Куди в Києві викидати використані маски і рукавички?

standard

Куди в Києві викидати використані маски і рукавички?

В управлінні екології та природних ресурсів КМДА опублікували адреси пунктів зі збору використаних масок та рукавичок та алгоритм безпечного їх збирання.

Як і де утилізувати використані медичні маски та рукавички?

1.Зніміть маску після застосування; утримуйте маску за еластичні завушні петлі та не торкайтеся нею до очей або одягу, так як використана маска може бути забруднена мікроорганізмами.
2.Одноразові маски та рукавички перед тим, як викидати, варто ошпарити окропом чи обробити дезінфікуючим засобом.
3.Герметично запакувати маску чи рукавички в окремий пакет, задля попередження забруднення контейнера в який буде викинута маска.
4.Після дотику до маски або її викидання слід провести гігієнічну обробку рук: скористайтеся спиртовмісним засобом, а при очевидному забрудненні рук вимийте їх з милом.

«Збір медичних масок, одноразових рукавичок буде здійснюватися в окремі контейнери, які найперше будуть встановлені біля супермаркетів і торгових центрів», – йдеться у повідомленні.

Залишити використані засоби індивідуального захисту можна буде тут:

У магазинах мережі Billa:
▪вул. Гришка, 3;
▪пр-т Маяковського, 85;
▪Бессарабська площа, 2;
▪вул.Тростянецька, 1-а;
▪Дарницька площа, 1;
▪Повітрофлотський пр-т, 56-а;
▪вул. Голосіївська, 13-а;
▪Майдан Незалежності, ТЦ “Глобус”;
▪вул. Велика Васильківська (Червоноармійська), 100;
▪вул. Попудренка, 40.
У магазинах мережі METRO Cash & Carry:
▪пр-т. Григоренка, 43;
▪Кільцева дорога, 1-в;
▪пр-т. С. Бандери, 26-в;
▪вул. С. Лифаря, 2-а.

Київське управління екології

Після наповнення контейнерів їх герметично запакує та вивезе спеціалізоване підприємство, що має відповідну ліцензію. Контейнери разом зі вмістом будуть безпечно утилізовані при високих температурах.

«Всі відходи будуть збирати та безпечно утилізувати із дотриманням санітарно-гігієнічних норм. Цим буде займатись спеціалізована компанія, що має ліцензію, обладнання та потужності, а найголовніше – відповідний досвід. Це – ТОВ «Центр екобезпеки та гігієни», – йдеться у повідомленні.

Джерело: https://bituk.media/suspilstvo/kudy-v-kyievi-vykydaty-vykorystani-masky-i-rukavychky/

standard

Комерційну фотозйомку з використанням тварин буде заборонено?

Comical Animals

Екологічня комісія Київради підтримала проект рішення про обмеження фото та відеопослуг з тваринами. Невдовзі документ буде направлений на сесію.

Про це повідомляє депутат Київради Костянтин Яловий, що є одним із ініціатором проєкту.

Він зазначає, що експлуатація тварин для фото та відео має кваліфікуватись як жорстоке поводження, адже тварини весь день перебувають на ланцюгу, не мають доступу до води та страждають від яскравих спалахів фотокамер.

У проекті пропонують:

  • припинити використання тварин для фото- і відеопослуг у столиці;
  • рекомендувати Нацполіції посилити контроль у сфері захисту тварин та попереджати жорстоке поводження з ними.

Нагадаємо, проект рішення про заборону експлуатації тварин для фото- та відеопослуг зареєстрований на сайті мерії у березні. Він передбачає адміністративний штраф на 15 діб з конфіскацією тварини, а якщо в подібному “заході” задіяно 2 тварини і більше або це скоєно повторно протягом року – штраф складе від 5100 до 8500 гривень.

Джерело: https://bigkyiv.com.ua/zaborona-foto-i-video-z-tvarynamy-zakonoproekt-projshov-komisiyu-kyyivrady/

standard

Столичний чиновник вважає,що безхатченки повинні “відчувати нужду”

Громадські організації “загодовують” безхатьків у Києві під час карантину, а “вони повинні відчувати потребу”, заявив директор департаменту соціальної політики Київської міської державної адміністрації Руслан Світлий, пише “Заборона”.

За його словами, бездомні не такі “бідні-нещасні”, як про них говорять.

“Вони повинні відчувати нужду. Треба, щоб вони не звикали до комфорту”, – сказав він.

