Для захисту Золотих воріт у столиці збирають кошти

standard

Для захисту Золотих воріт у столиці збирають кошти

Павільйон, споруджений над залишками автентичних Золотих воріт 11 століття (Музей «Золоті Ворота») востаннє реставрувався в 2005-2007 роках. Деревина в опорядженні павільйону є легкозаймистою і потребує спеціальної обробки від знищення вогнем.

«Пам’ятка знаходиться в центрі столиці, близько від стратегічних об’єктів. Ми турбуємося, аби вона залишилася неушкодженою, — прокоментував заступник генерального директора у Національного заповідника «Софія Київська» Вадим Кириленко. — Меценатським коштом ми закрили мозаїку Богородиці. Однак від уламків ракет, вибухів чи навіть короткого замикання, може зайнятися деревина павільйону, що захищає рештки пам’ятки. Необхідно, аби вона витримала будь-які можливі негативні впливи навколишнього середовища.

Згідно з технічними характеристиками, обробка деревини захищатиме її від загоряння мінімум три роки. Таку обробку ми проводили регулярно. Однак сьогодні потрібно було знайти дорожчі матеріали та міцнішу технологію для надійнішого захисту».

Наразі музей «Золоті Ворота» потребує проведення комплексу робіт реставраційного ремонту дубової обшивки павільйону та покрівлі з гонту шляхом очистки деревини з подальшим ґрунтуванням та створення захисного шару дерев’яного брусу.

Збором коштів на реставрацію займається волонтерське об‘єднання «People and Tails/Люди та хвостики». Його засновниця — Лазуткіна Олена. До війни — книжковий продюсер, організатор культурних заходів, видавець. Після початку повномасштабної російської агресії весь час присвятила волонтерству. Її фонд допомагав найнеобхіднішими речами людям та кормами для тварин. На 50й день Олена поїхала до Європи, врятувавши лева та шістьох тварин, звідки тепер налагоджує постачання гуманітарної допомоги. Допомогти «Золотим воротам» вирішила невипадково — саме у цьому приміщенні у вересні 2021 року організувала артпроєкт «K’niga».

«Золоті ворота — це моя особиста пристрасть, моє місце сили. Тому, коли до мене звернулася дирекція „Золотих воріт“ з проханням допомогти захистити пам’ятку від можливих ракетних ударів, з радістю відгукнулася, — розповіла Олена Лазуткіна. — Спочатку ми організували опитування серед архітекторів, як краще убезпечити пам’ятку. Рішення знайшли лише за 1,5 місяця. Легкозаймиста деревина, яка обрамляє руїни однієї з найдавніших пам’яток Києва та України, не оброблялася вже 15 років. Ми вирішили це виправити, зробили проєкт захисту деревини. Реалізовуватиме його компанія, що спеціалізується на реставрації та захисті архітектурних пам’яток».

Для реставраційних робіт потрібно зібрати 1,1 мільйон гривень.

Для обробки деревини використовуватимуть вогнебіозахисний засіб Екосепт 450-1, що забезпечить комплексний захист від загоряння і поширення полум’я, а також надійний захист від цвілі, гниття, поразки комахами-червицями будь-яких дерев’яних поверхонь.

«Історична пам‘ятка не захищена від можливих потраплянь займистих речовин від розривів снарядів, їх осколків, будь-який спалах може спричинити катастрофу. До того ж є корозія деревини, що в деяких місцях сягає десятків сантиметрів, — каже Олена Лазуткіна. — В найближчі роки державний бюджет не в змозі буде виділити кошти на проведення реставраційного ремонту і павільйон зазнає незворотних втрат. Унікальна пам’ятка 11 століття Золоті ворота Києва може бути пошкоджена. Тому ми сподіваємося на підтримку киян, адже в єдності наша сила».

Щоб зібрати необхідну суму, достатньо, аби 22 тисячі людей задонатили по 50 гривень.

Надіслати гроші можливо за посиланням або перерахувати на картку 5 375 411 202 139 197.

«Золоті Ворота» збудовані у 1037 році за князя Ярослава Мудрого як головний в’їзд до Києва. Разом з Лядськими, Львівськими та Софійськими воротами, ровом та валом складали єдину оборонну систему «міста Ярослава».

Первісно «Золоті ворота» являли собою бойову вежу з проїздом, що завершувалася надбрамною церквою Благовіщення. Назва «Золоті» була традиційна для головних воріт багатьох стародавніх столиць світу (Єрусалим, Константинополь, Спалато, Трір).

У 1970-ті роки золотоворітські руїни перебували в поганому стані. Попри вжиті заходи щодо їх збереження, розташовані просто неба, вони продовжували поступово руйнувались.

