Поки Зеленський обіцяє “швидке повернення Донбасу”, “кроти” на три роки перебираються у Київ

Поки Зеленський обіцяє “швидке повернення Донбасу”, “кроти” на три роки перебираються у Київ

Донецький “Шахтар” остаточно переїхав до Києва та підписав трирічний контракт з НСК “Олімпійський”.

Про це розповів директор департаменту з експлуатації “Шахтар-сервіс” Вадим Гунько.

“Не зовсім буде коректно говорити, що “Шахтар” переїжджає до Києва, тому що команда тренується тут від 2014 року. Тут розташовується наша тренувальна база. Ми уклали контракт з НСК “Олімпійський” на три роки. Буквально на днях приїхав останній вантаж з Харкова.

Можна сказати, що наша харківська історія закінчена. Це був важливий період для нашого клубу. Ми безмежно вдячні Харкову, стадіону і всім, хто був причетний до тих матчах”, – повідомив представник “гірників” в ефірі клубного телеканалу.

Як повідомляв ТСН Проспорт, “Шахтар” перебрався на “Олімпійський” після поновлення УПЛ-2019/20 у травні 2020 року, щоб не літати до Харкова під час пандемії коронавірусу, адже матчі все одно проходять без глядачів.

На новий сезон донеччани заявили столичну арену

“Шахтар” збирається надовго “оселитися” на НСК “Олімпійський” як домашню. Тепер “Шахтар” ділить “Олімпійський” з “Динамо”.

Незабаром “гірники” планують відкрити клубний офіс на “Олімпійському”.

Джерело: ТСН

В Україні 150 недобудованих об’єктів, і майже половина з них — у Києві

В Україні 150 недобудованих об’єктів, і майже половина з них — у Києві. У 70 недобудовах різної стадії простоюють близько 18 тис. квартир, за більшість з яких вже заплачені гроші.

Про це пише Liga.net. Видання дослідило, хто «подарував» Києву найбільше недобудованих будинків.

Восени 2020 року список недобудов поповнили ще три ЖК через банкрутство банку «Аркада».

Консалтингова компанія City Development Solutions надала актуальний список недобудованих об’єктів у столиці. Liga.net відсортувала їх за масштабом проблеми: число квартир і постраждалих інвесторів.

Понад 20 ЖК: будівельна «піраміда» Войцеховського
Протягом понад десяти років корпорація Войцеховського «Укогруп» охопила незаконними будівництвами Київ по обидва боки Дніпра. З 2004 року в столиці зросли 40 нелегальних житлових комплексів. У забудовника часто був відсутній дозвіл не тільки на будівництво, але навіть на право користування земельною ділянкою.

У 2015 році будівництва зупинилися. А 15 тис. інвесторів залишилися без куплених квартир.

У КМДА говорили, що «не кинуть інвесторів напризволяще, але вирішувати їх проблеми за рахунок міського бюджету не можуть». Чиновники обіцяли допомогти узаконити будинки і рекомендували інвесторам створювати кооператив і ставати замовником будівництва.

Але за чотири роки інвесторам не вдалося домогтися значних результатів. Шість недобудованих будинків покупці змогли доробити своїми силами і ввести в експлуатацію. А ось отримати документи на введення в експлуатацію інших — практично неможливо.

13 тис. ошуканих вкладників Укрбуду
Укрбуд — один з найбільших забудовників країни, був бомбою уповільненої дії, яка вибухнула в грудні 2019 року.

Укрбуд працював під «оболонкою» однойменного державного бренду, але девелоперським бізнесом займалася приватна компанія «Укрбуд Девелопмент», якою володів екснардеп Максим Микитась. Компанія будувала житлові комплекси: до 2019 року в її портфелі налічувалося близько 50 ЖК у столиці, з яких 22 — на етапі будівництва.

Проблеми на будівництвах «Укрбуд Девелопмент» далися взнаки влітку 2019 року, у грудні 2019 року «Укрбуд Девелопмент» оголосив себе банкрутом — добудовувати 22 ЖК він не міг.

