Влада Нікольченко виграла срібло на Кубку світу з художньої гімнастики в Софії

standard

Влада Нікольченко виграла срібло на Кубку світу з художньої гімнастики в Софії

Українські гімнастки дуже гідно виступили на Кубку світу в Софії, хоча в групових змаганнях Україна двічі зупинилася за крок від п’єдесталу.

Оцінювати виступ з технічної точки зору можна як завгодно, але з художньої українки точно заслуговували медалей.

У вправі з п’ятьма обручами українки стали четвертими після Болгарії, Японії та Італії, а у вправі з трьома м’ячами і двома скакалками Україну випередили ті ж країни, але в трохи іншому порядку – Японія, Італія і Болгарія.

Втім, потрапити на п’єдестал пошани все таки вдалося. Влада Нікольченко показала другий результат у вправі з булавами, поступившись лідерством лише болгарській гімнастці Катрін Тасєєвій.

На жаль, не пощастило Олені Дьяченко – незважаючи на хороші програми і самовіддачу спортсменці не вдалося уникнути втраті предметів, тому й оцінки не дозволили боротися за призові місця.

https://glavcom.ua/sport/news/ukrajinka-nikolchenko-vigrala-sriblo-na-kubku-svitu-z-hudozhnoji-gimnastiki-v-sofiji-486019.html

 

standard

Вчені вивели новий сорт кукурудзи

Результати дослідження опубліковані в журналі Frontiers in Plant Science, пише landlord.ua.

Вчені розробили новий гібрид шляхом схрещування рослин. Гібрид містить природні варіації трьох генів, необхідних для виробництва великої кількості вітаміну А і двох амінокислот.

Отриманий гібрид має в 4,5 рази більше вмісту вітаміну А, лізину і триптофану, ніж в традиційних сортах кукурудзи.

Шляхом вирощування традиційних сортів і нових гібридів в двох різних районах Індії було встановлено, що врожайність нових гібридів подібна до існуючих сортів.

Дослідники вважають, що новий високоврожайний гібрид кукурудзи може допомогти в боротьбі з нестачею поживних мікроелементів у людей.

Кукурудза, третя за важливістю харчова культура після пшениці і рису в Індії, вирощується в цій країні протягом року. Гібридні різновиди кукурудзи в Індії збагачені лізином і триптофаном, але містять недостатню кількість вітаміну А.

Вітамін А необхідний для хорошого зору, здорових зубів, шкіри і скелетної тканини. Дефіцит вітаміну А, що переважає в країнах, що розвиваються, може викликати сліпоту і підвищувати сприйнятливість людини до інфекційних захворювань. Лізин і триптофан — важливі для здоров’я амінокислоти, які не можуть бути синтезовані організмом і повинні потрапляти в організм з їжею.

https://agroreview.com/news/vcheni-vyvely-novyj-sort-kukurudzy

 

standard

Вчені створили карту-прогноз кліматичних змін

Фахівці з Університету Цинцинаті у штаті Огайо розробили інтерактивну мапу, за допомогою якої можна відстежувати кліматичні зміни по всій земній кулі.

Співробітник Коледжу мистецтв і наук Університету Цинцинаті Томаш Степінські і його колега, польський дослідник Павло Нецтель, використовуючи інформацію з загальнодоступної бази WorldClim, візуалізували процес зміни клімату з плином часу. Ці дані записувалися на протязі 50 років 50 тисячами міжнародних метеорологічних станцій, розкиданих по всій Землі.

Карта отримала назву ClimateEx, і одна з її переваг полягає в тому, що вона дозволяє дослідникам вивчати критичні області. До них відноситься «тепліюча» Арктика, і, як з’ясувалося, тропіки навколо екватора, де клімат змінюється через місячні опади.

«Коли люди думають про зміну клімату, перше, що приходить на розум – це глобальне потепління, – каже Степінські. – Але важливо враховувати ще й рівень опадів, і наша математична модель їх якраз відображає».
Нетцель вважає, що карта буде особливо корисна при порівнянні або зіставленні географічно віддалених один від одного регіонів, таких, наприклад, як Солт-Лейк-Сіті в США і Тегеран в Ірані.

«ClimateEx – це швидше освітній інструмент, – говорить він. – Але вона може допомогти спланувати подорож або відповісти на такі цікаві питання, як «чи є в світі клімат, схожий на клімат Х’юстона?» або «куди поїхати, щоб відчути, що ти у Флориді?».
Більш того, карта пророкує, які райони можуть бути схильні до екстремальних погодних явищ типу ураганів і цунамі. Для цього користувачеві потрібно вказати на ділянку, де урагани трапляються досить часто, і карта скаже, який регіон буде виглядати для них найбільш «привабливими» через кілька десятків років.

