Невідома Польща: Люблін туристичний

standard

Невідома Польща: Люблін туристичний

image-1f8610934f79e1c33349dc6f1c25043c740b942407da63e8e2358b96c54fccb9-VСучасний Люблін – одне з найулюбленіх європейських міст серед туристів. Комфортне, привітне, з багатьма визначними пам’ятками, вартими до уваги.

Найбільше уваги пропонуємо звернути на:

Спасо-Преображенський собор – головний храм Люблінсько-Холмської єпархії Польської Автокефальної Православної Церкви та резиденція Преображенської парафії Любліна. Розташований на вулиці «Російська» (пол. Ruskiej). у 1960-х храм був внесений до реєстру історичних пам’яток Польщі. Сучасна будівля церкви була побудована в 1607-1633 на місці двох попередніх церков. Освятив храм в 1633 році митрополит Київський Петро Могила. У період будівництва і протягом наступних кількох десятиліть приналежність церкви була предметом спору між православними та уніатами, в результаті в 1695 році храм виявився під контролем уніатів. Люблінський прихід повернувся до Православної Церкви в 1875 році, після ліквідації Холмської архиєпархії уніатів.
кафедральный-собор
Кафедральний собор святих Іоанна Хрестителя і Євангеліста Іоанна розташований недалеко від Старого міста – це найзначніша культова споруда Любліна. Він був зведений в 1583-1605 рр. одночасно з єзуїтською колегією. Пізніше храм перебудовувався і після пожежі 1751 р був відновлений в бароковому стилі. У 1755-57 рр. Юзеф Мауер виконав розпис собору, що викликає захоплення і зараз.

Церковно-монастирський комплекс Св. Апостолів Петра і Павла зведений в 1726-1733 роках в скромному типово «капуцинського» стилі бароко.

Костел з монастирем Сестер Кармеліток побудований в 1660 році, зараз це – державна клініка.

Поруч з новою ратушею знаходиться костел Св. Духа, побудований в 1419 році як лікарняна церква

AEnRpLk66n

Люблінський королівський замок – оборонний і палацовий архітектурний комплекс в польському місті Люблін. Велична резиденція закладена близько 1520 року королем Сигізмундом I; в 1569 році тут була підписана і ратифікована Люблінська унія. Згодом комплекс кілька разів перебудовувався, в тому числі в стилі неоготики.

Музей люблінського села – музей під відкритим небом, що знаходиться в місті Люблін. Музей розташовується за адресою Алея Варшавська, 96. Музей зберігає об’єкти дерев’яного зодчества, збирає предмети матеріальної народної культури Люблінського воєводства, поширюючи інформацію про народні звичаї і проводячи різні етнографічні заходи.

Крім безлічі сакральних споруд м Люблін містить унікальні палаци: бароковий палац Чарторийських, палац Морських, Люблінський замок – сьогодні Люблінський музей.

Підготував О.Федоренко (фото автора)

метро, метрополітен, затори
standard

Станція метро “Петрівка” може стати “Бандерівкою”

Вчора на сайті Київради з’явилась  петиція за перейменування  станцію метро «Петрівка». Автор петиції Гусаківський Андрій Сергійович, пояснює:

Назва “Петрівка” не є історично-сформованим топонімом міста, як більшість інших назв місцин, а штучно-привнесеним більшовиками у 1930-х. Власне ця назва увіковічнює одного з більшовицьких катів України – Петрівського. В столиці незалежної України неприпустиме увіковічення імені одного з її суворих супротивників. Саме тому, перейменування є вкрай необхідним. Також зважаючи на те, що Московський проспект, що проходить повз цю станцію метро на поверхні, планується перейменувати у проспект Степана Бандери, висувається пропозиція щодо аналогічного перейменування станції метро “Петрівка” на “Бандерівка”.

Петиція вже набрала 120 підписів.

standard

«Невідома Польща» – Люблін

1387390533_lublin«Вісник Києва» розпочинає цикл репортажів «Невідома Польща» . Наші кореспонденти працюватимуть в різних містах Польщі, аналізуючи польський досвід реформ. Головним акцентом репортажів   є  показове для України впровадження місцевого самоврядування.

Першим містом репортажів став Люблін.

