Люди по всьому світу вже зараз помирають від кліматичних змін

Люди по всьому світу вже зараз помирають від кліматичних змін

Вже сьогодні тисячі людей по всьому світу гинуть від згубних наслідків кліматичної кризи, але офіційне документування смертей не враховує вплив цих масштабних екологічних катастроф.

Як повідомляє Science Alert, до такого висновку дійшла група австралійських експертів в області охорони здоров’я. Їх стаття опублікована в журналі The Lancet Planetary Health. Вчені вважають, що в Австралії аномальна спека є найбільш небезпечним ризиком, пов’язаним з глобальним потеплінням.

Якщо рівень викидів в світі залишиться на нинішньому рівні, до 2080 року в містах країни смертність від підвищеної температури може збільшитися щонайменше у чотири рази.

«Зміна клімату – це вбивця, але ми не вказуємо це у свідоцтвах про смерть», – зазначає лікар Арнагретта Хантер з Австралійського національного університету. На думку вчених, в Австралії кількість смертей від спеки значно занижена в офіційній статистиці – щонайменше, в 50 разів.

Автори зазначають, що ці дані є важливими для розуміння масштабів кризи, хоча визнають, що можна діагностувати у пацієнта серцевий напад або рак, але обгрунтовано зв’язати його смерть з кліматичними факторами – набагато складніше.

Дослідники попереджають, що зміна клімату стане одним із найскладніших викликів для охорони здоров’я, навіть після приборкання епідемії коронавірусу.

«Ми успішно відстежуємо смертність від коронавірусу, але нам також потрібні працівники охорони здоров’я і системи для підтвердження зв’язку між нашим здоров’ям та довкіллям», – вважають медики.

Джерело: https://svidok.online/lyudy-po-vs-omu-svitu-vzhe-zaraz-pomy-rayut-vid-klimaty-chny-h-zmin/

Справжня причина кліматичної катастрофи

Вчені Ратґерського університету в США з’ясували, що нинішнє потепління не має аналогів принаймні за останні 66 мільйонів років, оскільки всі інші великі кліматичні зміни відбувалися, в основному, із-за змін в орбіті Землі, а не з-за парникових газів. При цьому сучасне танення льодовиків, що приводить до катастрофічних затоплень, пов’язано саме з діяльністю людини, а не з астрономічними циклами. Стаття дослідників, що розкриває справжню причину коливань рівня моря, опублікована в Science Advances.

Щоб простежити за історією рівня моря і льодовикових покривів Землі в кайнозойську еру (почалася 66 мільйонів років тому і триває досі), фахівці проаналізували хімічний склад зразків глибоководних осадових порід в Тихому океані. За вмістом ізотопів кисню-18 в останках черепашок форамініфер можна дізнатися температуру морської води і її насиченості киснем в минулому, а співвідношення магнію і кальцію (Mg/Ca) служить незалежним показником температури глибинних шарів.

Вміст ізотопів кисню-18 в морській воді залежить від льодовикового покриву на континентах і рівня моря. При цьому попередні дослідження показали, що цикли Міланковіча — зміни в кількості світла, що досягає поверхні Землі, із-за коливань в орбіті й осі планети — також впливають на рівень ізотопів в придонних відкладеннях. Виявилося, що від 56 до 48 мільйонів років тому в історії Землі настав теплий період, що характеризується високим вмістом вуглекислого газу в атмосфері, підвищеним рівнем моря і відсутністю льодовикового покриву. Потім почалося зростання льодовиків: 34 мільйони років тому з’явилися перші льодовикові щити, 12,8 мільйона років тому льодовиковий покрив охопив Східну Антарктику, а 2,5 мільйона років тому лід покрили як Південний, так і Північний полюс. При цьому падіння рівня моря на 35 метрів сталося 27-20 тисяч років тому, потім почався період його підвищення зі швидкістю 40 міліметрів в рік (19-10 тисяч років тому), а до 1900 року рівень моря залишався незмінним. У XX столітті він знову почав зростати з прискоренням. Ці коливання за винятком сучасного потепління збігаються з хронологією циклів Міланковіча. Хоча вміст вуглекислого газу чинило вплив на парниковий ефект, танення льоду і підвищення рівня моря, в минулому домінуючим фактором кліматичних змін були саме невеликі зміни в орбіті Землі

Джерело: https://cikavosti.com/rozkrita-spravjnia-prichina-klimatichnoi-katastrofi/#hcq=WjJEWZr

Особлива технологія врятує острова від підвищення рівня океану

Новий дослідницький проєкт Массачусетського технологічного інституту може допомогти врятувати невеликі острови і прибережні міста, яким загрожує підвищення рівня моря.

