ФІФА планує новий формат клубного чемпіонату світу. Один учасник уже відомий

standard

ФІФА планує новий формат клубного чемпіонату світу. Один учасник уже відомий

З 2025 року клубний чемпіонат світу проводитиметься за новими правилами.

У змаганнях візьмуть участь 32 команди. 12 із них прибудуть із Європи.

The Times розповіла, як відбиратимуться учасники зі Старого континенту. Чотири місця у турнірі дістануться переможцям Ліги чемпіонів 2022-2025 років. Таким чином, Реал точно виступить на клубному чемпіонаті світу, який минулого року став переможцем Ліги чемпіонів.

Інші вісім учасників буде визначено за спеціальними коефіцієнтами. У цю групу допускаються лише два представники однієї країни. Загалом кількість учасників від однієї ліги буде обмежена чотирма.

Південна Америка має отримати шість місць, Азія, Африка та Південна та Центральна Америка – по чотири, Океанія – одне. Однією команді із країни-організатора також буде гарантовано місце у чемпіонаті.

Новий Клубний чемпіонат світу має відбутися у червні та липні 2025 року. Поки що невідомо, де вони пройдуть.

Джерело: МЕТА

standard

УЄФА змінив рішення і не нарахував очки Росії у таблицю коефіцієнтів: що це означає

У таблиці коефіцієнтів російські клуби мають “-” у графі набраних очок.

УЄФА змінив рішення щодо кількості очок, які набрала Росія у таблиці коефіцієнтів у сезоні 2022/23. В оновленій таблиці російська футбольна асоціація не має набраних очок за єврокубковий сезон.

З початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну російські клуби були відсторонені від виступів у єврокубках. Вони повністю пропускають сезон 2022/23.

Попри пропуск сезону, УЄФА попередньо нарахувала російським клубам очки у таблицю коефіцієнтів. До кінця 2022 року у таблиці в рейтингу Росії за сезон було 4.333 бала.

Проте в оновленій таблиці коефіцієнтів УЄФА станом на 8 лютого 2023 року УЄФА не має жодного очка у рейтингу – за сезон 2022/23 замість очок у неї вказано “-“.

УЄФА змінив рішення і не нарахував очки Росії у таблицю коефіцієнтів
Скріншот з сайту УЄФА

Офіційно в УЄФА не пояснювали причину позбавлення очок Росією. Проте їхня втрата погіршила становище асоціації у таблиці коефіцієнтів УЄФА – РФ впала з 18-го місця на 23-е.

Таблиця коефіцієнтів УЄФА

  1. Англія – 103.141 (скільки клубів залишилося в єврокубках / скільки стартувало – 7/7)
  2. Іспанія – 88.855 (6/7)
  3. Німеччина – 79.106 (7/8)
  4. Італія – 71.497 (7/7)
  5. Франція – 59.497 (5/6)
  6. Нідерланди – 56.700 (4/5)
  7. Португалія – 53.716 (4/6)
  8. Бельгія – 38.600 (4/5)
  9. Шотландія – 36.400 (0/5)
  10. Австрія – 33.600 (1/5)

  • 16. Україна – 28.500 (2/5)

  • 23. Росія – 21.882

Позбавлення очок Росією відбулося не лише у чоловічій, але й у жіночій таблиці коефіцієнтів УЄФА. Перед цим їй нарахували 1.750 бала у рейтинг.

Що означає рішення УЄФА?

Набрані очки та місце в таблиці коефіцієнтів УЄФА впливають на кількість клубів, які вони делегують до єврокубкових турнірів. Перед відстороненням Росія перебувала на десятому місці у таблиці, що дозволяло їй делегувати п’ять команд на сезон (дві – у Лігу чемпіонів).

Якщо ж Росію допустять до єврокубків на сезон 2023/24, то вони зможуть делегувати чотири клуби у чоловічі турніри: один – у Лігу чемпіонів (розпочне у першому раунді кваліфікації) та три – у Лігу конференцій.

Що відомо

  • Наприкінці січня представники Російського футбольного союзу мали зустріч з УЄФА щодо потенційного повернення клубів до єврокубків. Однак згідно останнього засідання Виконкому організації цього не відбулося.
  • УЄФА у січні також позбавив російське місто Казань права на проведення матчу за Суперкубок УЄФА.
  • Росія залишається відстороненою не лише на рівні клубних, але й національних турнірів – місцеву збірну не допустили до відбору на чемпіонат Європи-2024.