Чиновник переконаний, що громадські організації “загодовують” безхатьків, і він з ними через це”навіть свариться”.

“Я навіть сварюся з ними. Вони їх загодовують, одягають, дають їм притулок. Я кажу – навіщо? Їх стає більше. Нам треба, щоб організації не розбещували бездомних. Нехай йдуть працювати”, — сказав Світлий.

На питання, де безхатьки можуть знайти роботу в умовах карантину, Світлий заявив: “Ніде”.

Водночас він застерігає, що волонтери можуть понести відповідальність за те, що годують безхатьків. Адже в умовах карантину уряд заборонив відвідувати парки та будь-які скупчення людей.

Джерело: https://dt.ua/UKRAINE/zagodovuyut-bezhatkiv-pid-chas-karantinu-u-kmda-poskarzhilisya-na-aktivistiv-346922_.html

standard

Обрізка дерев: необхідний захід чи знищення зелених насаджень в Києві?

Обрізка дерев в Києві не завжди проводиться спеціалістами, так як багато територій зелених насаджень не знаходяться на балансі фахових підприємств.

Постійні мешканці столиці з року в рік спостерігають знищення зелених насаджень на мікрорайонах, яке часто маскується під санітарну чи омолоджувальну обрізку. Далеко не завжди дерево виживає після таких експериментів і киянам доводиться «милуватися» голими стовбурами.

Особливо дивно спостерігати, коли таку обрізку проводять щодо «історичних» дерев у парках, яким 50 і більше років, наприклад, верби на озері Тельбін. Разом з тим, рідко обрізають тополі.

Також з року в рік проводиться кампанія по озелененню, однак, на відміну від європейських стандартів, в Україні, як правило, висаджують не дорослі дерева, а саджанці, які важко приживаються без системного догляду.

Слід зазначити й те, що у свій час Міністерство охорони здоров’я навіть розробило проект наказу, яким планувало заборонити омолоджувальну обрізку дерев.

Яким чином та хто в Києві визначає, які дерева підлягають обрізці, чи є ці люди фахівцями, чи проводиться інвентаризація зеленого фонду «Судово-юридичній газеті» розповів депутат Київради, голова постійної комісії з питань екологічної політики Костянтин Яловий.

Чим обґрунтована та якими актами регулюється омолоджувальна/санітарна обрізка дерев?

Догляд за зеленими насадженнями відбувається відповідно до Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Правил, що затверджені наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України №105 від 10.04.2006, а також Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради № 1051/1051 від 25.12.2008.

Щодо омолоджувальної обрізки дерев, то на неї з 2018 року впродовж двох років діє мораторій згідно з рішенням Київської міської ради від № 480/6531 20.12.2018 «Про деякі питання утримання зелених насаджень у місті Києві».

Заборона ця діє два роки, і може діяти менше, якщо до Правил благоустрою міста та до інших нормативних документів, які регулюють «утримання» дерев, будуть внесені зміни, або будуть затверджені нові правила. Цей мораторій не стосується формувальної та санітарної обрізки, а також видалення аварійних та потенційно небезпечних гілок і частин стовбурів дерев.

Як поетапно відбувається процедура обрізки дерев?

Санітарну обрізку крони виконують, щоб позбутися старих, хворих, сухих і пошкоджених гілок, а також гілок, які ростуть всередину крони або близько одна за одною. Обрізають також пагони, що відходять від центрального стовбура вгору під гострим кутом, тому що вони можуть обламуватись. Санітарна обрізка проводиться щороку протягом вегетаційного періоду. Формувальна обрізка дерев проводиться ранньою весною, до початку вегетації (кінець лютого-квітень) для того, щоб підтримати красиву форму крони – природну симетричну або штучну декоративну.

Як відповідні працівники визначають, чи потребує конкретне дерево обрізки?

За зелені насадження відповідає балансоутримувач території, на якій вони знаходяться. Ця норма закріплена пунктом 5.5 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України № 105 від 10.04.2006 і пунктом 9.2 Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київради № 1051/1051 від 25.12.2008.

У Києві балансоутримувачами дерев та інших зелених насаджень, окрім КО «Київзеленбуду» та районних комунальних підприємств по утриманню зелених насаджень є і інші комунальні підприємства: КП Керуючі компанії, (відповідають за прибудинкові території), КП ШЕУ, а також заклади освіти та охорони здоров’я, власники територій, відведених під будівництво, власники приватних будинків на своїх ділянках тощо.