Проєкт використовує океанські хвилі для переміщення піску на берег і може бути використаний для додавання обсягу суші до загальної маси схильних до ризику островів або прибережних міст. В ході перших випробувань ця технологія додала трохи більше пів метра до берегової лінії невеликого острова на Мальдівах всього за чотири місяці

Вчені занурюють у воду бульбашки, заповнені повітрям або піском, і встановлюють їх на дні в стратегічних місцях. Бульбашки діють як природні пандуси, які підіймають океанські хвилі і коли вони стикаються з конструкцією, сила цього зіткнення і виштовхує пісок з дна далі на берег.

Команда вже провела чотири випробування в польових умовах, і зараз вона запланувала ще два на кінець цього року і початок 2021 року. За даними групи, близько 40% населення Землі проживає в прибережних регіонах або острівних країнах, яким загрожуватиме підвищення рівня моря найближчим часом

Джерело: https://cikavosti.com/osobliva-tehnologiia-vriatyie-ostrova-vid-pidvishennia-rivnia-okeany/#hcq=3hIWHZr

Антарктида зеленіє…

На тлі кліматичних змін Антарктида, що майже повністю вкрита льодом, поступово змінюється. Поверх талого снігу цвітуть водорості, чий зелений колір видно навіть з космосу. У майбутньому вони можуть стати харчовою базою для інших видів і змінити екосистему континенту.

Про це йдеться у статті групи британських дослідників, опублікованій в журналі Nature.

Цвітіння водоростей на поверхні снігу в Антарктиді були вперше описані ще в середині ХХ століття і визначені як багате харчове джерело, що складається з великої кількості видів. Хоча водорості ростуть лише на невеликій частці континенту, зокрема на Антарктичному півострові, вони суттєво впливають на морську і наземну екосистему регіону.

Підвищення температури повітря на 1,5 °С суттєво впливає на розмноження водоростей. У зв’язку з глобальним потеплінням площа їхнього розмноження лише зростає, що може мати вирішальне значення для екосистемних змін Антарктиди.

Зазначається, що поширення снігових водоростей співпадає з територіями колоній пінгвінів, тюленів та інших тварин — організми живляться, серед іншого, їхнім послідом. Тенденції підвищення температури влітку говорять про подальше розширення ареалу снігових водоростей, збільшення його видового різноманіття та ущільнення співіснування з іншими організмами — грибками, бактеріями тощо.

«Це симбіоз. Це потенційно може сформувати нові місця для життя. Це початок нової екосистеми», — сказав в інтерв’ю The Guardian учений Метт Дейві з Кембриджського університету, один з керівників дослідження.

Джерело: https://svidok.online/klimaty-chni-zminy-pry-zvodyat-do-vy-ny-knennya-novoyi-ekosy-stemy/

Всередині Землі – вода?

Земне ядро може бути величезним резервуаром, в якому сконцентрована велика частина існуючої на нашій планеті води. До такого висновку прийшли дослідники з наукових установ різних країн світу, які зацікавилися вмістом води в центрі Землі. Про це повідомляє “Урядовий кур’єр».

Вчені кажуть, що у науки досі немає точних даних про розподіл води на Землі. «Ми мало що знаємо про вміст води в глибоких шарах планети, тому в розрахунках про розподіл води занадто багато неточностей. Нові дослідження показують, що Земля могла поглинути величезні обсяги води на ранніх стадіях свого існування, і в такому випадку досить велика ймовірність того, що більша частина води на планеті зібралася в ділянці ядра», — відзначають автори нової статті.

Дослідження, за підсумками яких вчені встановили розподіл водню в сплавах з заліза і силікатів, з яких, імовірно, складається земне ядро, показали, що гіпотеза про те, що ядро планети складається переважно з води, може виявитися не такою вже й фантастичною. Якщо ядро Землі дійсно зберігає величезну кількість води, то це пояснює деякі аномалії, які спостерігаються при сейсмічних вимірах.

Для того, щоб отримати достовірні дані про склад земної ядра, вченим потрібно якимось чином дістатися до нього, щоб взяти проби. Сучасні технології не дозволяють здійснити це, але все може змінитися в майбутньому.

Орест ГОРЯНСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»