Джерело: “Суспільне”

standard

Сотні тисяч метрів квадратних: Держекоінспекція показала жахливу шкоду, завдану окупантами

Державна екологічна інспекція України повідомляє, що територіальними та міжрегіональними територіальними органами Держекоінспекції з 24 лютого по 13 січня повномасштабного вторгнення зафіксовано та розраховано кількісний показник шкоди, завданої окупантами на території нашої держав. У результаті маємо такі дані:

Понад 280 тис м2 – грунтів забруднено небезпечними речовинами,

14 мільйонів м2 – земель засмічено залишками знищених об’єктів та боєприпасів

687 тис т – нафтопродуктів згоріло під час обстрілів, забруднивши атмосферне повітря небезпечними речовинами;

Понад 59 тис га – лісів та інших насаджень випалено ракетами та снарядами, деякі з них можливо відновлюватимуться протягом десятка років, і це за найоптимістичніших розрахунків, решта – втрачені назавжди;

1 тисяча 597 т. – це маса забруднюючих речовин, що потрапили у водні об’єкти;

2 мільйони 903 кг. – маса сторонніх предметів, матеріалів, відходів та/або інших речовин, які потрапили у водні об’єкти.

За 11 з половиною місяців війни російська агресія завдала збитків довкіллю на суму понад 1 трильйон 896 мільярдів гривень.

Такі дані розраховані відповідно до методик, які визначають розмір шкоди, завданої по земельним, водним ресурсам та атмосферному повітрі.

Відтак, загальна сума збитків забруднення ґрунтів та засмічення земель становить понад 847 мільярдів гривень.

За забруднення атмосферного повітря загальна сума збитків становить 992 мільярдів гривень. А за забруднення , засмічення водних ресурсів розрахована шкода понад 56 мільйонів гривень.

standard

2,7 млн. гривень до державної скарбниці: Держекоінспекція домоглася стягнення збитків за порушення законів

Минулого тижня за порушення вимог природоохоронного законодавства державними інспекторами у добровільному та примусовому порядку стягнуто збитків на суму понад 2,7 млн. гривень.

Відтак, у період з 3 по 9 лютого 2023 року територіальними та міжрегіональними територіальними органами Державної екологічної інспекції України проведено 47 природоохоронних заходів, складено 101 протокол про адміністративні правопорушення. Розраховано збитків на суму 2 млн 560 тис. гривень. А у добровільному та примусовому порядку стягнуто коштів на суму 2 млн 72 тис. гривень.

Зазначимо, що серед найбільш резонансних порушень вимог природоохоронного законодавства суб’єктами господарювання лідирує Львівська область.

Так, інспекцією у Львівській області проведено розрахунок збитків на загальну суму 1 млн 602 тис. 743 грн. за незаконну рубку невстановленими особами 48 дерев породи ясен та пошкодження до ступеня припинення росту, внаслідок незадовільного формування крон, 46 дерев породи ясен та 12 дерев породи липа на території Новокалинівської міської ради Самбірського району.

Матеріали направлено до Самбірського ВП ГУ НП у Львівській області.

standard

Дозволи на роботу генератора та податок на викиди: Держекоінспекція детально все пояснила

Спеціалісти державної екологічної інспекції України щоденно отримують звернення від громадян та юридичних осіб з питань необхідності отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами при використанні генераторів.

Відтак, Держекоінспекція детально інформує:

  • відповідно до статті 11 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу на викиди, виданого суб’єкту господарювання, об’єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища або через центри надання адміністративних послуг за погодженням з територіальним органом центрального органу виконавчої влади.

До першої групи належать об’єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До другої групи належать об’єкти, які взяті на державний облік і не мають виробництв або технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До третьої групи належать об’єкти, які не належать до першої і другої груп.

Враховуючи, що рф розпочала широкомасштабну військову агресію проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 на території України введено воєнний стан. На підставі зазначеного Указу, Кабінет Міністрів України постановою від 18.03.2022 № 314 “Деякі питання забезпечення провадження виробничої діяльності в умовах воєнного стану” установив, що у період воєнного стану право на провадження господарської діяльності може набуватися суб’єктами господарювання на підставі безоплатного подання до органів ліцензування, дозвільних органів та суб’єктів надання публічних (електронних публічних) послуг декларації про провадження господарської діяльності.