Люблін  ще називають столицею східної Польщі. Люблін – це місто із 700-літньою історією, багатою на події, що змінили Польщу і Європу. Історична спадщина Любліна, насичена ягеллонською традицією, переплетення народів, культур і релігій створили чарівну атмосферу, яку можна відчути й пережити.

Його історичні мультикультурність та мультирелігійність знайшли своє відображення в різноманітності архітектури, топографії, а також вплинули на його подальший суспільно-культурний розвиток. Всі ці фактори створюють унікальний місцевий колорит Любліна, що робить його надзвичайно привабливим не тільки для туристів, а й для кінематографів, які постійно знаходять у ньому наснаги для створення своїх проектів. Адже не дарма Люблін вже багато століть виконує роль культурного центру на кордонах Західної і Східної Європи. І в наш час місто є місцем зустрічей вчених, діячів мистецтв, студентів і підприємців.

Перші поселення на цій території з’явилися в VI столітті, проте в статусі міста Люблін став відомий з XI століття. Завдяки своєму розташуванню на периферії тодішньої польської держави і орієнтованої на схід політики пястівськими князів, вже на рубежі XII-XIII століть поселення почало відігравати серйозну роль. Це проклало дорогу взаємного проникнення культурних впливів, торгових контактів, які пізніше вплинули на його становлення.

Статус міста Люблін отримав в 1317 році, коли  зміцнив своє становище серед інших міст Польщі та Європи. У ті часи Люблін славився своїми ярмарками, на які з’їжджалися купці з сусідніх держав Литви і Росії, кавказьких та чорноморських держав.

Одним з найбільших досягнень в історії Любліна стало підписання 1 липня 1569 року Польсько-Литовської унії. Це була найважливіша подія на міжнародній арені, яка визначила політичну форму держави аж до епохи поділів Польщі. Підписання та складання присяги мало місце в Люблінському замку. Унія з’єднувала Польське Королівство і Велике Князівство Литовське. З тих пір загальною була зовнішня політика і монета, а окремими – скарбниця, адміністрація, правосуддя і військо.

Наступним,  одним з найважчих для Любліна, став період іноземного панування. Початок австрійського правління приніс місту значне збіднення його жителів. У 1809 році місто було включене до Варшавського Князівства, а в 1815 році Люблін став частиною королівства під російським правлінням. Після листопадового повстання на місто впали репресії, промисловість і торгівля пішли в збиток, а цензура дієво пригальмовувала розвиток культурного життя міста. Пожвавлення відбулося в 60-і роки, після чого відбулося помітне зростання населення з 28,9 тис. до 50,2 в період з 1873 по 1897 роки.

У 1918 році, після більш ніж 130 років неволі, в Любліні було створено Тимчасовий Уряд Польської Республіки, а також заснований знаменитий Люблінський Католицький Університет.

Під час другої світової війни Люблін був важливим центром для створення структур опору. Дух непокори проявився пізніше і за часів комуністичного правління. У липні 1980 року в місті відбулися перші робочі страйки, що мали відношення до створення громадського руху «Солідарність».

Населення сучасного Любліна складає за останнім переписом 2010 р. 348 450 жителів. Зараз Люблін це розвинене Європейське місто з величезними перспективами в якості моста” між сходом і заходом.

Але перш за все це розвинений туристичний центр. Щороку сюди приїжджають тисячі туристів і студентів. Сучасний Люблін великий промисловий і культурний центр, в архітектурному вигляді якого тісно переплелися минуле і сьогодення. Люблін називають «Козячим градом» через зображеного на його гербі білого козла, що збирається поласувати виноградною лозою.

Підготував О.Старовойт

 

standard

В Києві з’явиться арт-об’єкт, що передаватиме мистецтво в космос

У лютому до столиці приїжджав відомий американський художник Девід Датуна. Він працює над глобальним арт-проектом FreeSpace, який буде запущено в космос вже наступного року. А одним із перших міст, де встановлять арт-об’єкти, що з’єднають нас із космосом, митець обрав Київ.

Девід Датуна у своїй творчості вдало поєднує мистецтво і новітні технології, у його доробку – перший арт-об’єкт із використанням штучного інтелекту та Google-окулярів, незвичні картини з оптичних лінз. Одну з робіт – “Горинич” – він присвятив Україні: на ній на тлі жовто-блакитного прапору зображені три тризуби.