Тільки фахові спеціалісти, зокрема підприємств «Київзеленбуду», можуть правильно визначити, які дерева треба обрізати. Видаляють сухі, старі, пошкоджені та аварійні гілки дерев, які можуть нести загрозу життю мешканців або їх майну.

На Вашу думку, чи завжди обґрунтовано вона проводиться або ж іноді це відбувається для виконання певного «нормативу»? Чи існують певні «нормативи» по омолоджувальній чи санітарній обрізці дерев?

«Нормативів» на обрізку не існує. Тому завданням спеціалізованих районних підприємств є збереження дерев у належному санітарному стані, а не виконання «нормативів».

Чи проводиться в Києві інвентаризація стану дерев?

Комунальні підприємства «Київзеленбуду» у районах ведуть облік рослин на своїх балансових територіях (за Інструкцією з інвентаризації зелених насаджень у населених пунктах України, яка затверджена наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 226 від 24.12.2001). Спеціалісти регулярно оглядають дерева, які є на обліку, перевіряють, чи у гарному вони стані.

Чи проводився аналіз, як впливає обрізка на зелені насадження (адже часто від таких дерев залишається лише голий стовбур та вони гинуть) та на екологічну ситуацію в Києві (з огляду на останні події)?

Обрізка дерев не завжди проводиться спеціалістами, так як багато територій зелених насаджень не знаходяться на балансі фахових підприємств. А неправильна обрізка може призвести до того, що дерево матиме гірший вигляд, почне гнити, отримає сонячні опіки і, навіть, може загинути.

Але при цьому правильне та своєчасне обрізання дерев необхідне – з багатьох причин. Обрізають дерева для того, щоб крона менше заростала. Адже якщо вона занадто густа, то гірше провітрюється, а ще в ній можуть розповсюджуватись грибкові хвороби та шкідники, омела тощо. Обрізка стимулює ріст сплячих бруньок та молодих пагонів і, таким чином, підвищує життєздатність послаблених і старих дерев. Правильна та своєчасна обрізка потрібна, щоб уникнути падіння аварійних та сухих гілок дерев під час злив та сильного вітру, адже вони можуть пошкодити автомобілі, дахи будівель, електромережі, нести загрозу життю людей.

Скільки витрачається з бюджету Києва на таку санітарну обрізку дерев та на що саме (зокрема, скільки вартує виїзд відповідних працівників на місце)?

Окремої статті видатків на обрізку дерев для комунальних підприємств по утриманню зелених насаджень у Києві не передбачено. Але є бюджетні програми, які фінансуються із загального і спеціального фондів. Фінансування на утримання зелених насаджень передбачається відповідним паспортом бюджетних програм місцевого бюджету. В межах фінансування комунальники самостійно розподіляють кошти, зокрема і на обрізку дерев.

Чи можуть районні комунальні підприємства по утриманню зелених насаджень самі визначати необхідність обрізки дерев?

Це, власне, і роблять спеціалісти таких комунальних підприємств. Вони отримують фінансування за бюджетними програмами і самостійно визначають, чи потрібно проводити обрізку і для яких дерев.

Джерело: https://sud.ua/ru/news/publication/168011-obrizka-derev-neobkhidniy-zakhid-chi-znischennya-zelenikh-nasadzhen-v-kiyevi

standard

Шаурму та каву продаватимуть у столиці за “карантинними” вимогами

Як повідомляє “Судово-юридична газета”, у Києві затвердили вимоги до реалізації «швидкої» їжі у МАФах та чайних і кавових напоїв на винос в умовах протиепідемічних обмежень. Відповідне розпорядження опубліковано на офіційному сайті КМДА.

За умови дотримання вимог, продаж може бути розпочато вже відсьогодні, 5 травня.

У розпорядженні мова йде про стаціонарні та пересувні тимчасові споруди закритого типу. Тобто такі, де приготування здійснюється всередині без доступу споживачів.

Продаж має здійснюватися «на виніс», споживання їжі та напоїв на місці продажу не допускається.

Реалізація їжі швидкого приготування, продаж напоїв має відбуватися через спеціально обладнане віконце видачі.

На входах до МАФів мають бути диспенсери з антисептиками, забезпечено наявність одноразових серветок, рукавичок для відвідувачів.

Також у МАФах мають дотримуватися протиепідемічних вимог та дезінфекційних заходів, як то: масковий режим, щоденна термометрія персоналу, організація безпечного збору використаних засобів індивідуального захисту та їх утилізація,  забезпечення дотримання дистанції як мінімум 1,5 метра тощо.