УЧЕНІ ЗАЯВИЛИ ПРО СТВОРЕННЯ ХИМЕРИ ВІВЦІ ТА ЛЮДИНИ

УЧЕНІ ЗАЯВИЛИ ПРО СТВОРЕННЯ ХИМЕРИ ВІВЦІ ТА ЛЮДИНИ

Істота проіснувала 28 днів.

Дослідники Стенфордського університету оголосили про перший гібридний ембріон, який створили за допомогою внесення стовбурових клітин людини до організму вівці.

В результаті на 99% істота схожа на вівцю, але було дещо і від людини. Людський ембріон прожив лише 28 днів, але експеримент довів успіх, що наразі цілком ймовірно схрестити людину та тварину, пише видання Science Alert.

“Внесок людських клітин досі дуже малий”, – ділиться своїми враженнями біолог зі стовбурових клітин Хіро Накаучі під час презентації результатів в Техасі.

За його словами, вдалось імплантувати клітини людини до вівці у співвідношенні одна до 10 тисяч.

Наразі дослідників вважають здебільшого божевільними, але у майбутньому такі деформації можуть допомогти вирішити проблему з пересадкою людині життєво необхідних органів.

Біолог з репродукції Каліфорнійського університету Пабло Росс стверджує, що навіть сьогодні після пересадки віруси завжди атакують імунну систему.

Для подальшого успіху, на думку вчених, принаймні 1% клітин ембріона повинен бути від людини. Відтак, перед дослідниками стоїть нелегка задача. Втім, існує етична проблема щодо збільшення людського співвідношення в химерній істоті. Зокрема, йдеться про ризик, чи не перейдуть людські клітини до мозку тварини. Вчені зізнаються, що всі підходи у генетиці є недосконалими, але у хворої людини з’являється надія на життя.

https://tsn.ua/nauka_it/ucheni-zayavili-pro-stvorennya-himeri-vivci-ta-lyudini-1112157.html

У Великобританії будуть використовувати енергію вітру від проїжджаючих поїздів

Лондонський стартап Moya Power вважає, що не можна ігнорувати будь-які потоки вітру — кожен з них є джерелом енергії.

Стартап пропонує встановлювати в тунелях лондонських залізниць спеціальні панелі, що приводяться в рух вітром. Їх рух буде перероблятися в електроенергію.

Китайські дракони у Львові…

Упродовж 15-18 лютого у Львові всьоме відбудеться масштабне святкування китайського Нового року з ходою драконів, лазерним шоу, гастрономічними цікавинками й встановленням рекорду.

15 лютого – Стрітення

П’ятнадцятого лютого – свято Стрітення, в народі“Стрічання“, “Громиця”, “Зимобор”, яке відзначають через 40 днiв пiсля Рiздва Христового.

На Стрітення, за народними уявленнями, зима іде туди, де було літо, а літо – де була зима. Дорогою вони зустрічаються і говорять між собою:

– Боже, поможи тобі, зимо! – каже літо.
– Дай, Боже, здоров’я! – відповідає зима.
– Бач, зимо, – дорікає літо, – що я наробило і напрацювало, ти поїла і попила!

За народним віруванням, літо зустрічається з зимою двічі на рік: на Стрітення – 15 лютого – та в день святої Анни – 22 грудня. В народі уявляли, що навесні Зима – стара баба, а Літо – молода дівчина.

На Стрітення Зиму веде попід руки старий дід Мороз, вона зігнулася, трясеться і ледве йде. Кожух на бабі Зимі полатаний, чоботи подерті, а в хустці на голові миші діри погризли, і з тих дір сиве волосся стирчить. В руках Зима несе надщерблений кошик з льодом, а через плечі у неї – порожнісінька торба.

У Літа вінок на голові, сорочка, квітами мережена, зелена плахта, – весела і вродлива дівчина. Літо несе в руках серп і сніп жита та пшениці.

При зустрічі стара Зима і молоде Літо сперечаються між собою – кому йти, а кому вертатися? Якщо до вечора стане тепліше – Літо пересперечало Зиму, а якщо холодніше – Зима. “…Та як би вона (зима) вже там не хвицалась, а як літо посміхнеться, то сонце засяє, вітер повіє і земля проснеться!” – каже Олекса Воропай у книзі “Звичаї нашого народу” про зустріч літа з зимою.

В цей день в церквах України святили воду та свічі. Посвячені на Стрітення свічки звалися “громичними”, бо їх запалювали і ставили перед образами під час грози, щоб оберегти людей і худобу від грому. Ці ж свічки давали в руки вмираючому при читанні одхідної молитви.  В день Стрітення, коли приходили з церкви, запалювали “громичну” свічку – “щоб весняна повінь не пошкодила посівам і щоб мороз дерев не побив!”.  Від “громичної” свічки і саме свято, крім “Стрітення” або “Стрічання”, називалося колись “Громиця”.

Коли святили в церкві воду, селяни набирали тієї води в нову – ще не вживану – посудину, приносили додому і пильно берегли. Цій воді приписувалась магічна сила. За народним уявленням, це – цілюща вода. Нею натирали хворі місця і вірили, що “поможе”. Найкраще ця вода ніби помагала від “пристріту” – від хвороби, що її спричиняло “погане” око.

Колись, як чумак виходив у дорогу, господар давав йому хліб, сіль і кропив стрітенською водою волів, воза і самого чумака, примовляючи: “Боже тебе збережи!”. Так само і батько відряджав сина на війну, скроплюючи стрітенською водою на щасливе повернення.