Будівництво павільйону розпочалося в червні 1981 році, а завершилося в квітні 1982 році до святкування 1500-річчя Києва. При побудові павільйону була збережена пізня кладка, яка прилягає до стін першої половини ХІ століття, та контрфорси. З 1983 року павільйон-реконструкція «Золоті ворота» став музеєм.

Ще з березня по всьому Києву пам’ятники укріплюють від можливих ворожих обстрілів. Зокрема, біля Золотих воріт пам’ятник Ярославу Мудрому укріпили «під ключ».

Джерело: “Вечірній Київ”

standard

У Києві заборонили їздити на автомобілі без глушника

Мера Віталія Кличка обурює, що під час боротьби з російськими окупантами деякі українці “ганяють вулицями автомобілем, як на реактивному літаку”. Він вважає, що за це має бути відповідальність. Яке саме покарання – міський голова не уточнював.

Після того, як на території всієї України скасують військовий стан, у Києві знімуть заборону на використання автомобілів із прямоточним глушником або без глушника.

Раніше експлуатацію таких автомобілів заборонили у Дніпрі. Були випадки, коли шум двигунів машин приймали за звуки ворожих крилатих ракет. При виявленні таких машин патрульні поліцейські відправляють їх на штрафмайданчик.

Джерело: “Today.ua”

standard

Перші перегони на київському іподромі відвідали понад три тисячі людей

Понад три тисячі киян відвідали перші кінні перегони літнього сезону на столичному іподромі.

Про це повідомляє Київська міська державна адміністрація з посиланням на ​​Комунальне підприємство “Київський іподром”, передає Укрінформ.

“На території київського іподрому відбулось відкриття літнього сезону та перші заїзди коней французької рисистої породи. Подію відвідали понад три тисячі киян”, – ідеться в повідомленні.

Команда іподрому під час воєнного стану продовжує роботу та організує кінні заїзди. Відтепер кінні перегони будуть проводитися регулярно. Окрім заїздів на території закладу буде організовано багато атракцій для дітей та їхніх батьків.

“У час війни зменшилась кількість спортивних подій. Наразі ми вирішили поступово відновлювати роботу та організовувати кінні перегони, адже це доступний спосіб провести час на свіжому повітрі”, – зауважили на підприємстві.

Комунальне підприємство наразі утримує та проводить тренінг для 300 коней верхових та рисистих порід. З перших днів війни співробітники працювали в штатному режимі і перебували поруч із тваринами, а також запроваджували всі необхідні заходи заради збереження коней у хорошій фізичній формі.

standard

На Софії Київській встановлять новий хрест

На Софії Київській незабаром встановлять новий хрест. Він замінить той, що в ніч на 15 січня впав з однієї з бань собору.

Який він матиме вигляд показав перший заступник генерального директора Національного заповідника “Софія Київська” Вадим Кириленко.

“Вже виготовили новий хрест для Софії. Він містить уцілілі елементи з того, що впав у січні – проміння та блюдця”, – написав він.

Вже 20 червня має розпочатися наступний важливий етап роботи – оздоблення та золочення.

Історія хреста із Софії Київської

14 січня 2022 року через сильні пориви вітру з купола Софійського собору впав триметровий хрест. Хрест завважки 50 кг.

Подію назвали недобрим знаком. Востаннє хрести замінювалися у 1978-1979 роках.

За словами заступника генерального директора заповідника Вадима Кириленка, тоді реставратори, імовірно, основу хрестів – чорний метал, огорнули міддю. Матеріали почали взаємодіяти один з одним, що призвело до деструкції.

Зараз фахівці обстежують куполи й хрести. Якщо останні становитимуть небезпеку для киян – їх знімуть.

Хрест реставрували й 2 березня за допомогою крана-підіймача встановили на його історичне місце на бані собору.

Джерело: Gazeta.ua

standard

До Києва приїдуть Макрон, Шольц та Драгі

Про це пише Financial Times із посиланням на свої джерела.

Візит відбудеться, найімовірніше, 16 червня перед рішенням Єврокомісії про надання Україні статусу кандидата в члени ЄС.

Брюссель, ймовірно, скаже, що Україна має набути статусу кандидата в члени ЄС за умови, що вона проведе низку реформ, спрямованих на зміцнення верховенства права та боротьбу з широко поширеною корупцією.

Країни ЄС, як і раніше, розходяться в думках щодо того, чи слід розглядати ці реформи як попередню умову до того, як Україна стане кандидатом у члени ЄС, чи слід зазначити контрольний список реформ перед наступним кроком на шляху до ЄС — офіційним відкриттям переговорів про вступ, що також вимагатиме одностайності серед держав-членів ЄС.

Візит Макрона, Шольца та Драгі необхідний для збору достатньої підтримки для варіанта надання статусу кандидата в члени ЄС вже зараз, а список реформ, які необхідно виконати, нададуть на пізнішому етапі, пояснюють співрозмовники.

Джерело: “Соцпортал”