– Герб – це символ влади, три герби показують, що влада в країні сама себе клонує, вона розширюється настільки, що для самого народу не залишається місця, – пояснює Девід. – Один Майдан змінюється іншим, люди жаліються, живуть погано, влада фактично поїдає свій народ.

Амбітний проект FreeSpace митець здійснює за допомогою провідних спеціалістів NASA і DARPA та за підтримки уряду США, великих корпорацій і приватних меценатів. Арт-супутник 2017 року буде запущено на найвіддаленішу орбіту планети Земля – він прийматиме твори мистецтва від всіх охочих.

– Моя концепція – створення нової цивілізації, ментально вільної від земних оков за допомогою мистецтва, – розповів “Вечірці” Девід Датуна. – Тільки мистецтво може об’єднати і звільнити, а лише вільна людина може мріяти і побудувати новий світ. В першу чергу, він розрахований на дітей, які творитимуть майбутнє. 

Таким чином космос перетвориться на одне велике “полотно”, а супутник стане своєрідним музеєм цивілізації і ідей, що літатиме на орбіті Землі тисячі років. Кожен охочий має змогу відправити в космос будь-який витвір мистецтва в електронному варіанті – малюнок, фотографію, музику, фільм чи цитату. Зробити це можна за допомогою спеціального додатка в Інтернеті, що запрацює вже влітку. А для популяризації проекту в найбільших містах світу, серед яких Нью-Йорк і Лондон, будуть встановлені арт-інсталяції: вони працюватимуть як антени і також передаватимуть послання. Одним з перших міст для старту проекту буде й українська столиця, яка сьогодні асоціюється з боротьбою за свободу.

– В різних містах скульптури будуть різні, вони визначатимуть дух місця, уособлюватимуть національну ідентичність, – зазначив Девід Датуна. – В Києві  арт-об’єкт матиме українське обличчя – елементи національного орнаменту чи прапора.  Звісно, використовуватиму свої “фірмові” оптичні лінзи – крізь них люди наче дивитимуться в космос. 

Найкращим місцем для такої тимчасової скульптури митець вважає площу в центрі міста, щоб доступ до неї мало якомога більше людей. Під час візиту він відвідав столичну школу-інтернат № 6 для глухих дітей, де разом з вихованцями намалював картину. Вона буде переведена в цифровий формат і першою від України відправиться в космос.

“Вечірка” також поцікавилася враженнями митця від Києва.

– Два дні я гуляв містом і мене вразила Києво-Печерська Лавра, – поділився Девід Датуна. – В її печерах надзвичайна енергетика. Таке я відчував лише спускаючись до Гроба Господнього в Єрусалимі. Був на Майдані, в церквах, в Парку Слави, захоплений скульптурою Батьківщини-Матері. Зрозумів, що потрібно приїхати сюди в інші пори року, коли все квітне. Місто творять люди. Незважаючи на економічну ситуацію і війну, мешканці Києва – дуже теплі, відкриті, чуйні, в їх очах – надія і любов.

Вечірній Київ

standard

У Києві запрацюють вісім фонтанів у центрі міста

Вісім фонтанів, що перебувають на балансі КП “Київводфонд”, відновлять свою роботу навесні і працюватимуть упродовж усього сезону. Про це повідомила “Українська правда. Київ” з посиланням на керівника “Київводфонду” Світлану Козловську.

– Подорожчання електроенергії, води та робіт з очищення робить витрати на утримання працюючих фонтанів просто космічними. Йдеться про десятки тисяч гривень на місяць. Але фонтани – це окраса міста і туристична атракція. Тому у весняно-літній період вони будуть працювати, – запевнила Козловська.

За її словами, на сьогодні на балансі підприємства перебуває 8 фонтанних комплексів.

– Із них можна хоч завтра запускати 3 фонтани на Майдані Незалежності (“Засновники Києва”, “Водяна куля”, “Каскадний”, який нещодавно відремонтували). А також “Хрещатик” – на головній вулиці столиці, навпроти ЦУМу та “Червоноармійський” на вулиці Великій Васильківській, 119/121″, – сказала Козловська.

Вона додала, що фонтани “Великий” та “Малі” на Майдані Незалежності, а також фонтани на Русанівському каналі потребують капітального ремонту, який проведуть цього року.