Господарі також ворожили на врожай, виставляючи на ніч тарілку з зерном на двір. Якщо ранком є роса – врожай, нема роси – немає врожаю.

Народні прикмети

• Ясна і тиха погода в цей день віщує добрий урожай поля і роїння бджіл.
• Вітер – погана ознака.
• Відлига – жди пізньої весни і бережи пашу та хліб, бо в поле виїдеш нескоро.
• Як на Стрітення півень нап’ється води з калюжі, то жди ще стужі!
• Як нап’ється півень води, то набереться господар біди!
• Коли на Громицю півень нап’ється водиці, то на Юрія віл не наїсться травиці.
• День Стрітення теплий і сонячний, то і весна тепла.
• Якщо на Стрітення дорогу перемітає – весна буде пізньою і холодною.
• Якщо в цей день сніжок – весною буде дощик, тобто весна буде затяжною і дощовою.
• Передбачити погоду могла і курка: якщо нап’ється біля порогу води – весна буде теплою і ранньою.
• Як на Стрітення з стріх капа, ще велика буде зима.
• Як на Стрітення є під стріхами бурульки, то цього року буде добрий урожай кукурудзи.
• На Стрітення із стріх капає – бути затяжній весні, якщо тепло, а зі стріх не капає – весна буде рання, суха.
• Цього дня відлига – на ранню й теплу весну, сніг – на дощову, тривалу, а коли хуга – весна буде пізня й холодна.
• Якщо в цей день не видно сонечка – чекай суворих морозів.
• Вітер на Стрітення – до врожаю плодових дерев.
• Якщо на Стрітення холодно, то вже скоро весна.
• Як капає зі стріх, то буде так капати з очей (ще повернуться морози).
• На дахах довгі бурульки – стільки ще випаде снігу.
• Якщо вранці випав сніг – на врожай ранніх хлібів; коли ж у полудень – зернові будуть середні, а увечері – недорід.
• Якщо на деревах іній – вродять добре гречка і бульба.
• Як капає зі стріх, так капатиме з вуликів.
• Як на Стрітення дорогу перемітає, то корм відлітає.
• Якщо у цей день хуртовина дорогу перемете – весна буде пізня й холодна.
• Якщо на Стрітення сонце визирає з-поза хмар, то весна не забариться, а якщо цього дня не буде видно сонця, то 24 лютого вдарять морози.
• Якщо 15 лютого випав сніг – на дощову й холодну весну.
• Як на Громницю з дахів тече, то довгою буде зима.
• Як на Громницю день ясний, то буде льон прекрасний.
• Як сонце ясне на Громницю буде, то снігу випаде більше, ніж перед тим.
• Якщо на Стрітення півень води нап’ється на порозі, то на Явдохи (14 березня) віл нап’ється на дорозі.

http://traditions.in.ua/kalendarni-sviata/zymovyi-tsykl/290-15-liutogo-stritennia

Куди дівається свідомість людини після смерті: дослідження

За останні кілька років вчені знайшли докази того, що після моменту, іменованого смертю, проходить досить тривалий період часу, перш ніж клітини головного мозку зруйнуються настільки, щоб їх вже не можна було повернути до життя.

Про це пише журналіст Касталія Медрано в своїй статті для журналуNewsweek .

“Поки клітини всередині нашого тіла починають поступово йти до свого власного процесу смерті, проходить досить тривалий період часу, – цитує автор слова доктора Сема Парнія, директора досліджень за критичним догляду та реанімації в Нью-Йорку.

Клітини не миттєво переключаються з живого стану на мертвий. Наприклад, клітини набагато стійкіші до зупинки серця, ніж ми думаємо, зазначив Парнія.

За словами професора мікробіології Університету Вашингтона Пітера Ноубла, вчені, що працюють над людськими трупами, час від часу спостерігають гени, які активні після смерті і навіть продовжують розмноження.

“Ми цього не очікували, – сказав Нобл в інтерв’ю Newsweek – Ви можете собі уявити, через двадцять чотири години після [смерті] ви берете зразок і розшифровки генів дійсно збільшуються в кількості? Це було несподіванкою”, – цитує його Медрано.

Досить багато хто з “живучих” генів є генами розвитку, зазначив Нобл, в період відразу після смерті тіла починають повертатися до клітинних умов, які мали місце бути, коли людина перебувала в стані ембріона.

Учений виявив, що після смерті деякі клітини залишаються життєздатними протягом декількох тижнів. Його дослідження передбачає процес “поетапного закриття”, за допомогою якого клітини організму вмирають поступово, з різною швидкістю, а не всі одночасно.

Крім того, доктор Парнія наводить приклад з розповідями пацієнтів, що пережили клінічну смерть. Їхні розповіді після “повернення” подібні: яскраві вогні, доброзичливі керівні фігури, полегшення від фізичного болю і глибоке почуття спокою.

“Як ці пацієнти були в змозі описати об’єктивні події, що відбувалися, коли вони були мертві”, – задається питанням вчений.

“Схоже, це говорить про те, що коли наші мізки і тіла вмирають, наша свідомість не вмирає або, щонайменше, не відразу”, – стверджує Парнія.

Доктор наголосив, що людська свідомість не може зникнути відразу ж після проходження “порога” смерті, вона функціонує і певний час не розсіюється.

https://www.obozrevatel.com/ukr/tech/science/kudi-divaetsya-svidomist-lyudini-pislya-smerti-doslidzhennya.htm