Над 13 тис. інвесторів нависла загроза залишитися без квартир. Після численних акцій протесту під стінами Офісу президента в ситуацію втрутився Володимир Зеленський. Компанію Київміськбуд по суті змусили взятися за добудову будинків Укрбуду.

Київміськбуд поки що прийняв тільки 13 об’єктів Укрбуду. Спочатку компанія добудовувала об’єкти за рахунок своїх фінансових резервів, в серпні 2020 року Державна іпотечна установа погодилася виділити 2 млрд грн на добудову заморожених об’єктів збанкрутілого Укрбуду.

Російський мільярдер Сергій Полонський та ЖК Mirax
На вулиці Глибочицькій мав вирости найвищий хмарочос України: 46-поверхова будівля висотою 192 метри. Амбіційний проект у 2006 році запустила російська корпорація Сергія Полонського Mirax Group. Восени 2008 року почалася фінансова криза, а з ним і проблеми хмарочоса. Проект зупинився на рівні 11-го поверху.

Потім були заяви про захід у проект нових власників і інвесторів, але у 2010 році він завмер. З того часу новин про проект не було, будмайданчик перетворився у мертву зону. 10 років він заростав бур’яном. У 2017 році ділянку під комплексом взяла в оренду компанія «Гамма Консалт». Одночасно у проект увійшов Київміськбуд — інвестор і девелопер в одній особі. Проект переробили — багатофункціональний житловий комплекс повинен бути майже вдвічі нижчим, ніж планувала Mirax Group, а акцент зробили не на офісних площах — а на житлових. Заявлений термін введення комплексу в експлуатацію — 4 квартал 2021 року.

«Дніпровські вежі» на Троєщині
«Дніпровські вежі» на столичній Троєщині почали будувати у 1999 році. Замовник був серйозний — Головне управління внутрішніх військ МВС. Перші столичні хмарочоси — шість 35-поверхових будинків — повинні були стати візитною карткою Києва.

Проект частково фінансувався з держбюджету, частково грошима приватних інвесторів. Всього, за даними Асоціації допомоги постраждалим інвесторам, в будівництво «веж» вклали понад 200 млн грн — 127 млн виділила держава і близько 90 млн вклали 300 приватних інвесторів.

Побудувати «пізанські вежі» (так будинки-свічки прозвали в народі) обіцяли стаханівськими темпами — всього за три роки. Але через шість років у 2005 році будівництво було заморожено: забудовник корпорації «УкрАзіяБуд» збанкрутував.

Добудувати об’єкти не допомогли ані зміна забудовників, ані генпідрядників. Протягом п’яти років Київрада розривали договори з усіма забудовниками через невиконання ними зобов’язань з будівництва об’єкта.

У 2014 році землю під «вежами» передали Нацгвардії. Але на будмайданчику досі тихо — Нацгвардія безуспішно шукає інвестора для добудови шести «веж».

Брати Крючкови та «Три богатирі»
Будівництво трьох 22-поверхових «богатирів» неподалік від Індустріального моста почалося у 2005 році і мало закінчитися у 2008. Забудовником була компанія «Київреконструкція», що належала братам Крючковим — Леоніду і Дмитру. Діяльність другого з братів останні чотири роки вивчає НАБУ.

Гроші на будівництво «богатирів» інвестори вносили через Фонд фінансування будівництва, управителем яких був Західінкомбанк. Але у 2008 році нагрянула фінансова криза, грошей на забудову не вистачило і будівництво зупинилося. НБУ визнав банк неплатоспроможним і ввів тимчасову адміністрацію.

Через рік ошукані інвестори нібито створили ЖБК «Наш дім», який заново збирав гроші на будівництво будинку, випливає із судової справи. Протягом 2008-2013 років інвестори передали до кооперативу близько 80 млн грн, але «богатирів» так і не добудували.

