Майже 250 небезпечних пішохідних «зебр» виявили у столиці
Статистика дорожно-транспортних пригод у Києві, на жаль, дедалі погіршується. Кожна четверта ДТП, зафіксована в Україні в 2017 році, сталася у Києві. Йдеться про майже 27 тисяч випадків.
Громадська організація «Центр розвитку міста» презентувала свою карту найбільш небезпечних пішохідних переходів столиці. За цією інформацією, сьогодні у столиці налічується майже 250 небезпечних переходів. 54 з них – в Оболонському районі, 40 – у Деснянському, 33 – у Дарницькому. В інших районах міста їх кількість дещо менша.
Які основні критерії бралися до уваги під час визначення найбільш небезпечних переходів у столиці? Передусім, інтенсивність дорожнього руху на вулиці. Як власне автомобілів, так і пішоходів, які користуються переходом. А ще – наявність відповідних дорожніх знаків та якісної розмітки.
– Ще один дуже важливий нюанс – реальний стан дорожнього покриття, – зазначила одна із співзасновників проекту Вікторія Дей. – Ми чудово розуміємо, що це так само впливає на безпечність дорожньої ділянки.
Аналіз безпекової ситуації на дорогах Києва отримав продовження в новому році. 10 січня в Українському кризовому медіа-центрі були оприлюднені останні результати досліджень цієї столичної інфраструктури, отримані одним із столичних видань. За основу бралися GPS-дані київських маршруток про швидкість їх руху. Відповідно до них у місті сьогодні налічується 109 небезпечних пішохідних «зебр». Найбільш небезпечні пішохідні переходи на широких дорогах з кількома полосами, де транспорт рухається зі швидкістю понад 60 км/год. Водії, зазвичай, звертають недостатню увагу на дорожні знаки та далеко не завжди рахуються із новими ПДР. Часто-густо в таких місцях немає навіть «лежачого поліцейського». Хоча і він не рятує ситуацію.
– Ми взяли GPS-дані київських маршруток та відібрали з них тільки ті ділянки, на яких автобуси їздять швидше за дозволені 60 кілометрів на годину, – говорить автор проекту з дослідження небезпечних ділянок столичних доріг Владислав Герасименко. – Якщо вони там рухаються з більшою швидкістю, то цілком зрозуміло, що звичайний автомобіль при бажанні може їхати 100 кілометрів за годину і більше…
Далі громадські активісти взяли геодані про київські нерегульовані наземні переходи, тобто «зебри», та співставили ці дві карти. Залишилися лише ті переходи, які розміщені на дорозі зі швидким рухом. Відтак отриману інформацію порівняли з даними про останні десять наїздів на пішоходів у Києві. П’ять із десяти місць, де сталися ДТП, співпали з найбільш небезпечними «зебрами», які виокремили активісти.
– Зараз київська влада чи навіть поліція не зможуть визначити найнебезпечніші пішохідні переходи. Через те, що дані про ДТП, які збираються поліцією, досить обмежені, – зазначає Владислав Герасименко. – Якщо ви напишете запит в поліцію для отримання таких фактів, то замість точних координат, де сталася подія, у кращому випадку отримаєте назву вулиці, або взагалі лише назву району.
Чому так? Поліцейські просто не записують ці координати і самі не спроможні зробити такий аналіз. Тож громадським активістам доводиться з власної ініціативи прогнозувати і убезпечувати місця потенційних дорожніх пригод.
Серед основних рекомендацій для підвищення безпеки «зебр», які пропонують громадські активісти, створення штучних перешкод, які б змусили водіїв їхати повільніше: кругові рухи на перехрестях, штучне звуження смуги та «лежачі поліцейські». Головне знати, де саме на нас може чатувати небезпека: поінформований – значить, озброєний…
https://vechirniykiev.com.ua/news/mayzhe-250-nebezpechnykh-pishokhidnykh-zebr-vyyavyly-u-stolytsi