Декларація може бути подана за вибором суб’єкта господарювання незалежно від задекларованого (зареєстрованого) місцезнаходження (місця проживання), місця провадження господарської діяльності або місцезнаходження відповідного об’єкта:

  • в електронній формі – через Єдиний державний веб-портал електронних послуг, зокрема засобами мобільного додатку Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі – Портал Дія) (у разі подання декларації фізичною особою – підприємцем);
  • у паперовій формі – через центр надання адміністративних послуг з подальшою передачею органам ліцензування, дозвільним органам та суб’єктам надання публічних (електронних публічних) послуг засобами Порталу Дія. Після внесення інформації до Порталу Дія декларація повертається заявнику.

Суб’єкти господарювання, які набули право на провадження господарської діяльності на підставі декларації, у разі відсутності відповідних дозвільних документів (документи дозвільного характеру, ліцензії та/або інші результати надання публічних послуг), невідкладно, але не пізніше трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану звертаються до відповідних органів ліцензування, дозвільних органів та суб’єктів надання публічних (електронних публічних) послуг і отримують відповідні дозвільні документи в порядку, строки та на умовах, передбачених законодавством, без зупинення (припинення) їх діяльності.

Кожен, хто використовує генератор для роботи, згідно зі статтями 240-243 Податкового Кодексу мусить сплачувати еко-податок, навіть якщо генератор орендований. Це дійсно так, але лише за умови, якщо обсяг викиду вуглекислого газу (СО2) перевищить 500 тон на рік, що еквівалентно 200 тонам пального.

Якщо ви використовуєте генератор для особистих потреб (вдома), дозвіл на викиди вам не потрібен. Декларації має подавати лише бізнес.

Але водночас не варто ігнорувати й можливі скарги. Наприклад, якщо шум генератора на першому поверсі заважає мешканцям другого, генератор можна помістити в спеціальну конструкцію, що провітрюється, перенести у віддалене від будівлі місце. Це зменшить шум. Також не можна підключати без дозволу генератор безпосередньо до мережі. Він має працювати автономно.

Крім того, генератор потрібно розміщувати на відстані 6 м до найближчої стіни (цим правилом бізнес часто нехтує), на відкритому повітрі або у спеціальному загородженій вентильованій споруді. За його використання виділяється чадний газ. Тому суворо заборонено використовувати генератор у приміщеннях, на балконах тощо.

Найважливіша умова при експлуатації генераторів – забезпечити безпеку його експлуатації. В умовах повномасштабної війни працюючий бізнес забезпечує можливість не лише випити кави або зарядити телефони під час відключення струму, а й сплачує податки до бюджету та створює робочі місця.

Наводимо перелік власників стаціонарних джерел викидів в атмосферне повітря не у виробничій сфері, які повинні отримати дозвіл на викиди:

1. Офісний центр, який опалюється котлами, (як правило два котли), та (або) використовує дизель-генератор.

2. ОСББ, які мають котли для опалювання а також дизель-генератор.

3. Гаражний кооператив з котлами для опалювання та (або) використовує дизель-генератор.

4. Промислове підприємство, яке здає в оренду приміщення, основна виробнича діяльність припинена, виключно здача в оренду вільних площ з котлами для опалювання та (або) використовує дизель-генератор.

5. Кафе, ресторан (особливо заміський) окрім котлів, генераторів, до джерел викидів відносяться печі, мангал.

6. Поштове відділення з котлами для опалювання та (або) використовує дизель-генератор.

7. Школа, дитсадок, лікарня, санаторій, база відпочинку, будинок для людей похилого віку з котлами для опалювання, дизель генератор.

8. Банківська установа (відділення банку) з котлами для опалювання та (або) використовує дизель-генератор.

9. СТО, шиномонтаж з котлами для опалювання та (або) використовує дизель-генератор.

10. Магазин, торговий центр, з котлами для опалювання та (або) використовує дизель-генератор.

11. Готель, мотель з котлами для опалювання та (або) використовує дизель-генератор.

12. Ремонтні майстерні, лісопилки, міні- пекарні, камери з котлами для опалювання та (або) використовує дизель-генератор.

13. Склади, перевалочні бази з котлами для опалювання та (або) використовує дизель-генератор.

14. Театри, клуби з котлами для опалювання та (або) використовує дизель-генератор.

15. Спортивні споруди майданчики з котлами для опалювання та (або) використовує дизель-генератор.

16. Юридичні особи, що не проводять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів ( стаття 240 ПКУ).

Перелік не є остаточним, тому кожна юридична особа, власник будь якого стаціонарного джерела викидів, навіть одного котла потужністю 20-30 кВт, чи дизель-генератора, який працює сумарно одну — дві години на рік, зобов’язана отримати ДОЗВІЛ на викиди.