Сьогодні кооператив «Наш дім» є єдиним власником прав на ЖК і власником земельної ділянки. Той же кооператив виступає забудовником «Трьох богатирів». У цій історії постраждало близько 320 вкладників.

Історія ЖК «Фундуклеївський»
Зводити дві елітні висотки ЖК «Фундуклеївський» в історичному центрі Києва почали ще у 2003 році. Квартири розкупили дуже швидко, хоча про кримського забудовника «Консоль» у столиці тоді знали мало. Ввести будинок в експлуатацію за планом у 2005 році не вдалося. Через два роки, у 2007 році, інвестори почали бити на сполох — будівля була готова практично на 90%, але роботи різко зупинилися.

«Ми дізналися, що вся нерухомість в будинку в заставі при отриманні кредиту», — розповідав власник квартири і один з учасників ініціативної групи.

Наступні кілька років пішли на пошуки виходу з положення. У 2010 році більшість власників квартир скинулися по $127 з кожного квадратного метра на завершення робіт. Примітно, що роботи повинна була закінчити та ж «Консоль».

Через 12 років, у 2015 році, власники житлового комплексу «Фундуклеївський» стали першими інвесторами у Києві, хто зміг самостійно ввести в експлуатацію свій недобуд. Але дива так і не відбулося. Власники елітних висоток досі не можуть заселитися.

Одна з озвучених причин — умови, висунуті ОСББ. Не всі власники квартир нібито згодні підписати сувору угоду з ОСББ, згідно з яким вони повинні реєструвати своїх гостей і проводити щомісячний перепис тварин.

Джерело: https://glavcom.ua/kyiv/news/u-kijevi-70-nedobudov-spisok-nayskandalnishih-707337.html

Антимонопольники рекомендують перерахувати платіжки за тепло для 300 тисяч киян

Антимонопольний комітет рекомендував компанії “Євро-Реконструкція” здійснити перерахунок плати за теплову енергію, послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання в зв’язку зі зниженням ціни природного газу протягом опалювального періоду 2019-2020 років.

Про це йдеться на сайті АМКУ.

Зазначається, що “Євро-Реконструкція” проігнорувала січневі рекомендації комітету про зміну нарахувань в опалювальному сезоні 2019-2020 років плати за теплову енергію та теплопостачання у зв’язку з істотним – понад 20% – зниженням ціни на газ.

При цьому АМКУ спростував надану постачальником тепла інформацію про те, що основним видом палива з часткою в 90% для нього є вугілля, а не газ, вказавши, що протягом чотирьох місяців поточного року частка газу при виробництві тепла становила 42,7%, в квітні – 56%.

Нацкомісія, що здійснює держрегулювання в сферах енергетики і комунальних послуг, 17 березня встановила для “Євро-Реконструкції” тариф на послуги з постачання теплової енергії на рівні 827,18 грн/Гкал.

“Попри це, підприємство продовжує нараховувати населенню плату за послуги централізованого опалення за попередніми тарифами – 1341,53 грн/Гкал, тобто завищеними на 514,35 грн”, – йдеться в повідомленні АМКУ.

“Заявляючи про намір знизити тарифи в разі укладення споживачами нових договорів, “Євро-Реконструкція” ніяк не поінформувала їх про можливості отримання послуг за нижчим тарифом… Така поведінка підприємства містить ознаки зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку”, – заявили в АМКУ.

ТОВ “Євро-реконструкція” є постачальником опалення і гарячої води для 300 тис жителів і підприємств лівобережжя Києва з Дарницької ТЕЦ.

Економічна правда

“Культурний хаб на Петрівці”: до проєкту долучилися експерти

Активісти руху #SavePetrovka на чолі з Владиславом Трубіциним, а також за участі залучених експертів провели першу з низки запланованих стратегічних сесій щодо переформатування і розвитку книжкового ринку “Петрівка” згідно із сучасними викликами.