«Клімат змінюється постійно, і не дивно, що в даний момент він не такий, яким був півмільйона років тому, – каже Степінські. – Проблема в тому, що в наш час це відбувається набагато швидше, і тодішні півмільйона років зараз можна порівняти з одним століттям».
Експерти підкреслюють, що проект не призначений для запобігання надзвичайних ситуацій, проте дає загальне уявлення про кліматичне майбутнє Землі і може бути корисним при стратегічному плануванні розвитку урбанізованого простору. На їхню думку, знання про потенційні небезпеки вдосконалить процес містобудування.

У статті, опублікованої в Бюлетені Американського метеорологічного спільноти, Степінські і Нетцель розповіли про те, що кліматичних близнюком Цинцинаті є італійський Віченца: в обох містах в залежності від сезону погода змінюється з однаковою швидкістю.

http://cikavosti.com/vcheni-stvorili-karty-prognoz-klimatichnih-zmin/

 

standard

Гокінга поховають біля Дарвіна та Ньютона

Прах Стівена Гокінга поховають у Вестмінстерському абатстві, поряд з могилами Ісаака Ньютона та Чарльза Дарвіна.

За повідомленням сім’ї Гокінга, поминальна служба пройде в Кембриджі – місті, яке він дуже любив. Це відбудеться першого квітня в церкві Святої Марії Кембриджського університету.

Ця церква знаходиться недалеко від університетського коледжу Гонвілл-енд-Кіз, де Гокінг пропрацював понад 50 років. Інформацію про поминальну службу розмістили на сайті коледжу діти вченого.

“Наш батько жив та працював у Кембриджі понад 50 років. Він був невіддільною та помітною частиною життя міста. Саме тому ми вирішили провести поминальну службу в місті, яке він так любив, і яке любило його. Життя і робота нашого батька багато означала для багатьох людей, як релігійних, так і не релігійних. Відповідно, служба буде проходити з урахуванням всіх традицій”, – йдеться в заяві дітей Стівена Гокінга.

Похорони відбудуться 31 березня. На них будуть присутні родичі, друзі та колеги Гокінга.

Відомий англійський фізик-теоретик, космолог та популяризатор науки Стівен Гокінг став одним і з найвідоміших вчених свого часу, не дивлячись на важку хворобу. Він помер 14 березня в себе вдома в Кембриджі у віці 76 років.

Його книга “Коротка історія часу”, видана в 1988 році, стала світовим бестселером.

http://www.bbc.com/ukrainian/news-43478907

 

standard

Українські науковці хочуть створити базу на Місяці

Планується, що астронавти зможуть на базі жити повноцінно: там буде кисень і вода, а персонал працюватиме вахтовим методом

Промислово-дослідницька база на Місяці, яку пропонують збудувати спеціалісти КБ «Південне», може стати початком ери польотів до інших планет.

Про це сказав представник КБ «Південне» Геннадій Осиновий, презентуючи проект «Місячна промислово-дослідницька база», повідомляє 1NEWS з посиланням на Укрінформ.

«Цей проект неминуче дасть потужний поштовх до розвитку технологій і нових систем космічних літальних апаратів, апаратури зв’язку, управління, автономного життєзабезпечення. Він дуже складний і дорогий. Тому вирішити його можна буде тільки спільними зусиллями фахівців і компаній з багатьох країн світу, а також фінансування робіт урядами найбільш розвинених країн. Але в разі успіху людство отримає інтелектуальний і технологічний прорив, який можна порівняти з початком межконтинентального мореплавання і відкриттям нових земель, виникненням авіації, а також початком ери польотів в навколоземний простір», — сказав Осиновий.

За його словами, при створенні такої бази планується пройти п’ять етапів: попередній, мінімальної конфігурації, розширення бази до її робочого об’єму, створення систем автономного життєвого самозабезпечення персоналу на ній і переходу до постійно діючого об’єкту на Місяці.

Зокрема, попередній етап вже проводиться фахівцями як самого КБ, так і його партнерами з інших країн. Ведеться картографування видимої поверхні Місяця для вибору місця розташування майбутньої бази. Паралельно в КБ «Південне» ведеться розробка важкої ракети-носія «Криптон» для цієї місячної програми, а також розгінного і посадкового місячних модулів, здатних на поверхню цієї планети доставити 4 космонавтів, модулі для створення самої бази, енергетичну установку для живлення бази і так званого місячного «Ровера» — місяцеходу, на якому космонавти зможуть переміщатися по поверхні планети.

Далі планується провести 5 пусків важких ракет-носіїв «Криптон» для доставки на Місяць перших місячних модулів, перших екіпажів для початку монтажу бази.

Планується, що астронавти зможуть на базі жити повноцінно: там буде кисень і вода, а персонал працюватиме вахтовим методом.

Розробники проекту припускають, що промислово-дослідницька база дозволить видобувати на Місяці рідкоземельні метали, проводити наукові експерименти і готуватись до запуску космічних кораблів на інші планети.

https://1news.com.ua/ukraine/ukrayinski-naukovtsi-hochut-stvoriti-bazu-na-misyatsi.html