

1 червня четверо нідерландських військовослужбовців і четверо українських ветеранів вирушили з Гааги і пройшли 2000-кілометровий марш-кидок до українського кордону. Щодня вони долали 120 кілометрів.

14 червня на польсько-українському кордоні вони передали естафету трьом українським ветеранам, які продовжили забіг. Юрій Цинтилевич, Олександр Мірошниченко та Ігор Романюк за тиждень подолали 600 кілометрів до Києва. У парку Шевченка їх зустріли побратими та представники громадських організацій і разом вони пробігли останній кілометр маршруту до Майдану Незалежності, де вони вшанували пам’ять полеглих бійців на Алеї Героїв.

“Це не про біг, це було про боротьбу над собою, це про допомогу ветеранам”, — каже військовий та Олександр Мірошниченко. Він ветеран війни, марафонець, тренер з бігу. Засновник бігового клубу в “Міцні 300”. Каже, діти були найбільшою підтримкою у цьому забігу.

“Бігаєш, і тебе зустрічає сотня дітей, дитячі малюнки. Це до сліз. І ти розумієш, навіщо ти це робиш. Ці кошти, вони допоможуть повернути батьків до своїх дітей, ментально мається на увазі. Ми знали навіщо ми це робили”, — зазначає Юрій Цинтилевич. Він служив з 2014 року, захищав Луганський аеропорт. Учасник міжнародних забігів у складі ветеранської збірної.

“Коли я дізнався, що планується така авантюра, я погодився навіть не думаючи, щоб привернути увагу до проблеми лікування ветеранів. І доказати собі, що я щось можу. Це лікує від посттравматичного синдрому і зближує людей”, — додає Ігор Романюк — ветеран, координатор ветеранських реабілітаційних кемпів громадських організацій “ДОЛАДУ”.

Загалом під час забігу від Гааги до Києва вдалося зібрати 120 750 євро. Ці гроші підуть на підтримку і реабілітацію тих військовиків, які повертаються з фронту до цивільного життя.

“Ми передали медичне оснащення, ми передали 1000 турнікетів і підтримали 2 центри психологічної підтримки, зокрема, “ДОЛАДУ” і “Лісова поляна”. Це означає, що “ДОЛАДУ”зможе підтримати більше ветеранів, які несуть на собі невидимий тягар з фронту”, зазначає Ксенія Негруца-Годска співзасновниця благодійного фонду Netherlands for Ukraine.

 

У Києві перевірятимуть будинкові лічильники тепла

Цього року «Київтеплоенерго» відремонтує 1,2 тисячі лічильників тепла. На зараз вже відремонтували понад 780 — це 60% від запланованої кількості. Про це повідомляють у компанії. Заявлено також, що ще 2,5 тисячі лічильників пройдуть перевірку — так звану метрологічну повірку.

«Лічильники треба перевіряти щороку, щоб впевнитися, що вони правильно працюють, або щоб полагодити їх», — підкреслюють у «Київтеплоенерго».

Готуючись до опалювального сезону 2025–2026 років, фахівці «Київтеплоенерго» обслуговують лічильники в будинках. Вони перевіряють технічний стан і, якщо треба, ремонтують. Залежно від складності, ремонт роблять самі або звертаються до спеціалізованих фірм чи виробників.

Влітку столичні тепловики також виконують планову перевірку лічильників — це обов’язкова процедура, яка допомагає точно враховувати тепло і правильно нараховувати плату. Цього року перевірять близько 2,5 тисячі лічильників. Уже перевірили понад 550 — це 22% від плану.

«Ми щорічно реалізуємо програму обслуговування будинкових лічильників. Це дозволяє в опалювальний період гарантувати точність обліку тепла в будинках. Загалом повірку та ремонт цього року пройдуть понад 35% усіх лічильників Києва, що дасть змогу нам бути впевненими в коректності їх роботи», — зазначив директор структурного підрозділу «Енергозбут» КП «Київтеплоенерго» Костянтин Лопатін.

Фінансується обслуговування лічильників з абонентської плати, яку вносять кияни. За законом України від 2017 року, ці гроші «Київтеплоенерго» витрачає на ремонт, перевірку та заміну лічильників.

У компанії нагадують, що минулого року відремонтували 1,4 тисячі лічильників — це на 9% більше, ніж планували. А у 2024 році перевірили близько 2,8 тисячі лічильників. Це частина щорічної підготовки до опалювального сезону.

 

Джерело: «Вечірній Київ»

Київ увійшов до десятки найбільш непридатних для життя міст у світі

Київ увійшов до рейтингу найбільш небезпечних для життя міст у світі згідно з останнім Глобальним індексом миру (EIU), який оприлюднив журнал The Economist.

Київ опинився на 165 місці – разом зі столицями Венесуели, Папуа Нової Гвінеї, Зімбабве, Нігерії та Алжиру. Останнє місце у світі посів сирійський Дамаск. Рейтинг сформували на основі якості охорони здоров’я, освіти, стабільності, інфраструктури та екологічного стану міста. Основні причини – це регулярні обстріли небезпека для мешканців та проблеми з інфраструктурою.

Інфографіка: The Economist

“Щорічний індекс EIU оцінює 173 місця по всьому світу, ранжуючи їхню життєздатність на основі різноманітних показників і критеріїв. Цей рейтинг намагається кількісно оцінити проблеми, з якими хтось може зіткнутися у своєму способі життя в будь-якому з наведених місць, щоб допомогти оцінити, які пропонують найкращі та найгірші умови життя”, – йдеться у повідомленні.

Кожне місто вимірюється за 30+ якісними та кількісними факторами за п’ятьма категоріями: стабільність, охорона здоров’я, культура та навколишнє середовище, освіта та інфраструктура. Якісні фактори визначаються групою експертів-аналітиків EIU та дописувачів у місті. Кількісні фактори ґрунтуються на відносній продуктивності цілого ряду зовнішніх точок даних. Потім кожному фактору присвоюється оцінка як прийнятний, терпимий, незручний, небажаний або неприйнятний.

Потім індекс EIU присвоює кожній категорії бали, які складаються та зважуються для створення легкого еталонного балу 1-100, де 1 є неприйнятним, а 100 – ідеальним.

При цьому столиця Данії Копенгаген посіла перше місце в рейтингу найбільш придатних для життя міст світу на 2025 рік. Також до найкращих міст увійшли Вена, Цюрих, Мельбурн та Женева.

Джерело: “Українські новини”