Участь у ній, окрім представників руху, взяли урбаніст Ірина Соловей, видавець Антон Мартинов, юрист Ніна Прилуцька, фахівці у галузі комунікації та зв’язків з громадськістю Дмитро Федоренко і Катерина Маркечко, політолог і експерт зі зв’язків з владними інституціями Євген Кабацький, а також спеціалісти з культурних і освітніх проектів.

Ціль зустрічей — розробити сучасний простір для подій літературно-мистецького світу у поєднанні з реалізацією книжкової продукції — як новітньої, так і букіністичної та навіть антикварної.

Перший етап стратегування пройшов продуктивно, тож робоча група отримала первинну візію, ціннісні орієнтири команди та соціальну пропозицію проєкту, його місію та стратегічні цілі.

“Ми вже довго виношуємо ідею глобальної модернізації книжкового ринку” Петрівка” відповідно по сучасних вимог надання послуг. Зараз, досягнувши згоди із забудовником стосовно необхідності переобладнання ринку, ми розпочали напрацювання конкретної стратегії перевтілення ринку на сучасний культурний простір. Новостворений “Культурний хаб на Петрівці” попередньо передбачатиме, окрім продажу книг, й освітню складову — публічні лекції, літературні читання, автограф-сесії, зустрічі з провідними експертами та молодими авторами тощо. “Свіжа кров” та літературний контекст популяризуватимуть читання, а історичний бекграунд місця додаватиме йому культовості,” — вважає лідер руху #SavePetrovka Владислав Трубіцин.

Як повідомлялося раніше, 2 липня 2020 року адміністрація книжкового ринку “Петрівка” оголосила про його ліквідацію і наміри нового орендаря землі побудувати на його місці ТРЦ.

За ініціативи В. Трубіцина було створено рух #SavePetrovka за збереження книжкового ринку. Наприкінці липня у Київраді було зареєстровано проект рішення від громади про передання книжкового ринку у комунальну власність.

Проте земельна комісія Київради чинить опір прийняттю відповідного рішення, зриваючи кворум.

8 вересня представники руху #SavePetrovka передали звернення до Президента України про збереження книжкового ринку, яке підписали понад 25 тисяч киян.

Джерело: УНІАН

У Києві запустили інтерактивну карту якості повітря

17 вересня, команда проекту міських досліджень ЛУН Місто запустила інтерактивну карту якості повітря.

Про це повідомляє “Економічна правда” з посиланням на пресслужбу проєкту.

Дані зі спеціальних станцій, що розставлені по всьому місту та у передмісті, надходять на сервер, і відразу потрапляють на карту.

Користувачу досить перейти за посиланням, і подивитися на колір позначок: якщо вони зелені – можна не переживати, повітря безпечне; якщо колір зміщується у бік червоного – справи гірші і варто відкласти довгу прогулянку.

“Зараз на карті близько 50 станцій, і ми збільшуємо їхньою кількість. Розробка станцій для карти тривала понад півтора року, ми витратили близько 400 тисяч гривень. Ми працювали спільно з командою з факультету радіофізики, електроніки та комп’ютерних систем КНУ імені Шевченка.

Велика робота, але тепер ми знаємо, коли можна відчиняти вікна, а коли ні, коли варто йти на прогулянку з дитиною, а коли краще зачекати”, – коментує співзасновник ЛУН Андрій Міма.

Повідомляється, що станції коштують до 50 доларів, у них використовується сенсор, що працює на основі розсіювання лазерного випромінювання, як в професійних каліброваних сенсорах.

Серед переваг станцій: висока частота вимірювань; калібрування між собою та з “еталоном”; вимірювання на відстані 50 см від стіни будинку — це відповідає стандартам встановлення станцій.

Станції захищені від сонячного випромінювання, дощу і водночас мають добру вентиляцію. Корпуси станцій, надруковані на 3D-принтері, завдяки цьому їх легко оновлювати та масштабувати.

Посилання на карту.