У Європейському Союзі можуть продовжити тимчасовий захист українцям

У Європейському Союзі можуть продовжити тимчасовий захист українцям

Євросоюз може продовжити тимчасовий захист українцям до 2025 року, його вже продовжено до березня 2024 року.

Про це йдеться у повідомленні Єврокомісії.

У середу, 8 березня, Єврокомісія прийняла Повідомлення про директиву про тимчасовий захист. Директива була запроваджена 4 березня 2022 року у відповідь на агресію Росії проти України, щоб захистити людей, які рятуються від війни.

«З того часу близько 4 мільйонів людей отримали негайний захист у ЄС, з яких понад 3 мільйони у першій половині 2022 року. Усі зареєстровані мали право на доступ до ринку праці, освіти, охорони здоров’я та житла», – йдеться у повідомленні.

У Єврокомісії заявили, що Директива про тимчасовий захист виявилася важливим інструментом для забезпечення негайного захисту в ЄС і має залишатися частиною набору інструментів, доступних ЄС у майбутньому.

«Євросоюз готовий підтримувати Україну стільки, скільки потрібно. Захист вже продовжено до березня 2024 року і може бути продовжено до 2025 року», – йдеться у повідомленні.

Джерело: “Патріот Донбасу”

Сума збитків майже 52 млрд $: Держекоінспекція розрахувала шкоду довкілля від російських варварів

6 березня, в прес-центрі інформаційного агентства “Інтерфакс-Україна” відбулась прес-конференція на тему наслідків екологічної шкоди, завданої довкіллю під час діяльності Оперативного штабу Держекоінспекції України під час військової агресії Росії.

Т.в.о. Голови Державної екологічної інспекції України та Голова Оперативного штабу Ігор Зубович розповів про основні зафіксовані екологічні збитки за рік роботи Штабу. Загальна сума розрахованих Держекоінспекцією збитків довкіллю за період з 24.02.2022 р. по 03.03.2023 р. по земельним, водним ресурсам та атмосферному повітрю становить майже 52 млрд $.

Також він розповів про те що в Україні понад 20 тисяч промислових об’єктів і 3 тисячі складів, на яких зберігаються високотоксичні відходи. І часто саме вони стають мішенню для росіян, тому вплив на довкілля буде суттєвим. Вплив уже значний, проте поки що відсутні конкретні дані через неможливість доступу на окуповані території, де тривають бойові дії.

Наразі можемо говорити, що найбільших збитків довкіллю завдано у Донецькій, Луганській Харківській та Херсонській областях. Частина цих територій досі окупована, тому оцінити реальні масштаби збитків усе ще неможливо.

Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування, Головний координатор Оперативного штабу при Держекоінспекції України Олена Криворучкіна у свою ж чергу розповіла про основну задачу по відшкодуванню збитків, що наразі являється важливою складовою, заходи здійснені для запобігання повторення проблем при стягненні екологічної шкоди з агресора заподіяної внаслідок агресії РФ. За 3 дні був закладений потужний фундамент для формування компенсаційного механізму отримання репарацій, компенсацій і відшкодування екологічних збитків.

Заступник Генерального прокурора України та член Оперативного штабу при Державній екологічній інспекції України Вікторія Литвинова розповіла про особливості розслідування воєнних злочинів та про перешкоди у вигляді високих стандартів додаткового протоколу Женевських конвенцій. Наразі прокурори екологічних прокуратур долучені до процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про 104 воєнних злочини, якими спричинено шкоду навколишньому середовищу. 11 з яких розслідуються за фактом спричинення екоциду. Мова йде про напади на нафтобази, об’єкти атомної енергетики, гідротехнічні споруди.

Радник генерального прокурора Максим Попов поділився підсумками міжнародної конференції проведеної Офісом генерального прокурора під назвою “United for Justice”, на ній розглядалось питання відповідальності Росії за основний міжнародний злочин, злочин агресії без якого не існували б інші воєнні злочини котрі нараховують 70 тис. кримінальних проваджень. Він підкреслив що шкода довкіллю спричиняється під час будь-якого збройного конфлікту, але до повномасштабного вторгнення під час попередніх збройних конфліктів правоохоронні системи взагалі не приділяли уваги наслідкам війни для довкілля, він ствердив що правоохоронні органи та офіс генерального прокурора вже фіксують винуватців які спричинили шкоду навколишньому середовищу задля притягнення до відповідальності.

Звершився виступ обговоренням планових наступних кроків та заходів в діяльності Оперативного штабу та потреби України у сфері охорони НПС.

Прес-конференція стала важливою подією для всіх зацікавлених у захисті довкілля в Україні та допомозі в ліквідації наслідків військової агресії.

Десятки заходів та протоколів: Держекоінспекція повідомила про стягнені штрафи

З 24 лютого по 02 березня 2023 року, Державна екологічна інспекція України провела 79 природоохоронних заходів і склала 149 протоколів про адміністративні правопорушення.

Загальна сума накладених штрафних санкцій складає 28 тис. гривень, з яких до Державного бюджету стягнуто 23 тис. гривень.

Порушення вимог природоохоронного законодавства призвели до збитків на суму 1 млн 61 тис. гривень. Загальна сума пред’явлених претензій та позовів складає 967 тис. гривень, а стягнуто збитків у добровільному та примусовому порядку на суму 1 млн 108 тис. гривень.

З цього можна зробити висновок, що порушення природоохоронного законодавства є серйозною проблемою, і що Державна екологічна інспекція України активно діє для боротьби з цією проблемою. Водночас важливо зрозуміти, що збитки, які заподіяні природі, можуть бути значно більшими, ніж накладені штрафи, тому важливо виконувати вимоги природоохоронного законодавства для збереження навколишнього середовища.

Державна екологічна інспекція України повідомляє

Т.в.о Голови Державної екологічної інспекції України Ігор Зубович провів пресконференцію 24 лютого, під час якої представив звіт про роботу Держекоінспекції за 2022 рік, в якому були висвітлені наступні основні тези:

Забезпечення реалізації державної політики зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища. Було здійснено значну кількість перевірок підприємств та організацій, що займаються промисловою діяльністю, з метою виявлення порушень у сфері охорони довкілля та недотримання вимог законодавства.

Державний ринковий нагляд. Упродовж січня-березня 2022 року проведено 132 заходи державного ринкового нагляду, за результатами яких прийнято 154 рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів та застосовано штрафних санкцій на загальну суму – 1 млн 547 тис. грн.

Здійснення радіологічного контролю у пунктах пропуску (пунктах контролю) через державний кордон у разі виявлення перевищення допустимого рівня іонізуючого випромінювання. Забезпечення контролю за дотриманням вимог міжнародних стандартів у сфері радіаційної безпеки.

Здійснення інструментально-лабораторного контролю. Проведення лабораторних досліджень з метою виявлення забруднень довкілля та оцінки ризику для здоров’я людини та навколишнього середовища.

Розрахунки збитків, заподіяних довкіллю, внаслідок збройної агресії Російської Федерації та бойових дій на території України у період з 24.02.2022 по 30.12.2022 року. За 10 місяців війни фахівцями Держекоінспекції та Оперативного штабу проведено розрахунки збитків, заподіяних довкіллю відповідно до затверджених Методик розрахунку збитків, завданих внаслідок збройної агресії російської федерації та бойових дій у період з 24.02.2022 по 30.12.2022 року. Загальна сума збитків складає 1 696 259 637, 293 грн.

Під час російської агресії в Україні Держекоінспекція відіграє важливу роль у забезпеченні дотримання екологічних норм та захисту природних ресурсів. Вона проводила регулярні моніторинги стану навколишнього середовища на тимчасово окупованих територіях та в зоні проведення бойових дій. Держекоінспекцією з метою удосконалення нормативно правової бази у сфері охорони навколишнього середовища, розроблено нормативно правові акти та за результатами спільної роботи з Міндовкілля, розроблено та затверджено відповідні методики розрахунку збитків, які набули чинності.

Працюємо на перемогу!

Кабмін вніс законопроєкт про особливості реєстрації шлюбів, розлучень, народжень і смертей за кордоном і на окупованих територіях

Кабінет Міністрів України запропонував Верховній Раді передбачити особливості державної реєстрації актів цивільного стану, що відбулися на тимчасово окупованій Росією території України та за межами України.

Відповідний законопроєкт №9069 зареєстровано 28 лютого. Його тексту наразі немає на сайті парламенту.

Водночас представник уряду у Верховній Раді Тарас Мельничук повідомив, що документ передбачає встановлення фактів шлюбу та розірвання шлюбу, що відбулися на тимчасово окупованій території, за спрощеною судовою процедурою в порядку окремого провадження.

Законопроєкт пропонує врегулювати можливість визнання та підтвердження державою актів цивільного стану, що мали місце на тимчасово окупованій РФ території України, в адміністративному порядку. У зв’язку з цим для проведення державної реєстрації народження дитини або смерті органам державної реєстрації актів цивільного стану може подаватися медичний документ, що підтверджує факт народження на тимчасово окупованій РФ території України, або документ, який підтверджує відповідну реєстрацію на такій території, виданий окупаційною адміністрацією РФ, а підставою для проведення державної реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу може бути документ, що підтверджує таку реєстрацію на тимчасово окупованій РФ території України, виданий окупаційною адміністрацією РФ.

Уряд також пропонує передбачити можливість проведення державної реєстрації актів цивільного стану, що відбулися на території іноземних держав щодо громадян України, за зверненням таких громадян чи інших осіб, визначених законодавством, або на підставі повідомлень компетентних органів іноземних держав, з якими Україна уклала договори про правову допомогу і правові відносини у цивільних і сімейних справах, про державну реєстрацію актів цивільного стану щодо громадян України.

Пропонується надати право ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян закордонним дипломатичним установам України.

Кабмін також вважає за необхідне запровадити принцип екстериторіальності щодо подання документів, зокрема в електронному вигляді, скоротити терміни розгляду окремих заяв, створити законодавчі передумови для отримання комплексу послуг, пов’язаних із народженням дитини.

Джерело: “Інтерфакс”